Рішення

від 08.12.2020 по справі 910/11659/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/11659/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Смарт Грей до Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Фудс простягнення 51423,63 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Смарт Грей звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Фудс 51423,63 грн, з яких: 46327,05 грн основного боргу, 2994,51 грн інфляційних втрат та 2102,07 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання усних домовленостей між сторонами у період з 01.01.2018 по 02.12.2019 позивач здійснював відповідачу поставку товару. Однак, відповідач не розрахувався за товар, поставлений згідно видаткової накладної №717 від 21.12.2017 та видаткової накладної №1515 від 13.12.2018, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 46327,05 грн

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/11659/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач відзив на позов не надав.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що ухвала суду від 12.08.2020 була направлена на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а будь-якої іншої адреси відповідачем суду не повідомлено, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд судом справи №910/11659/20.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріли справи, на виконання усних домовленостей у період з січня 2018 року по грудень 2019 року позивачем поставлявся відповідачу товар, а саме продукти харчування.

Договору поставки у формі єдиного документа сторонами підписано не було, а факт передачі товару позивачем та прийняття його відповідачем засвідчувався видатковими накладними.

У видаткових накладних вказувалася номенклатура (асортимент) товару, кількість та ціна.

З матеріалів справи також слідує, що частина із поставленого у вказаний період товару була повернута відповідачу, а також у справі наявні докази часткової оплати поставленого товару.

В рамках даної справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 46327,05 грн, з яких: 43401,45 грн - заборгованість за товар, поставлений згідно з видатковою накладною №1484 від 05.12.2018, та 2925,60 грн - заборгованість за товар згідно з видатковою накладною №1515 від 13.12.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До позовної заяви позивачем додано копію видаткової накладної №1484 від 05.12.2018, підписаної представниками обох сторін, якою підтверджується факт поставки позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 62999,98 грн, а саме: горіху Кеш`ю у кількості 100,42 кг, Горіху Кедрового у кількості 24 кг, Мигдалю у кількості 55,36 кг.

Як зазначає позивач, з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат, заборгованість відповідача з оплати поставленого на підставі вказаної видаткової накладної товару становить 43401,45 грн.

Відповідач доказів оплати товару, поставленого на підставі видаткової накладної №1484 від 05.12.2018, не надав, факту існування заборгованості не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 43401,45 грн за товар, поставлений за накладною №1484 від 05.12.2018, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, надана позивачем видаткова накладна №1515 від 13.12.2018 на суму 2925,60 грн представниками відповідача не підписана, а тому не є належним та допустим доказом факту поставки відповідачу товару на суму 2925,60 грн. У зв`язку з цим у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за видатковою накладною №1515 від 13.12.2018 суд відмовляє.

За прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 2994,51 грн інфляційних втрат та 2102,07 грн 3% річних, з яких:

- 3% річних у розмірі 1971,12 грн та інфляційні втрати у розмірі 2805,40 грн, нараховані за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №1484 від 05.12.2018, за період з 05.12.2018 по 09.06.2020;

- 3% річних у розмірі 130,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 189,11 грн, нараховані за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №1515 від 13.12.2018, за період з 13.12.2018 по 09.06.2020.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №1484 від 05.12.2018, вимоги позивача про стягнення відповідача 3% річних у розмірі 1971,12 грн та інфляційних втрат у розмірі 2805,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

В свою чергу, оскільки факту поставки товару за видатковою накладною №1515 від 13.12.2018 відповідач суду не довів і, як наслідок, не довів допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті такого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 130,95 грн та інфляційних втрат у розмірі 189,11 грн залишаються судом без задоволення.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3 - 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що ним 01.03.2020 було укладено договір (угода) про правову допомогу з адвокатом Ступак Сергієм Олександровичем.

До позовної заяви позивачем додано: копію договору (угоди) про правову допомогу від 01.03.2020, копію звіту про надані юридичні послуги, копію рахунку-фактури №11 від 27.05.2020 на суму 18000,00 грн, копію платіжного доручення №2145 від 27.05.2020 на суму 18000,00 грн.

За змістом п.1.1 договору (угоди) про правову допомогу від 01.03.2020, адвокат зобов`язується надати клієнту таку правову допомогу: представляти клієнта в підприємствах, Державній виконавчій службі та в її структурних підрозділах, Державних та приватних нотаріусів, установах, організаціях, банках, судах першої інстанції, в тому числі адміністративних та господарських судах, Апеляційних судах, Верховному Суді України по всіх категоріях справ з питань інтересів клієнта у відносинах щодо стягнення заборгованості з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Фудс код ЄДРПОУ 39489544 на користь клієнта.

Відповідно до п. 5.1 вищевказаного договору та звіту про надані юридичні послуги загальна вартість наданої професійної правничої допомоги (гонорар адвоката) складає 18000,00 грн.

Наданим позивачем платіжним дорученням №2154 від 27.05.2020 на суму 18000,00 грн підтверджується здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги згідно рахунку №11 від 27.05.2020.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн.

Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від відповідача не надходило.

Враховуючи викладене, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Фудс (Україна, 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, корпус 16-А, ідентифікаційний код 39489544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт Грей (Україна, 01030, місто Київ, вулиця Рейтарська, будинок 17, ідентифікаційний код 40330130) заборгованість у розмірі 43401 (сорок три тисячі чотириста одна) грн 45 коп., 3% річних у розмірі 1971 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) грн 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 2805 (дві тисячі вісімсот п`ять) грн 40 коп., судовий збір у розмірі 1969 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 33 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16863 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 91 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова