Рішення

від 07.12.2020 по справі 907/684/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2020 м. Ужгород Справа № 907/684/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд ХХІ» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експерт Сервіс» , м. Свалява

про стягнення 210025,85 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експерт Сервіс» про стягнення 202714,82 грн боргу за поставлений на виконання договору поставки № 677 від 01.03.2017 товар, посилаючись на ст. ст. 11, 530, 526, 712 Цивільний кодекс України, ст. ст. 175, 179, 193, 265 ГК України. Крім суми боргу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 343 Господарського кодексу України позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 1462,21 грн трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також 5848,82 грн пені.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат складає 21150,39 грн, в т. ч. 3150,39 грн сплаченого судового збору та 18000,00 грн правової допомоги.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу та вручена 19.10.2020, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відпущений йому на виконання договору поставки № 677 від 01.03.2017 товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 202714,82 грн. Крім того, в зв`язку з порушенням грошового зобов`язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлена вимога про стягнення з відповідача 1462,21 грн трьох відсотків річних від прострочених сум, а також 5848,82 грн пені, нарахованої за період 03.07.2020 до 28.09.2020.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Конкорд ХХІ (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вуд Палеттен Експерт Сервіс (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №677, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставляти і передавати у власність Покупця, а саме: цвяхи (Товар), а Покупець з - прийняти Товар у власність і оплатити його вартість, на умовах, у строки і в порядку, визначені Договором та додатками до нього.

Асортимент, кількість та ціна Товару зазначається в рахунках та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання попереднього письмового чи усного замовлення Покупця.

Розділом 5 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема, такі здійснюються шляхом перерахування Покупцем в безготівковому порядку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунків, наданих Постачальником, наступним чином: 10 (десять) відсотків від вартості партії, що постачається, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту відвантаження Товару; 20 (двадцять) відсотків від вартості партії що постачається, не пізніше 12 (дванадцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

При цьому, покупець зобов`язаний повністю розрахуватися за кожну поставлену партію Товару на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її поставки, але не пізніше дати поставки наступної партії Товару.

На виконання умов Договору позивач на підставі письмового замовлення відповідача №НФNF-255 від 27 травня 2020 року та видаткової накладної № 862 від 02.06.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 202714,82 грн, що підтверджується підписом уповноваженої особи у відповідній графі про отримання та відтиском печатки товариства.

За твердженням позивача отриманий товар товариство не оплатило, підтвердженням чого є виписка з рахунку позивача за період з 01.01.2020 до 28.09.2020.

Посилаючись на порушення відповідачем грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 1462,21 грн трьох відсотків річних.

Крім того, у пункті 7.2 Договору сторони також погодили, що за порушення строків оплати за поставлений товар (у випадку перевищення терміну оплати, визначеному п.5 4. цього договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2°/о від вартості неоплаченої частини товару за кожний день прострочки.

З огляду на вказаний пункт договору позивачем за період з 03.07.2020 до 28.09.2020 нараховано 5848,82 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Претензія Вих. №36 від 10.09.2020 про погашення боргу, надіслана на адресу відповідача 11.09.2020, залишена останнім без задоволення, що послужило підставою для звернення до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що факт відпуску товару позивачем належним чином доведено долученою до матеріалів справи видатковою накладною, однак, доказів оплати відповідачем отриманого товару матеріали справи не містять.

В ході розгляду справи доказів погашення боргу суду не подано.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення 202714,82 грн боргу є такою, що підлягає до задоволення.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок річних і такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 1462,21 грн трьох відсотків річних за період з 03.07.2020 до 28.09.2020 в повному обсязі.

Щодо пені

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.2 Договору сторони також погодили, що за порушення строків оплати за поставлений товар (у випадку перевищення терміну оплати, визначеному п. 5.4. цього договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2°/о від вартості неоплаченої частини товару за кожний день прострочки.

Суд перевірив порядок нарахування пені та дійшов висновку про задоволення заявленої до стягнення суми в повному обсязі.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 210025,85 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням часткового задоволення позову на відповідача покладається 3150,39 грн витрат на оплату судового збору.

Щодо витрат на правову допомогу.

Частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з установленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання юридичних послуг Реєстр №01-Р/20 від 08.09.2020; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.07.2020 № 10; ордер серії ВІ № 1021148, копію рахунку-фактури №СФ0000025 від 11.09.2020, платіжного доручення № 4229 від 11.09.2020 на суму 9000,00 грн, копію рахунку-фактури №СФ0000031 від 08.10.2020, платіжного доручення № 4346 від 09.10.2020 на суму 9000,00 грн, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000032 від 08.10.2020.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експерт Сервіс» (89300, Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Першотравнева, буд. 64, код ЄДРПОУ 40283128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Конкорд ХХІ » (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 26, офіс 2, код ЄДРПОУ 32049534) суму 210025,85 грн . (двісті десять тисяч двадцять п`ять гривень 85 коп), в т. ч. 202714,82 грн боргу за поставлений товар, 5848,82 грн пені і 1462,21 грн річних, а також 21150,39 грн (двадцять одна тисяча сто п`ятдесят гривень 39 коп) , в т. ч. 3150,39 грн на відшкодування судового збору та 18000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук