Постанова

від 08.12.2020 по справі 420/3156/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3156/20 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року по справі № 420/3156/20 за адміністративним позовом приватного підприємства "Приватна компанія "Агродім" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2020 року ПП "Приватна компанія "Агродім" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11 листопада 2019 року № 000416508 форми Р про збільшення ПП "Приватна компанія "Агродім" суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300 781 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП Приватна Компанія АГРОДІМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ АГРО СПАРК , код за ЄДРПОУ 41757056, за період з 01.08.2018 по 31.08.2018. За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 08.10.2019 № 106/15 - 32-05-08/30820448. Згідно з висновками Акту перевірки, позивач порушив п.44.1 ст.44, абз. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України; ст.1, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 966 зі змінами та доповненнями; п.2.4 ст.2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, у результаті чого, на думку податкового органу, ПП ПК АГРОДІМ занижено податок на додану вартість на суму 240 625 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 14.05.2020 надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 198-206, т. 1), в якому зазначив, що фактично ПП ПК АГРОДІМ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції. Первинні документи, які надані до перевірки, не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження податкового обліку, оскільки складені за операціями з придбання товару, фактичне здійснення яких неможливо підтвердити, отже позбавлені юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди.

У результаті вищевказаних порушень ПП ПК АГРОДІМ завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ АГРО-СПАРК у сумі 240 625 грн., в т.ч. за серпень 2018 року на суму 240 625 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02 вересня 2020 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 11 листопада 2019 року № 000416508 форми Р про збільшення ПП "Приватна компанія "Агродім" суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300 781 грн. (триста тисяч сімсот вісімдесят одна гривня).

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Приватного підприємства Приватна компанія Агродім (адреса: с. Качурівка, Подільський район, Одеська область, 66370, код ЄДРПОУ 30820448) судові витрати у розмірі 4 511,72 грн. (чотири тисячі п`ятсот одинадцять гривень сімдесят дві копійки).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить його в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не в повній мірі досліджено: недоліки оформлення документів по операції з поставки КАС-32 або їх відсутність; недостатня кількість основних фондів та виробничих ресурсів у контрагента Позивача ТОВ АГРОСПАРК для здійснення господарської діяльності з поставки КАС-32 та порушення ним податкової дисципліни; реалізація товару ТОВ АГРОСПАРК на користь Позивача, нібито за відсутності факту його реального придбання;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ПП ПК АГРОДІМ є підприємством сільгоспвиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У користуванні підприємства знаходяться земельні ділянки з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2262 га, що підтверджується довідкою № 228 від 10.07.2019 р., яка видана Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області.

У 2018 році, на момент придбання карбамідо-аміачних сумішей, у фактичному використанні підприємства було 195,72 га рілля земель запасу, 6,5 га рілля (дороги між полями), 1991,85 га рілля орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що підтверджується довідкою № 56 від 16.02.2018 р., виданою Качурівською сільською радою Подільського району Одеської області.

Для вирощування сільськогосподарських культур, позивач потребує закупівлі добрив, зокрема КАС (карбамідо-аміачної суміші). Карбамідо-аміачна суміш забезпечує пролонговане живлення рослин азотом та є додатковим інструментом харчування сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Карбамідо-аміачна суміш використовується восени під основну обробку та навесні - під передпосівну обробку.

ПП ПК АГРОДІМ протягом тривалого часу використовує карбамідо - аміачну суміш марки КАС-32, оскільки це обумовлено технологічністю, ефективністю та зручністю в транспортуванні, перевантаженні, зберіганні та внесенні. КАС-32 дозволяє отримати, в умовах дефіциту вологи, на виснажених ґрунтах врожайність орієнтовно 3 т з одного гектару, без такого добрива досягти подібної врожайності неможливо. У 2017 році підприємство придбало у різних постачальників і використало близько 275 т цього добрива.

У 2018 році підприємством було придбано близько 250 т карбамідо-аміачної суміші марки КАС-32, з яких 75 т було придбано в компанії ТОВ Хімагроекспорт , але ТОВ Хімагроекспорт не мала змоги поставити необхідні обсяги, тому позивач придбавав додатково 175 т в іншого постачальника - ТОВ АГРО-СПАРК .

22.08.2018 між ТОВ АГРО-СПАРК та позивачем укладено договір поставки № 22/08/18 від 22.08.2018. Предметом даного Договору є поставка мінеральних добрив (хімічної продукції) загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та вартість яких визначається Специфікаціями до Договору. Договір поставки надано в Додатках до Позову.

Відповідно до умов Договору постави та Специфікації № 1 до даного Договору позивач придбав у ТОВ АГРО-СПАРК карбамідо-аміачну суміш марки КАС-32 (налив) у кількості 175 т на загальну суму 1443750 грн. Поставки відбулись кількома партіями, що підтверджено видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Головним управлінням ДПС в Одеській області від 25.09.2019 № 398/05-08, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, та відповідно до наказу ГУ ДПС в Одеській області № 316 від 25.09.2019 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП ПК АГРОДІМ , код за ЄДРПОУ 30820448, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ АГРО-СПАРК , код за ЄДРПОУ 41757056, за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.10.2019 № 106/15-32-05-08/30820448 (а.с. 22-40, т. 1).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача: п.44.1 ст.44, абз. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України; ст.1, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 966 зі змінами та доповненнями; п.2.4 ст.2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого ПП ПК АГРОДІМ занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті, на загальну суму 240 625 грн., в т.ч.: за серпень 2018 року на суму 240 625 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 08.10.2019 № 106/15-32-05-08/30820448, позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки. (а.с. 41-49, т. 1).

Листом від 06.11.2019 за вих. № 3379/10/15-32-05-08-07 ГУ ДПС в Одеській області зазначило позивачу, що висновки акту перевірки від 08.10.2019 № 106/15-32-05-08/30820448 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 50-64, т. 1).

На підставі висновків акту перевірки від 08.10.2019 № 106/15-32-05-08/30820448 та з урахуванням результатів розгляду заперечення від 06.11.2019 № 3379/10/15-32-05-08-07, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2019 року № 000416508 форми Р про збільшення ПП Приватна компанія АГРОДІМ суми грошового зобов`язання з ПДВ на 300 781 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 240625 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 60156 грн. (а.с. 66, т. 1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України. (а.с. 69-85, т. 1).

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 16.01.2020 №1867/16/99-00-08-05-01-06, яким залишила податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 11.11.2019 №000416508 без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 90-95, т. 1)

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПП "Приватна компанія "Агродім" належним чином підтверджено факт придбання товару, господарську необхідність придбання добрив КАС-32, господарські можливості щодо зберігання, використання та фактичне внесення цих добрив в ґрунт, що є свідченням реальності операції з постачання позивачу карбамідо-аміачної суміші контрагентом.

Крім того, така поставка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом частини 2 статті 3 та частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стосовно обґрунтованості висновків акту перевірки від 08.10.2019 № 106/15 - 32-05-08/30820448 та правомірності податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2019 року № 000416508, колегія суддів зазначає таке.

На підставі підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

На підставі пунктів 201.1, 201.4 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

За правилами 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході судового розгляду встановлено, що до складу податкового кредиту з ПДВ в оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 000416508 від 11 листопада 2019 року увійшли суми коштів, сплачених контрагенту ТОВ АГРО СПАРК за серпень 2018 року.

22 серпня 2018 року між ТОВ АГРО СПАРК (Постачальник) та ПП ПК АГРОДІМ (Покупець) було укладено договір поставки № 22/08/18, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати мінеральні добрива (хімічну продукцію) загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплата яких визначена Сторонами у Специфікаціях, які є додатками до цього Договору і становлять його невід`ємну частину (а.с. 101-105, т. 1).

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи: специфікацію, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, відомості про вантаж, платіжні доручення (а.с. 106-129, т. 1).

Проте, з акту перевірки, контролюючий орган з посиланням на наявну в нього податкову інформацію відносно контрагента позивача, дійшов висновку про неможливість виконання ними цих господарських операцій, оскільки у зазначеного підприємства відсутні документальні підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних значень, численності та фахової належності робітників, у зв`язку з неможливістю встановлення та підтвердження відповідності наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій, відсутності інформації про власні основні засоби та інші необоротні активи, необхідні для здійснення господарської діяльності, працювала незначна кількість працівників тощо, а отже ПП ПК АГРОДІМ для визнання податкового кредиту не підтверджено господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами які відображають реальність таких операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки щодо вказаного контрагента є передчасними та такими, що спростовуються фактичними обставинам справи.

Так, наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації. Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків (що мають наслідком збільшення податковим органом податкових зобов`язань цього платника) лише податкової звітності не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача у відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України.

Жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагента ПП ПК АГРОДІМ матеріальних ресурсів податковим органом не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

До того ж, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство позивача перевіряти наявність таких ресурсів у контрагентів та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Слід зазначити, що сама по собі відсутність у контрагентів транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників, або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності, а податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, що встановлював порушення з боку позивача, не зазначено ні в акті перевірки, ні у відзиві на адміністративний позов, яка кількість зазначених ресурсів є достатньою, на його думку, для здійснення господарських операцій.

Водночас в ході судового розгляду податковим органом не було висловлено будь-яких зауважень до форми складання та змісту первинних документів, наданих позивачем на обґрунтування фактичності виконаних господарських операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на результатах інформації, щодо контрагента позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді.

Також варто зауважити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 815/2946/13-а , від 17.04.2018 у справі № 820/475/17.

Слід зазначити, що при вирішенні податкових спорів суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належно оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас таких доказів податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій позивача з контрагентом не спростовано. ГУ ДПС в Одеській області не наведено також жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договору не виконано.

Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність таких порушень з боку ПП "Приватна компанія "Агродім", а також про відсутність у позивача, як покупця послуг, права на здійснення господарських витрат та формування податкового кредиту з ПДВ, а тому не позбавляють позивача права на їх відображення у податковому обліку.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а.

Жодних доказів того, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість з даними контрагентами, представниками відповідача до суду не надано.

Так, в акті перевірки відсутні відомості про визначення вищезазначеному контрагентаму позивача сум податкових зобов`язань у зв`язку із ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання податкового органу на факт наявності кримінального провадження проти контрагентів ТОВ АГРО СПАРК , як один з основних аргументів податкового органу для зняття сум податкового кредиту та нарахування штрафних санкцій.

Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб суб`єктів господарювання, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), попри те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Отже, сам факт наявності кримінального провадження не створює для контрагента такого платника податків жодних наслідків, а тим більше не може мати наслідком зменшення сум сформованого підприємством податкового кредиту.

Водночас, ані ревізором-інспектором в акті перевірки, ані представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що в межах вищевказаного кримінального провадження досліджувалися саме господарські відносини ТОВ АГРО СПАРК з ПП "Приватна компанія "Агродім" .

Представниками ГУ ДПС В Одеській області до суду також не надано копії вироку суду, яким встановлена протиправна діяльність ТОВ АГРО СПАРК або його посадових осіб.

Отже, з огляду на надання позивачем всіх первинних документів, що стосуються господарських операцій за участі контрагента ПП "Приватна компанія "Агродім", які фактично підтверджують їх реальне здійснення і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання послуг та матеріалів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів та послуг в господарській діяльності, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарської операції з ТОВ АГРО СПАРК на загальну суму 687 500,00 грн.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно недоліків оформлення первинних документів варто зазначити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В товарно-транспортних накладних підприємства дійсно є описка щодо найменування району Одеської області (при цьому правильно зазначено населений пункт), не зазначена посада та не вказаний час прийняття товару, але такі неістотні недоліки документу не перешкоджають ідентифікувати особу, яка брала участь в господарській операції. При цьому товарно-транспортні накладні містять дату складення документа, назву підприємства, зміст, обсяг господарської операції.

Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 по справі № 804/5556/13-а висловлена аналогічна правова позиція стосовного того, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Доводам апеляційної скарги щодо недостатньої кількості основних фондів та виробничих ресурсів у контрагента Позивача ТОВ АГРО СПАРК для здійснення господарської діяльності з поставки КАС-32 та порушення ним податкової дисципліни; реалізації товару ТОВ АГРО СПАРК на користь Позивача, нібито за відсутності факту його реального придбання буда надана оцінка у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на зазначене, доводи податкового органу про дефектність оформлених документів від зазначеного контрагента зводяться до переоцінки доказів, оцінених в ході судового розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ПП "Приватна компанія "Агродім" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні, -

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року по справі № 420/3156/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.