Рішення

від 30.11.2020 по справі 911/2529/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Справа № 911/2529/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія

до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Бригантина-2

про стягнення 55 611, 06 грн.

Представники:

від позивача: Гончар М.С.

від відповідача: Скопенко К.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019 у розмірі 55 611, 06 грн., з яких: 45 298, 26 грн. - основного боргу, 7 333, 38 грн. - пені, 1 148, 93 грн. - 3 % річних та 1 830, 49 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати вартості спожитої електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 28.09.2020 та витребувано у сторін певні документи.

14.09.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 08.09.2020 (вх. № 19470/20 від 14.09.2020) про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2020, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду, з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи відкладено на 12.10.2020.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 08.10.2020 (вх. № 21865/20 від 08.10.2020) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

Судове засідання, призначене на 12.10.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Лутак Т.В. на лікарняному.

13.10.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 08.10.2020 (вх. № 22209/20 від 13.10.2020) про зменшення розміру позовних вимог, у якій він, посилаючись на п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на те, що відповідачем здійснено часткову оплату боргу на суму 7 000, 00 грн., просить суд стягнути з відповідача 38 298, 26 грн. - основного боргу, 7 333, 38 грн. - пені, 1 148, 93 грн. - 3 % річних, 1 830, 49 грн. - інфляційних втрат та понесені судові витрати, а також повернути з державного бюджету судовий збір в розмірі, який передбачений законодавством у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2020 розгляд даної справи призначено на 30.11.2020.

Розглянувши у судовому засіданні 30.11.2020 вищезазначену заяву позивача б/н від 08.10.2020 (вх. № 22209/20 від 13.10.2020) про зменшення розміру позовних вимог та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а заява б/н від 08.10.2020 (вх. № 22209/20 від 13.10.2020) про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем до суду після першого судового засідання, суд не приймає її до розгляду та розглядає вимоги позивача, що були заявлені у прохальній частині позовної заяви б/н від 28.08.2020 (вх. № 2559/20 від 31.08.2020).

Присутній у судовому засіданні 30.11.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, враховуючи здійснену відповідачем часткову сплату, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2020 не заперечив щодо наявності заборгованості перед позивачем за спожиту електричну енергію, проте зазначив, що її повинні сплатити безпосередні споживачі, а не відповідач.

У судовому засіданні 30.11.2020, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України Про ринок електричної енергії та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії ).

Згідно з п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч .1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія за посиланням: https://koec.com.ua/page?root=18&id=19 (текст публічного договору про постачання електричної енергії з додатками додано до позовної заяви).

Положеннями п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

17.12.2018 відповідачем було підписано та подано позивачу заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах Комерційної пропозиції Універсал .

Таким чином, враховуючи подання заяви-приєднання, між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача), а споживач (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктами 5.1 та 5.2 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункти 5.7, 5.8 договору).

Відповідно до п. 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.11 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції.

Умовами комерційної пропозиції (додаток № 3 до договору) визначено наступне.

Початок постачання встановлюється з дати приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у порядку, встановленому заявою-приєднання, але не раніше 01.01.2019. Термін постачання визначено до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Термін постачання електричної енергії не може перевищувати термін, протягом якого постачальник має право бути постачальником універсальних послуг.

Порядок оплати: попередня оплата, яка становить 100 % вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

Договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року.

Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Розмір пені комерційною пропозицією визначено як подвійна облікова ставка НБУ. Крім того, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

На виконання умов договору позивачем було здійснено постачання відповідачу електричної енергії за період з січня 2019 року по червень 2020 року на загальну суму 54 942, 72 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактури за спожиту електричну енергію та актами прийняття-передавання електричної енергії.

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за спожиту електричну енергію розрахувався частково, а саме на суму 9 644, 46 грн., що підтверджується наявними у матеріалах платіжними дорученнями, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 45 298, 26 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Статтею 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії та п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019 суду не надав, обставин, про які представник відповідача усно зазначав у судовому засіданні жодними засобами доказування не підтвердив.

Разом з тим, відповідно до наданих позивачем документів (вх. № 21865/20 від 08.10.2020 та вх. № 22209/20 від 13.10.2020) вбачається, що відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду було сплачено 7 000, 00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 7 000, 00 грн. заборгованості (основного боргу) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 7 000, 00 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що постачання позивачем відповідачу електричної енергії документально підтверджене та обґрунтоване, строк оплати за спожиту електричну енергію настав, борг відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення повністю не погашений і не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості (основного боргу) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019 підлягають задоволенню у розмірі 38 298, 26 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка за розрахунком позивача за період з 31.01.2019 по 30.04.2020 складає 7 333, 38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Також, зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення оплати за спожиту електричну енергію, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 31.01.2019 по 30.04.2020 складають 1 148, 93 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми за період з 31.01.2019 по 31.03.2020 складають 1 830, 49 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Разом з тим, перевіряючи розрахунок інфляційних втрат, що здійснений позивачем, судом встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки при нарахуванні інфляційних втрат позивачем не враховано періоди, в яких мала місце дефляція та визначено нульове значення інфляційних втрат.

Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держстатом України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Тобто, сума інфляційних втрат обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 995, 02 грн., в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 835, 47 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 47 775, 59 грн., з яких: 38 298, 26 грн. - основного боргу, 7 333, 38 грн. - пені, 1 148, 93 грн. - 3 % річних та 995, 02 грн. - інфляційних втрат, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 835, 47 грн. інфляційних втрат суд відмовляє, провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019 у розмірі 7 000, 00 грн. (основного боргу) підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія задовольнити частково.

2. Закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Бригантина-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420050127 від 01.01.2019.

3 . Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Бригантина-2 (07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Шкільна, будинок 9, ідентифікаційний код - 35732421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8-В, ідентифікаційний код - 42094646) 38 298 (тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто вісім) грн. 26 коп. - основного боргу, 7 333 (сім тисяч триста тридцять три) грн. 38 коп. - пені, 1 148 (одна тисяча сто сорок вісім) грн. 93 коп. - 3 % річних, 995 (дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 02 коп. - інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

4 . В частині позовних вимог про стягнення з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Бригантина-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія 835 (вісімсот тридцять п`ять) грн. 47 коп. інфляційних втрат відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано: 09.12.2020.

Суддя Т.В. Лутак