Рішення

від 09.12.2020 по справі 420/7466/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7466/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС ПЛЮС» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС ПЛЮС» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000/2020/00358 від 22.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ ДІОНІС ПЛЮС (Покупець) та компанією YONGKANG MIJIA IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 11/11-19 від 11.11.2019 р., предметом якого є купівля-продаж товару, зазначеного у інвойсах, на умовах, у кількості, асортименті та ціні, вказаних в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту, у відповідності з партією товару (п. 1.1. Контракту).

Згідно п.2.1. Контракту поставка товару здійснюється протягом 50 днів з дати отримання коштів (передплати в розмірі не менше 30% від загальної суми замовлення, вказаного в інвойсі) Продавцем.

Пунктом 3 Контракту передбачено, що ціна за товар встановлюється в інвойсах у доларах США (п. 3.1); загальна сума за Контрактом становить 300000 доларів США (п.3.2); ціна за товар містить також вартість експортного пакування (п.3.3).

Відповідно до п.6.7 Контракту місце поставки та умови Інкотермс, на яких поставляється товар, вказуються в інвойсах та визначаються окремо для кожної партії товару.

Оплата за поставлений товар здійснюються в доларах США шляхом перерахування вказаної в інвойсі суми з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця. Умови оплати кожного інвойсу погоджуються сторонами додатково у письмовій чи усній формі. Покупець протягом 48 годин після оплати передає факсом чи іншим засобом зв`язку копії платіжних документів чи іншу інформацію про платіж (п. 8 Контракту).

Позивач вказав, що на виконання умов вказаного Контракту компанія YONGKANG MIJIA IMPORT AND EXPORT CO., LTD виставила TOB ДІОНІС ПЛЮС проформу-інвойс №MJ202041339 від 13.04.2020 р. на товар меблі садові загальною вартістю 11919,10 дол. США. У відповідності з п.2.1 Контракту, у проформі-інвойсі передбачено здійснення передплати у розмірі 30 % - 3600 дол. США.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №6 від 17.04.2020 р. кошти передплати у розмірі 3600 дол. США були перераховані з рахунку Покупця на рахунок Продавця у відповідності до умов п.8 Контракту.

29.05.2020 р. на товар меблі садові було оформлено експортну декларацію №310420200549705287, який було відправлено на митну територію України в контейнері CSLU2378369 за коносаментом №OOLU2640825450.

Позивач зазначив, що платіжним дорученням в іноземній валюті №7 від 11.06.2020р. решта суми коштів передплати у розмірі 8319,10 дол. США були перераховані з рахунку Покупця на рахунок Продавця па підставі виставленого рахунку - інвойсу №MJ20110 від 29.05.2020 р.

З метою митного оформлення товару меблі садові , поставленого на підставі вказаного Контракту, декларант ТОВ ДІОНІС ПЛЮС подав до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA500020/2020/220298 від 20.07.2020 р., заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України, додавши до ціни товару складову митної вартості товару - витрати на транспортування товару, враховуючи умови поставки FOB згідно Інкотермс.

Так, у графі 22 МД вказано ціну товару згідно виставленого рахунку - інвойсу №MJ20110 від 29.05.2020 р. на суму 11919,10 дол. США, а в графі 12 МД зазначена у валюті України загальна сума митної вартості товарів, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару - 366288,13 грн. ((11919,10 дол. США х 27,3606 курс грн./дол. США) + 40 174,40 грн. транспортні витрати = 366288,13 грн.).

Позивач зазначив, що на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до митної декларації додані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, та інші товаросупровідні документи.

Позивач вважав, що під час митного оформлення товару за МД №UA500020/2020/220298 від 20.07.2020 р. декларант надав митниці всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України необхідні та достатні документи, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість задекларованого товару та не містили розбіжностей.

21.07.2020 р. митницею декларанту було надіслано повідомлення про те, що у зв`язку з тим, що на думку митного органу, подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, декларанту було поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

22.07.2020 р. декларантом було надано додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 11.03.2020 р. №20-26/03-2020, рахунок ТОВ Ламан Шипінг від 15.07.2020 р. №LS- 4294674 щодо вартості перевезення, бухгалтерську документацію та повідомлено митницю, що інші документи надаватись не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею Держмитслужби не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів №1 та №2 за МД №UА500020/2020/220298 від 20.07.2020 р. та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 р., яким збільшено митну вартість товару №1 столи розкладні з 2,26 дол. США/кг до рівня 4,01 дол. США/кг, товару №2 стільці складні з 2,17 дол. США/кг до рівня 4,01 дол. США/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею Держмитслужби 22.07.2020 р. прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00358 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

ТОВ ДІОНІС ПЛЮС не погоджується з прийнятим Одеською митницею Держмитслужби рішенням про коригування митної вартості товарів та виданою на його підставі карткою відмови у митному оформленні.

Позивач зазначив, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Ухвалою від 21.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 21 вересня 2020 року о 15:30 год.

У підготовчому засіданні 21.09.2020 року учасникам справи встановлено строк на подання решти заяв по суті справи та оголошено перерву до 13.10.2020 року до 12:00 год.

Ухвалою від 13.10.2020 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 13.10.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 09 листопада 2020 року о 10 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 09 листопада 2020 року на 10 год. 00 хв., сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

05.11.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

28.09.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ ДІОНІС ПЛЮС було подано митну декларацію типу ІМ 40 на товар меблі для житлових приміщень , яку прийнято до митного оформлення за №UА500020/2020/220298 від 20.07.2020 року.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартість операції) на умовах поставки FOB CN NINGBO.

Разом із митною декларацією для підтвердження митної вартості товару були надані: зовнішньоекономічний договір, інвойс, копія митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, банківський платіжний документ.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UА500020/2020/220298 від 20.07.2020 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару були виявлені наступні розбіжності:

1) у наданій до митного оформлення копії митної декларацій країни відправлення від 29.05.2020 року №310420200549705287 відсутні реквізити зовнішньоекономічного контракту та інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

2) поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.07.2020 року №338235 не містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номер коносамента;

3) відповідно до п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.11.2019 року №11/11-19 витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідач зазначив, що встановлення факту того, що витрати на тару, пакування та маркування включені у вартість товару, але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, викликало сумніви та неможливість перевірки правильності визначення митної вартості самого товару.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020.

Додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України до митниці не надавались.

Відповідач вважав, що Одеська митниця Держмитслужби під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що між ТОВ ДІОНІС ПЛЮС (Покупець) та компанією YONGKANG MIJIA IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №11/11-19 від 11.11.2019 р., предметом якого є купівля-продаж товару, зазначеного у інвойсах, на умовах, у кількості, асортименті та ціні, вказаних в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту, у відповідності з партією товару (п. 1.1. Контракту) (а.с. 18-22).

Згідно п.2.1. Контракту поставка товару здійснюється протягом 50 днів з дати отримання коштів (передплати в розмірі не менше 30% від загальної суми замовлення, вказаного в інвойсі) Продавцем.

Пунктом 3 Контракту передбачено, що ціна за товар встановлюється в інвойсах у доларах США (п. 3.1); загальна сума за Контрактом становить 300000 доларів США (п.3.2); ціна за товар містить також вартість експортного пакування (п.3.3).

Відповідно до п.6.7 Контракту місце поставки та умови Інкотермс, на яких поставляється товар, вказуються в інвойсах та визначаються окремо для кожної партії товару.

Оплата за поставлений товар здійснюються в доларах США шляхом перерахування вказаної в інвойсі суми з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця. Умови оплати кожного інвойсу погоджуються сторонами додатково у письмовій чи усній формі. Покупець протягом 48 годин після оплати передає факсом чи іншим засобом зв`язку копії платіжних документів чи іншу інформацію про платіж (п. 8 Контракту).

Платіжним дорученням в іноземній валюті №6 від 17.04.2020 р. передплата у розмірі 3600 дол. США була перерахована з рахунку Покупця на рахунок Продавця у відповідності до умов п.8 Контракту (а.с. 25).

29.05.2020 р. на товар меблі садові було оформлено експортну декларацію №310420200549705287, який було відправлено на митну територію України в контейнері CSLU2378369 за коносаментом №OOLU2640825450 (а.с. 28).

Платіжним дорученням в іноземній валюті №7 від 11.06.2020 р. решта суми коштів у розмірі 8319,10 дол. США була перерахована з рахунку Покупця на рахунок Продавця па підставі виставленого рахунку - інвойсу №MJ20110 від 29.05.2020 р. (а.с. 30).

20 липня 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500020/2020/220298 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 111-113).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: меблі садові з алюмінієвого каркаса, столешня мдф: мод. 12060 + 4 stool, столи розкладні, розміром 1200х600х700 мм - 471 шт.; мод. 12060 - 70 + 4 stool, столи розкладні, розміром 1200х600х700 мм - 400 шт. Країна виробництва: Китай, CN. У графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 9403208000. У графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «ДІОНІС ПЛЮС» Товару у розмірі 8043,5000 доларів США.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 2: меблі для сидіння з алюмінієвого каркаса оббиті тканиною, які не перетворюються на ліжка, не обертаються, та не регулюються по висоті: стільці складні р-р 370*325*280 мм - 1884 шт.; стільці складні р-р 370*325*280 мм - 1600 шт. Країна виробництва: Китай, CN. У графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 9401710000. У графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «ДІОНІС ПЛЮС» Товару у розмірі 3615,6000 доларів США.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №11/11-19 від 11.11.2019 р., інвойс №MJ20110 від 29.05.2020 р., пакувальний лист б/н від 29.05.2020 р., прайс-лист б/н від 07.09.2019 р., платіжні документи №6 від 17.04.2020 р., №7 від 11.06.2020 р., домашній коносамент (House bill of lading) №OOLU2640825450 від 03.06.2020 p., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №338235 від 15.07.2020 р., договір про надання послуг митного брокера №17/2020 від 17.07.2020 р., митну декларацію країни відправлення №310420200549705287 від 29.05.2020 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

21.07.2020 р. митницею декларанту було надіслано повідомлення про те, що у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, декларанту було поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

22.07.2020 р. декларантом було надано додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 11.03.2020 р. №20-26/03-2020, рахунок ТОВ Ламан Шипінг від 15.07.2020 р. №LS- 4294674 щодо вартості перевезення, бухгалтерську документацію та повідомлено митницю, що інші документи надаватись не будуть.

22 липня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 за митною декларацією UA500020/2020/220298 (а.с. 49-50).

У Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятого відповідачем, зазначено, що:

1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 29.05.2020 року №310420200549705287 відсутні реквізити зовнішньоекономічного контракту та інвойсу, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

2) поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.07.2020 року №338235, не містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента;

3) відповідно до пп. в) ч.2, ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.11.2019 року №11/11-19 витрати на пакування входять у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) у додатково наданому на вимогу митниці висновку про вартісні характеристики товару, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 11.03.2020 р. №20-26/03-2020, вказані відмінні від наданих до митного оформлення реквізити інвойсу та коносаменту, що унеможливлює прийняття його до уваги;

5) на вимогу митниці додатково наданий рахунок ТОВ Ламан Шипінг від 15.07.2020 року №LS-4294674 щодо вартості перевезення, проте самого договору щодо надання транспортно-експедиційних послуг не надано;

6) банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 17.04.2020 року №6 містить посилання на номер та дату інвойсу, відмінного від наданого до митного оформлення;

7) декларація країни відправлення від 29.05.2020 року містить номер коносаменту, який було видано лише 03.06.2020 року;

8) прайс-лист виданий в 2019 році задовго до підписання зовнішньоекономічного договору.

На підставі вищевикладеного та за результатом проведення консультацій між декларантом та фіскальним органом, митниця прийняла рішення про необхідність скоригувати митну вартість товарів. За результатом проведеної консультації між органом Держмитслужби та декларантом, стосовно товару № 1, 2 обрано метод визначення митної вартості - резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 МД є більшим - 4,01 дол. США/кг нетто (МД від 10.06.2020 року №UА500030/2020/205819), товару №2 МД є більшим - 4,01 дол. США/кг нетто (МД від 08.07.2020 року №UA500070/2020/224957).

22.07.2020 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00358 (а.с. 51-52).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Суд не бере до уваги доводи відповідача у спірному рішенні про відсутність в експортній декларації реквізитів інвойсу, оскільки номер інвойсу № MJ20110 (а.с.26) наявний в експортній декларації (а.с.28), а реквізити контракту наявні в інвойсі. При цьому, відсутність в експортній декларації реквізитів контракту не перешкоджає за викладених обставин ідентифікації експортної операції з конкретною поставкою та жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару та на її числові складові.

Крім того, ідентифікувати поставку можливо за наявними в експортній митній декларації реквізитам контейнеру CSLU2378369, в якому перевозився спірний вантаж, та коносаменту №OOLU2640825450, яким супроводжувався імпортований товар (а.с.28, 29).

Кількісні характеристики товару, які зазначені в декларації країни відправлення співпадають з заявленими до митного оформлення та зазначеними в пакувальному листі (кількість вантажних місць - 875, вага нетто - 5960 кг, вага брутто - 6464,45 кг).

Стосовно відсутності у довідці про транспортні витрати від 15.07.2020 р. №338235 інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента, суд зазначає, що це жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару та на її числові складові.

У вказаній довідці чітко визначена сума витрат міжнародного морського перевезення 20 футового контейнеру CSLU2378369 з порту Нінгбо (Китай) до порту Одеса (Україна), яка складає 40174,40 грн.

Враховуючи обумовлені сторонами Контракту умови поставки FOB згідно Інкотермс (зокрема, у інвойсі, який є невід`ємною частиною Контракту), витрати на транспортування товару до митної території України не включені в ціну товару, а тому додатково додані до ціни товару при визначенні його митної вартості у відповідності до положень ст.58 Митного кодексу України.

Адже згідно умов поставки FOB правил Інкотермс Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від пойменованого порту відвантаження.

Згідно п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вже було зазначено вище, документально підтверджена сума витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту Одеса (40174,40 грн.) була додана до ціни товару при визначенні митної вартості товару.

Отже, твердження митниці про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості товару через відсутність даних щодо даної складової митної вартості товару не відповідає дійсності.

Щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що як зазначено у самому рішенні про коригування митної вартості, згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.11.2019 року №11/11-19 витрати на пакування входять у вартість товару.

Аналогічне положення містять умови поставки FOB згідно Інкотермс, а саме: Продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, за виключенням випадку, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний в договорі товар без пакування (пункт А9 умов поставки FOB згідно Інкотермс).

Отже, вартість пакування включена в ціну товару та додатково до митної вартості не додається у відповідності з положеннями ч.10 ст.58 Митного кодексу України, а тому у митниці відсутні підстави вимагати окремо числове значення вартості пакування.

Стосовно висновку експерта від 11.03.2020 р. №20-26/03-2020, складеного на підставі іншого інвойсу та коносаменту, позивач пояснив, що вказаний висновок було замовлено під час митного оформлення ТОВ ДЮНІС ПЛЮС аналогічного товару меблі садові: столи розкладні розміром 900x600x700мм, стільчики складні розміром 370x325x380мм на умовах постачання FOB -Ningbo, Китай.

Наданий до митного оформлення висновок експерта від 11.03.2020 р. №20-26/03- 2020 міг бути врахований митним органом на підтвердження того, що заявлена декларантом митна вартість товару на умовах Контракту відповідає аналізу ринку щодо середньої вартості па аналогічний задекларованому товар, за ідентичними умовами поставки, якісними характеристиками, країною виробництва та навіть в межах одного Контракту.

Щодо ненадання на вимогу митниці договору щодо транспортно-експедиційних послуг, то митним органом не обґрунтовано, які числові значення складових митної вартості цей договір може підтвердити, в той час, як до митного оформлення подані і довідка про транспортні витрати від 15.07.2020 р. №338235, і рахунок ТОВ Ламан Шипінг від 15.07.2020 р. №LS-4294674 щодо вартості перевезення.

Стосовно того, що платіжний документ від 17.04.2020 р. № 6 містить посилання на номер та дату інвойсу, відмінного від наданого до митного оформлення, то як вбачається з матеріалів справи, за платіжним дорученням від 17.04.2020 р. № 6 здійснювалась передплата за товар у сумі 3600 дол. США на підставі проформи-інвойсу (попереднього інвойсу) №MJ202041339 від 13.04.2020 р., про наявність якого міститься посилання у інвойсі №MJ20110 від 29.05.2020 р.

Суд бере до уваги доводи позивача, стосовно того, що зауваження митниці про те, що декларація країни відправлення від 29.05.2020 р. містить посилання на номер коносаменту, який було видано лише 03.06.2020 р., пояснюється тим, що коносамент від 03.06.2020 р. - домашній та виданий на підставі лінійного коносаменту, відповідно дата його оформлення може бути пізніше дати експортного оформлення вантажу. Тобто, це не є розбіжністю в документах, а є специфікою міжнародних морських перевезень.

Щодо зауваження митниці до поданого до митного оформлення прайс-листа, він не є основним документом, що надається для підтвердження митної вартості товару згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Вимог до його складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару оновленого прайс-листа станом на 2020 рік немає, отже Покупець таку документацію додатково не отримував та надав до митного оформлення наявну у нього інформацію.

Таким чином, оскільки подані до митного оформленння основні документи на підтвердженння заявленої митної вартості товарів, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, не містили обґрунтованих розбіжностей та містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, то у митниці відсутні підстави для витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів, як то передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Надані до митного оформлення додаткові документи також не містили розбіжностей та підтверджували заявлену митну вартість товару всупереч твердженням посадових осіб митниці, висловлених у рішенні про коригування митної вартості.

Отже, ТОВ ДІОНІС ПЛЮС при здійсненні митного оформлення товару повністю було дотримано вимоги Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару та були подані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості, передбачені ст.53 Митного кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 р. по справі №813/7272/13-а, від 18.04.2018 р. по справі №826/13087/16, від 11.12.2018 р. по справі №825/759/17, від 05.02.2019 р. по справі №820/11866/15, від 24.04.2020 р. по справі №№826/16803/15, від 18.07.2019 р. по справі №821/829/18, від 06.02.2020 р. по справі №520/10709/18, від 02.07.2020 р. №804/2061/17.

У порушення ч.3 ст.53 Митного кодексу України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містили розбіжностей.

Крім того, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом, посадові особи митниці вказали номера та дати декларацій, які слугували джерелом для визначення митної вартості товару, проте не навели порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Згідно з пунктом 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості.

Таким чином, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості.

У спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Суд бере до уваги доводи позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС ПЛЮС» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС ПЛЮС» (адреса: вул. Маршала Говорова, 5А, кв. 84, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 31977017) до Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000083/2 від 22.07.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000/2020/00358 від 22.07.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС ПЛЮС» (адреса: вул. Маршала Говорова, 5А, кв. 84, м. Одеса, 65063, код ЄДРПОУ 31977017) судові витрати у розмірі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів