Постанова

від 09.12.2020 по справі 640/7019/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7019/20 Суддя першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хавас Ворлдвайд Київ на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хавас Ворлдвайд Київ до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і податкової вимоги, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Хавас Ворлдвайд Київ (далі - Позивач, ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про:

- визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 20.02.2020 року №10773-10, податкової вимоги від 20.02.2020 року №10773-10;

- визнання протиправними дій ГУ ДПС у м. Києві в частині нарахування ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ пені за податком на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в загальному розмірі 84 459,98 грн., пені за податком на додану вартість в загальному розмірі 126 939,08 грн., штрафу за податком на додану вартість в загальному розмірі 101,19 грн., що були вчинені шляхом внесення відповідних записів до інтегрованих карток ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ ;

- зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДФС шляхом виключення з інтегрованих карток Хавас Ворлдвайд Київ ряду записів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 року відкрито провадження у справі.

Крім того, у вересні 2020 року ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просило:

- зупинити дію рішення про опис майна у податкову заставу №10773-10 від 20.02.2020 року та податкової вимоги №10773-10 від 20.02.2020 року до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії на виконання вказаних рішення про опис майна у податкову заставу №10773-10 від 20.02.2020 року та податкової вимоги №10773-10 від 20.02.2020 року, у тому числі здійснювати опис майна у податкову заставу на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, здійснювати дії по реєстрації податкової застави у відповідних державних реєстрах (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна) та здійснювати інші дії, які випливають з податкової застави;

- заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ , визначеного у податковій вимозі №10773-10 від 20.02.2020 року, у тому числі щодо стягнення коштів, опису та продажу майна, що перебуває у податковій заставі до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було доведено існування обставин, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Окремо звернув увагу на відсутності підстав вважати оскаржувані рішення очевидно необґрунтованими, підкресливши, що оцінка їх правомірності має здійснюватися у ході судового розгляду справи.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу повністю та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскільки станом на момент вирішення спору за товариством безпідставно обліковується податковий борг, у зв`язку з чим прийняті податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, то контролюючий орган вправі вчиняти дії, направлені на його стягнення, які унеможливлять подальшу господарську діяльність підприємства та, відповідно, заподіють шкоду правам та інтересам Позивача. Наголошує, що висновки суду про відмову у вжитті заходів забезпечення позову не відповідають обставинам справи. Підкреслює на відсутності правових підстав для нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання. З посиланням на правові позиції Верховного Суду стверджує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.12.2020 року.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Апелянт зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову на час розгляду справи може відбутися безпідставне вчинення контролюючим органом дій щодо погашення незаконно нарахованого податкового боргу, що зумовить зупинення господарської діяльності та втрати налагоджених господарських зв`язків з контрагентами, а також порушення права особи на вільне володіння і розпорядження майном.

Надаючи оцінку відповідним доводам Апелянта, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ до заяви про забезпечення позову, окрім копій оскаржуваних рішення про опис майна у податкову заставу і податкової вимоги, а також копій податкових повідомлень-рішень і платіжних доручень на підтвердження сплати визначених у них грошових зобов`язань, не було додано жодних документів, які б містили відомості про те, що контролюючим органом вчиняються дії, спрямовані на погашення податкового боргу. Не додано товариством до поданої заяви й жодних документів, які б містили відомості щодо його поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених, в тому числі на банківських рахунках, інформацію про наявність або відсутність інших активів тощо. Тобто, матеріали доданих до заяви про забезпечення позову документів не містять доказів неможливості підприємства, з урахуванням розміру податкового боргу, продовжувати нормально функціонувати та здійснювати господарську діяльність. До того ж, саме рішення про опис майна у податкову заставу ще не свідчить про те, що, зокрема, податковим органом складено акт опису майна у податкову заставу.

Отже, на переконання судової колегії, відповідні обставини не створюють передумов для висновку, що невжиття заходів забезпечення даного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як учасника публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення Позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки, навіть після вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на погашення податкового боргу, заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення його сплати, а в разі задоволення позову звертатися за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787.

Відтак, на переконання судової колегії, суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив на неподанні Позивачем жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі. Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції, викладені обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічна за змістом позиція підтримується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.08.2019 року у справі №200/3887/19-а, від 03.10.2019 року у справі № 640/19275/18, від 25.03.2020 року у справі № 240/9592/19.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення дії рішення про опис майна у податкову заставу №10773-10 від 20.02.2020 року та податкової вимоги №10773-10 від 20.02.2020 року до набрання законної сили рішенням суду у справі, а також заборона ГУ ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії на виконання указаних актів за відсутності об`єктивних та достатніх підстав вважати, що такі дії обов`язково будуть здійснені протягом розгляду даної справи, зумовить виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб`єкта владних повноважень, що, у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.

Щодо доводів Апелянта про наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваних рішень та дій контролюючого органу, то судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що у постановах від 10.04.2019 року у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 року у справі №640/13245/19 Верховний Суд підкреслив, що твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наведені Позивачем у заяві мотиви необхідності вжиття заходів забезпечення позову щодо наявності ознак очевидної протиправності оскаржуваних рішень Відповідача, за своєю суттю є підставами позову, а відтак оцінка їх обґрунтованості повинна надаватися під час розгляду справи по суті.

Посилання ТОВ Хавас Ворлдвайд Київ на постанови Верховного Суду від 25.09.2020 року у справі №925/77/20, від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та від 27.07.2018 року у справі №810/3306/17 у розрізі спірних правовідносин судова колегія вважає помилковим, оскільки, по-перше, у постанові у справі №925/77/20 вказано на відсутність підстав для забезпечення позову з огляду на невідповідність заявлених вимог предмету позову, по-друге, у постанові у справі №910/1040/18 заходи забезпечення вжито через документальне підтвердження виставлення майна на публічні торги, по-третє, у постанові у справі №810/3306/17 вказано на обґрунтованості вжитих заходів забезпечення позову з огляду на те, що податковий борг був нарахований на підставі рішень, скасованих у судовому порядку.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову у повному обсязі, оскільки, як було встановлено вище, викладеними у ній доводами не підтверджується існування підстав та обставин для вжиття відповідних заходів. У зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 150-151, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хавас Ворлдвайд Київ - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

О.М. Кузьмишина

Повний текст постанови складено 09 грудня 2020 року.