Рішення

від 04.12.2020 по справі 303/2558/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2558/20 Провадження № 2/304/374/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 303/2558/20 за позовом керівника Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Мукачівська центральна районна лікарня про відшкодування витрат, -

В С Т А Н О В И В:

керівник Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь держави в особі позивача кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 8 472,32 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 05 грудня 2018 року (справа № 303/682/18) ОСОБА_1 у зв`язку з визнанням винуватості визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Цим же вироком суду встановлено, що 10 червня 2018 року відповідач, керуючи автомобілем марки Мерседес Бенц Віто , р/н НОМЕР_1 , рухаючись по трасі Київ-Чоп в напрямку смт. Кольчино Мукачівського району, під час виконання маневру не забезпечив безпеку дорожнього руху та у результаті допустив зіткнення з транспортним засобом марки ВАЗ 2107 , в якому перебувала пасажир ОСОБА_2 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження. У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 з 10 по 26 червня 2018 року проходила стаціонарне лікування у відділенні КПН Мукачівська центральна районна лікарня , витрати на яке склали 8 472,32 грн. Оскільки зазначені витрати, здійснені лікарнею з вини відповідача, негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров`я і забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, тому враховуючи, що ОСОБА_1 у добровільному порядку вказані кошти не відшкодував, просить позов задовольнити.

У судове засідання прокурор Годованец І. не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Представник Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради Габовда О. у судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився без поважних причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди прокурора ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст.280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2018 року, що набрав законної сили 08 січня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 ч. 1 п. п. 1, 2 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вказаним вироком встановлено, що 10 червня 2018 року близько 09 год. 10 хв. обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки MERCEDES - BENZ VTTO 112 , р/н НОМЕР_1 , рухаючись із швидкістю приблизно 10-20 км/год у напрямку смт. Кольчино Мукачівського району автодорогою М-06 сполученням Чоп-Київ , на ділянці автодороги Київ - Чоп 768 + 200 м. поблизу смт. Кольчино Мукачівського району, де дорога має дві смуги руху, по одній у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою горизонтальною розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху, на які виїзд заборонено, всупереч вимогам п.п. 1.3, 1.5, 2.3, б , 10.1, 16.13, 34.1.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки ВАЗ 2107 , р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який разом із пасажирами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рухалися своєю смугою руху зі сторони смт. Жденієво Воловецького району у напрямку м. Мукачево. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, які згідно висновків судово - медичних експертиз № 318 від 24.10.2018 та № 321 від 29.10.2018 відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, як такі що потягли за собою розлад здоров`я на строк понад 21 день; згідно висновку судово-медичної експертизи № 322 від 30.10.2018 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Згідно висновку комплексної судової автотехнічної експертизи № 1068 з дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди від 29.10.2018, у даній дорожній ситуації з технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стали дії водія автомобіля марки MERCEDES -BENZ VITO 112 , р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля ВАЗ 2107 , р/н НОМЕР_2 , на якій його водій ОСОБА_3 вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б 10.1, 16.13,34.1.1 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками ДТП, зокрема отриманням потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (а. с. 9-11).

Згідно повідомлення директора Комунального некомерційного підприємства Мукачівська центральна районна лікарня № 482 від 19 березня 2020 року ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі 16 днів, внаслідок чого витрати на її лікування склали 10 472,32 грн., з таких 2 000 грн. нею було оплачено 18 червня 2018 року (а. с. 6).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" від 07 липня 1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжкодня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання від 16 липня 1993 року (далі - Постанова № 545) сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно п. п. 3, 4 Постанови № 545 визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Враховуючи вищенаведене та те, що вироком суду, який набрав законної сили, встановлена вина ОСОБА_1 у спричинені ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, внаслідок отримання яких остання перебувала на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Мукачівська центральна районна лікарня та витрати на таке склали 10 472,32 грн., з них 2 000 грн. були оплачені потерпілою, а решта суми відповідачем у добровільному порядку закладу охорони здоров`я не відшкодована, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому з врахуванням ціни позову (8 472,32 грн.) суд приходить до висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 2 102 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов керівника Мукачівської місцевої прокуратури (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Л.Толстого, № 15) в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пушкіна, № 2; код в ЄДРПОУ 40169379) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Мукачівська центральна районна лікарня (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул.Пирогова Миколи, № 8-13; код в ЄДРПОУ 01992831) про відшкодування витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради кошти, витрачені Комунальним некомерційним підприємством Мукачівська центральна районна лікарня на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в розмірі 8 472 (вісім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.