Справа № 242/6733/18
Провадження № 2-о/185/3/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М., представника заявника - адвоката Марініч В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 242/6733/18 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції, Прокуратура Донецької області, про встановлення факту перебування особи у певному місті,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2018 року адвокат Миклуш Марина Ігорівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з заявою в якій просить встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у Донецькому слідчому ізоляторі Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області в період з липня 2013 року по день винесення рішення. Свою заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 12.07.2013 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 189 КК України. 13.07.2013 слідчим суддею Ворошиловського районного суду м. Донецька постановлено ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту. В подальшому термін запобіжного заходу був неодноразово продовжений. 19.10.2015 слідчим суддею Селидівського міського суду Донецької області задоволено клопотання про скасування запобіжного заходу та негайне звільнення з-під варти. На день подання заяви вищевказана ухвала не виконана та ОСОБА_1 продовжують незаконно утримувати в Донецькому слідчому ізоляторі в м. Донецьк. Заявник з приводу незаконного утримання звертався зокрема до Державної служби виконання покарань МВС, до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до посла спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, до Комітету з пав людини ООН, до товариства Червоного хреста України, Місії Міжнародного комітету Червоного хреста України, Донецької обласної організації Червоного хреста України, до начальника Донецького СІЗО №5 Державної служби виконання покарань МВС, Генеральної прокуратури України, Збройних сил України, проте всі звернення залишилися без задоволення, зокрема посилаючись на неможливість надання допомоги у звільненні заявника через ситуацію, яка склалася у Східному регіоні. Встановлення даного факту необхідно заявнику для захисту честі, гідності та захисту майнових прав після звільнення, для заявлення вимог щодо компенсації майнової шкоди завданої незаконним утриманням.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 28.01.2019 вищевказану заяву передано до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.
Ухвалою судді від 27.05.2019 вказану заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 20.06.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції, Прокуратура Донецької області, про встановлення факту перебування особи у певному місті.
11.07.2019 до суду надійшли пояснення від Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в якому останні просять розглядати справу без їх участі та відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 посилаючись на наступне. З осені 2014 року Донецький слідчий ізолятор Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області не підпорядковується в даний час жодному з органів державної влади, так як розташований в м. Донецьк, який віднесено до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, збирання даних зазначеним управлінням є не можливим. Донецький слідчий ізолятор Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області незважаючи на те, що розташований на непідконтрольній Україні території має статус юридичної особи. Він не був переданий та не підпорядковується управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, тому відсутні дані в управління по зазначеному ізолятору. Згідно архівних обліків установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, підпорядкованих міжрегіональному управлінню станом на 03.07.2019 ОСОБА_1 , 1981 року народження, не значиться таким, що утримувався або відбував покарання. В долучених представником заявника документах є довідка, де адвокат питає про умови тримання ОСОБА_1 в Донецькому СІЗО № 5, вважають, що таким запитом заявник може підтвердити своє перебування лише влітку 2016 року. Крім того вважають, що для встановлення даного факту місця перебування особи необхідно було б пересвідчитися, що така особа жива, даний факт може посвідчити нотаріус в тому числі і приватний або консульська установа України. Вважають, що встановлювати даний факт можливо лише за умови особистого звернення до суду.
20.09.2019 прокуратура Донецької області надіслала заяву про розгляд справи без їх участі, зазначають, що не володіють інформацією про осіб, які на теперішній час утримуються у Донецькому слідчому ізоляторі у тому числі стосовно ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Марініч В.К. підтримав заяву у повному обсязі, просив її задовольнити, надав пояснення відповідно до заяви. Зазначив, що ОСОБА_1 і по даний час перебуває в слідчому ізоляторі № 5 м. Донецька, є відео де він зображений, та ОСОБА_2 як адвокат та родич ОСОБА_1 це підтверджує. Угоди адвокатів з ним укладались шляхом передачі угод ОСОБА_1 його мамою, яка їздила до ДНР , де він їх підписував. На сьогодні ОСОБА_1 внесений до списку обміну з ДНР , що на думку представника також вказує на підтвердження факту його перебування в слідчому ізоляторі м. Донецька, так як без перевірки даних його місцезнаходження до списку його б не було внесено. Встановити факт перебування заявника в певному місці в нотаріальному порядку на даний час не є можливим, так як українські нотаріуси на території ДНР не працюють, та відмовляються перетинати лінію розмежування та їхати в ДНР для встановлення даного факту, у зв`язку з бойовими діями, та ситуацією яка триває на даний час. Тому, права ОСОБА_1 на даний час вже порушені, ухвала слідчого судді про звільнення його з-під варти не виконана, так як ДНР її не виконує, особа безпідставно утримується під вартою, і так як жодні органи державної влади України на території ДНР не працюють, ОСОБА_1 не може жодним чином (отриманням довідок, чи інших документів) підтвердити факт його перебування в слідчому ізоляторі в м. Донецьк.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що зараз останній перебуває у виправній колоній, засуджений до 9 років позбавлення волі. Свідок знайомий з заявником ОСОБА_1 де вони разом сиділи в одній камері СІЗО № 5 м. Донецька шість місяців з вересня 2014 року. Відносно ОСОБА_1 було порушене кримінальне провадження, потім м. Донецьк стала не підконтрольною територією України. Його справою ніхто не займався, останній отримав листа від держави України, що до нього немає претензій, і його необхідно звільнити, але за шість місяців ОСОБА_1 не звільнили з місця позбавлення волі. Свідок особисто бачив документи, які заявник подавав на обмін полоненими, але жодного разу не був поміняний. Пізніше свідок був переведений у м. Макіївка та про подальшу долю заявника свідку нічого не відомо.
З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21.09.2006, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 .
Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області листом від 01.12.2014 за № 17/1063/14/7Н-1060 повідомляє, що посприяти звільненню ОСОБА_1 з Донецького слідчого ізолятора не має можливості, так як територія на якій знаходиться СІЗО захоплена терористичними угрупуваннями з проведенням АТО, відсутній будь-який зв`язок з Донецьким СІЗО.
Головне управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України від 22.11.2014 за №306/ЮС9635 повідомляє, що з питань звільнення з під варти або зміни запобіжного заходу доцільно звернутися до правоохоронного органу у провадженні якого знаходиться розслідування кримінального правопорушення. Стосовно внесення до списку осіб, які протиправно утримуються представниками не законних збройних формувань необхідно звернутися до представників Міжвідомчого Центру допомоги громадян з питань звільнення полонених, заручників та пошуку зниклих безвісти, який створений при СБУ України.
Прокуратура Донецької області надає відповідь від 18.12.2014 за № 16/139 вих.-14 про те, що з серпня 2014 року Донецький СІЗО знаходиться на тимчасово окупованій терористами території на теперішній час у місті продовжуються бойові дії.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19.10.2015 клопотання захисника Миклуш Марини Ігорівни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу та негайне звільнення з-під варти - задоволено, скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Негайно звільнено з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виконання обов`язку щодо негайного звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на уповноважену службову особу Донецького СІ УДПтСУ в Донецькій області, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвала набрала законної сили 27.10.2015.
Зазначеною ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 фактично з 25.10.2014 перебуває під вартою без будь-якого рішення суду, а ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.08.2014 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 в контексті ст. 203 КПК України припинила свою дію, звільнено ОСОБА_1 з-під варти.
Відомостей в матеріалах справи, що ОСОБА_1 був звільнений 27.10.2015, коли вищезазначена ухвала набрала чинності, не має.
Національний комітет Товариства червоного хреста України від 14.06.2016 за № 117038/10 повідомляє адвоката Миклуш М.І. стосовно справи ОСОБА_1 , що події, які склалися на сході України не надають безпечний доступ співробітникам Донецької обласної організації ТЧХ для виконання в повному обсязі гуманітарної допомоги на території не підконтрольній Україні. Місія здійснює діяльність як посередник також у вирішенні питань щодо осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Всі звернення стосовно справи ОСОБА_1 місія передала до місії МКЧХ в Україні.
Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомляє, що звернення адвоката Миклуш М.І. з проханням вжити заходів щодо захисту законних інтересів ОСОБА_1 , який не законно утримується під вартою у Донецькому СІЗО з 2014 року триває, вирішуються можливі шляхи її вирішення через проведення антитерористичної операції у східному регіоні, відповідно до відповіді від 25.01.2016 за № 12/7-Н 257756.15/26-99.
Відповідно до інформації, зазначеної у відповіді представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 21.07.2020 за №727.8/5753/1/20/20/38, за результатами розгляду звернень ОСОБА_1 внесено до списку осіб, які тримаються на непідконтрольній органам державної влади України території, стосовно яких до уповноваженого надійшли звернення щодо необхідності їх переміщення до інших установ Державної кримінально-виконавчої служби України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст.76 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77,78,79,80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до даних ЄДРПОУ та відомостей Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Донецькій слідчий ізолятор Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області не існує з 2012 року, а є юридична особа - Донецький слідчий ізолятор Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (ЄДРПОУ 08563205, адреса: м. Донецьк, вул. Кобзєва, 4), дата державної реєстрації: 29.11.1999, дата запису: 27.10.2005 номер запису: 12661200000012841. Зазначений слідчий ізолятор розташований в м. Донецьк на непідконтрольній Україні території. Він не був переданий та не підпорядковується Управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, яке утворено внаслідок реформи замість Управління Державної Пенітенціарної служби України, тому відсутні дані щодо осіб, які в ньому утримуються.
Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 під вартою в слідчому ізоляторі м. Донецька з липня 2013 року по 25.10.2014 підтверджується належним чином в порядку КПК України, відповідними ухвалами слідчих суддів, які були чинні, не скасовані, та діяли до 25.10.2014, окремо встановлювати чи підтверджувати цей факт в порядку ЦПК України не має підстав та обґрунтованої необхідності, тому в цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, належними та допустимими доказами в даній справі, а саме ухвалою від 19.10.2015 та показаннями свідка в судовому засіданні, підтверджується факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Донецькому слідчому ізоляторі в період з 25 жовтня 2014 року по 27 жовтня 2015 року. Підтвердити факт перебування ОСОБА_1 в зазначеному місці іншим чином (нотаріально, або отриманням підтверджуючих документів, довідок), заявник не має можливості через окупацію м. Донецька, в зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження в суді.
Щодо встановлення факту перебування ОСОБА_1 в слідчому ізоляторі м. Донецька (м. Донецьк, вул. Кобзєва, 4) в період з 27.10.2015 по день ухвалення рішення, то в цій частині заявлені вимоги не підлягають задоволенню, так як відсутні належні та допустимі докази підтвердження перебування ОСОБА_1 саме в слідчому ізоляторі м. Донецька, якому слідчому ізоляторі, в зазначений період. З наданого відео не можливо встановити де саме перебуває зображений ОСОБА_1 , в якому слідчому ізоляторі. Тому, на даний час, у зв`язку з окупацією м. Донецька, не можливо достовірно встановити, з наданих доказів, місце утримання ОСОБА_1 під вартою, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Встановлення даного факту необхідно заявнику, як він зазначає, для подальшого захисту честі, гідності та захисту майнових прав після звільнення, для можливого заявлення вимог щодо компенсації майнової шкоди завданої незаконним утриманням, але суд не вирішує питання щодо правовідносин, або спорів які ще не виникли, та можуть виникнути у майбутньому.
Суд роз`яснює, що після звільнення ОСОБА_1 з під варти з місць позбавлення волі, останній буде мати довідки (інші документи) про звільнення з відповідної установи (в тому числі, видані закладами, що знаходяться на окупованій території), та може використовувати їх, як джерела інформації, та може звернутися до суду посилаючись на загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, для встановлення необхідних йому фактів та для реалізації цілої низки прав людини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 293 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції, Прокуратура Донецької області, про встановлення факту перебування особи у певному місті - задовольнити частково.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у Донецькому слідчому ізоляторі Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області в період з 25 жовтня 2014 року по 27 жовтня 2015 року.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції, код ЄДРПОУ:40867332, місце знаходження: вул. Короленка, 4 м. Дніпро Дніпропетровська область.
Заінтересована особа: Прокуратура Донецької області, код ЄДРПОУ: 25707002, місце знаходження: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .
Суддя А. С. Зінченко
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2020 |
Оприлюднено | 10.12.2020 |
Номер документу | 93409758 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні