Рішення

від 09.12.2020 по справі 922/3553/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3553/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Табако Корпорейшн", м.Харків про стягнення коштів 9954,75 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Комунальне підприємство "МІСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО КОРПОРЕЙШН" в якому просить:

Стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти за Договором №2208 від 05.11.2018 року у сумі - 9954 грн.75 коп. а саме:

- заборгованість за щомісячне користування місцем за Договором № 2208 від 05.11.2018 р. у розмірі - 1015 грн. 90 коп.;

- неустойка за прострочення повернення місця за Договором № 2208 від 05.11.2018р.: за період з 05.11.2019р. по 03.11.2020р.у розмірі - 8938 грн. 85коп.;

- Зобов`язати Відповідача повернути Позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходяться у комунальній власності, за адресами: м. Харків, вул. Сумська, 24 (кронштейн на фасаді (0,90x0,9x2)), привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору №2208 від 05.11.2018 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3553/20. Визначено, що розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Роз`яснено сторонам, що згідно із ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.11.2020 була направлена на адресу відповідача - 61057, м.Харків, вул. Сумська, 24, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження юридичної особи, повернулась до суду 24.11.2020 без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дана адреса відповідача також зазначена позивачем в позовній заяві.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

05 листопада 2018 року між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (надалі позивач, КП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО КОРПОРЕЙШН" (надалі відповідач, Користувач) було укладено договір №2208 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (надалі Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- КП надає Користувачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, згідно додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору);

- місця передаються користувачу згідно акту прийому-передачі строком: з 05.11.2018 р. по 31.12.2019 р. (п. 1.4 Договору);

- Користувач зобов`язаний здійснювати платежі за користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 договору (п. 3.4.6 Договору);

- загальний розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим Договором, згідно додатку №1 складає 349,92 грн. (з ПДВ) (п. 4.1 Договору);

- внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата (п. 4.5 Договору);

- протягом семи календарних днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору, Користувач зобов`язаний звільнити надані в користування місця і передати їх КП. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється Користувачем на підставі Актів прийому-передачі, які складаються Користувачем та підписуються уповноваженими представниками КП та Користувача 9п. 5.1 Договору);

- місця вважаються фактично повернутими КП з моменту підписання Актів прийому - передачі. Акт прийому-передачі місця підписується КП після надання Користувачем фото місця демонтованої спеціальної конструкції, а у разі неможливості визначення стану місця по наданим фотознімкам, після виїзду представника КП на місце розташування спеціальної конструкції. У випадку неналежного стану місця розташування спеціальної конструкції (засмічення території, пошкодження місць, наявності фундаменту конструкції тощо) Акт прийому-передачі місця з боку КП не підписується, а складається Акт огляду місця з зазначенням виявлених порушень. Повторний виїзд представника КП на місце розташування спеціальної конструкції здійснюється після усунення порушень, що зазначені в Акті огляду місця, за рахунок Користувача (п. 5.2 Договору);

- місця, надані в користування Користувачу за цим Договором, повинні бути повернуті КП у належному стані (демонтована спеціальна конструкція та її частини (фундаменти, елементи кріплень, тощо), відновлена тротуарна плитка, асфальтне або трав`яне покриття, вивезене сміття та інше) (п. 5.3 Договору);

- у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, Користувач сплачує КП неустойку у розмірі 7% від розміру плати за використання місць (ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору, за кожен день прострочення виконання зобов`язання щодо повернення місць за цим Договором (п. 6.2 Договору);

- у випадках, передбачених пунктами 6.1.-6.5., Договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, не припиняється (п. 6.6 Договору);

На виконання умов Договору та відповідно до Акту прийому-передачі від 05 листопада 2018 року до Договору позивач надав в користування відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - кронштейн на фасаді (0,90х0,9х2) за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 24 строком з 05 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (п. 1.4 Договору).

05 листопада 2018 року відповідач встановив спеціальну конструкцію - кронштейн на фасаді (0,90х0,9х2) на місці, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 24, що підтверджується Актом встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами від 05.11.2018р., який підписано та скріплено печатками зі сторони позивача та відповідача.

Відповідно до умов Договору, а саме: п. п. 3.4.6., 4.1., 4.5. та Додатку №1 до Договору, відповідач зобов`язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданим йому місцем авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 349,92 грн.

Позивач зазначає, що Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором щодо оплати за місце, надане у користування, не сплачував платежі, передбачені розділом 4 Договору за серпень, вересень, жовтень 2019р, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1015,90 грн.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за користування місцем за Договором №2208 від 05.11.2018 в розмірі 1015,90 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором №2208 від 05.11.2018 у розмірі 1015,90 грн. обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1. ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 3 указаної статті визначено, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Указану позицію Верховний суд у складі суддів Касаційного господарського суду висловив у п.6.2. Постанови від 16 березня 2020 року у справі № 910/2051/19.

Відповідно до п.8.1.2 Договору він припиняє свою дію, якщо "Користувач" не платить, несвоєчасно або в неповному обсязі вносить платежі за користування місцями, передбаченими розділом 4 цього Договору.

У разі припинення дії цього договору на підставах, передбачених підпунктами 8.1.2., 8.1.3., 8.1.8 пункту 8.1 розділу 8 цього договору, він вважається таким, що припинив свою дію через 10 днів з дати відправлення (за допомогою поштового зв`язку) письмового повідомлення "Користувачу" про припинення дії договору (або його частини), при цьому "КП" залишає за собою право відкликати своє погодження у дозволі на розміщення зовнішньої реклами".

Позивачем 17.10.2019 було направлено на адресу Відповідача лист вих.№2965/0/2-19 про припинення дії спірного Договору через 10 днів з дати відправлення даного листа з вимогою погасити заборгованість за цим Договором. Вказана вимога була проігнорована відповідачем.

Таким чином, суд приходить до виснову що договір №2208 від 05.11.2018 є припиненим з 28.10.2019 року.

Пунктом п.5.1 Договору встановлено, що протягом семи календарних днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3 Договору, або з дати виключення місць з Переліку місць, які надаються "Користувачу" для розташування спеціальних конструкції та розміру плати за їх користування (Додаток №1), "Користувач" зобов`язаний звільнити надані в користування місця і передати їх "КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється "Користувачем" на підставі Актів прийому-передачі, які складаються "Користувачем" та підписуються уповноваженими представниками "КП" і "Користувача".

Відповідповідно до п.5.3 Договору місця, надані в користування Користувачу" за цим Договором, повинні бути повернуті "КП" у належному стані (демонтаована спеціальна конструкція та її частини (фундаменти, елементи кріплень, тощо), відновлена тротуарна плитка, асфальтне або трав`яне покриття, вивезене сміття та інше.

Суд зазначає, що тлумачення ч. 3 ст.651, ч. 4 ст.653, п. 3 ч. 3 ст.1212 ЦК України свідчить, що, якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі п. 3 ч. 3ст. 1212 ЦК України.

Вказану позицію Верховний Суд, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлено у Поставові від 25 березня 2020 року у справі 537/4259/15-ц.

Отже,глава 83 ЦК України застосовується до зобов`язальних правовідносин, що виникли на підставі договору, але лише після того як указаний договір припинив свою дію.

З огляду на те, що після припинення договору 28.10.2019 Відповідачем так і не було звільнено надані в користування місця та їх не передано Позивачу, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині зобов`язання Відповідача повернути Позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходяться у комунальній власності, за адресами: м. Харків, вул. Сумська, 24 (кронштейн на фасаді (0,90x0,9x2)), привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору №2208 від 05.11.2018 р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо заявлених вимог про стягнення неустойки за прострочення повернення місця за Договором №2208 від 05.11.2018р. за період з 05.11.2019 по 03.11.2020 у розмірі 8938,85 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України визначено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, всупереч умовам Договору, у встановлені строки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення та передачі місця, наданого йому в користування .

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011 року та Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010 року по справі №14/80-09-2056.

Відповідно до п.6.2 Договору у разі прострочення повернення місця, наданих у користування, "Користувач" сплачує "КП" неустойку, яка складає 7% від розміру плати за користування неповернутим місцем, встановленої Додатком №1 цього Договору (з ПДВ), за кожен день затримки повернення вказаного місця".

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6 Договору сторони обумовили, що у випадках, передбачених п.6.1.-6.5 Договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, не припиняється.

Перевіривши розрахунок неустойки, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення місця в сумі 8938,85 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, не спростованих відповідачем та підтверджених матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО КОРПОРЕЙШН" (61057, м.Харків, вул. Сумська, 24, код ЄДРПОУ 40781156) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м.Харків, пр. Науки, 38, оф.618, код ЄДРПОУ 32135675) заборгованість за щомісячне користування місцем 1015 грн. 90 коп., неустойку за прострочення повернення місця 8938 грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору 4 204 грн. 00 коп.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО КОРПОРЕЙШН" (61057, м.Харків, вул. Сумська, 24, код ЄДРПОУ 40781156) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м.Харків, пр. Науки, 38, оф.618, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходяться у комунальній власності, за адресами: м. Харків, вул. Сумська, 24 (кронштейн на фасаді (0,90x0,9x2), привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору №2208 від 05.11.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "09" грудня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне