Ухвала

від 08.12.2020 по справі 340/5517/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/5517/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Кіровоградської області (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Соборності України, 17, код ЄДРПОУ 37983323)

відповідач: Долинська міська рада (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Соборності України, 50)

про визнання протиправним та скасування запису про право власності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Кіровоградської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про право власності за номером №1004545 від 23.05.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 69635235219, на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 3521910100:04:009:0012 площею 0,1426 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Долинську міську раду внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині запису про право постійного користування Управління Державної казначейської служби у Долинському районі Кіровоградської області земельною ділянкою за кадастровим номером 3521910100:04:009:0012 площею 0,1426 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 69635235219), яка розташована по вул. Соборності України, 17 в м. Долинська Кіровоградської області.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктами 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що у публічно-правовому спорі вимога про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень - вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень, яким порушені права, свободи або законні інтереси позивача.

У позовній заяві позивач вказав відповідачем Долинську міську раду та обґрунтовує свої вимоги посиланням на норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Цим Законом передбачена можливість оскарження до суду рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав. (стаття 37).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення (частина 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Суд зазначає, що Долинська міська рада, яку позивачем вказав відповідачем, не є суб`єктом державної реєстрації прав чи державним реєстратором у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позивач, прохаючи суд зобов`язати цей орган вчинити певні дії, а саме внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, не висуває вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності цього органу. Доказів того, що між цими суб`єктами виник публічно-правовий спір матеріали позовної заяви не містять. Всупереч пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві відсутнє обґрунтування порушення певними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод, інтересів позивача.

Окремо суд зазначає, що запис про право власності, внесений 23.05.2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який позивач просить суд визнати протиправним і скасувати, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, зокрема рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке може бути оскаржено до суду. З набранням 16.01.2020 року чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким внесено зміни до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачає.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву, вказавши належного відповідача та виклавши позовні вимоги, відповідно до ч.1 ст.5, п.9 ч.5 ст.160 КАС України; копію позовної заяви для відповідача.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш