Ухвала від 08.12.2020 по справі 916/3469/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" грудня 2020 р.м. Одеса № 916/3469/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали позовної заяви вх. ГСОО №3586/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Сервіс (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, прим. 424)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зелений шлях (65140, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29, оф.230)

про стягнення 51 691, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 03.12.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер-Сервіс звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою за вх. ГСОО №3586/20 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Зелений шлях , в якій просить суд стягнути з останнього 51 691, 63 грн., з яких: 50 562, 76 грн - основної заборгованості, 760, 97 грн - індекс інфляції на прострочену заборгованість, 367, 89 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №2005/20-ЛС про надання транспортно-експедиційних від 20.05.2020 року в частині оплати отриманих послуг.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке:

По-перше, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Так, в якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, позивачем надано копії накладної Укрпошти №6501104849050 від 03.12.2020 року та поштової квитанції від 03.12.2020 року.

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як встановлено судом, матеріали позовної заяви в порушення вимог ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України не містять доказів про направлення позовної заяви відповідачу з доданими до неї документами листом з описом вкладення, тоді як копії квитанції та накладної не є належними доказами, оскільки суд не має можливості встановити, які саме документи були надіслані відповідачу.

По-друге, за приписами ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Більш того суд зазначає, що згідно з ч.1 та ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.

Водночас додані до позовної заяви копії документів засвідчені неналежним чином.

По-третє, за приписами частини 1 статті 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів", судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Між тим, до позовної заяви в якості доказів, що обґрунтовують позовні вимоги, позивачем надано договір №2005/20-ЛС на надання транспортно-експедиційних послуг від 20.05.2020 року, що викладено російською мовою.

Постановою пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996, а саме у п. 9 визначено, що згідно зі ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функціонування якої в усіх сферах суспільного життя на всій території України забезпечується державою. Виходячи з цього конституційного положення судочинство в Україні має провадитися українською мовою. На виконання ч. 4 ст. 10 Конституції суд за клопотанням осіб, які беруть участь у розгляді справи, зобов`язаний застосовувати при провадженні судочинства й іншу мову в порядку, визначеному законом (наприклад, Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним кодексами).

Забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 ГПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до ст. 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд зауважує, що докази надані до позовної заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.

Відповідно до статті 79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на російській мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Дана позовна заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки позивачем подано договір №2005/20-ЛС на надання транспортно-експедиційних послуг від 20.05.2020 року без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду: належних документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів; належним чином засвідчених документів, доданих до позовної заяви; перекладу копії договору, доданого до позовної заяви, з російської мови на українську, посвідчених нотаріусом у відповідності до вимог чинного законодавства згідно вимог ст.ст. 162, 164 172 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Сервіс за вх. ГСОО №3586/20- залишити без руху.

2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили 08.12.2020 року та не підлягає оскарженню.

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Ю.М. Невінгловська