Рішення

від 09.12.2020 по справі 560/6097/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6097/20

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення UA401160/2020/000275/2 від 19.05.2020 Подільської митниці про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що поставив з Німеччини покупцеві легковий автомобіль марки "Renault" модель "Megane", номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року випуску та сплатило за нього 694 Євро та подало до Подільської митниці Держмитслужби декларацію №UA401160/2020/013294, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "Renault" модель "Megane".

Подільською митницею Держмитслужби була надана картка відмови в прийнятті митної декларації № UA401160/2020/00471, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) автомобіля та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2020 №401160/2020/000275/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля з 694 Євро до 1300 Євро.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення, оскільки вважає, що подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати.

Ухвалою суду від 13.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній вказує, що до митного оформлення уповноваженою особою позивача надано документи, які не повністю підтверджують заявлену вартість автомобіля. Такі обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості. Надані декларантом додаткові документи, виявлену розбіжність не усунули, тому відповідно до частини 6 статті 54 МКУ відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості.

Оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках. Під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Під час здійснення митного контролю та оформлення МД від 18.05.2020 № UA401160/2020/013294 митний орган мав обґрунтовані підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість.

ОСОБА_1 як директор компанії NarS-Handels-GmbH (14467 Potsdam, Gutenbergstr.64, Німеччина) ("Продавець") укладав з TOB "НАРС АВТО" (Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, вул.Грушевського, 2/2, Україна) ("Покупець") зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 01.10.2018 №03/18.

Крім цього, у проформі-рахунку від 11.05.2020 № N-191/2020 є його підпис як відповідної особи Продавця - фірми NarS-Handels-GmbH.

Необхідно зазначити, що згідно детальної інформації про юридичну особу, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ "НАРС АВТО", ЄДРПОУ 33965307 ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "НАРС АВТО".

Таким чином, одна і та ж особа - ОСОБА_2 , є директором "Продавця", він же підписував проформу-рахунок № N-191/2020 від 11.05.2020, і є одночасно засновником "Покупця" автомобіля, тобто купівля-продаж відбувалась між пов`язаними між собою особами.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що стосовно позиції відповідача про те, що у рішенні про коригування митної вартості товарів UА401160/2020/00275/2 від 19.05.2020 відповідач вказує про "неподання до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2, 8, 9 ст. 52 МКУ та ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ".

Однак при цьому відповідач не вказав які саме документи не подано, які саме складові митної вартості вони мають підтверджувати. Тобто позиція Відповідача є неконкретною, не обґрунтованою.

Позивач зазначає, що посилання відповідача у рішенні про коригування на частини 8, 9 статті 52 МКУ, є безпідставним, оскільки позивач не подавав декларацію митної вартості і не зобов`язаний був цього робити.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення в яких останній вказує, що у відповіді на відзив позивач ігнорує вказані положення ст. 58 МКУ, зокрема частин 18-21 цієї статті, тому дивно виглядає той факт, що Позивач не спростовує існування цього взаємозв`язку чи того, що його існування вплинуло на митну вартість.

Враховуючи вищевикладене, нормами чинного МКУ встановлено обов`язок декларанта у випадку, коли покупець і продавець хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів, довести цей факт митному органу одночасно з поданням митної декларації.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, та заперечення, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач придбав в Німеччині легковий автомобіль марки "Renault" модель "Megane", номер кузова НОМЕР_2 , 2005 року випуску. Позивач сплатив за нього 500 Євро, згідно контракту №03/18 від 01.10.2018 та інвойсу №191/2020 від 11.05.2020.

Уповноваженою особою позивача ОСОБА_3 подано до відповідача декларацію №UA401160/2020/013294, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "Renault" модель "Megane".

Декларантом було визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) в розмірі 500 Євро.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано, наступні документи: - рахунок-проформа N-191/2020 від 11.05.2020, автотранспортна накладна б/н від 11.05.2020, декларація про походження товару N-145/2020 від 31.03.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.02.2005, калькуляцію транспортних витрат б/н від 18.05.2020, документ що підтверджує вартість страхування б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 03/18 від 01.10.2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 03.05.2019, додаткова угода №3 від 01.08.2019, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA401160/2020/013099 від 15.05.2020

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2020 №UA401160/2020/000275/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля до 1300 Євро.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Подільської митниці Держмитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до ч.4 ст.53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає г (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідності до а) пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа; повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виклю у випадку, коли покупець і продавець хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів, довести цей факт митному органу одночасно з поданням митної декларації.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) що товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режим імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, якщо декларант при поданні митної декларації покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, і здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або 1 подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 Митного кодексу України; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 Митного кодексу України.

Таким чином, саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постановах від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 та від 28.02.2020 у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Після прийняття 18.05.2020 митної декларації №UA401160/2020/013294 до оформлення під час виконання митної процедури "Контроль із застосуванням системи управління ризиками" автоматизованою системою управління ризиками Держмитслужби по вказаній декларації були встановлені ризики: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" - Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. Товари №№ (1). Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірити дані електронного інвойсу. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 55 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ; 106 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів" Товари №№ (1). Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Перевірити дані електронного інвойсу. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами третьою-четвертою ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою ст. 55 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Необхідно звернути увагу, що ці ризики встановлені системою управління ризиків автоматично та є обов`язковими до виконання посадовою особою Митниці, про що свідчить інформація у відповідних комірках таблиці згідно витягу АСМО "Інспектор" щодо форм контролю за вказаною митною декларацією.

Встановлено, що підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару слугували сумніви відповідача щодо заявленої позивачем митної вартості товару, які суд вважає обґрунтованими. Зокрема:

Наявні обґрунтовані підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість. При цьому, декларантом не надано доказів що такий зв`язок не вплинув на митну вартість товару.

Так, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 01.10.2018 №03/18 та рахунок-проформу від 11.05.2020 №N-191/2020 від імені Продавця компанії NarS-Handels-GmbH (14467 Potsdam, Gutenbergstr 64, Німеччина) підписав її директор ОСОБА_1 , який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Нарс Авто".

Крім того, до митного оформлення було подано лише рахунок-проформу від 11.05.2020 №N-191/2020, яка згідно п.3 ч. 2 статті 53 МКУ подається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу, що суперечить меті переміщення товарів згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) №03/18 від 01.10.2018. До того ж, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2018 №03/18 зазначено, що ціна та загальна вартість товару встановлена в Євро та вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

У рахунку-проформі від 11.05.2020 №N-191/2020, виданому у м. Потсдам, Німеччина 11.05.2020, вказані пошкодження та несправності автомобіля "Двигун і коробка передач забруднені маслом, аварійний автомобіль, з дефектами вісь і гальма, пошкоджений кузов, оптичні дефекти, вм`ятини.

При цьому, позивач здійснив багато митних оформлень транспортних засобів згідно зовнішньоекономічного договору від 01.10.2018 №03/18. Лише в день подання митної декларації від 18.05.2020 №UA401160/2020/013294 позивач подав на митний пост "Хмельницький" Митниці ще п`ять митних декларацій, в яких товаром були автомобілі, придбані позивачем згідно контракту від 01.10.2018 №03/18. У всіх випадках до митного оформлення подавались рахунки-проформи із зазначенням у них цих самих пошкоджень та несправностей транспортних засобів, що і в автомобіля марки RENAULT, модель MEGANE; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_4 .

Умови поставки, зазначені у гр. 20 поданої до митного оформлення митної декларації №UA401160/2020/013294 вказано FCA Люблін, Польща, хоча в CMR зазначено, що відправлення здійснюється з Potsdam, Німеччина, згідно МД №UA401160/2020/013294 (графи 15 та 15а) країна відправлення вказана Німеччина. Суд зазначає, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати термін FCA - це FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця).

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі. Продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 "а".

В зв`язку з цим, відповідачем був здійснений аналіз поданих проформи-рахунку від 11.05.2020 № №-191/2020, автотранспортної накладної б/н від 11.04.2020, калькуляції транспортних витрат б/н від 18.05.2020, граф 18, 21, 25 та 26 митної декларації, в результаті чого були виявлені невідповідності щодо того, хто здійснював доставку саме автомобіля марки RENAULT, модель MEGANE; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_4 до місця призначення, що в свою чергу впливає на розмір витрат на транспортування. В митній декларації №UA401160/2020/013294 вказано: - в графі 21 "Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні" - LEU631/NA776, LT , Литва. Вид транспорту на кордоні (графа 25) - 30 "Автомобільний транспортний засіб", вид транспорту в межах країни (графа 26) - 94 "Автомобільний транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар".

Отже, автомобіль до кордону України переміщувався на іншому автомобілі. В калькуляції транспортних витрат вартість транспортування автомобіля розрахована як за доставку автомобіля, який переміщується самоходом, тобто відстань помножена на вартість пального - 190км*0,6Євро =114 Євро, що не відповідає інформації у митній декларації (на іншому автомобілі).

Водночас, у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/2455/20 встановлено, що на адресу позивача згідно контракту від 01.10.2018 №03/18 на умовах FCA - Люблін, Польща ввезений також інший автомобіль, проте в калькуляції транспортних витрат від 19.11.2019 вказана інша відстань від м. Любліна, Польща - 155 км, що впливає на розмір витрат на транспортування.

Доставку автомобіля здійснювала компанія "UAB ASVAMIDA", Sakalu g. Ringaudai, Kauno r. LT-53339 Литва, проте позивач надає калькуляцію транспортних витрат від свого імені, а не від перевізника "UAB ASVAMIDA".

Отже, не зрозумілим є суть такого розрахунку, яким чином (самоходом, як вказано у калькуляції транспортних витрат б/н від 18.05.2020, поданій Митниці разом з митною декларацію, чи на іншому транспортному засобі) був доставлений до кордону України автомобіль, хто дійсний перевізник. А також не враховано будь-які інші витрати понесені покупцем і пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України: вартість проїзду по автобанах, харчування і проживання водія тощо.

У зв`язку із цим, надана позивачем калькуляція транспортних витрат не є первинним документом, а на підтвердження транспортних витрат позивачу потрібно надати договір з перевізником на перевезення автомобіля та інші відповідні транспортні (перевізні) документи, які підтверджують розмір витрат на транспортування до кордону України.

Крім того, документ, який містить відомості фінансового характеру, а саме розмір витрат на транспортування автомобіля, підписаний не керівником підприємства ОСОБА_4 , а декларантом ОСОБА_3 . У Митниці відсутня інформація щодо наявності повноважень підписувати документи фінансового характеру, в тому числі калькуляцію транспортних витрат, вказаною особою - декларантом ОСОБА_3 . Окрім цього, подана калькуляція транспортних витрат не засвідчена печаткою підприємства, на відміну від заяви, в якій зазначено розмір витрат щодо страхування вказаного товару.

Таким чином, калькуляція транспортних витрат б/н від 18.05.2020 не відповідає п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України.

Для підтвердження витрат на страхування, заявлених декларантом у митній декларації, подано заяву не встановленою особою від імені позивача (наявний лише відтиск печатки ТОВ "Нарс Авто" без зазначення дати, прізвища особи, яка підписала документ, і яка, відповідно, несе відповідальність за достовірність інформації, вказаної у документі).

Крім цього, у вказаній заяві відсутня будь-яка інформація, яка може ідентифікувати, що ця заява стосується саме автомобіля марки RENAULT, модель MEGANE, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_2 : відсутня дата заяви, відсутнє зазначення марки, моделі, VIN номера автомобіля, відсутнє зазначення комерційного документа (рахунку), тощо. У заяві повідомлено лише, що при знятті автомобіля з обліку страхування коштувало 80 євро, а будь-яких підтверджуючих документів (чеків, банківських квитанцій) для підтвердження цього не надано.

Оскільки, в день подання митної декларації від 18 травня 2020 №UA401160/2020/013294 позивач подав на митний пост "Хмельницький" Митниці п`ять митних декларацій, в яких товаром були різні автомобілі, придбані позивачем згідно контракту від 01.10.2018 №03/18. Таким чином, не зрозумілим стає чи дійсно було здійснено, страхування саме автомобіля марки RENAULT, модель MEGANE; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_4 за вказаною заявою та не встановлено реальний (дійсний) розмір відповідних витрат.

Про те, що страхування автомобіля було здійснено та відповідні витрати понесені саме позивачем ним самостійно було заявлено у митній декларації шляхом додавання до фактурної ціни автомобіля витрат як на транспортування, так і на страхування автомобіля.

Тому така заява не може слугувати належним підтвердженням витрат на страхування товару.

Позивачем подано свідоцтва про реєстрацію т/з від 12.05.2009 № НОМЕР_5 та від 30.06.2015 № НОМЕР_6 , в яких зазначено, що власником є інша особа, при цьому транзитних документів не надано, що свідчить про наявність посередницьких послуг як однієї зі складових митної вартості товару.

В свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , які були подані позивачем для митного оформлення декларації №UA401160/2020/013294, зазначено, що з 30.06.2015 власником є інша особа - Salk Gabriele Renate, Weinbergstr. 14, 03050 Cottbus ОТ Spremb. Vorstadt, Німеччина, при цьому не зрозуміло як дане авто стало власністю NarS-Handels-GmbH. Необхідно вказати, що у вказаних свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу відсутня будь-яка відмітка про те, що автомобіль переданий у власність фірмі "NarS-Handels-GmbH".

Оскільки, відправником у рахунку-проформі вказано фірму NarS-Handels-GmbH, а у реєстраційних документах на транспортний інша особа, що свідчить про те, що фірма Nars-Handels-GmbH, є не власником автомобіля, а посередником.

Отже, до митної вартості повинні включатись комісійні та брокерська відповідно до частини 10 статті 58 МКУ. Однак, ці складові не були позивачем заявлені у складі митної вартості товару.

Позивачем також не подано до суду доказів оплати, зокрема платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.

Враховуючи не подання позивачем під час оформлення митної декларації доказів оплати ввезеного транспортного засобу, а тому ідентифікація ввезеного автомобіля, потребувала додаткового підтвердження, що і було зроблено відповідачем, оскільки доказів оплати транспортного засобу станом на момент розгляду справи по суті надано не було.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, містили розбіжності, а також відсутні докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Таким чином, суд вважає правомірною відмову відповідача у митному оформленні товару за МД від №UA401160/2020/00471 за заявленою позивачем митною вартістю.

Також суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару скориговано митну вартість товару до 1300 Євро на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2020 №UA401160/2020/000275/2 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару, із урахуванням митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за МД від 15.05.2020 №UA401160/2020/013099.

Отже, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" до подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення UA401160/2020/000275/2 від 19.05.2020 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" (вул. Грушевського, 2/2,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , ідентифікаційний код - 33965307) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , ідентифікаційний код - 43350542)

Головуючий суддя О.П. Шевчук