Рішення

від 09.12.2020 по справі 540/3139/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3139/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

20.10.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач-1), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач-2), у якій, з урахуванням клопотання від 01.11.2020 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №2203 від 31.03.2020, прийняте 113 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0851 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 11.03.2020 року.

Також, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову. Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач має низький рівень фінансового забезпечення, що підтверджується довідками про доходи за 2019 та 2020 роки. Зазначає, що відповідно до зазначених довідок, розмір судового збору за подачу позову складає більше ніж 5% річного доходу позивача за 2019 рік.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження та відстрочено позивачу сплату судового збору до винесення рішення в справі.

Ухвалою суду від 12.11.2020 року залишено без розгляду позовні вимоги в частині зобов`язання Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0851 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 11.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до Щасливцевської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання. Однак, 31.03.2020 р. відповідачем прийнято рішення № 2203, яким відмовлено в задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що на запитуєму земельну ділянку рішенням відповідача надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд іншій особі. Вказану відмову позивач вважає протиправною з огляду на те, що на день розгляду клопотання позивача заявлена земельна ділянка не перебувала у користуванні чи власності іншої особи, а тому позивач має беззаперечне право претендувати на її отримання, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. За наведених обставин просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-1 не погодився із позицією позивача, викладеною у позовній заяві, оскільки на бажану земельну ділянку, позначену позивачем у графічних матеріалах, раніше вже був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі згідно із рішенням 93 сесії 7 скликання № 1685 від 12.06.2018. Так, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі, сільська рада вже взяла на себе зобов`язання у майбутньому передати дану земельну ділянку у власність громадянина, затвердивши в подальшому проект землеустрою. Вказує, що у разі надання повторного дозволу на ту ж саму земельну ділянку позивачу, сільська рада порушила б законні сподівання іншої особи на отримання земельної ділянки у власність, оскільки процедура оформлення права власності ним вже розпочата, а позивачу було б завдано шкоду в розмірі вартості послуг на виготовлення проекту землеустрою. Відповідач стверджує, що у зв`язку із тим, що процедура оформлення права власності на земельну ділянку займає певний час, на час звернення позивача до суду з позовом відомості про кадастровий номер щодо спірної земельної ділянки в публічній карті відсутні. Отже, відмовляючи позивачу у наданні відповідного дозволу, сільська рада діяла з урахуванням перспективності та раціональності у використанні вищезазначеної земельної ділянки. З огляду на зазначене, вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а позов таким що не підлягає задоволенню.

Відповідач-2 про свою правову позицію суд не повідомив.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11.03.2020 р. позивач звернувся до сільського голови Щасливцевської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0851 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, місце розташування та орієнтовний розмір якої позначений в графічних матеріалах, які додаються до клопотання.

До вказаної заяви додані: копії паспорта та рнокпп заявника, графічні матеріали з публічної кадастрової карти, на яких зазначено бажане місце розташування та орієнтовний розмір земельної ділянки, а також викопіювання з Генерального плану с. Генічеська Гірка.

Рішенням 113 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 31.03.2020 р. № 2203 Про розгляд заяв відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що запитуєму земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншій особі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Приписами п.п."а", "б" ч.1 ст.12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідних розмірах в залежності від місця розташування земельної ділянки.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч.7 ст.118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 р. у справі № 803/1244/16, від 22.02.2019 р. у справі № 813/1631/14, від 31.10.2019 р. у справі № 822/25/18, від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17.

З рішення Щасливцевської сільської ради від 31.03.2020 р. № 2203 слідує, що у ньому, як на підставу відмови у задоволення заяви ОСОБА_1 , вказано "у зв`язку з тим, що на запитуєму земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншій особі…".

Суд вважає відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність протиправною, оскільки дана підстава не зазначена у ч.7 ст.118 ЗК України, згідно якої такими підставами є лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

В той же час оскаржуване рішення Щасливцевської сільської ради від 31.03.2020 р. № 2203 таких відомостей не містить.

При цьому, суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Крім того, суд зазначає, що ч. 7 ст. 118 ЗК України не містить вказаної в оскаржуваному рішенні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність, а саме - надання такого дозволу іншій особі.

Отже, суд вважає, що рішення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 31.03.2020 № 2203 щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органом місцевого самоврядування не наведено.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а (К/9901/7504/18).

Також слід відмітити, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав відмови у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і такої підстави як надання іншій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 р. у справі № 159/1257/18, від 17.12.2018 р. у справі № 509/4156/15-а.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність свого рішення, у зв`язку з чим рішення Щасливцевської сільської ради 31.03.2020 р. № 2203 про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Щасливцевської сільської ради від 31.03.2020 р. № 2203 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0851 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 11.03.2020 року підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення саме з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради судових витрат, понесених позивачем, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 року № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Щасливцевська сільська рада не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження, зокрема щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також: здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

В даному випадку неможливість стягнення з Щасливцевської сільської ради суми судових витрат, присуджених на користь позивача, та винятковість випадку пов`язана з відсутністю відповідного рахунку, з якого можливе стягнення та який одночасно наявний у її виконавчого органу - виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, свідчить про необхідність стягнення судових витрат на користь позивача саме з останнього.

Враховуючи, що ухвалою суду від 23.10.2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті, а позовні вимоги позивача задоволено, то судовий збір підлягає стягненню в Державний бюджет за рахунок відповідача-2.

Щодо судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

Представник позивача, у поданому 01.12.2020 до суду клопотання зазначає, що судові витрати на правову допомогу складають 3750,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи слідує, що позивач 13.12.2019 року уклав договір про надання правничої допомоги №13/12/2019 з адвокатом Буженко Юрієм Сергійовичем, предметом якого є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в Херсонському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді та Верховному Суді, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, органах казначейства, органах місцевого самоврядування, органах райдержадміністрації, поштових відділеннях, банківських установах та інших організаціях, установах та підприємствах незалежно від їх форми власності та підпорядкування. Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності, аналіз законодавства, вивчення судової практики, представництво інтересів у суді. Складання заяв, адвокатських запитів, позовів, відзивів на позови, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до п.1 розділу Гонорар , гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Якщо інше не встановлено додатковою угодою до договору, гонорар адвоката складається з розрахунку часу, витраченого на виконання даного договору, враховуючи вартість однієї години - 1000,00 грн.(п.2). Сторони погодили, що вартість участі Адвоката в судовому засіданні в незалежності від тривалості судового засідання, становить 1000,00 грн. (п.3). Витрачений час адвоката, пов`язаний із заповненням поштової кореспонденції та фактичною її відправкою через поштові відділення зв`язку оплачується окремо із розрахунку: 1 година - 1000,00 грн. (п.4). Витрачений час адвоката, пов`язаний із фактичною доставкою будь-якої документальної кореспонденції або процесуальних документів до суду оплачується окремо із розрахунку:1 година - 1000,00 грн. (п.5). підставою для сплати гонорару є відповідний рахунок (довідка - рахунок) (п.6). Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку. У разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає касовий ордер (п.7, п.8).

Також, представником позивача додано довідку - рахунок № 20-67 від 30.11.2020 по справі №540/3139/20 до Договору про надання правничої допомоги від 13.12.2019 №13/12/2019 із зазначенням розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги, з якого вбачається, що договірна вартість розміру компенсації витрат на правову допомогу за 1 годину - 1000,00 грн., консультація клієнта щодо захисту його прав при оскаржені рішення сільради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою… 30хв. - 500,00 грн.; складання позовної заяви, формування до неї та засвідчення їх копій 1 год. - 1000,00 грн.; складання клопотання про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строків на подачу позову 30 хв. - 500, 00 грн.; складання заяви про часткове залишення без розгляду позовних вимог 15 хв. - 250 грн.; ознайомлення із відзивом на позовну заяву по справі №540/3139/20 та формування правової позиції по відношенню до відзиву на позовну заяву 30 хв. - 500,00 грн.; складання відповіді на відзив на позовну заяву 30 хв. - 500,00 грн.; складання клопотання про доручення до матеріалів справи доказів надання правничої допомоги 15 хв. - 250,00 грн.; складання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті 15 хв. - 250, 00 грн. Крім цього, долучено квитанцію до прибуткового касового ордера №7067 від 30.11.2020 про сплату позивачем 3750,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Наданими представником позивача доказами підтверджується факт надання позивачу послуг. Однак суд вважає, що сума витрат на надання такої допомоги, а саме 3750,00 грн., являється неспівмірною із складністю цієї справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг), не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Суд зазначає, що даний спір фактично є типовим, з вирішення аналогічних спорів існує численна судова практика, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а відтак підготовка цієї справи до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Окремо суд зауважує, що позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом з огляду на низький рівень фінансового забезпечення позивача. Зокрема, ухвалою суду від 23.10.2020 встановлено, що доходами позивача за попередній календарний рік є соціальні виплати та заробітна плата, які в загальній сумі складають 5947,27 грн., у зв`язку з чим цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору. Слід відмітити, що судовий збір позивачем не сплачено. З огляду на викладене та з урахуванням задоволення позову, судом вирішено стягнути судовий збір до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, як суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене рішення.

Таким чином, представник позивача, будучи обізнаним про низький рівень фінансового забезпечення позивача, укладає з останнім договір про надання правової допомоги, визначивши при цьому вартість своїх послуг на загальну суму 3 750,00 грн., що майже дорівнює річному доходу позивача.

Отже, з договору про надання правової допомоги, укладеної між позивачем та адвокатом, що містяться у матеріалах справи, підтверджують факт виникнення обов`язку у позивача заплатити адвокату суму гонорару.

Разом з тим, суд звертає увагу, що такі угоди не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55 рішення Iatridis v. Greece, заява № 31107/96).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №2203 від 31.03.2020, прийняте 113 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0851 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 11.03.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 04400647, 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцево, вул. Миру, 26) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 04400647, 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцево, вул. Миру, 26) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 грн., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 109020100