Рішення

від 09.12.2020 по справі 627/544/19

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/544/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Китченко І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Краснокутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,

установив :

В травні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Краснокутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просять визнати за ними право на приватизацію житлового будинку по АДРЕСА_1 , зобов`язати відповідачів здійснити приватизацію та стягнути сплачений судовий збір .

В липні 2019 року позивачі уточнили позов , в якому просили визнати за ними право на приватизацію житлового будинку по АДРЕСА_1 , зобов`язати Колонтаївську сільську раду здійснити приватизацію, зобов`язати Краснокутську районну державну лікарню ветеринарної медицини надати органу приватизації необхідні документи для приватизації та стягнути сплачений судовий збір .

В позові позивачі вказали , що з 1991 року позивач ОСОБА_2 зареєстрована і постійно проживає у будинку по АДРЕСА_1 . Вказаний будинок їй у 1990 р. наданий у користування та постійне проживання адміністрацією Краснокутської районної державної лікарні ветеринарної медицини , де вона працювала до 2019 року. В 1994 р. народився ОСОБА_3 , син позивача ОСОБА_2 , та з вказаного часу також постійно проживає та зареєстрований у спірному будинку. У травні 2018 року позивачі вирішили скористатися наданим їм правом на безкоштовну приватизацію житла. Відповідач Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відмовив у приватизації житла , оскільки орган уповноважений на здійснення приватизації в Держпродспоживслужбі не створювався, та відсутністю повного пакету документів для приватизації у позивачів. Відповідач Колонтаївська сільська рада також відмовила у прийнятті рішення про приватизацію житла , так як будинок не перебуває на балансі сільської ради та не знаходиться в комунальній власності. На думку позивачів , дії Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області у відмові в приватизації житла є незаконними, у зв`язку з чим звернулися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав позов , просить задовольнити .

Позивач ОСОБА_2 до суду не з`явилася , подала заяву заслухати справу у її відсутність , позов підтримала , просить задовольнити.

Відповідач представник Колонтаївської сільської ради у відкрите судове засідання не з`явився, подав заяву заслухати справу у його відсутність, проти позову не заперечує , просить ухвалити рішення на розсуд суду .

Представник відповідача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у судовому засіданні проти позову не заперечував , прохав вирішити справу на розсуд суду , пояснивши , що Держпродспоживслужба не відноситься до органів приватизації державного житлового фонду та не наділена повноваженнями встановлювати право позивача на приватизацію будинку .

Представник відповідача Краснокутської районної державної лікарні ветеринарної медицини у судовому засіданні проти позову заперечував , просив відмовити , оскільки відсутні будь-які документи , які підтверджують правові підстави позивачів вселення до службового житла.

Суд, вислухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справі , дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 з 01.01.1991 року , а з 29.03.1994 року разом з сином ОСОБА_3 по даний час , про що підтверджує довідка Колонтаївської сільської ради від 15.11.2019 року. ( а.с. 82).

З 01.09.1990 року по 20.05.2019 року ОСОБА_2 працювала у Колонтаївській дільничній лікарні ветеринарної медицини ветеринарним санітаром, звільнена за власним бажанням на підставі наказу про припинення трудового договору №17-к від 20.05.2019 року. ( а.с.3,56).

Згідно записів погосподарської книги основних виробничих показників робітників, службовців і колгоспників за 1991-1995 роки №6 Колонтаївської сільської ради, за період з 1991 року по 1994 р., ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 були членами службового господарства по АДРЕСА_1 . ( а.с. 8).

Рішенням виконавчого комітету Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області №12 від 20.03.2007 року , оформлено право загальної державної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за районною державною лікарнею ветеринарної медицини Краснокутського району. ( а.с.7).

На підставі рішення Колонтаївської сільської ради від 20.03.2007 року, 24.12.2007 року Колонтаївською сільською радою видано свідоцтво про право власності , згідно якого житловий будинок з господарськими будівлями належить на праві державної власності державі Україна , в особі Верховної ради України, в оперативному управлінні районної державної лікарні ветеринарної медицини Краснокутського району Харківської області. ( а.с.67).

Право власності на вказаний будинок з господарськими будівлями зареєстровано в Краснокутському БТІ 15.02.2008 року , про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.02.2020 року. ( а.с. 68).

Згідно оборотної відомості, Краснокутська районна державна лікарня являється балансоутримувачем житлового будинку з надвірними будівлями за вищевказаною адресою. ( а.с.79).

За інформацією керуючого ТВБВ №10020/0365 філії - Харківське обласне управління АТ Ощадбанк від 05.12.2019 року №36/344 та № 36/345 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 числяться в списках громадян , що мають право на приватизацію житла по АДРЕСА_1 , житловий приватизаційний чек ними не використано. (а.с. 86, 89).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , власником вказаного будинку з 28.12.2019 року є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. ( а.с.92).

Відповідно до довідки Краснокутської районної державної лікарні ветеринарної медицини №118 від 04.11.2020 р., рішення виконавчого комітету Краснокутської районної Ради про включення житлового будинку по АДРЕСА_1 , до числа службових , Краснокутській районній державній лікарні не видавалося . Книги ордерів в Краснокутській районній державній лікарні ветеринарної медицини немає і не було , так як житловий будинок є власністю Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно відповіді Колонтаївської сільської ради від 02.11.2020 року , в сільській раді відсутня інформація про виділення Краснокутською районною державною лікарнею будинку ОСОБА_2 та відсутні відомості щодо наявності в архівних документах ордеру на спірний будинок .

Як свідчить довідка архівного відділу Краснокутської РДА Харківської області від 19.11.2020 року, рішення виконавчого комітету Краснокутської районної Ради народних депутатів Харківської області за період 1991 року по 2007 р. Про включення житлового будинку до числі службових по АДРЕСА_1 , відсутнє.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду , що дійсно ОСОБА_2 вселилася в будинок на законних підставах , проживає в ньому з 1991 року по цей час , сплачує комунальні послуги, утримує будинок в належному стані , сторонні особи на будинок не претендують . ОСОБА_2 мешкає в будинку разом з сином ОСОБА_3 .

Згідно відповіді Колонтаївського сільського голови від 12.04.2019 року , позивачам відмовлено у праві на приватизацію житлового будинку , оскільки житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , не знаходиться у комунальній власності сільської ради і на балансі сільської ради не перебуває, ордер в 1991 році на вселення не видавався , так як заявники не зверталися до органу місцевого самоврядування . Рішення про передачу позивачам у спільну сумісну власність житлового будинку, сільська рада прийняти не може. ( а.с. 7).

У статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародно-правових документах про права людини закріплено право на повагу до житла.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 9 ЖК УРСР, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 5 вказаного закону, право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Згідно ч.1 ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 року та Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998 року, відчуження здійснюється суб`єктом господарювання лише після надання на це згоди відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника або виконує його функції.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21 вересня 2006 року №185-V уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань - ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів.

Так, в Державній службі Україні з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів такий орган приватизації не створювався.

Вирішення питання щодо створення органу, уповноваженого на здійснення приватизації відомчого державного житлового фонду, визнання права на приватизацію житла державного житлового фонду, видача дозволу на приватизацію належить до компетенції відповідних органів, створених місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

При цьому, чинним законодавством до компетенції суду не віднесено вирішення питань у цивільному спорі щодо зобов`язання органу державної влади прийняти рішення про приватизацію житла державного житлового фонду. Суд при розгляді даної цивільної справи не може переймати на себе здійснення дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, тому зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення буде втручанням в його компетенцію та діяльність.

За вимогами статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 3, 10 ст.8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм закону, двома обов`язковими умовами для виникнення у мешканців права на приватизацію будинку є - постійне проживання таких осіб у зазначеному житлі та їх особисте звернення до органів приватизації з порушеного питання.

Отже, участь у приватизації житла мають право брати особи, які на законних підставах вселилися та проживають у житловому приміщенні, що підлягає приватизації.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 протягом тривалого часу, а саме з 01.01.1991 р. , а ОСОБА_3 з 29.03.1994 року проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому набули право на отримання житла у приватну власність.

Відповідно п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, що затверджено Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404 (у редакції чинній на момент подання заяви про приватизацію) визначено, що громадянином до органу приватизації подаються наступні документи: оформлена заява на приватизацію квартири, копію документа, що посвідчує особу, технічний паспорт на квартиру, довідка про склад сім`ї та займані приміщення, копія ордера про надання жилої площі, документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири.

Однак відсутність чи наявність ордеру є лише однією із обставин, яка підлягає встановленню при вирішенні питання про приватизацію житла.

Тому, вірним буде покласти на відповідача Колонтаївську сільську раду обов`язок вирішити питання про приватизацію без ордеру на житлове приміщення.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак , відповідач Колонтаївська сільська рада , заперечуючи право позивачів на приватизацію, не надав суду жодних доказів використання позивачів права на приватизацію за іншими адресами, тоді як позивачі мають всі правові підстави для реалізації своїх житлових прав та гарантій.

У частині десятій статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону Українивід 04 вересня 2008року№ 500-VI Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків ), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону № 500-VI, частина друга статті 2 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ).

Однак доказів на підтвердження наявності виключних підстав для відмови позивачам у приватизації матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням викладених обставин та приймаючи до уваги той факт, що позивачі на законних підставах вселилися , проживать та є зареєстровані в спірному житловому будинку , на спірну житлову площу окрім позивачів ніхто не претендує, протягом тривалого часу добросовісно використовують будинок як єдине житло , а відсутність ордеру про надання житлової площі позбавляє їх можливості реалізувати своє право на приватизацію будинку, суд вважає необхідним зобов`язати Колонтаївську сільську раду Краснокутського району Харківської області прийняти документи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо приватизації житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , та розглянути питання про приватизацію без ордеру на житлове приміщення. В іншій частині позову слід відмовити за недоведеністю, оскільки у Краснокутській районній державної лікарні ветеринарної медицини відсутні будь-які документи для приватизації спірного житла.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,5.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , ч.1 ст.345 ЦК України, ст.9 ЖК УРСР, ст. 10, 12,13,81,263-265, 354 ЦПК України , суд ,

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Краснокутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на приватизацію житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Колонтаївську сільську раду раду Краснокутського району Харківської області прийняти документи у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо приватизації житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та розглянути питання про приватизацію без ордеру на житлове приміщення.

В іншій частині позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст.354 ЦПК України.

Найменування сторін :

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча та зареєстрована по АДРЕСА_1 ;

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий та зареєстрований по АДРЕСА_1 ;

Відповідач Колонтаївська сільська рада, юридична адреса : вул. Центральна, 7, с.Колонтаїв , ЄДРПО : 04397425;

Відповідач Краснокутська районна державна лікарня ветеринарної медицини, юридична адреса : вул. Миру, 247, смт Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області;

Відповідач Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , юридична адреса : вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ , 01001.

Суддя Л. В. Вовк