Рішення

від 07.12.2020 по справі 140/15857/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15857/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Цуманської селищної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Цуманська селищна рада (далі - позивач) звернулась із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа, стягувач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 23 жовтня 2020 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №63169729.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №140/3465/19, яке набрало законної сили 19 серпня 2020 року Цуманську селищну раду було зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, з урахуванням висновків суду.

На виконання вказаного рішення суду 20 жовтня 2020 року було скликано позачергову тридцять четверту сесію Цуманської селищної ради, в порядок денний якої було включено два альтернативні проекти рішень: про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та про відмову у затвердженні такого проекту, однак при винесенні на голосування вказаних проектів рішень жодне із них не набрало достатньої кількості голосів для того, щоб бути прийнятим в силу приписів статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Про виконання рішення суду листом від 21 жовтня 2020 року №1095/01-30 позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та постановою державного виконавця від 23 жовтня 2020 року на Цуманську селищну раду за невиконання рішення суду без поважних причин накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вказує, що належним чином виконав рішення суду, що підтверджується витягом із протоколу засідання тридцять четвертої сесії Цуманської селищної ради сьомого скликання від 20 жовтня 2020 року та копіями поіменного голосування, тоді як вирішення питання щодо того, у якій формі має бути виконання рішення суду, що слугувало підставою для винесення оскаржуваної постанови не входить в повноваження державного виконавця.

Уважає, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та призначено судове засідання у даній справі на 11:00 год. 07 грудня 2020 року (арк. спр. 36).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 (арк. спр. 79).

У судове засідання 07 грудня 2020 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (арк. спр. 38-42, 80, 84, 88).

На адресу суду надійшла заява представника позивача від 30 листопада 2020 року №1257/01 про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та вказує, що Цуманська селищна рада виконала рішення суду, а тому постанова держаного виконавця є протиправною та такою, що підлягає скасуванню (арк. спр. 77).

Представником відповідача 02 грудня 2020 року подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосад О.Ю. на виконанні у якого безпосередньо перебуває виконавче провадження №63169729 перебуває у відпустці (арк. спр. 44).

Судом 04 грудня 2020 року за вхідним номером канцелярії №58410/20 отримано клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю додаткового часу для підготовки та надання пояснень щодо позову у даній справі (арк. спр. 90).

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини такого неподання суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду також не подала.

При вирішенні клопотань представника відповідача та представника третьої особи про відкладення розгляду справи суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Наведений у даній нормі перелік підстав для відкладення розгляду справи є вичерпним.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дана справа розглядається з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Розглядаючи подані учасниками справи клопотання про відкладення розгляду справи, суд встановив, що відповідач та стягувач були належним чином повідомлені про судове засідання телефонограмою та шляхом надіслання повістки на їх електронну адресу (арк. спр. 39, 41-42, 80, 84, 88).

На думку суду, перебування старшого державного виконавця Новосад О.Ю. на виконанні у якого перебуває виконавче провадження №63169729 у відпустці не є поважною причиною неявки, оскільки вказана обставнина не виключає можливості прибути у судове засідання будь-якого іншого представника відповідача, зокрема і того, яким подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Окрім того, суд враховує, що матеріали виконавчого провадження №63169729 відповідачем суду надані.

Подане представником третьої особи клопотання про відкладення розгляду справи не містить повідомлення про причини неявки у судове засідання, відтак у суду відсутні підстави визнати неявку в судове засідання такого учасника справи (його представника) з поважної причини.

З огляду на зазначені вище обставини та враховуючи положення частин другої-третьої статті 205 КАС України, частини третьої статті 268 КАС України, та скорочені строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 287 КАС України, клопотання представника відповідача та представника третьої особи про відкладення розгляду справи судом до задоволення не підлягають.

Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, тому судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №140/3465/19, яке набрало законної сили 19 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Цуманської селищної ради від 24 вересня 2019 року №23-1/8 Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, з урахуванням висновків суду.

Волинський окружний адміністративний суд 30 вересня 2020 року видав виконавчий лист №2038/2020 (арк. спр. 47).

За заявою стягувача 30 вересня 2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада О.Ю. відкрито виконавче провадження №63169729, із примусового виконання вказаного виконавчого листа, яким позивача зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (арк. спр. 48, 50).

Цуманська селищна рада листом від 21 жовтня 2020 року №1095/01-30 повідомила Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №140/3465/19 було скликано позачергову тридцять четверту сесію Цуманської селищної ради, в порядок денний якої було включено два альтернативні проекти рішень: про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 або про відмову у затвердженні такого проекту, однак при винесенні на голосування вказаних проектів рішень жодне із них не набрало достатньої кількості голосів для того, щоб бути прийнятим в силу приписів статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (арк. спр. 16-17, 56-57).

До вказаного листа був долучений витяг із протоколу засідання тридцять четвертої сесії Цуманської селищної ради сьомого скликання від 20 жовтня 2020 року та поіменне голосування (арк. спр. 18-21, 58-61).

Проте постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада О.Ю. від 23 жовтня 2020 року у межах виконавчого провадження №63169729 на Цуманську селищну раду накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання боржником у встановлений державним виконавцем строк без поважних на це причин рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №140/3465/19 (арк. спр. 8-9, 67-68).

Постанова про накладення штрафу від 23 жовтня 2020 року отримана позивачем 29 жовтня 2020 року (арк. спр. 7, 32-34).

Цуманська селищна рада не погоджуючись із вказаною постановою державного виконавця звернулася із даним адміністратвиним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено частиною третьою наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частинами першою - другою статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Як встановлено судом, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №140/3465/19, на виконання якого видано виконавчий лист від 30 вересня 2020 року №2038/2020 зобов`язано Цуманську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, з урахуванням висновків суду.

Позивач вказує, що вказане рішення суду не виконане у зв`язку з тим, що для прийняття відповідного рішення на сесії сільської ради не вистачило необхідної кількості голосів.

Однак, з такими твердженнями суд не погоджується, враховуючи наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 34 частини першої статті 26 цього Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Матеріалами справи підтверджено, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №63169729 на засідання позачергової тридцять четвертої сесії Цуманської селищної ради було внесено два альтернативні проекти рішень: про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 або про відмову у затвердженні такого проекту. Як слідує із витягу з протоколу від 20 жовтня 2020 року за результатами голосування за проект першого рішення проголосували: за 0, проти 0, утримались 16, рішення не прийнято та . за результатами голосування за проект другого рішення проголосували: за 9, проти 0, утримались 7, рішення не прийнято (арк. спр. 12-15, 58-61).

Тобто, для прийняття відповідного рішення не вистачило необхідної кількості голосів.

Суд зауважує, що в роботі сесії взяли участь 15 депутатів, із 29 обраних, тобто кворум більшості був наявний, однак для прийняття відповідного рішення не вистачило необхідної кількості голосів.

Таким чином, в даному випадку відсутні обставини, які б вказували на об`єктивну неможливість виконання рішення суду та рішення суду на даний час є невиконаним, оскільки утримання від голосування депутатів на його виконання без зазначення поважних причин цього, не може свідчити про його виконання за наявності того, що боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Ні в протоколах сесій селищної ради на яких розглядалося вказане питання, ні в будь-яких документах, такі обставини не наведені.

Позивач листом від 21 жовтня 2020 року №1095/01-30 повідомив державного виконавця, що на наступній сесії із земельних питань селищної ради в порядок денний буде включено аналогічні проекти рішень, проте на переконання суду таке повідомлення суперечить вимогам Закону України Про виконавче провадження , де чітко зазначено, що в разі неможливості виконання рішення має право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача, що в даному випадку депутати селищної ради на основі вільного і колективного обговорення висловили особисте волевиявлення щодо питань, що були включені до порядку денного, враховуючи наступне.

В даному випадку боржником у виконавчому провадженні виступає селищна рада.

Частиною другою статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Відповідно до частини 1 статті 10 даного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто, виходячи із норм чинного законодавства не можна розділяти поняття селищної ради як юридичної особи та сесії ради як колегіального органу, оскільки вони в сукупності складають орган місцевого самоврядування, як виразника інтересів територіальної громади.

В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Крім цього частинами першою, третьою статті 33 цього Закону передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відтак, враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що на законодавчому рівні встановлено заходи примусового виконання рішень зобов`язального характеру, зокрема застосування штрафних санкцій до боржника.

Разом з цим з аналізу наведених вище норм також вбачається, що боржник в разі неможливості виконання рішення має право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд уважає, що тягар виконання рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення.

Як визначено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суду не надано достатніх і переконливих доказів наявності поважних причин невиконання позивачем судового рішення, яким його зобов`язано вчинити певні дії.

А тому, враховуючи, що позивач не дотримався вимог Закону України Про виконавче провадження , а саме не виконав рішення суду, у вказаний в постанові про відкриття виконавчого провадження період та не звернувся до державного виконавця чи суду у встановленому законом порядку, тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову від 23 жовтня 2020 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №63169729 та як наслідок, у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Цуманської селищної ради (45233, Волинська область, Ківерцівський район, селище міського типу Цумань, вулиця Грушевського, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04333885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43317547), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2020 року.