Ухвала
від 09.12.2020 по справі 240/12227/19
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 240/12227/19

09 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Смілянця Е. С.

суддів: Франовської К.С. Білої Л.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЬТЕРА" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправнимии та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.11.2020 визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2020, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання ухвали суду від 10.11.2020 Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано клопотання про визнання поважними причини невиконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020, яке мотивоване тим, що суд першої інстанції обрахував понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2881,5 грн, а тому відповідачем було вірно обраховано судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4322,25 грн. та після доплати, вважає, що апеляційна скарга подана з дотриманням строку на апеляційне осарження.

Розглянувши доводи клопотання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не підтвердженні належними і допустимими доказами.

По перше, визнання поважними причин невиконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 не відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції може визнати поважними лише причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

По друге, заявник, в апеляційній скарзі оскаржував рішення суду Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 в повному обсязі (Т.2, а.с.26), а судовий збір за подання апеляційної скарги при її подачі взагалі не сплатив та в подальшому здійснював оплату судового збору частинами, що може свідчити про затягування строків розгляду справи.

Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Необхідно також зазначити, що законодавець не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні, причин пропуску такого строку поважними.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2020.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЬТЕРА" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправнимии та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Смілянець Е. С. Судді Франовська К.С. Біла Л.М.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.12.2020
Оприлюднено11.12.2020
Номер документу93404310
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —240/12227/19

Ухвала від 08.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 09.12.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 10.11.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 10.09.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 25.08.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Рішення від 13.07.2020

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Єфіменко Ольга Володимирівна

Ухвала від 14.01.2020

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Єфіменко Ольга Володимирівна

Ухвала від 17.12.2019

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Єфіменко Ольга Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні