Рішення

від 08.12.2020 по справі 925/1488/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1488/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Новіков М.В. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Валтас" (с. Нове Життя, Чорнобаївський район, Черкаська область) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси) про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Валтас" (код ЄДРПОУ 21379995) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125187200:03:000:6005, місце розташування Черкаська область, Чорнобаївський район, Новожиттівська сільська рада.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в засіданні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалася, заперечень проти позову суду не подано.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Відповідно до рішення Новожиттівської сільської ради та Державного акту на право колективної власності на землю від 11 грудня 1995 року серія ЧР 19-21 (далі - Державний акт, а.с.6-9) Колективному сільськогосподарському підприємству "Степове" передано 1842,6 гектарів землі у колективну власність для сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 21.

Як вбачається з висновку сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. (а.с. 10) до складу земель, які були передані у власність Колективному сільськогосподарському підприємству "Степове" с. Нове життя Чорнобаївського р-ну Черкаської області відповідно до вказаного Державного акту входила земельна ділянка кадастровий номер 7125187200:03:000:6005 площею 16,2254 га, яка є землею під господарськими будівлями та дворами, тому земельна ділянка не підлягала розпаюванню та не була розпайована.

На земельній ділянці кадастровий номер 7125187200:03:000:6005 площею 16,2254 га розміщені будівлі та споруди:

нежитлова будівля майстерні та кузні, літ. "А1" загальною площею 236,2 кв.м.;

нежитлова будівля складу та гаража літ. "Б" площею 234,9 кв.м.;

нежитлова будівля конюшні літ "Вв" площею 533,3 кв.м.

за адресою вул. Жовтнева, 1Б в с. Нове Життя Чорнобаївського району Черкаської області.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю від 11.12.1995) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У відповідності до ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Позивачем у справу подано довідку Чорнобаївської районної державної адміністрації від 02.11.2020 № 09/01/01/3080 адресовану керівнику позивача, про те, що відповідно до даних, які містяться в реєстраційній справі, Колективне сільськогосподарське підприємство "Степове" код ЄДРПОУ 03793490 було перетворено у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Степове" код ЄДРПОУ 03793490 (місцезнаходження 19912, с. Нове Життя Чорнобаївського району) відповідно до протоколу № 1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Степове" від 06.04.2000 року (а.с. 11).

Статтею 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Положеннями ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічні положення містилися в ч. 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного на момент перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Степове").

Відповідно до п. 7 розділу X Перехідних положення Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На сьогодні законодавство не передбачає права колективної власності на землю але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі КСП "Степове" державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю, оскільки таке не передбачено нормами чинного ЗК України.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Степове" правомірно набуло право власності на земельні ділянки, які не підлягали паюванню, в процесі перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Степове".

Позивач надав докази, що ним з ТОВ "Степове" 31.08.2007 року було укладено та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів договір купівлі-продажу комплексу (а.с. 13), до якого ввійшли : нежитлова будівля майстерні та кузні, літ. "А1" загальною площею 236,2 кв.м.; нежитлова будівля складу та гаража літ. "Б" площею 234,9 кв.м.; нежитлова будівля конюшні літ "Вв" площею 533,3 кв.м. які розташовані за адресою вул. Жовтнева, 1Б в с. Нове Життя Чорнобаївського району Черкаської області.

Згідно п. 4.8. цього Договору право власності на комплекс у Покупця виникає з моменту повного розрахунку та державної реєстрації договору.

Договір купівлі-продажу від 31.08.2007 року в цей же день зареєстровано у Державному реєстрі правочинів (а.с. 15).

Доказів ненабуття позивачем права власності на комплекс приміщень, або втрати цього права на час вирішення спору, суду не надано.

Ці об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 7125187200:03:000:6005 площею 16,2254 га як підтверджено висновком сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. (а.с.10).

Позивач доводить, що земельні ділянки під сільськогосподарськими спорудами не підлягали паюванню, тому ця ділянка залишилася у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Степове" та повністю перейшла у власність до СТОВ "Степове" в результаті перетворення КСП.

Правомірність таких доводів підтверджується наступним:

Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Частиною 2 ст. 22 Земельного Кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, за змістом Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 несільськогосподарські угіддя у вигляді земель під господарськими будівлями і дворами паюванню не підлягають.

Суд враховує, що за наслідками перетворення КСП "Степове" у СТОВ "Степове" до товариства перешли всі права реорганізованого КСП, в т.ч. і його права власності на земельні ділянки, які не підлягали паюванню. Це право власності перейшло до СТОВ "Степове" в силу закону і не припиняється, навіть якщо таке право власності товариство не зареєструвало за собою в установленому порядку.

До аналогічних висновків щодо набуття права власності на земельні ділянки, що не підлягали паюванню, прийшов Верховний Суд у постанові по справі № 924/1020/17 від 31 серпня 2018 року.

Отже вказаними доказами позивач довів правомірність набуття ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125187200:03:000:6005 площею 16,2254 га за наслідками реорганізації колишнього КСП "Степове" у СТОВ "Степове" та набуття права власності на будівлі, які на цій ділянці розташовані.

Висновком сертифікованого інженера-землевпорядника від 11.08.2020 ОСОБА_1 (а.с. 10) встановлено також, що земельна ділянка з кадастровим номером 7125187200:03:000:6005 площею 16,2254 га є необхідною для обслуговування будівель та споруд, які на ній розміщені.

Доказів на спростування цих доводів у справу не подано.

Положеннями ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України (в редакції станом на час придбання позивачем об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці 31.08.2007 року) встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Доказів на спростування того, що не вся спірна земельна ділянка необхідна для обслуговування належних позивачу приміщень з боку відповідача у справу не подано.

Позивач доводить, що згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру (а.с. 16) земельна ділянка з кадастровим номером 7125187200:03:000:6005 площею 16,2254 га має державну форму власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за цільовим призначенням та видом використання. Суб`єктом речового права на земельну ділянку зазначений позивач у справі - ТОВ ВКФ "Валтас" ідентифікаційний код 21379995.

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав станом на 03.11.2020, яку надав у засіданні позивач на підтвердження вже наявних у справі відомостей, вказана земельна ділянка не зареєстрована на праві власності за конкретною особою.

У відповідності до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Оскільки у відповідності до норм чинного Земельного Кодексу України (ч. 4 ст. 122) розпорядниками землями державної форми власності є Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи (Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області), то з урахуванням відсутності в даний час іншої особи, за якою зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, віднесення земельної ділянки до державної форми власності, позов обґрунтовано подано саме до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до положень чинного ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Право власності підлягає державній реєстрації. Також до Державного реєстру прав вносяться записи про скасування державної реєстрації прав (ст. 1,3,4, 19 Закону).

Оскільки спірну земельну ділянку за даними з Державного земельного кадастру віднесено до державної форми власності, то суд вважає, що позивач обрав вірний спосіб захисту свого порушеного права через визнання права власності на сформовану земельну ділянку кадастровий номер 7125187200:03:000:6005, що дасть можливість зареєструвати її за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Обраний позивачем спосіб захисту є належним та призводить до ефективного відновлення порушеного права ТОВ ВКФ "Валтас".

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідач не спростував належними доказами доводи позивача, заперечень проти позову не надав.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Валтас" (код ЄДРПОУ 21379995, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Нове Життя) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125187200:03:000:6005, місце розташування Черкаська область, Чорнобаївський район, Новожиттівська сільська рада.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2020

Суддя Н.М. Спаських..