Рішення

від 09.12.2020 по справі 420/8676/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8676/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профлайнтех» до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2020 року № UA500110/2020/000006/2, вирішив адміністративний позов задовольнити .

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профлайнтех»до відповідача Одеської митниці Держмитслужби, в якому, просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500110/2020/000006/2 від 30.07.2020 року.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

02.04.2019 р. позивач уклав з Zhejiang Demon Trading Co. Ltd (Торгова компанія ТОВ Джецзян Демен , КНР) контракт № DР02042019.

На протязі року на підставі зазначеного контракту позивач здійснював імпорт сиро вини - напівфабрикат клейкої стрічки (Плівки з пластмаси самоклейні ВОРР з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації), у рулонах) за ціною 1,21 долар США за 1 кг., що підтверджується в т.ч. митною декларацією форми МД-2 № UA 500010/2019/023513 від 28.08.2019р., № UA 500010/2019/039715 від 30.11.2019 р. (Ціна товару визначається як результат ділення значень графи 42 Ціна товару на 38 Вага нетто/кг зазначених декларацій: 33294,36/27516 = 1,21; 33390,31/27595,30 - 1,21).

В липні 2020 року на умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів, продавцем було здійснено на адресу позивача чергову поставку товарів - напівфа брикат клейкої стрічки - Плівки з пластмаси самоклейні ВОРР з продуктів поліприєднання (ади тивної полімеризації), у рулонах:

- ВОРР ТАРЕ JUMBO ROLL 38 mic clear- 24 812,6 кг;

- ВОРР ТАРЕ JUMBO ROLL 36 mic clear - 1 845 кг;

- ВОРР ТАРЕ JUMBO ROLL 55 mic clear - 548,6 кг;

Всього загальною масою (нетто) 27 206,2 кг згідно поданої митної декларації № UA 500110/2020/008654 від 27.07.2020 р.

Під час декларування товарів позивач за явив митна вартість товару у сумі 913 710, 63 грн., виходячи із контрактної вартості товару 32 919,51 доларів США, з розрахунку 1,21 долар США за 1 кг, та діючого офіційного курсу ва лют -.27,7559 грн/ за 1 долар США. Вартість товару було сплачено позивачем продавцю товару 23.07.2020 року.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України: зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 02.04.19 NDP02042019, рахунок-фактура (інвойс) від 03.06.20 NDМ30, коносамент - В/L від 10.06.20 N МЕDUO 22535175, копія експортної митної декларації відправлення від 09.06.20 N 425820200000412819 та інші товаросупроводні документи (гр.44 митної декларації).

Позивач сплатив митні платежі у розмірі 59391,19 грн. - мито, 194620,36 грн.- ПДВ, 129,88 грн. - єдиний збір (гр.47 митної декларації) - що складає разом 254 141,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №647 від 24.07.2020 р.

Під час митного оформлення, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості, для чого було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (згідно аналізу баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару рівень митної вартості з ідентичними товарами, у максимально наближений час, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 1,93 дол. США/кг , ніж заявлено декларантом - 1,21 дол. США/кг).Внаслідок чого митну вартість товару було збільшено до 52 507,97 доларів США.

Позивач зазначив, що внаслідок незаконного рішення відповідача позивач додатково сплатив 155000,00 грн. в якості митних платежів. Оскільки враховуючи збільшення до 52507,97 доларів США митну вартість, сплаті в якості митних платежів підлягало: 97731,39 грн. - мито, 310427,47 ПДВ, 129,88 - єдиний збір, що складало разом 405288,74 грн., доплату яких було здійснено платіжним дорученням №668 від 30.07.2020 р. Після чого вантаж було розмитнено та випущено у вільний обіг за митною декларацією від 30.07.2020 р. № UA500110/2020/008837.

Позивач вважає рішення прийняте відповідачем про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що належить до скасування.

(б) Позиція відповідача

09.10.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

-у транспортних документах та документах, що стосуються такої складової митної вартості як перевезення товарів містяться розбіжності щодо транспортного засобу: зазначено у гр.21 ELEONORA митна декларація яка надана до митного оформлення (відповідно у копії експортної митної декларації країни відправлення зазначено транспортний засіб ELEONORA ). Здійснювалося перевантаження вантажу та інший транспортний засіб (зміна морського транспортного засобу);

-номер коносаменту в копії експортної декларації країна відправлення не співпадає з номером коносамента наданого до митного оформлення;

-не виділені складові компоненти морського перевезення, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно- експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості.

Документи, які надано до митного оформлення не містять всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого унеможливлює перевірити правильність визначення митної вартості товарів.

Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, щ обула фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини викликали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

29.07.2020 р. декларант повідомив листом про неможливість надання додаткових документів.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим по товару №1 - МД від 27.07.2020 № UA110300/2020/414506 та становить 1,93 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1,23 дол. США/кг).

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано до рівня 1,93 дол. США /кг

Євро за од. (МД від 23.10.2019 р. №UA403030/2019/019357) ніж заявлено декларантом.

Таким чином, відповідач вважає, що при прийняті рішень Одеська митниця Держмитслужби діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

ІІІ. Процедура та рух справи

11 .0 9.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

04.11.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

ТОВ «Профлайнтех» зареєстровано 18.03.2019 року, номер запису до ЄДР 1 556 102 0000 069563. Одним із основних видів діяльності є: оптова торгівля хімічними продуктами (а.с.12-13).

02.04.2019 р. позивач уклав з Zhejiang Demon Trading Co. Ltd (Торгова компанія ТОВ Джецзян Демен , КНР) контракт № DР02042019 (а.с.19-23).

На протязі року на підставі зазначеного контракту позивач здійснював імпорт сиро вини - напівфабрикат клейкої стрічки (Плівки з пластмаси самоклейні ВОРР з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації), у рулонах) за ціною 1,21 долар США за 1 кг., що підтверджується в т.ч. митною декларацією форми МД-2 № UA 500010/2019/023513 від 28.08.2019р., № UA 500010/2019/039715 від 30.11.2019 р. (Ціна товару визначається як результат ділення значень графи 42 Ціна товару на 38 Вага нетто/кг зазначених декларацій: 33294,36/27516 = 1,21; 33390,31/27595,30 - 1,21).

В липні 2020 року на умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів, продавцем було здійснено на адресу позивача чергову поставку товарів - напівфа брикат клейкої стрічки - Плівки з пластмаси самоклейні ВОРР з продуктів поліприєднання (ади тивної полімеризації), у рулонах:

- ВОРР ТАРЕ JUMBO ROLL 38 mic clear- 24 812,6 кг;

- ВОРР ТАРЕ JUMBO ROLL 36 mic clear - 1 845 кг;

- ВОРР ТАРЕ JUMBO ROLL 55 mic clear - 548,6 кг;

Всього загальною масою (нетто) 27 206,2 кг згідно поданої митної декларації № UA 500110/2020/008654 від 27.07.2020 р.

Під час декларування товарів позивач за явив митна вартість товару у сумі 913 710, 63 грн., виходячи із контрактної вартості товару 32 919,51 доларів США, з розрахунку 1,21 долар США за 1 кг, та діючого офіційного курсу ва лют -.27,7559 грн/ за 1 долар США. Вартість товару було сплачено позивачем продавцю товару 23.07.2020 року.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України: зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 02.04.19 NDP02042019, рахунок-фактура (інвойс) від 03.06.20 NDМ30, коносамент - В/L від 10.06.20 N МЕDUO 22535175, копія експортної митної декларації відправлення від 09.06.20 N 425820200000412819 та інші товаросупроводні документи (гр.44 митної декларації) (а.с.1943).

Позивач сплатив митні платежі у розмірі 59391,19 грн. - мито, 194620,36 грн.- ПДВ, 129,88 грн. - єдиний збір (гр.47 митної декларації) - що складає разом 254 141,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №647 від 24.07.2020 р. (а.с.46).

Під час митного оформлення, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості, для чого було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (згідно аналізу баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару рівень митної вартості з ідентичними товарами, у максимально наближений час, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 1,93 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом - 1,21 дол. США/кг).Внаслідок чого митну вартість товару було збільшено до 52 507,97 доларів США.

Позивач додатково сплатив 155000,00 грн. в якості митних платежів. Оскільки враховуючи збільшення до 52507,97 доларів США митну вартість, сплаті в якості митних платежів підлягало: 97731,39 грн. - мито, 310427,47 ПДВ, 129,88 - єдиний збір, що складало разом 405288,74 грн., доплату яких було здійснено платіжним дорученням №668 від 30.07.2020 р. (а.с.63). Після чого вантаж було розмитнено та випущено у вільний обіг за митною декларацією від 30.07.2020 р. № UA500110/2020/008837.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом відповідач встановив, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

-у транспортних документах та документах, що стосуються такої складової митної вартості як перевезення товарів містяться розбіжності щодо транспортного засобу: зазначено у гр.21 ELEONORA митна декларація яка надана до митного оформлення (відповідно у копії експортної митної декларації країни відправлення зазначено транспортний засіб ELEONORA ). Здійснювалося перевантаження вантажу та інший транспортний засіб (зміна морського транспортного засобу);

-номер коносаменту в копії експортної декларації країна відправлення не співпадає з номером коносамента наданого до митного оформлення;

-не виділені складові компоненти морського перевезення, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно- експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості.

Щодо зміни транспортного засобу, на що посилається відповідач, суд зазначає, що при визначених контрактом умовах поставки - СРК Чорноморськ, жодним чином не впливає на митну вартість оскільки ціна товару на даних умовах враховує не лише вартість самого товару, а і вартість експортного оформлення зі сплатою всіх платежів, а також вартість доставки (фрахту) до порту призначення (тобто кількість транспортних засобів, якими здійснюється доставка не має жодного значення для визначення митної вартості).

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торгове льних термінів, віщання МТП N2560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпеченню Єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних терміни у зовнішній торгівлі.

Щодо невідповідності номеру коносаменту в копії експортної декларації країни відправ лення з номером коносамента наданого до митного оформлення, суд зазначає, що експортне декларація складається відповідно до вимог законодавства країни відправлення та взагалі не містить номеру коносаменту, а містить номер накладної. Оскільки датою експортної декларації є дата 05.06.2020, а датою завантаження контейнера на борт судна - 09.06.2020 року (що вба чається з експортної декларації та коносаменту), то оформлення експортної декларації передувало оформленню коносаменту. Разом з тим, номер контейнеру - МЕDU8478262, є одна ковим в усіх без винятку товаросупровідних документах.

Крім того, 28.07.2020 р. позивач додатково надіслав лист відповідачу щодо помилковості інвойсу від 27.07.2020 №б/н, виправлений інвойс від 03.06.2020 р. №БМ30, експортна декларація №425820200000412819, комерційна пропозиція від 15.05.2020 №б/н. (а.с.112-16).

Суд зазначає, що інвойс є видом комерційного рахунку, в якому зазначається сума, що повинна бути сплачена за товар. Інвойс входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч.2 ст.53 МК України. В той же час, інвойс не фіксує здійснення господарської операції, розпорядження або дозвіл на її здійснення, а має інформаційний характер. Чинним законодавством України не встановлена змістовна наповненість інвойсу, відноситься до сфери відання суб`єкта господарювання, при цьому у ньому обов`язково має бути зазначені відомості про цінову характеристику товару.

Також позивач листом за №27-12/6 від 27.07.2020 р. повідомив відповідача, що вантаж який надійшов на адресу в контейнері MEDU8478262 по коносаменту № MEDUQ не страхувався (а.с.111).

Таким чином, позивач для митного оформлення надав всі документи, необхідні для підт вердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідач не надав. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не надано.

Відповідач при визначені митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначені, а саме: ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Крім того, суд зазначає, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

З огляду на вище викладене суд робить висновок, що відповідач безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, який застосовано без достатніх на те підстав.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів№ UA500110/2020/000006/2 від 30.07.2020 року є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №725 від 11.08.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2325,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2325,00 грн. з Одеської митниці Держмитслужби.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500110/2020/000006/2 від 30.07.2020 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профлайнтех» судовий збір в розмірі 2325 (дві тисячі триста двадцять п`ять),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Профлайнтех , адреса: 67832, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд.10-В, код ЄДРПОУ 42892782.

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459, телефон (048) 734-28-04, od@customs.sfs.gov.ua

Суддя О.Я. Бойко

.