Постанова

від 09.12.2020 по справі 300/147/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/147/20 пров. № А/857/11756/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рентеко до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови та припису,

суддя у І інстанції Біньковська Н.В.,

час ухвалення рішення 14 год 52 хв,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 07 серпня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Рентеко (далі - ТОВ Рентеко ) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати постанову №2/1009/m.5/2020 від 10 січня 2020 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - УДАБІ) Бицкала В.В., якою ТОВ Рентеко визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 189180,00 грн;

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27 грудня 2019 року, винесений щодо ТОВ Рентеко головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ Бицкалом В.В.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 300/147/20 позов було задоволено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що УДАБІ при проведенні позапланової перевірки ТОВ Рентеко порушило порядок її проведення, а відображені в акті перевірки від 27 грудня 2019 року №580/1009/m.8/2019 порушення не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Тому оскаржувані постанова №2/1009/m.5/2020 від 27 грудня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 27 грудня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є протиправними і підлягають скасуванню.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі УДАБІ у поданій апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ Рентеко відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що уповноважену особу ТОВ Рентеко було ознайомлено із підставою для проведення позапланового заходу листом від 24 грудня 2019 року № 1009-1.18/1880 під розписку, а тому посилання позивача про невиконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків не відповідають дійсності.

Позивачу було відомо про проведення позапланової перевірки, проте він відмовився від отримання матеріалів, складених за її наслідками, та від надання пояснень з приводу виявлених порушень. Такі документи направлено поштовою кореспонденцією із повідомленням про вручення від 03 січня 2020 року за № 7601864750205.

Висновки суду першої інстанції про відсутність у діях позивача порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що зазначені у акті перевірки від 27 грудня 2019 року №580/1009/m.8/2019, є помилковими і не відповідають фактичним обставинам справи.

ТОВ Рентеко у відзиві на апеляційну скаргу підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 11 грудня 2019 року за реєстраційним номером № ІФ061193450586 було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками СС1 на об`єкті до експлуатації Нове будівництво та обслуговування сонячної електростанції Ланчин-1 по вул. Ф. Іваночка в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області .

З метою перевірки достовірності даних, наведених у вказаному повідомленні про початок виконання будівельних робіт, УДАБІ видано наказ від 12 грудня 2019 року за №550-П/1009/1.5/2019 Про проведення позапланового заходу , а також видано направлення №550/1009/m.7/2019 від 12 грудня 2019 року.

Окрім того, 24 грудня 2019 року УДАБІ винесено наказ №580-П/1009/1.5/2019 Про проведення позапланового заходу та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №580/1009/m.7/2019.

Відповідно до зазначених наказів від 12 грудня 2019 року №550-П/1009/1.5/2019 та від 24 грудня 2019 року № 580-П/1009/1.5/2019, а також направлень від 12 грудня 2019 року за №550/1009/m.7/2019 та від 24 грудня 2019 року №580/1009/m.7/2019, у період з 12 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ Бицкало В.В. була проведена позапланова перевірка дотримання ТОВ Рентеко вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва Нове будівництво та обслуговування сонячної електростанції Ланчин-1 по вул. Ф.Іваночка в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області , результати якої оформлено актом від 27 грудня 2019 року №580/1009/m.8/2019.

Під час проведеної перевірки вказаним відповідачем зроблено висновок про встановлення ряду порушень вимог чинного законодавства, зокрема:

порушення вимог частини 1 статті 31, статті 31, частини 6 статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , додатку В, Е, п. 3.5 ДБН А.2.2-3:2014, ДБН А.2.2-1-2003, пункту 9, підпункту 4.2 пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що проявилося у передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства (у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище ; при проектуванні не виконано вимоги технічних умов нестандартного приєднання № 348/30-98/2018, виданих 22 березня 2019 року AT Прикарпаттяобленерго , у частині розрахункового максимального навантаження; у складі проектної документації (завдання на проектування, П3) та у експертному звіті щодо розгляду проектної документації № 464/11-19 від 09.12.2019 не наведена повна інформація щодо техніко-економічних показників об`єкта будівництва та якісних характеристик, визначених проектом будівництва згідно із ДБН А.2.2-3-.2014; завдання на проектування затверджено 22 листопада 2019 року без урахування вимог містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва, виданих 06 грудня 2019 року №23-м);

2) розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями, а саме занижено клас наслідків до CC1.

За наслідками зазначеної позапланової перевірки було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 грудня 2019 року, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27 грудня 2019 року.

Відтак, на підставі матеріалів перевірки уповноваженою особою УДАБІ винесено постанову від 10 січня 2020 року №2/1009/m.5/2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ Рентеко визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та застосовано до нього штраф у розмірі 189 180,00 грн.

ТОВ Рентеко не погодилося із правомірністю вказаних постанови від 10 січня 2020 року №2/1009/m.5/2020 та припису від 27 грудня 2019 року УДАБІ, подавши до адміністративного суду позовну заяву, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, (далі - Порядок № 553).

Відповідно до приписів пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

За правилами пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Як передбачено приписами пункту 7 Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На підставі аналізу наведених правових норм, апеляційний суд дійшов переконання про наявність у відповідача обов`язку повідомити суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, про дату та час проведення перевірки з метою забезпечення їхньої присутності на об`єкті будівництва, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленою у постанові від 12 липня 2018 року у справі № 464/7844/16-а.

Приписами пункту 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що підставою для продовження позапланового заходу слугувала службова записка від 24 грудня 2019 року за №552/1009-1.17, відповідно до якої перевірку у встановленому порядку провести неможливо у зв`язку з необхідністю вивчення технічної та виконавчої документації забудови об`єкта та з метою дотримання пункту 9 Порядку № 553 (необхідність присутності суб`єкта містобудування чи його представника під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що посадовою особою відповідача складався акт про відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, чи відсутності суб`єкта містобудування у відповідності до приписів пункту 12 Порядку №553.

Одночасно слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відповідача про належне повідомлення ним позивача про проведення позапланового заходу у період з 12 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року, оскільки відповідно до акту №580/1009/m.8/2019 від 27 грудня 2019 року захід державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проводився у період з 12 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року, а позивача було повідомлено про його проведення листом від 24 грудня 2019 року №1009-1.18/1880, отриманого уповноваженою особою ОСОБА_1 26 грудня 2019 року - фактично після завершення перевірки через 14 днів після її початку.

При цьому УДАБІ не надано доказів надання позивачу копій направлень на перевірку № 550/1009/м.7/2019 від 12 грудня 2019 року та № 580/1009/м.7/2019 від 24 грудня у відповідності до вимог пункту 7 Порядку № 553, а позивач їх отримання заперечує.

У матеріалах справи відсутні також будь-які докази фіксації відмови позивача від отримання вказаних документів перед початком проведення перевірки у порядку, передбаченому Порядком № 553.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства.

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, проведення перевірки та складання акту за його наслідками без належного повідомлення позивача порушувало його права бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а отже вказаний акт не може бути належною підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на ТОВ Рентеко .

З огляду на викладене апеляційний суд не вбачає підстав для розгляду інших доводів апеляційної скарги щодо неналежного з`ясування судом першої інстанції суті виявлених під час проведеної перевірки порушень, оскільки порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 лютого 2019 року при розгляді справи № 210/3059/17(2-а/210/148/17), який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

У пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Окрім того, у Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі № 300/147/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 09 грудня 2020 року.