Постанова

від 25.11.2020 по справі 547151/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 547/151/17

провадження № 61-22769св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач),

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт ,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Глобино Агро ,

треті особи : приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Олександр Вікторович, Виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Глобино Агро на рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року, ухваленого у складі судді Харченка В. Ф., та постанову Апеляційного суду Полтавської від 22 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт (далі -

ТОВ ІПК Полтавазернопродукт ) звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Глобино Агро (далі - ТОВ Глобино Арго ) про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі і скасування записів про речове право, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача.

Позовна заява ТОВ ІПК Полтавазернопродукт мотивована тим, що

25 квітня 2006 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4,34 га, кадастровий номер 5324580800:00:003:0207, строком на 5 років, що знаходиться на території Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Договір оренди

зареєстрований у відділі Держкомзему Семенівського району Полтавської області. Крім того, 01 червня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25 квітня 2006 року про продовження строку дії договору оренди землі до 09 вересня 2017 року, яка 10 вересня 2012 року зареєстрована у відділі Держкомзему у Семенівському районі за № 532450004002677.

Вказувало, що 11 квітня 2016 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з товариством з обмеженою відповідальністю Золоті Лани 2015 (далі - ТОВ Золоті Лани 2015 ), а 18 вересня 2017 року - з ТОВ Глобино Агро як правонаступником останнього. Разом з тим договір оренди тієї ж земельної ділянки від 25 квітня 2006 року № 192, укладений між ним і ОСОБА_1 , ще не припинив своєї дії, чим порушене право товариства на користування земельною ділянкою згідно із договором, а також переважне право на продовження строку дії укладеного раніше договору оренди землі. Стверджувало, що як добросовісний орендар воно виконало вимоги частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та набуло

у встановленому законом порядку переважне право на продовження дії договору оренди, а тому договори оренди землі від 07 квітня

2016 року та 18 вересня 2017 року є недійсними.

Уточнивши позовні вимоги, ТОВ ІПК Полтавазернопродукт просило суд:

визнати за ним переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_1 щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 5324580800:00:003:0207;

визнати поновленим договір оренди землі від 25 квітня 2006 року № 192, укладений між ним та ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки;

визнати недійсними договори оренди землі щодо спірної земельної ділянки, укладені 11 квітня 2016 року б/н між ТОВ Золоті Лани 2015 та

ОСОБА_1 , а також 18 вересня 2017 року б/н між ТОВ Глобино Агро та ОСОБА_2 , скасувавши відповідні записи про право оренди земельної ділянки;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі

від 25 квітня 2006 № 192 у редакції проекту додаткової угоди позивача, надісланого ОСОБА_2 01 червня 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року позов ТОВ ІПК Полтавазернопродукт задоволено частково.

Визнано за ТОВ ІПК Полтавазернопродукт переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_1 щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 5324580800:00:003:0207.

Визнано поновленим договір оренди землі від 25 квітня 2006 року № 192, укладений між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт і ОСОБА_1 щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею

4,34 га, кадастровий номер 5324580800:00:003:0207.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 11 квітня 2016 року б/н між ТОВ Золоті Лани 2015 і ОСОБА_1 щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 5324580800:00:003:0207, раніше вчинений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 14426470, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29522097 від 06 травня 2016 року 11:51:53.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 18 вересня 2017 року б/н між ТОВ Глобино Агро і ОСОБА_1 щодо належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 5324580800:00:003:0207, та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 22465947, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37211285 від 22 вересня 2017 року 09:33:17.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Глобино Агро на користь ТОВ ІПК Полтавазернопродукт 3 200 грн судових витрат.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ ІПК Полтавазернопродукт

3 200 грн судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що

ТОВ ІПК Полтавазернопродукт виконало вимоги частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та надіслало ОСОБА_1 пропозицію про поновлення договору оренди землі. Оскільки ОСОБА_1 не надав

у місячний строк відповіді про своє небажання укласти додаткову угоду, то позивач як добросовісний орендар набув переважне право на продовження дії договору оренди землі.

Суд першої інстанції скасував державну реєстрацію права оренди відповідача ТОВ Глобино Агро та відмовив у скасуванні державної реєстрації такого права за ТОВ Золоті Лани , оскільки реєстр вже не містить такого запису. При цьому відмовив у визнанні судовим рішенням укладеної додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Глобино Агро залишено без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 12 грудня

2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося сторонами, що договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , діяв до 10 вересня 2017 року. Орендар дотримався передбаченої статтею 33 Закону України Про оренду землі процедури реалізації свого переважного права на укладення договору на новий строк, та положень пункту 8 договору оренди, направивши 01 червня 2017 року на адресу орендодавця лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, які отримані останнім 02 червня 2017 року, а орендодавець не вчинив передбачених законом дій та не повідомив орендаря у місячний термін про відхилення пропозиції продовжити договір, натомість під час дії договору,

11 квітня 2016 року, уклав договір оренди з ТОВ Золоті Лани 2015 . Суд апеляційної інстанції вважає, що така поведінка орендодавця

є недобросовісною щодо попереднього орендаря, а направлення відповідачем на адресу позивача 01 вересня 2017 року та 12 вересня

2017 року повідомлень про небажання продовжувати дію попереднього договору оренди знаходиться поза межами визначеного статтею 33 Закону України Про оренду землі місячного строку для такого повідомлення та не має юридичного значення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2018 року ТОВ Глобино Арго подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Семенівського районного суду Полтавської області

від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської

від 22 лютого 2018 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення вимог цивільного процесуального закону, на які не звернув увагу суд апеляційної інстанції. Зокрема, суд першої інстанції, після відкриття провадження, прийняв заяву позивача, якою змінено предмет спору, однак у порушення вимог статті 208 ЦПК України (2004 року) не ухвалив рішення про прийняття її до розгляду.

Крім того, заявник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно тлумачать положення статті 33 Закону України Про оренду землі .

Вважає недостатнім для отримання переважного права на продовження договору оренди встановлення факту того, що добросовісний орендар

в установленому законом порядку звернувся до орендодавця з наміром скористатися преважним правом та протягом місяця не одержав відповідь, оскільки суди не надали оцінку тому, що орендодавець висловив своє небажання продовжувати з позивачем-орендарем відносини, про що повідомив його письмово.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року ТОВ ІПК Полтавазернопродукт подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, залишити без змін.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

14 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коротуна В. М. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Семенівського районного суду Полтавської області.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Сердюку В. В. (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Грушицькому А. І.

У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23 листопада 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Воробйовій І. А., Гульку Б. І.,

Луспенику Д. Д., Черняк Ю. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 10 червня 2001 року серії I-ПЛ № 036797, ОСОБА_1

є власником земельної ділянки площею 4,34 га, розташованої на території Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 квітня 2006 року між ТОВ ІПК Полтавазернопродукт і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 192, згідно з яким ОСОБА_1 передав товариству в оренду належну йому земельну ділянку площею 4,34 га строком на п`ять років. Договір зареєстровано 19 грудня 2007 року.

Додатковою угодою від 01 червня 2012 року продовжено строк дії вказаного договору на п`ять років з моменту державної реєстрації, яка проведена 10 вересня 2012 року.

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

01 червня 2017 орендар ТОВ ІПК Полтавазернопродукт направило орендодавцю ОСОБА_1 лист-повідомлення № 591 про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк та проект додаткової угоди.

Вказані документи ОСОБА_1 отримав 02 червня 2017 року.

28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського округу Ганночкою О. В. вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки)

№ 14426421, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29522097 від 06 травня 2016 року 11:51:53, на підставі договору оренди землі б/н, укладеного

11 квітня 2016 року між ТОВ Золоті Лани і ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 53245808:00:003:0207; строк оренди починається 11 вересня 2017 року, строк дії - до 11 вересня

2024 року.

Договір оренди землі від 11 квітня 2016 року розірвано за угодою про розірвання договору від 05 вересня 2017 року б/н.

ТОВ Золоті Лани 2015 припинено як юридична особа 01 серпня 2017 року, його правонаступником є ТОВ Глобино Агро .

19 вересня 2017 року державним реєстратором Виконавчого комітету Глобинської міської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 22465947 про право оренди землі на підставі договору оренди землі від 18 вересня 2017 року б/у, укладеного між орендарем ТОВ Глобино Агро та орендодавцем ОСОБА_1 , строком дії на 7 років.

Встановлено, що ТОВ Глобино Агро з листопада 2017 року фактично використовує земельну ділянку, що належить ОСОБА_1

30 серпня 2017 року ОСОБА_1 направив ТОВ ІПК Полтавазернопродукт заяву про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі з вимогою вважати припиненим договір

з 11 вересня 2017 року.

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 направив ТОВ ІПК Полтавазернопродукт листа-повідомлення про небажання поновлювати договір оренди землі, повернення ділянки після збору урожаю 2017 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогами закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі -

ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення

з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає

з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої статті 777 ЦК України.

У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) Великою Палатою Верховного Суду сформульовано висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

Судами встановлено, що 30 серпня 2017 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі від 25 квітня 2006 року, який мав настати 10 вересня 2017 року, ОСОБА_1 повідомив листом позивача про те, що він не має наміру поновлювати дію договору оренди землі та залишає за собою право самостійно розпоряджатися земельною ділянкою.

Крім того, 19 вересня 2017 року на адресу ТОВ ІПК Полтавазернопродукт надійшов лист від ОСОБА_1 , датований 11 вересня 2019 року, яким він повідомив позивача про те, що він не має наміру продовжувати договірні відносини та просив повернути належну йому земельну ділянку після збору урожаю у 2017 році.

Тобто як до, так і після закінчення строку дії договору оренди землі

від 25 квітня 2006 року ОСОБА_1 повідомляв ТОВ ІПК Полтавазернопродукт про відсутність намірів продовжувати з ним орендні правовідносини. Про такий намір свідчить і укладення 11 квітня 2016 року договору оренди з ТОВ Золоті Лани 2015 , дія якого повинна була розпочатися з 11 вересня 2017 року, тобто після закінчення дії договору, укладеного з ТОВ ІПК Полтавазернопродукт .

Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі

є можливою лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як встановлені

у зазначеній справі обставини свідчать про відсутність такого волевиявлення орендодавця, право власності якого на розпорядження належною йому земельною ділянкою шляхом укладення нового договору оренди землі на більш вигідних умовах є визначальним, у порівнянні

з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди землі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду

від 23 вересня 2020 року № 695/992/18 (провадження № 61-6237св19).

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, не врахував відсутність волевиявлення орендодавця на продовження орендних відносин з ТОВ ІПК Полтавазернопродукт , яке ОСОБА_1 виклав

у своїх письмових повідомленнях до позивача та підтвердив укладенням

11 квітня 2016 року договору оренди з іншим орендарем на більш вигідних умовах, строк дії якого розпочинався після закінчення дії договору оренди від 25 травня 2006 року, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що для задоволення позову буде достатнім встановлення того, що ТОВ ІПК Полтавазернопродукт як добросовісний орендар повністю дотрималося встановленої частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі процедури, необхідної для поновлення договору оренди землі, а орендодавець не відреагував у місячний термін на лист-повідомлення, чим порушив передбачене законом переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а суд касаційної інстанції згідно зі статтею 412 ЦПК України наділений повноваженнями змінити оскаржувані судові рішення або ухвалити нове рішення, дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ТОВ Глобно Агро підлягає задоволенню, сплачений за її подання судовий збір у розмірі 16 000 грн підлягає стягненню з ТОВ ІПК Полтавазернопродукт на користь заявника.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Глобино Агро задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської від 22 лютого

2018 року скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Глобино Агро , треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Олександр Вікторович, виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі і скасування записів про речове право, визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно- промислова компанія Полтавазернопродукт на користь товариства

з обмеженою відповідальністю Глобино Агро судовий збір у розмірі

16 000 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк