Постанова

від 08.12.2020 по справі 580/2217/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2217/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Ленд до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Ленд звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25 лютого 2020 року №32339/23-15-04-13-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Торг Ленд (код ЄДРПОУ 41583255);

- поновити реєстрацію ТОВ Торг Ленд (код ЄДРПОУ 41583255), як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців подавались декларації з податку на додану вартість з показниками придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту, тому у відповідача відсутні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ Торг Ленд .

13 січня 2020 року позивачем подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2019 року, в якій помилково не задекларовано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 150 грн, в зв`язку з чим 30 січня 2020 року до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Дніпровському районі подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому уточнено показники декларації за грудень 2019 року. Зазначений уточнюючий розрахунок було подано до податкового органу в паперовому вигляді.

Контролюючий орган не надіслав/не надав ТОВ Торг Ленд письмової відповіді про відмову у його прийнятті із зазначенням причин такої відмови протягом п`яти робочих днів з дня її отримання, а тому зазначений уточнюючий розрахунок вважається прийнятим контролюючим органом, що спростовує наявність підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість щодо подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців податкових декларацій з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року даний адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на правомірність свого рішення з посиланням на неподання позивачем декларацій протягом лютого 2019 року - січня 2020 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 25 лютого 2020 року №32339/23-15-04-13-21 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю Торг Ленд (Код ЄДРПОУ 41583255) на підставі п.п. г п.184.1 статті 184 Податкового кодексу України, оскільки платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців (з лютого 2019 року по січень 2020 року) подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 24 лютого 2020 року №3435/26-15-04-13-13.

Датою анулювання реєстрації платником ПДВ є 25 лютого 2020 року.

Не погоджуючись з рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 46.1, 46.5 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Відповідно до п.п. 49.1, 49.8 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За нормами п.49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З аналізу наведених норм вбачається, що контролюючий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації виключно у випадку порушення платником податку при її заповненні вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. В той же час недодержання платником податків приписів пункту 49.4. статті 49 ПК України щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі та надання такої звітності у паперовій формі само по собі не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, за умови наявності у поданих документах реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. "г" п.184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податків відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із абз. 2,3 п.184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання такої реєстрації здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п.184.10 статті 184 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відповідно до п.5.5 цього Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п.п.3 п.5.5 статті5 Положення рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно п.5.6 Положення за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Зміст наведених положень свідчить про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе у разі неподання платником ПДВ декларацій та/або подання таких декларацій з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців безпосередньо до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації, зокрема, довідки про таке подання/неподання, про що прямо зазначено у пункті 5.2 розділу V Положення №1130.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом під час розгляду подібної справи в постанові від 30 травня 2019 року по справі №826/11485/15.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі п.п. "г" п.184.1 статті 184 ПК України - протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредит.

Разом з тим, відповідачем, на підтвердження неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, довідки, яка в силу вимог п. 5.5 Положення № 1130 є передумовою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, надано не було, та, відповідно, не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності свого рішення.

В той же час судом встановлено, що 04 січня 2019 року між ТОВ Торг Ленд , в особі директора ОСОБА_1 ( Орендар ) та ТОВ Укройлхім , в особі директора Гончарова О. О . ( Орендар ) укладено договір № 04/01/19 оренди обладнання, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає технічне обладнання для його монтажу та подальшої експлуатації в майновому комплексі Газонаповнювальна станція по вул. Завокзальна, 15, м. Бориспіль Київської області , який на час складання угоди знаходиться на стадії будівництва.

В подальшому, 28 листопада 2019 року товариство Торг Ленд отримало лист № 10 від товариства Укройлхім , в якому останнє, з посиланням на п. 4.2. Договору від 04 січня 2019 року №04/01/19 просило направити фахівця для надання консультацій, пов`язаних з монтажем та наладкою технологічних трубопроводів та обладнання.

Наказом Про відрядження від 29 листопада 2019 року №1 директора ТОВ Торг Ленд направлено у відрядження до м. Бориспіль для проведення консультацій по монтажу технологічного обладнання на період з 02 по 03 грудня 2019 року.

За результатами надання консультаційних послуг з монтажу обладнання, складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03 грудня 2019 року №1 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ - 150 грн.

Позивач подав 13 січня 2020 року податкова декларація з ПДВ за грудень 2019 року та в подальшому 30 січня 2020 року до Головного управління ДПС у м. Києві подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому уточнено показники декларації за грудень 2019 року та відображено податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 150 грн.

Вказаний розрахунок подано в письмовому вигляді безпосередньо до Головного управління ДПС у м. Києві, про що на ньому 30 січня 2020 року проставлено відмітку про отримання.

Після подання позивачем уточнюючого розрахунку в паперовій формі безпосередньо до контролюючого органу, відповідач не надіслав платнику письмової відповіді про відмову у його прийнятті із зазначенням причин такої відмови протягом п`яти робочих днів з дня її отримання, а тому зазначений уточнюючий розрахунок вважається прийнятим днем його фактичного подання.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Однак, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

За змістом п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач передчасно прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Торг Ленд , не врахувавши наявність грошових зобов`язань у позивача щодо сплати ПДВ внаслідок постачання послуг на користь ТОВ Укройлхім , тому до спірних правовідносин не може бути застосовано норми підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Відповідно до п.6 ч.2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Натомість, в апеляційній скарзі відповідачами не вказано, які саме обставини справи не були з`ясовані судом першої інстанції, не зазначено, у чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції Податкового кодексу України. По суті, відповідач у скарзі цитує окремі положення Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 без наведення та обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office (Case 41/74), принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись па зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань (протиправні дії щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача у якості платника ПДВ) для запобігання відповідальності.

Відповідно до ч. 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведені обставини свідчать про безпідставність доводів відповідача, наведених в апеляційній скарзі, оскільки матеріалами справи не підтверджено не подання податкової звітності з вини позивача - платника податків.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставами для його скасування.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев