Рішення

від 07.12.2020 по справі 201/1657/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/1657/19

провадження 2/201/333/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем - Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Баттерфляй мікс , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів і скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада 12 лютого 2019 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ТОВ Баттерфляй мікс , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів і скасування державної реєстрації права власності, позовні вимоги не змінювалися, не уточнювалися і не доповнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах та його представник посилаються на те, що Дніпровська міська рада відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є представницьким органом місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 143 Конституції України, територіальні громади міста, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Враховуючи наведене, Дніпровська міська рада звертається до суду з даним позовом з метою захисту прав та інтересів територіальної громади Дніпра у зв`язку з наступним.

05 квітня 2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ Баттерфляй мікс на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855219812101, номер запису про право власності 25658097.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ Баттерфляй мікс , виданий 21 березня 2018 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 передали у власність юридичній особі ТОВ Баттерфляй мікс як внесок до статутного капіталу нерухоме майно, а ТОВ Баттерфляй мікс прийняв нерухоме майно, саме: на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855219812101, номер запису про право власності 25658097.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2018 по справі № 201/4810/18 позов Дніпровської міської ради до ТОВ Паритет , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів, скасування державної реєстрації права власності, звільнення земельної ділянки шляхом знесення громадського будинку задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за реєстровим № 41, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_2 , скасовано запис про право власності ОСОБА_2 № 18829453, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 33683494 від 02 лютого 2017 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 посвідчений 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. за реєстровим № 38, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_1 .. Скасовано запис про право власності ОСОБА_1 № 18829395, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33683494 від 02 лютого 2017 року.

У відповідності до чинного законодавства України у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не виникло право власності на громадський будинок загальною площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала і приміщення 1-2 - підсобне приміщення за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому вони не мали права передавати майно у власність юридичній особі ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного капіталу.

Відповідно до пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 на підставі протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ Баттерфляй мікс виданий 21 березня 2018 року було зареєстровано права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок капіталу до статутного фонду.

Виходячи з норм закону Дніпровська міська рада вважає, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства, отже передання свого майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, з таким висновком погоджується Пленум вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Підставою для реєстрації за ТОВ Баттерфляй мікс стало протокол загальних зборів учасників, відповідно до якого створено статутний фонд (капітал) ТОВ Баттерфляй мікс в розмірі 131 080 гривень, який сформований в повному обсязі нерухомим майном, яке належить учасникам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договорів купівлі - продажу від 02 лютого 2017 року та передано у власність Товариству Баттерфляй мікс .

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 право власності на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала, площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення, площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 , належало на підставі договорів купівлі-продажу від 02 лютого 2017 року, які в подальшому були визнані недійсним заочним рішенням Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 03 серпня 2018 року.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає за необхідне визнати недійсним протокол позачергових загальних зборів Учасників ТОВ Баттерфляй мікс в частині передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та прийняття у власність юридичною особою ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного капіталу громадського будинку загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала, площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення, площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 , за якими ТОВ Баттерфляй мікс набуло право власності на вищезазначений громадський будинок, скасувати запис № 25658097 про право власності на громадський будинок, який внесла до державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. 10 квітня 2018 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ Баттерфляй мікс .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідач ТОВ Баттерфляй мікс не набувало право власності на вказаний новостворений об`єкт нерухомого майна за зазначеною вище адресою та не має права розпорядження ним. За викладених обставин виникає необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо визнання недійсним протоколу позачергових зборів цього товариства і скасування державної реєстрації.

Таким чином, відповідачі при оформленні вказаного протоколу і потім наданні його на реєстрацію діяли не добросовісно, не виказавши своїх дійсних намірів, не вказавши правильно повністю всі дані свої і об`єкту нерухомості. На їх (позивача) звернення до відповідачів про з`ясування обставин укладання вказаного протоколу, спірне питання вирішене не було, була відмова. Позивач вважає вказане протиправним і порушуючим права позивача, а тому і звернувся в суд з цим позовом. Позивач вважає дії відповідачів по оформленню протоколу і державній реєстрації неправомірними, зобов`язання повинно бути законним і справедливим. Просили суд визнати недійсним цей протокол позачергових зборів учасників товариства і скасувати державну реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та/або їх представники, представник ТОВ Баттерфляй мікс в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, проти задоволення позову заперечували і вважали за можливе слухати справу за наявними матеріалами справи без їх участі та в задоволенні позову відмовити. Суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаних відповідачів відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, проти задоволення позову не заперечували і вважали за можливе слухати справу за наявними матеріалами справи без їх участі. Суд вважає можливим слухання справи за відсутності представника вказаної третьої особи відповідно до ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши думку сторін і третьої особи, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Дніпровська міська рада відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є представницьким органом місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 143 Конституції України, територіальні громади міста, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Враховуючи наведене, Дніпровська міська рада звертається до суду з даним позовом з метою захисту прав та інтересів територіальної громади Дніпра у зв`язку з наступним.

Судом з`ясовано, що 05 квітня 2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ Баттерфляй мікс на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855219812101, номер запису про право власності 25658097.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ Баттерфляй мікс , виданий 21 березня 2018 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 передали у власність юридичній особі ТОВ Баттерфляй мікс як внесок до статутного капіталу нерухоме майно, а ТОВ Баттерфляй мікс прийняв нерухоме майно, саме: на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855219812101, номер запису про право власності 25658097.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2018 по справі № 201/4810/18 позов Дніпровської міської ради до ТОВ Паритет , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів, скасування державної реєстрації права власності, звільнення земельної ділянки шляхом знесення громадського будинку задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за реєстровим № 41, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_2 , скасовано запис про право власності ОСОБА_2 № 18829453, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 33683494 від 02 лютого 2017 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 посвідчений 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. за реєстровим № 38, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_1 .. Скасовано запис про право власності ОСОБА_1 № 18829395, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33683494 від 02 лютого 2017 року.

Отже, у відповідності до чинного законодавства України у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не виникло право власності на громадський будинок загальною площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала і приміщення 1-2 - підсобне приміщення за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому вони не мали права передавати майно у власність юридичній особі ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного капіталу.

Виходячи з наведеного, Дніпровська міська рада вважає, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства, отже передання свого майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, з таким висновком погоджується Пленум вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Підставою для реєстрації за ТОВ Баттерфляй мікс стало протокол загальних зборів учасників, відповідно до якого створено статутний фонд (капітал) ТОВ Баттерфляй мікс в розмірі 131 080 гривень, який сформований в повному обсязі нерухомим майном, яке належить учасникам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договорів купівлі - продажу від 02 лютого 2017 року та передано у власність Товариству Баттерфляй мікс .

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 право власності на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала, площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення, площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 , належало на підставі договорів купівлі-продажу від 02 лютого 2017 року, які в подальшому були визнані недійсним заочним рішенням Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 03 серпня 2018 року.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає за необхідне визнати недійсним протокол позачергових загальних зборів Учасників ТОВ Баттерфляй мікс в частині передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та прийняття у власність юридичною особою ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного капіталу громадського будинку загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала, площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення, площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 , за якими ТОВ Баттерфляй мікс набуло право власності на вищезазначений громадський будинок, скасувати запис № 25658097 про право власності на громадський будинок, який внесла до державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. 10 квітня 2018 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ Баттерфляй мікс .

Право Дніпровської міської ради на звернення до суду передбачено статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України, де зазначено, кожна особа має право в порядку, встановленому вищевказаним Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав № 5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідач ТОВ Баттерфляй мікс не набувало право власності на вказаний новостворений об`єкт нерухомого майна за зазначеною вище адресою та не має права розпорядження ним. За викладених обставин виникає необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо визнання недійсним протоколу позачергових зборів цього товариства і скасування державної реєстрації.

Таким чином, відповідачі при оформленні вказаного протоколу і потім наданні його на реєстрацію діяли не добросовісно, не виказавши своїх дійсних намірів, не вказавши правильно повністю всі дані свої і об`єкту нерухомості. На їх (позивача) звернення до відповідачів про з`ясування обставин укладання вказаного протоколу, спірне питання вирішене не було, була відмова. Звернення до правоохоронних органів ні до чого не призвели, в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання… .

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину ЦК України: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України - 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно ч. 4 і 5 ст. 82 ЦПК України Підстави звільнення від доказування 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ст. 2, 72, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом з`ясовано: 05 квітня 2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ Баттерфляй мікс на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855219812101, номер запису про право власності 25658097.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ Баттерфляй мікс , виданий 21 березня 2018 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 передали у власність юридичній особі ТОВ Баттерфляй мікс як внесок до статутного капіталу нерухоме майно, а ТОВ Баттерфляй мікс прийняв нерухоме майно, саме: на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 855219812101, номер запису про право власності 25658097.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2018 по справі № 201/4810/18 позов Дніпровської міської ради до ТОВ Паритет , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів, скасування державної реєстрації права власності, звільнення земельної ділянки шляхом знесення громадського будинку задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною за реєстровим № 41, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_2 , скасовано запис про право власності ОСОБА_2 № 18829453, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 33683494 від 02 лютого 2017 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 посвідчений 02 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. за реєстровим № 38, укладений між ТОВ Паритет та ОСОБА_1 .. Скасовано запис про право власності ОСОБА_1 № 18829395, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33683494 від 02 лютого 2017 року.

Вказане рішення було скасоване в порядку перегляду заочного рішення, але рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2020 року вимоги міськради задоволено і скасовано договір купівлі-продажу від 02 лютого 2017 року та скасовано запис про державну реєстрацію цього спірного майна.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з двох підстав: моменту державної реєстрації та з моменту його прийняття до експлуатації.

Отже, у відповідності до чинного законодавства України у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не виникло право власності на громадський будинок загальною площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала і приміщення 1-2 - підсобне приміщення за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому вони не мали права передавати майно у власність юридичній особі ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного капіталу.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Пункт 48 Порядку державної реєстрації речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 21 5 року № 1127 передбачає, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Відповідно до пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 на підставі протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ Баттерфляй мікс виданий 21 березня 2018 року було зареєстровано права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок капіталу до статутного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно ст. 85 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України Про гоплодарські товариства господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

З п. 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

Відповідно до п. 7 вищевказаної постанови та відповідно до статті 115 ЦК господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Суди повинні мати на увазі, що коли рухоме майно передано як вклад до статутного (складеного) капіталу до моменту державної реєстрації юридичної особи (частина четверта статті 87 ЦК), то право власності цієї юридичної особи на майно виникає не раніше дати такої реєстрації. Якщо рухоме майно передано як вклад до статутного (складеного) капіталу після державної реєстрації юридичної особи, то право власності цієї юридичної особи виникає з моменту передання їй майна, якщо інше не передбачено законом або учасниками юридичної особи (стаття 102 ЦК). Підтвердженням цього може бути, наприклад, акт приймання- передання майна, вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. У разі передання нерухомого майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу юридичної особи право власності на таке майно виникає з моменту державної реєстрації права за такою юридичною особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як роз`яснено судам у п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , під час розгляду позову власника про витребування майна, переданого як вклад до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, суд має враховувати, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання н кладу особа набуває права учасника господарського товариства.

Виходячи з наведеного, отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства, отже передання свого майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, з таким висновком погоджується Пленум вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Підставою для реєстрації за ТОВ Баттерфляй мікс стало протокол загальних зборів учасників, відповідно до якого створено статутний фонд (капітал) ТОВ Баттерфляй мікс в розмірі 131 080 гривень, який сформований в повному обсязі нерухомим майном, яке належить учасникам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договорів купівлі - продажу від 02 лютого 2017 року та передано у власність Товариству Баттерфляй мікс .

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 право власності на громадський будинок загальної площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала, площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення, площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 , належало на підставі договорів купівлі-продажу від 02 лютого 2017 року, які в подальшому були визнані недійсним заочним рішенням Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 03 серпня 2018 року.

Отже, відповідач ТОВ Баттерфляй мікс не набувало право власності на вказаний новостворений об`єкт нерухомого майна за зазначеною вище адресою та не має права розпорядження ним. За викладених обставин виникає необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо визнання недійсним протоколу позачергових зборів цього товариства і скасування державної реєстрації.

Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу. Зміст правочину відповідно до частин 1-3, 5 ст. 203 ЦК України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Відповідно до частин 4-6 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право. Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на вищевикладені приписи чинного законодавства України наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Cтаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував в схожих фактичних обставинах порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції (зокрема: GLADYSHEVA v. RUSSIA, № 7097/10, ЄСПЛ, 06 грудня 2011 року; PCHELINTSEVA AND OTHERS v. RUSSIA, № 47724/07, 58677/11, 2920/13, 3127/13, 15320/13, ЄСПЛ, від 17 листопада 2016 року).

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідачів стосовно не визнання позовних вимог, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити і визнати недійсним протокол позачергових загальних зборів Учасників ТОВ Баттерфляй мікс (ЄДРПОУ 42011973) № 1 від 21 березня 2017 року в частині передачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та прийняття у власність ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного фонду (капіталу) громадського будинку загальною площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 , скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ТОВ Баттерфляй мікс 142 25658097, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40563211 від 10 квітня 2018 року, а також стягнути з ТОВ Баттерфляй мікс , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради сплачений при подачі позову судовий збір в сумі з кожного окремо по 1 281 грн., а всього 3 842 грн..

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 3-5, 11, 60, 203, 215, 216, 236, 258, 259, 263-265, 268, 331, 376, 377, 387, 526, 527, 530 ЦК України, ст. 26, 60, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 1, 3, 4, 26, 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 1, 2, 4, 6, 10, 16, 18-1, 26, 27-1, 28, 60, 63, 73 Закону України Про місцеве самоврядування в України , ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсним протокол позачергових загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю Баттерфляй мікс (ЄДРПОУ 42011973) № 1 від 21 березня 2017 року в частині передачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та прийняття у власність ТОВ Баттерфляй мікс як внесок майна до статутного фонду (капіталу) громадського будинку загальною площею 52.14 кв. м., яке складається з: приміщення 1-1 - торгівельна зала площею 42.64 кв. м.; приміщення 1-2 - підсобне приміщення площею 3.90 кв. м. адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Баттерфляй мікс (ЄДРПОУ 42011973) 142 25658097, який внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілією Вячеславівною, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40563211 від 10 квітня 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Баттерфляй мікс , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради сплачений при подачі позову судовий збір в сумі з кожного окремо по 1 281 грн., а всього 3 842 грн..

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень ч. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень ч. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя -