Рішення

від 04.12.2020 по справі 265/5498/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/5498/20

Провадження № 2/265/1520/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України та Донецького національного медичного університету про визнання незаконними рішень, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю:

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Лафазан О.О.,

представника відповідача Міністерства охорони здоров`я України Дяк Ю.М., -

В С Т А Н О В И В :

25 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Міністерства охорони здоров`я України та Донецького національного медичного університету про визнання незаконними рішень Наглядової ради ДНМУ: про висловлення недовіри ректору ДНМУ за дії або бездіяльність, що призвели до кадрових, фінансових та репутаційних втрат ДНМУ, оформлене Протоколом № 2 засідання Наглядової ради ДНМУ від 29 травня 2019 року; про внесення на розгляд Вченої ради ДНМУ, Конференції трудового колективу та засновнику закладу вищої освіти Міністерству охорони здоров`я України - подання про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 та припинення дії контракту у зв`язку із втратою довіри; визнання незаконним рішення Конференції трудового колективу про дострокове відкликання з посади ректора ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним Статуту ДНМУ та умов Контракту, втратою до нього довіри, викладене в Протоколі № 1 Конференції трудового колективу ДНМУ від 29 жовтня 2019 року; визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.08.2020 року № 37-о Про звільнення ОСОБА_1 ; про поновлення на роботі на посаді ректора ДНМУ та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20 серпня 2020 року до моменту ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 27 квітня 2018 року його було призначено на посаду ректора Донецького національного медичного університету на строк з 27 квітня 2018 року по 26 квітня 2023 року. На цей же строк укладено контракт № 4 між ним та МОЗ України. Наказом МОЗ України від 05 серпня 2020 року № 37-о його звільнено з 19 серпня 2020 року з посади ректора ДНМУ на підставі абз. 11 ч.3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту за поданням колективу ДНМУ відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпПУ. Підставою для винесення МОЗ України вказаного наказу стали: подання колективу ДНМУ від 30.10.2019 року № 1282 щодо дострокового припинення дії Контракту ректора ДНМУ ОСОБА_1 , витяг з протоколу засідання Конференції трудового колективу ДНМУ від 29 жовтня 2019 року № 1 про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням статуту ДНМУ та умов контракту, абзац 11 ч. 3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту , п. 15 Контракту, п.8 ст. 36 КЗпПУ, доповідна записка в.о. директора Департаменту управління персоналом ОСОБА_10, директора Департаменту реалізації політики ОСОБА_11, в.о. Генерального директора Директорату освіти, науки та кадрів ОСОБА_9 від 05 червня 2020 року, доповідна записка заступника МОЗ України ОСОБА_12 від 11.06.2020 року. Вважає вказаний наказ та звільнення його з посади незаконним та безпідставним, з огляду на наступне. По-перше, підстава звільнення не відповідає п. 8 ст. 36 КЗпП України, оскільки не міститься в п. 16 Контракту, з огляду на що є незаконною. По-друге, рішення Конференції трудового колективу ДНМУ від 29 жовтня 2019 року є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно в порушення вимог чинного законодавства України прийнято за відсутності підстав, визначених законодавством про працю, не містить фактів та належних доказів припущення позивачем порушень Статуту ДНМУ та умов контракту. Наглядова рада ДНМУ, яка прийняла рішення про висловлення недовіри йому та внесення на розгляд Вченої ради ДНМУ, конференції трудового колективу та засновнику закладу вищої освіти - МОЗ України - подання про відкликання з посади ректора та припинення дії трудового контракту у зв`язку зі втратою довіри, є неправомочною. В ДНМУ не визначена компетенція Наглядової ради, порядок її діяльності, порядок прийняття нею рішень з огляду на відсутність Положення про Наглядову раду. Тобто Наглядова рада взагалі відсутня в ДНМУ, оскільки не була створена засновником - МОЗ України, склад наглядової ради не був затверджений ані засновником, ані ректором згідно з рішенням Конференції трудового колективу ДНМУ, а за відсутності Положення про Наглядову раду ДНМУ не визначена її компетенція, порядок діяльності, порядок прийняття нею рішень. Отже, засідання Наглядової ради ДНМУ 29 травня 2019 року є неправомочним, а всі рішення, прийняті нею - незаконні. Наглядова рада ДНМУ за відсутності будь-якого обґрунтування, наведення конкретних фактів його неправомірної поведінки, норм чинного законодавства, які нібито ним порушені внаслідок такої неправомірної поведінки, прийняла рішення про висловлення недовіри йому та ініціювання питання про відкликання з посади, що позбавляє таких рішень обґрунтованості. Зазначив, що жодних порушень Статуту ДНМУ та умов контракту не було ним припущено. Про це свідчить й Довідка про проведення комісійної перевірки МОЗ України ДНМУ від 02 вересня 2019 року № 1. Вважає, що МОЗ України діяв упереджено, звільнив його без законної на те підстави, грубо ігноруючи приписи чинного законодавства України, з огляду на що звільнення його з роботи з посади ректора є незаконним.

06 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача Міністерства охорони здоров`я України в особі представника Дяк Ю.М., в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилалася на те, що до Міністерства охорони здоров`я України надійшли: подання колективу ДНМУ від 30.10.2019 року № 1282 щодо дострокового припинення дії Контракту ректора ДНМУ ОСОБА_1 , витяг з протоколу засідання Конференції трудового колективу ДНМУ від 29 жовтня 2019 року № 1 про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням статуту ДНМУ та умов контракту, про що було повідомлено Міністра охорони здоров`я ОСОБА_2 . На підставі зазначеного наказом МОЗ України від 05 серпня 2020 року № 37-о позивача звільнено з 19.08.2020 року з посади ректора ДНМУ на підставі абзацу 11 частини 3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту за поданням колективу ДНМУ відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпПУ. Отже, відповідно до п.8 ст. 36 КЗпПУ визначена підстава звільнення ректора Університету у зв`язку з прийняттям рішення про його відкликання вищим колегіальним органом громадського самоврядування, який його обрав на посаду, визначена ч.3 ст. 42 закону України Про вищу освіту та пп. 3 п. 15 Контракту. Отже, приймаючи оскаржуваний наказ Міністерство охорони здоров`я України діяло в межах та спосіб визначені законодавством. Надавати оцінку рішенням вищого колегіального органу громадського самоврядування, у Міністерства охорони здоров`я України відсутні повноваження в розумінні положень закону України Про вищу освіту , при цьому зазначивши, що твердження позивача про нелегітимність Наглядової ради Університету безпосередньо свідчать про порушення ним умов Контракту.

06 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача Донецького Національного медичного університету в особі в.о. ректора ОСОБА_3 , в якому остання просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з наступного. Позивач при обґрунтуванні нелегітимності Наглядової ради університету посилається на статус, затверджений наказом № 80 від 06.02.2016 року. Це є помилковим твердження позивача, бо титульний лист Статуту, на який посилається позивач, має описку в даті затвердження. Статут в новій редакції погоджений Конференцією трудового колективу ДНМУ 12.10.2016 року та затверджений наказом № 80 від 06.02.2017 року і це підтверджується самим наказом і датою погодження статуту Конференцією трудового колективу. Отже, створення у 2016 році Наглядової ради університету за приписами Закону України Про вищу освіту та Статутом університету не потребувало рішення МОЗ України, як це стверджує позивач. А тому Наглядова рада діяла у строк, на який була створена та приймала рішення в межах своїх повноважень і їх не перебільшувала. Конференцією трудового колективу було прийнято рішення достроково відкликати з посади ректора ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Дії позивача щодо надання знижки в розмірі 23% за додатковою угодою № 1-пр до договору № 1 від 01.09.2016 року у 2017/2018 та 2018/2019 навчальних роках призвело до недоотримання університетом у 2017 році 157495 доларів США, у 2018 - 135074 доларів США. Після відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків ректора університет припинив надавати незаконну знижку у розмірі 23% за додатковою угодою № 1-пр до договору № 1 від 01.09.2016 р. 01 грудня 2017 року між університетом в особі в.о. ректора ОСОБА_1 та ТОВ Українські освітні послуги було укладено договір № 5 на набір іноземних громадян для навчання в університеті, термін дії договору до 31.08.2023 року. Додатковими угодами встановлено знижку іноземним студентам, внаслідок чого університетом недоотримано 654600 доларів США, та в результаті чого виник колапс з укладання тристоронніх договорів на навчання іноземних студентів зарахованих восени 2018 року. Позивач з жовтня 2018 року (з моменту зарахування на навчання) і до лютого 2019 року (відсторонення від посади) не доклав жодних зусиль для вирішення питання відсутності договорів на навчання іноземних громадян і питання заборгованості. Позивачем не було надано своєчасного розпорядження стосовно звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з фірми посередника боргів за навчання іноземних студентів. Лише після початку роботи Рахункової палати позивач залучив адвоката Черниш О.І., якою були підготовлені без належного обґрунтування та на неіснуючі суми боргу дві позовні заяви. В результаті халатних дій позивача та залученого ним адвоката, в позові Східним апеляційний господарським судом було відмовлено. Крім того, позивачем було порушено умови контракту та Статут ДНМУ щодо непогодження з МОЗ України кандидатури уповноваженої особи з питань запобігання та виявленню корупції. Так, позивач, прийнявши на посаду помічника ректора ОСОБА_4 та доручивши йому роботу спрямовану на додержання ДНМУ та його посадовими особами, працівниками антикорупційного законодавства України не здійснив погодження цього працівника із засновником, як це передбачено його контрактом. Крім того, позивачем порушено умови антикорупційного законодавства щодо прийняття на посаду помічника ректора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 , яка на момент прийому на роботу до університету обіймала посаду директора ТОВ Українські освітні послуги та була засновником цього товариства, тобто керувала фірмою-посередником, яка систематично порушувала договірні зобов`язання щодо оплати освітніх послуг наданих іноземним студентам та мала чималий борг перед університетом. Крім того, дружина позивача працювала на посаді завідувача кафедри онкології та радіології, та підпорядковувалася безпосередньо позивачу, як ректору ДНМУ, що є порушенням вимог антикорупційного законодавства. Конференція трудового колективу ухвалила рішення яким підтвердила рішення від 29.10.2019 року - недовіра ректору ОСОБА_1 та наполягала на терміновому, невідкладному вирішенні головного питання життєдіяльності ДНМУ - проведення дострокових виборів ректора. Вважає, що МОЗ, видавши наказ про звільнення ОСОБА_1 , діяв на законних підставах за приписами чинного законодавства.

08 вересня 2020 року від відповідача Міністерства охорони здоров`я України надійшло клопотання про забезпечення участі представника у судовому засіданні у режимі відео конференції.

29 вересня 2020 року від відповідача Донецького Національного медичного університету в особі в.о. ректора ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відео конференції.

20 жовтня 2020 року від представника відповідача Міністерства охорони здоров`я України Дяк Ю. надійшла заява про перехід розгляду справи зі спрощеного провадження на загальне.

21 жовтня 2020 року до суду надійшла заява відповідача Донецького національного медичного університету в особі в.о. ректора ОСОБА_3 про перехід розгляду справи з спрощеного провадження на загальне.

Ухвалою суду від 27 серпня 2020 року відкрите спрощене провадження у справі та призначене судове засідання із викликом сторін.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року доручено відповідальній особі Шостого апеляційного адміністративного суду проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Міністерства охорони здоров`я Самборського В.О.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року доручено відповідальній особі Окружного адміністративного суду проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Міністерства охорони здоров`я Самборського В.О., та відповідальній особі Краматорського міського суду Донецької області проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Донецького національного медичного університету Себіскверідзе І.К.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року заяву представника відповідача ДНМУ в.о. ректора ОСОБА_3 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, - залишено без задоволення. Крім того, ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року доручено відповідальній особі Шостого апеляційного адміністративного суду проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Міністерства охорони здоров`я Дяк Ю.М., та відповідальній особі Краматорського міського суду Донецької області проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Донецького національного медичного університету Себіскверідзе І.К.

Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року зобов`язано представника відповідача ДНМУ надати відомості щодо відсутності трудової книжки позивача, а також доручено відповідальній особі Шостого апеляційного адміністративного суду проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Міністерства охорони здоров`я Дяк Ю.М., та відповідальній особі Краматорського міського суду Донецької області проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Донецького національного медичного університету Себіскверідзе І.К.

Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року доручено відповідальній особі Вищого антикорупційного суду міста Києва проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Міністерства охорони здоров`я Дяк Ю.М., та відповідальній особі Краматорського міського суду Донецької області проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника відповідача Донецького національного медичного університету Себіскверідзе І.К.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача адвокат Лафазан О.О., діюча на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру, підтримала позовні вимоги та пояснення позивача. Додатково зазначила, що позивачу до цього часу Донецьким національним медичним університетом не видана трудова книжка. Позивачу при звільненні повідомлено про те, що трудова книжка у відділі кадрів відсутня з невідомих причин.

Представник відповідача Міністерства охорони здоров`я України Дяк Ю.М., діюча на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення позовних вимог та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача Донецького Національного медичного університету Себіскверідзе І.К., діюча на підставі довіреності, до Краматорського міського суду Донецької області не з`явилася, від в.о. ректора ОСОБА_3 повторно надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із знаходженням Себіскверідзе І.К. на лікарняному, а іншого юрисконсульта ОСОБА_7 - на самоізоляції. Будучі раніше присутньою у судовому засіданні в режимі відео конференції, Себіскверідзе І.К. заперечувала проти задоволення позовних вимог та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи положення ст.. 223 ЦПК України, п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення , практику Європейського суду з прав людини (рішення від 06.09.2005 року Салов проти України та від 06.09.2007 року Цихановський проти України ), а також приймаючи до уваги, що провадження по даній справі відкрите 27 серпня 2020 року, неодноразово судові засідання відкладалися за клопотаннями відповідачів, відзиві та усі наявні письмові докази сторонами надані, пояснення сторін заслухані, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача Донецького Національного медичного університету.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27 квітня 2018 року було призначено на посаду ректора Донецького національного медичного університету на підставі Наказу МОЗ України на умовах укладеного з ним контракту (Т.1 а.с. 25).

27 квітня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та МОЗ України було укладено Контракт № 4, відповідно до якого позивача призначено на посаду ректора Донецького національного медичного університету на строк з 27 квітня 2018 року до 26 квітня 2023 року (Т.1 а.с. 26-33).

Згідно з п.п. 3,4 вказаного контракту керівник, в межах наданих йому повноважень організовує діяльність вищого навчального закладу, та відповідає перед засновником за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, статутом вищого навчального закладу, а також законодавством.

Пунктом 16 передбачені додаткові підстави для припинення контракту, а саме:

1) у разі порушення Статуту вищого навчального закладу та умов цього Контракту;

2) у разі невиконання вищим навчальним закладом зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, стархових внесків, а також невиконання вищим навчальним закладом зобов`язань із виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати ;

3) за подання службових осіб органів державного нагляду за додержанням законодавства про працю у разі порушень вимог законодавства про працю;

4) у разі одноразового грубого порушення законодавства;

5) у разі недотримання фінансового та бюджетного законодавства;

6) у разі незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог контролюючих фінансових органів;

7) у разі невиконання окремих завдань, визначених наказами та іншими документами засновника;

8) у разі неефективного використання та наналежного зберігання державного майна;

9) у разі порушення законодавства про вищу освіту та з інших, передбачених законодавством, підстав.

Наказом МОЗ України Про звільнення ОСОБА_1 № 37-о від 05 серпня 2020 року достроково розірвано контракт від 27 квітня 2018 року № 4, укладений між Міністерством охорони здоров`я України та ОСОБА_1 , та звільнено ОСОБА_1 з посади ректора Донецького національного медичного університету на підставі абз.11 ч.3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту за поданням колективу Донецького національного медичного університету відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України (Т.1 с.а. 34-35).

Підставою для винесення Наказу МОЗ України № 37-о стали: подання колективу ДНМУ від 30.10.2019 року № 1282 щодо дострокового припинення дії Контракту ректора ДНМУ ОСОБА_1 , витяг з протоколу засідання Конференції трудового колективу ДНМУ від 29.10.2019 року № 1 про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням статуту ДНМУ та умов контракту абзац 11 ч.3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту , п. 15 Контракту, п. 8 ст. 36 КЗпП, доповідна записка в.о. директора Департаменту управління персоналом ОСОБА_10, директора Департаменту реалізації політики ОСОБА_11, в.о. Генерального директора Директорату освіти, науки та кадрів ОСОБА_9 від 05 червня 2020 року, доповідна записка заступника МОЗ України ОСОБА_12 від 11 червня 2020 року.

З подання ДНМУ від 30.10.2019 року № 1282 до МОЗ України вбачається, що колектив ДНМУ просить достроково припинити дію контракту ректора ОСОБА_1 на підставі рішення Конференції трудового колективу закладу від 29 жовтня 2019 року про відкликання його з посади у зв`язку з порушенням ним Статуту ДНМУ та умов контракту, втратою до нього довіри (Т.2 а.с. 85).

З протоколу засідання Конференції трудового колективу Донецького національного медичного університету від 29 жовтня 2019 року № 1 вбачається, що, розглянувши подання Наглядової ради ДНМУ від 29 травня 2019 року про дострокове відкликання з посади ректора Донецького національного медичного університету ОСОБА_1 , вирішено достроково відкликати з посади ректора ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним Статуту ДНМУ та умов контракту, втратою до нього довіри (Т.2 а.с. 87-88).

Як вбачається з протоколу № 2 засідання Наглядової ради Донецького національного медичного університету від 29 травня 2019 року присутніми чотирма членами Наглядової ради із семі осіб вирішено висловити недовіру ректору ДНМУ ОСОБА_1 за дії або бездіяльність, що призвели до значних кадрових, фінансових та репутаційних втрат Донецького національного медичного університету; внести на розгляд Вченої ради ДНМУ конференції трудового колективу та засновку закладу вищої освіти - Міністерству охорони здоров`я України - подання про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 та припинення дії його контракту у зв`язку зі втратою довіри (Т.2 а.с. 89-90).

Згідно доповідної записки в.о. директора Департаменту управління персоналом ОСОБА_10, директора Департаменту реалізації політики ОСОБА_11, в.о. Генерального директора Директорату освіти, науки та кадрів ОСОБА_9 від 05 червня 2020 року, на підставі подання колективу ДНМУ від 30.10.2019 року № 1282, численних звернень від колективу ДНМУ, запропоновано звернутися до Міністра охорони здоров`я України з пропозицією щодо вжиття заходів стосовно вказаного подання та звернень (а.с. 92-95).

На підставі вказаної доповідної записки від 05 червня 2020 року, 11 червня 2020 року заступником Міністра ОСОБА_12 надано доповідну записку Міністру охорони здоров`я України ОСОБА_8 щодо дострокового припинення дії контракту ректора Донецького національного медичного університету ОСОБА_1 відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП на підставі подання колективу ДНМУ (Т.2 а.с. 96-98).

Судом встановлено, що трудова книжка позивачу при звільненні не видавалася. Згідно акту Про неможливість внести запис у трудову книжку ректора ОСОБА_1 про припинення трудового контракту від 19 серпня 2020 року, комісією у складі начальника юридичного відділу, заступника ректора з розвитку та іновацій, голови профспілки, старшого інспектора відділу кадрів та провідного фахівця відділу кадрів встановлено, що станом на 19 серпня 2020 року у відділі кадрів Донецького національного медичного університету відсутня трудова книжка ректора ОСОБА_1 , на що він сказав, що йому невідомо де знаходиться його документ (Т.3 а.с. 38).

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 2 КЗпП України визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 15 Закону України Про вищу освіту засновник (засновники) закладу вищої освіти або уповноважений ним (ними) орган за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.05.2019 № 452/970/17, звільнення працівника на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

З наказу МОЗ України № 37-о від 05 серпня 2020 року вбачається, що позивача було звільнено з посади ректора Донецького національного медичного університету на підставі абз.11 ч.3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту за поданням колективу Донецького національного медичного університету відповідно до п.8 ст. 36 КЗпП України. У вступній частині вказаного наказу мається посилання на витяг з протоколу засідання Конференції трудового колективу ДНМУ від 29 жовтня 2019 року № 1 про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням статуту Донецького національного медичного університету та умов контракту. При цьому в даному наказі не зазначені конкретні умови контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував ОСОБА_1 , та навіть відсутні посилання на них, у зв`язку з чим відповідно до вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.05.2019 № 452/970/17, звільнення ОСОБА_1 є незаконним.

Крім того, відповідно до абз. 11 ч.3 ст. 42 Закону України Про вищу освіту керівник закладу вищої освіти може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою), а також у зв`язку з прийняттям рішення про його відкликання вищим колегіальним органом громадського самоврядування, який його обрав на посаду з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої ради закладу вищої освіти. Рішення про відкликання керівника закладу вищої освіти приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти.

Як вже зазначалося, рішення Конференції трудового колективу про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 , приймалося на підставі подання Наглядової ради ДНМУ від 29.05.2019 року.

Склад Наглядової ради було затверджено наказом № 436 від 11 жовтня 2016 року ректора ДНМУ Ю.В. Думанського відповідно до ст.. 37 Закону України Про вищу освіту на підставі рішення Вченої ради (Т.2 а.с. 91).

При цьому, як вбачається зі ст.. 37 Закону України Про вищу освіту (в редакції станом на 11.10.2016 року) порядок формування Наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом вищого навчального закладу.

Відповідно до Статуту ДНМУ, затвердженого наказом МОЗ України 06 липня 2016 № 678 та діючого на момент формування Наглядової ради, склад Наглядової ради затверджує ректор Університету згідно з рішенням Конференції трудового колективу Університету (розділ 5 п.2 Статуту) (Т.2 а.с. 138-151).

Отже, склад Наглядової ради, на підставі подання якої постановлялося рішення Конференції трудового колективу про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 , всупереч Закону України Про вищу освіту та Статуту ДНМУ (в редакціях, діючих на момент утворення Наглядової ради) утворений на підставі рішення Вченої ради (колегіального органу управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п`ять років), а не рішення Конференції трудового колективу (вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти, включаючи виборних представників з числа студентів (курсантів)).

Між тим, відповідно до ст.. 37 Закону України Про вищу освіту в редакції від 05.09.2017 року та Статусу ДНМУ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 червня 2019 року № 1427 (Т.1 а.с. 72), Наглядова рада закладу вищої освіти створюється за рішенням засновника (засновників) для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення.

Таким чином, суд приходе до висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 щодо незаконності рішення Наглядової ради Донецького національного медичного університету про висловлення недовіри ректору Донецького національного медичного університету ОСОБА_1 за дії або бездіяльність, що призвели до кадрових, фінансових та репутаційних втрат Донецького національного медичного університету, оформлене Протоколом № 2 засідання Наглядової ради Донецького національного медичного університету від 29 травня 2019 року, у зв`язку з її неправомочним складом.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача МОЗ в частині того, що твердження позивача про нелегітимність Наглядової ради Університету безпосередньо свідчить про порушення позивачем умов контракту, оскільки умовами контракту не передбачено обов`язків ОСОБА_1 щодо здійснення контролю, в тому разі припинення повноважень, щодо Наглядової ради. Між тим, відповідно до ст.. 37 Закону України Про вищу освіту та Статуту ДНМУ Наглядова рада закладу вищої освіти створюється за рішенням засновника - МОЗ України, а порядок формування Наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються Статутом та Положенням про Наглядову раду Університету, яке затверджується Вченою радою Університету.

Враховуючи наведені вище підстави щодо визнання незаконним рішення Наглядової ради Донецького національного медичного університету (неправомічний склад), також підлягає визнанню незаконним рішення Наглядової ради Донецького національного медичного університету про внесення на розгляд Вченої ради Донецького національного медичного університету, Конференції трудового колективу та засновнику закладу вищої освіти Міністерству охорони здоров`я України - подання про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 та припинення дії контракту у зв`язку із втратою довіри, і як слідство, підлягає визнанню незаконним, - рішення Конференції трудового колективу про дострокове відкликання з посади ректора ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним Статуту ДНМУ та умов контракту, втратою до нього довіри, викладене в Протоколі № 1 Конференції трудового колективу ДНМУ від 29.10.2019 року, оскільки рішення Конференції трудового колективу про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 , приймалося на підставі подання Наглядової ради ДНМУ від 29.05.2019 року.

Отже, позивача звільнено з посади ректора Донецького національного медичного університету з порушенням процедури звільнення з посади керівника закладу вищої освіти, встановленої Законом України Про вищу освіту .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 по цивільній справі № 757/18790/18-ц.

Що стосується обставин порушення умов Контракту та Статуту ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, ані в наказі про звільнення, ані в поданні Конференції трудового колективу, не зазначені пункти Контракту та Статуту, які були порушені ОСОБА_1 . Між тим, вказані документи передбачають широке коло повноважень ректора ДНМУ.

Враховуючи наведене, перевіряючи доводи сторін щодо порушення умов контракту та Статуту ОСОБА_1 , суд, не маючи спеціальних познань в сфері, іншій, ніж право, у тому разі фінансової та бухгалтерської, приймає до уваги результати перевірки ДНМУ Рахунковою палатою від 19 лютого 2019 року та Держаудитслужбою від 31 травня 2019 року, а також проведення комісійної перевірки МОЗ України ДНМУ від 02 вересня 2019 року № 1.

Так, з акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДНМУ від 31.05.2019 року вбачається, що перевірка проводилася за період з 01.02.2013 року по 28.02.2019 року (Т.2 а.с.157-163), а з акту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на підготовку медичних, фармацевтичних кадрів та стану використання і розпорядження об`єктами державної власності, належними державі матеріальними, іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 19 лютого 2019 року вбачається, що предметом аудиту було: кошти загального та спеціального фондів державного бюджету, виділені у 2017 і 2018 роках Донецькому національному медичному університету (Т.2 а.с.164-175). При цьому, ОСОБА_1 перебуває на посаді ректора ДНМУ з 28 квітня 2018 року, тобто його перебування на посаді в незначній мірі збігається із періодом, за який проводилися вказані перевірки. Крім того, в наведених актах відсутні посилання на допущення будь-яких порушень з боку ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про проведення комісійної перевірки МОЗ України Донецького національного медичного університету від 02 вересня 2019 року № 1, в ході перевірки здійснено попередній аналіз документів, виданих ДНМУ за період з 27.04.2018 року до 02.04.2019 року (Т.2 а.с. 27-30). Як вбачається з висновків вказаної перевірки, відрахування 850 студентів 07.02.2019 року не було погоджено з органом студентського самоврядування відповідно до ст..40 Закону України Про вищу освіту та Положення про права та обов`язки осіб, які навчаються у ДНМУ. Особа, яка здійснила дане порушення, звільнена. Робота, що здійснюється в ДНМУ з питань запобігання та виявлення корупції, не забезпечила належного рівня попередження та врегулювання ситуацій конфлікту інтересів. Пропозиції МОЗ за результатами вказаної перевірки: визнати низьким рівень внутрішнього контролю за порядком та умовами укладенням договорів про навчання іноземних студентів та таким, що потребує вжиття відповідальними особами належних заходів з метою недопущення аналогічних недоліків у майбутньому; визнати стан роботи з питань запобігання та виявлення корупції в ДНМУ таким, що потребує вжиття додаткових заходів з усунення недоліків; утриматися від надання оцінки обставинам, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002832, до винесення остаточного рішення у справі компетентними органами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Зі змісту вказаних документів не вбачається фактів та доказів порушення позивачем умов Статуту ДНМУ та Контракту. Отже, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо підтвердження порушення позивачем умов Статуту та Контракту.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.05.2019 у справі № 452/970/17, способи захисту трудових прав наведені, зокрема, у статтях 235 і 237-1 КЗпП України. Так, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша статті 235 КЗпП України). Цей спосіб захисту порушених прав працівника застосовується незалежно від підстави припинення з ним трудового договору у випадку незаконного звільнення працівника чи його незаконного переведення на іншу роботу.

За таких обставин, оцінюючі зібрані по справі докази та надаючи їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що МОЗ України було звільнено позивача за відсутності законних підстав та з порушенням порядку звільнення, що вказує на обґрунтованість вимог позивача про поновлення його на роботі, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.08.2020 року № 37-о Про звільнення ОСОБА_1 та поновлення позивача на роботі на посаді ректора Донецького національного медичного університету, підлягають задоволенню.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до роз`яснень п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від лютого 1995 №100 в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до п.8 Розділу ІV даного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки про середньоденну заробітку плату (дохід) позивача вбачається, що за травень 2020 року нарахована заробітна плата у розмірі 27264,05 гривень, а за червень 2020 року - 13632,04 гривень, середньоденна заробітна плата становить: 1410 гривень 21 копійка (Т.2 а.с. 48).

Таким чином, відповідно до ст. 235 КЗпП України, до стягнення з відповідача Донецького національного медичного університету підлягає сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20 серпня 2020 року по 04 грудня 2020 року в сумі 105765 (сто п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 75 копійок (1410,21 гривень х 75 днів = 105765,75 гривень).

Відповідно до положень п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4204 гривень в рівних частках, по 2102 гривень з кожного. Крім того, з відповідачів підлягає стягненю на користь держави судовий збір за вимогу про поновлення на роботі (за яку позивач звільнений від сплати судового збору) у розмірі 840,80 гривень, а також недоплачена позивачем при зверненні до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сума судового збору у розмірі 217 гривень 20 копійок, а всього 1058 гривень, в рівних частках, по 529 гривень з кожного.

На підставі викладеного та ст.ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 36, 235 КЗпП України, Закону України Про вищу освіту та керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України та Донецького національного медичного університету про визнання незаконними рішень, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Визнати незаконним рішення Наглядової ради Донецького національного медичного університету про висловлення недовіри ректору Донецького національного медичного університету ОСОБА_1 за дії або бездіяльність, що призвели до кадрових, фінансових та репутаційних втрат Донецького національного медичного університету, оформлене Протоколом № 2 засідання Наглядової ради Донецького національного медичного університету від 29 травня 2019 року.

Визнати незаконним рішення Наглядової ради Донецького національного медичного університету про внесення на розгляд Вченої ради Донецького національного медичного університету, Конференції трудового колективу та засновнику закладу вищої освіти Міністерству охорони здоров`я України - подання про відкликання з посади ректора ДНМУ ОСОБА_1 та припинення дії контракту у зв`язку із втратою довіри.

Визнати незаконним рішення Конференції трудового колективу про дострокове відкликання з посади ректора ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним Статуту ДНМУ та умов контракту, втратою до нього довіри, викладене в Протоколі № 1 Конференції трудового колективу ДНМУ від 29.10.2019 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 05.08.2020 року № 37-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді ректора Донецького національного медичного університету.

Стягнути з Донецького національного медичного університету середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 серпня 2020 року по 04 грудня 2020 року у розмірі 105765 (сто п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 75 копійок.

Стягнути з Донецького національного медичного університету та Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривни, в рівних частках, по 2102 гривень з кожного.

Стягнути з Донецького національного медичного університету та Міністерства охорони здоров`я України на користь держави судовий збір у розмірі 1058 (одна тисяча п`тдесят вісім) гривень, в рівних частках, по 529 гривень з кожного.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді ректора Донецького національного медичного університету та стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; тел.. НОМЕР_1 .

Відповідач: Міністерство охорони здоров`я України, код ЄДРПОУ 00012925, юридична адреса: місто Київ вулиця Грушевського 7.

Відповідач: Донецький національний медичний університет, код ЄДРПОУ 02010698, юридична адреса: Донецька область місто Лиман вулиця Привокзальна 27.

Суддя Т.С. Адамова