Рішення

від 09.12.2020 по справі 240/18571/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18571/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІЯ ПІВНОЧІ" про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІЯ ПІВНОЧІ", в якому просить стягнути з рахунків ТОВ Спеція Півночі (код ЄДРПОУ 32559075) у банках, що обслуговують боржника - 196 562,29 грн., в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на даний час за Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеції Півночі" обліковується податковий борг у сумі 196562,29 грн. з земельного податку, що утворився внаслідок несплати грошових зобов`язань визначених у деклараціях. На адресу підприємства надсилалися податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, однак заборгованість так і не була сплачена.

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи у письмовому провадженні та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала була направлена на адресу відповідача (вул. Народного Ополчення, 5 А,Київ 151, 03151). Як слідує з копії поштового реєстру за штрихкодовим ідентифікатором 1001426117266 дана ухвала була отримана відповідачем 07.11.2020, однак відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, відповідач ухвалу отримав, відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІЯ ПІВНОЧІ" (код ЄДРПОУ 32559075) знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м.Києві області.

Згідно розрахунку податкового боргу ТОВ "Спеції Півночі щодо платежів до бюджету станом на 30.06.2020 року за підприємством обліковується податковий борг із земельного податку юридичний осіб та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі - 196562,29 грн (а.с.11-12, 25-40).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4, п.16.1, статті 16 Податкового Кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 31 Податкового Кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строк, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із п. 36.1 ст. Податкового Кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно із п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Відповідно до п.п. 266.10.3. п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого відповідачем у встановлений строк набрала статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми Ю від 10.05.2018 № 130356-52 на суму 40792,47 грн. (а.с. 13).

Як встановлено з матеріалів справи, податковий борг позивача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Також, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 № 0064875205, яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 72113,1 грн. (а.с. 17).

Під час розгляду даної справи, відповідачем наявність податкового боргу не спростована. Доказів того, що податкове повідомлення-рішення, податкова вимога платником оскаржувались в адміністративному чи в судовому порядку, доказів повної сплати суми боргу відповідачем не надано.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по податку із земельного податку юридичний осіб та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі - 196562,29 грн.

Дана сума заборгованості підтверджуються розрахунком податкової заборгованості (а.с. 11-12), витягами з інтегрованої картки платника (а.с. 25-40).

Також, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 по справі №818/1117/16 дійшов висновку, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Таким чином, контролюючий орган не зобов`язаний виносити нову податкову вимогу на податковий борг з іншою класифікацією доходів бюджету у випадку безперервності податкового боргу загалом.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належної такому платнику податків.

Згідно із п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 196562,29 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Київській області про стягнути з рахунків ТОВ Спеція Півночі у банках, що обслуговують боржника 196 562,29 грн., в рахунок погашення податкового боргу є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні цієї позовної заяви, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІЯ ПІВНОЧІ" (вул. Базарна, 10/9, кв. (офіс) 13, Овруч, Овруцький район, Житомирська область,11100, код ЄДРПОУ 32559075) податкову заборгованість в сумі 196 562 (сто дев"яносто шість тисяч п"ятсот шістдесят дві) гривень 29 копійок з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІЯ ПІВНОЧІ".

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 09 грудня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова