Рішення

від 09.12.2020 по справі 953/12879/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/12879/20

н/п 2-а/953/432/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Колесник С,А.,

за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,

представника позивача - адвоката Пелих Л.Д.,

представника відповідача Лобойко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №953/12879/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020 до Київського районного суду м. Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Харківській області, відповідно до якої просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції у Харківській області про накладення адміністративного стягнення від 27.07.2020 вих. № 08-06/144 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 850,00 грн. за ст.52 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області - ОСОБА_3 не взяла до уваги при складанні протоколу та додатку від 24.07.2020 до Акту № 664/11-02/08/06: державний акт на право постійного користування землею серія ХР 38-01-00171.1; лист на адресу виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.12.2004р. вих. №1008; те, що начальник виробництва ПрАТ Харківський Автогенний завод не є посадовою особою, яка наділена адміністративно - господарськими чи організаційно - розпорядчими функціями (обов`язками); до посадових обов`язків Начальника виробництва не входить контороль за розміщенням відходів та контроль за недопущенням забруднення земель виробничими відходами, дотримання, виконання, забезпечення виконання відповідних норм та правил; земельна ділянка на якій то нібито виявлені два не санкціоновані звалища відходів знаходиться в оренді АТ Науково технічний інститут транскрипції, трансляції і репликації (кадастровий номер 6310138500:12:002:0021); посадову інструкцію на начальника виробництва , яка затверджена 24.09.2014; скриншот земельної ділянки; пояснення, які були надані в ході позапланової перевірки.

Відповідно до Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природоохоронного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів № 664/11-02/08-06 від 27.07.2020, листа на адресу виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.12.2004 вих.№1008, пояснень, кадастрового номеру 6310138500:12:002:0021 - рішенням 30 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 20.12.2004 № 229/04 (п. 1.5.), земельна ділянка площею 0,3057 га вилучена із користування ПрАТ Харківський автогенний завод .

В акті перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020 не міститься будь-яких даних щодо документів, які підтверджували б зазначений в ньому висновок про розміщення ПрАТ Харківський автогенний завод сторонніх предметів саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб та протоколів вимірювань. Що, в свою чергу, унеможливлює факт встановлення порушення.

ПрАТ Харківський Автогенний завод не несе відповідальність за земельну ділянку, яка знаходиться в оренді Публічного Акціонерного Товариства Науково технічний інститут транскрипції, трансляції і репликації .

Крім того, звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення № 000619 та постанова про накладання адміністративного стягнення № 08-06/144 складено 27.07.2020, що свідчить про нехтування відповідачем законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи. Вказує, що розгляд справи проведений формально, без підготовки справи до розгляду та дослідження доказів, за відсутності дотримання законодавчих гарантій на об`єктивний та справедливий розгляд, чим порушено передбачену чинним законодавством процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2020 № 000619, ОСОБА_1 відмовився підписувати у зв`язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в користуванні АТ Науково технічний інститут транскрипції, трансляції і репликації та ніяких відходів на несанкціонованих звалищах там не розміщували.

Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є безпідставною, незаконною, необґрунтованою, а викладені у ній обставини не відповідають дійсності, у звязку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про її скасування.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А. (а.с.33).

Ухвалою суду від 13.08.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с.34-35).

17.08.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 з ориганілом квитацінї про сплату судового збору (а.с.38, 39).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 18.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у адміністративній справі (а.с.40).

09.10.2020 до суду надійшов відзив представника Державної екологічної інспекції у Харківській області на адміністративний позов ОСОБА_1 , відповідно до якого представник просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задовлення (а.с.50-53).

Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача посилається на те, що Інспекцією, на підставі ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 21 липня 2020 року за № 664/11-02, в термін 24,27 липня 2020 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ПрАТ Харківський автогенний завод . Під час візуального обстеження території ПрАТ Харківський автогенний завод , поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони за адресою: АДРЕСА_1 були виявлені два несанкціоновані звалища відходів (будівельні відходи, сміття з території, відходи поліетилену, гілки, деревина, тверді побутові відходи, тощо) на відкритому грунті, що є псування земельної ділянки та порушенням ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 17 Закону України Про відходи . Відповідно до внесених змін в землекористуванні було вилучено із користування земельні ділянки площами: 0,5269 га, 1,3621 га, 0,5023 га та 0,3057 га. Таким чином земельна ділянка, що залишилася у користуванні складає 5,5491 га. Межі земельної ділянки площею 5,5491 га в натурі не винесено, у зв`язку з чим встановити площу земельної ділянки, яка фактично використовується ПрАТ Харківський автогенний завод не є можливим. Державна реєстрація прав на земельну ділянку площею 5,5491 га ПрАТ Харківський автогенний завод не проведена, що також унеможливлює встановлення площі фактичного використання земельної ділянки.

13.10.2020 та 09.11.2020 представником позивача подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.68-74, 78-83).

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у поданому суду відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини

Відповідно до ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закону №877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 21.07.2020 №664/11-02/0806, 24.07.2020 та 27.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Підставою для здійснення заходу було: звернення ОСОБА_4 , погодження з Державною екологічною інспекцією України від 12.07.2020 № 2.1/661 ПГ на проведення Державною екологічною інспекцією в Харківський області позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис.

Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

27.07.2020 за результатами проведеного заходу державного нагляду Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець М.С. та Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Карпенко Н.В. було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природоохоронного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів № 664/11-02/08-06 від 27.07.2020 на ПрАТ Харківський автогенний завод .

Акт перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020, ПрАТ Харківський автогенний завод отримало 27.07.2020 вх.№30.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020, Генеральний директор ПрАТ Харківський автогенний завод ОСОБА_5 не підписував Акт та не був ознайомлений з ним.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020, третя особа, яка брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) (інженер з охорони праці ПрАТ Харківський автогенний завод Тугова Л.В.) не підписувала Акт та не була ознайомлена з ним.

В описі виявлених порушень вимог законодавства Акту перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020 зазначено, що під час візуального обстеження території ПрАТ Харківський автогенний завод поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, були виявлені 2 несанкціоновані звалища відходів (сміття з території, відходи поліетилену, гілки, деревина, тверді побутові відходи) на відкритому ґрунті, характеристика яких визначена в акті засмічення земельної ділянки (додаток до акту №664/11-02/08-06). Що, в свою чергу є порушенням ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст.55 Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 17 Закону України Про відходи .

Відповідно до листа Про розгляд зауважень від 11.08.2020 вих. № 3230-08-06, ПрАТ Харківський автогенний завод подало зауваження на акт перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020.

Відповідно до листа Про розгляд заперечень на припис від 07.09.2020 вих. № 3591-04-04, ПрАТ Харківський автогенний завод подало заперечення на припис від 31.07.2020 вих. № 46/08-06.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону земель , власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Судом встановлено, що ст. 35 Закону України "Про відходи" містить 11 видів вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності.

За відсутності посилання відповідачем у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові на відповідний пункт ст. 35 "Про охорону земель" неможливо встановити, яке саме порушення вчинив позивач.

Відповідач наголошує на невиконанні позивачем ч.1 ст.55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Судом встановлено, що суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Відповідно до абзацу 21 ст. 1 Закону України Про відходи власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичних осіб (ПАТ ЕКОМОБІЛЬ , ПРАТ Харківський Автогенний завод , ТОВ Інтелект Трафік Сервіс , ТОВ ВСК Трейдінг , ТОВ ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА ) за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10 знаходиться, як мінімум п`ять юридичних осіб.

Відповідач не надав до суду доказів, які би підтверджували, що засмічення, яке оглядав Держінспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець М.С. та Держінспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Карпенко Н.В. належать ПрАТ Харківський автогенний завод .

Відповідач не надав до суду доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка на якій нібито було виявлено засмічення знаходиться у користуванні ПрАТ Харківський автогенний завод , у відзиві на позовну заяву від 07.10.2020 вих. №4145-13-10, в листі Про розгляд зауважень від 11.08.2020 вих. № 3230-08-06, в листі Про розгляд заперечень на припис від 07.09.2020 вих. № 3591-04-04, відповідач зазначив, що межі земельної ділянки площею 5,5491 га в натурі не винесено, у зв`язку з чим встановити площу земельної ділянки, яка фактично використовується ПрАТ Харківський автогенний завод не є можливим. Державна реєстрація прав на земельну ділянку площею 5,5491 га ПрАТ Харківський автогенний завод не проведена, що також унеможливлює встановлення площі фактичного використання земельної ділянки.

Відповідач зазначає, що зі сторони позивача невиконані вимоги ч.2 ст.55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та вимоги ст. 17 Закону України Про відходи .

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про відходи , суб`єкт господарювання у сфері поводження з відходами зобов`язаний: є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки.

Стаття 17 Закону України Про відходи , містить 22 обов`язки для суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. За відсутності посилання відповідачем на відповідний пункт ст. 17 Закону України Про відходи , неможливо встановити, яке саме порушення вчинив позивач.

Відповідач не надав до суду доказів, які б підтверджували, що відходи, які утворюються в процесі господарської діяльності ПрАТ Харківський автогенний завод не передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам відповідно до діючого законодавства.

Відповідач наголошує на шкоду, зумовленій забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка розраховується за Методикою, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки №171 від 27.10.1997 року.

В п. 1.3. Методики сказано, що Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки представниками державної екологічної інспекції не було проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, як це передбачено вимогами Закону України "Про охорону земель", а також не проведено відбір проб та інструментарно-лабораторні вимірювання, передбачені п.4.15 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В п. 3.2. - 3.5.1 Методики сказано, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

При проведенні перевірки представниками державної екологічної інспекції не було проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, як це передбачено вимогами Закону України "Про охорону земель", а також не проведено відбір проб та інструментарно-лабораторні вимірювання, передбачені п.4.15 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до: інформації з Державного земельного кадастру; Державного акту на право постійного користування (серія XP - 38-01-001711); зміни в землекористуванні (додаток до Акту на право постійного користування (серія XP - 38-01-001711); плану зовнішніх меж землекористування (додаток до Акту на право постійного користування (серія XP - 38-01-001711) земельна ділянка, яка зазначена в додатку до Акту 664/11-02/08-06 не знаходиться у користуванні ПрАТ Харківський автогенний завод .

В листі від 11.08.2020 вих. № 3230-08-06 про розгляд зауважень на Акт перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020, в листі від 07.09.2020 вих. № 3591-04-04 про розгляд заперечення на припис, відповідач зазначає: Межі земельної ділянки площею 5,5491 га в натурі не винесено, у зв`язку з чим встановити площу земельної ділянки, яка фактично використовується ПрАТ Харківський автогенний завод не є можливим. Державна реєстрація прав на земельну ділянку площею 5,5491 га ПрАТ Харківський автогенний завод не проведена, що також унеможливлює встановлення площі фактичного використання земельної ділянки.

Згідно із ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

27.07.2020 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2020 № 000619, у якому встановлено: ОСОБА_1 о 11 годині 00 хв. 24.07.2020 будучи посадовою особою допустив псування землі, а саме виявлені два не санкціоновані звалища відходів на відкритому ґрунті поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони, за адресою : м. Харків, вул. Автогенна, 10, що є порушенням ст. 35 Закону України Про охорону землі , у зв`язку з чим наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

27.07.2020 Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець М.С. винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 08-06/144 від 27.07.2020, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП та ст. 35 Закону України Про охорону земель та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , який є начальником виробництва ПрАТ Харківський автогенний завод , вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 35 Закону України Про охорону земель , яке полягає у тому, що під час проведення позапланової перевірки ПрАТ Харківський автогенний завод виявлено псування земель, а саме виявлені два не санкціоновані звалища відходів на відкритому грунті поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони, за адресою: м.Харків, вул. Автогенна, 10.

Постанова складена за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2020 № 000619. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , який є начальником виробництва ПрАТ Харківський автогенний завод , вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП, тим що о 11 год 00 хвилин 27.07.2020 під час проведення позапланової перевірки ПрАТ Харківський автогенний завод виявлено два не санкціоновані звалища відходів на відкритому грунті поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони, за адресою : м.Харків, вул. Автогенна, 10.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України ).

Згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 52 КУпАП псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності як посадову особу (начальник виробництва).

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Склад адміністративного правопорушення містить чотири невід`ємні елементи, без існування хоча б одного з яких адміністративна відповідальність настати не може: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення.

Суб`єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачено ст. 52 КУпАП в даному випадку є посадова особа (спеціальний суб`єкт).

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач на момент складення постанови перебував на посаді начальника виробництва ПрАТ Харківський автогенний завод . Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як посадову особу.

Однак, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та притягненні позивача до адміністративної відповідальності не було з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема: чи за посадовими обов`язками він є саме тією особою, яка відповідальна за псування земель поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони, за адресою: м.Харків, вул. Автогенна, 10. Тобто, чи є саме позивач суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

В порушення вимог абзацу 19 пункту 2.4. Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 N 264, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутній розмір заподіяної шкоди.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З`ясувавши фактичні обставини справи суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суб`єкта владних повноважень постанову про накладання адміністративного стягнення № 08-06/144 від 27.07.2020 року.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ ( Рішення ЄСПЛ у справі Дактарас проти Литви від 24 листопада 2000 року ).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Салабіаку проти Франції від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення( п. 21 рішення ).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23 - рп / 2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні ( п. 4. 1 ).

В рекомендації № R ( 9 1) 1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов`язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України , за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

В акті перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020 зазначено, строк проведення заходу державного нагляду (контролю): початок перевірки: 24.07.2020 08 годин 00 хвилин; завершення перевірки 27.07.2020 17 годин 00 хвилин.

Місце проведення заходу державного нагляду (контролю): м. Харків, вул. Автогенна, 10

27.07.2020 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2020 № 000619, у якому встановлено: ОСОБА_1 о 11 годині 00 хв. 24.07.2020 будучи посадовою особою допустив псування землі, а саме виявлені два не санкціоновані звалища відходів на відкритому грунті поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони, за адресою : м.Харків, вул. Автогенна, 10, що є порушенням ст. 35 Закону України Про охорону землі , у зв`язку з чим наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

27.07.2020 Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець М.С. винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 08-06/144 від 27.07.2020 р., якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП та ст. 35 Закону України Про охорону земель та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

В даному випадку право ОСОБА_1 щодо завчасного повідомлення її про час і місце розгляду справи було порушено.

Тобто не зрозуміло, як одна й та сама особа (Держінспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_3 ) одночасно могла здійснювати перевірку зі складанням акту, складати протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладання адміністративного стягнення.

Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення ОСОБА_1 , надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз`яснено йому права та обов`язки, розглянуто клопотання в разі їх наявності, надано можливість ознайомитись з наявними матеріалами.

30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховний суд вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У контексті оцінки доводів суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області було порушено порядок розгляду справи та неправомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне відносно позивача підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,7 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 62, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 6, 9, 19, 20, 72, 77, 132, 139 КАС України, ст.ст. 7, 9, 14, 52, 245, 254, 268, 278-280, 283 КУпАП суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративнпй позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною і скасувати винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець Марії Сергіївни постанову про накладення адміністративного стягнення №08-06/144 від 27.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 52 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за статтею 52 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Харківській області, ЄДРПОУ 37999518 на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18.06.1997р., реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 420 гривень 00 копійок.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273 , 275-277 , 280 , 282 , пунктами 5 та 6 частини першої статті 283 , статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Державна екологічна інспекція у Харківській області, ЄДРПОУ: 37999518, місце знаходження: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6.

Повне судове рішення складено 09.12.2020.

Суддя Колесник С.А.