Рішення

від 08.12.2020 по справі 636/4785/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/4785/18

Провадження № 2/636/604/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Гамоліної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автокредит Плюс , Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк , третя особа: регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області, про захист прав споживачів та визнання права власності на транспортний засіб,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до ТОВ Автокредит Плюс , АТ КБ ПриватБанк , в якому просить визнати за ним право власності на транспортний засіб RENAULT magnum 440, 2000 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 08.10.2012 р. він, як споживач послуг, на підставі заяви про приєднання до публічного договору № HAEE!0000384941, згідно якої Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у лізинг транспортний засіб - RENAULT magnum 440, 2000 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , приєднався до Публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах, визначених публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщені на офіційному сайті.

Відповідно до умов Договору, лізингодавець в особі ТОВ Автоприват передав лізингоодержувачу в особі ОСОБА_1 в лізинг зазначений транспортний засіб. Лізингоодержувач, в свою чергу, зобов`язувався відповідно до умов Договору, щомісячно вносити платежі, згідно графіку, який є невід`ємним додатком до зазначеного договору, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору фінансового лізингу № HAEE!0000384941 від 08.10.2012 р. і вказаний автомобіль, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить на праві власності ТОВ Автоприват . АТ КБ ПРИВАТБАНК здійснював обслуговування Договору, контроль сплати щомісячних лізингових платежів та погашення лізингу. Відповідно до п.14.1.6 Договору платежі вносилися на транзитний рахунок у АТ КБ ПРИВАТБАНК для подальшого зарахування на рахунок ТОВ Автоприват .

Також позивач зазначив, що 20.11.2017 ним здійснено повне погашення Договору, що підтверджується відповідною довідкою.

ТОВ АВТОПРИВАТ (ОКПО 33183599) припинив свою діяльність з 11.08.2016 року.

У зв`язку із ліквідацією ТОВ АВТОПРИВАТ , позивач не має можливості оформити документи про право власності на транспортний засіб, чим порушені його права, так як він повністю виконав умови договору, а сторона, яка надавала йому послуги - ні.

Крім цього, позивач зазначив, що він користується та володіє автомобілем, але у зв`язку з викладеним не може ним розпоряджатись.

05.04.2016 року між ТОВ Автоприват та ТОВ Автокредит Плюс укладено договір купівлі-продажу №001/15-16, згідно умов якого майно компанії ТОВ Автоприват , яка визнана банкрутом, в тому числі автомобілі, які були оформлені за умовами договору фінансового лізингу, переходить у власність ТОВ Автокредит плюс .

До ТОВ Автокредит плюс було направлено адвокатський запит , на який повідомлено, що на сьогоднішній день існує проблема з перереєстрацією транспортних засобів, куплених ТОВ Автокредит плюс у ТОВ Автоприват . Територіальні сервісні центри відмовляють ТОВ Автокредит плюс у перереєстрації куплених по договору №001/15-16 від 01.04.2016 року транспортних засобів на нового власника. У зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду для отримання рішення про перехід права власності до ОСОБА_1 , у зв`язку з виконанням умов договору лізингу № HAEE!0000384941 від 08.10.2012 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, від його представника на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, де позовні вимоги він підтримує повністю і просить їх задовольнити, та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Представник ТОВ Автокредит Плюс в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялася своєчасно та належним чином, відзив із зазначенням письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Від представника АТ КБ ПРИВАТБАНК Кураксіновї О.І. в судове засідання надійшла заява з проханням слухати справу без участі представника банку, ухвалити рішення на підставі діючого законодавства з урахуванням доводів, викладених в заяві про перегляд заочного рішення.

Представник третьої особи до зали судових засідань також не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, матеріали справи містять заяву, в якій повідомлено, що транспортний засіб RENAULT magnum 440, 2000 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , значиться зареєстрованим за ТОВ АВТОПРИВАТ , ЄДРПОУ 33183599, юридична адреса на час реєстрації: вул. Героїв Сталінграду, 123, м. Дніпропетровськ. На транспортний засіб закріплено номерні знаки НОМЕР_1 та оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 .

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст.129 Конституції України), що передбачено і ст.12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Оцінивши докази на підставі ст. 263 ЦПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Судом встановлено, що 08.10.2012 р. ОСОБА_1 , домовившись про ціну та всі інші істотні умови, уклав з ТОВ Автоприват заяву про приєднання до публічного договору лізингу № HAEE!0000384941 від 08.10.2012 року про надання фінансового лізингу на придбання транспортного засобу RENAULT magnum 440, 2000 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Позивач виконав у повному обсязі зобов`язання щодо сплати платежів за вказаним Договором, що підтверджується довідкою АТ КБ ПРИВАТБАНК від 03.08.2018 р. (а.с.10).

В свідоцтві про реєстрацію спірного транспортного засобу зазначено, що власник його є ТОВ АВТОПРИВАТ , що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграда, 123.

11 серпня 2016 року ТОВ АВТОПРИВАТ (ОКПО 33183599) припинило свою діяльність.

У зв`язку із ліквідацією ТОВ АВТОПРИВАТ , ОСОБА_1 не має можливості оформити документи про право власності на транспортний засіб, чим порушені його права так, як він повністю виконав умови договору, а сторона, яка надавала йому послуги - ні.

Крім цього, ОСОБА_1 користується та володіє автомобілем, що не порушує права та інтереси будь-яких інших осіб, але не може ним розпоряджатись.

05.04.2016 року між ТОВ Автоприват та ТОВ Автокредит Плюс укладено договір купівлі-продажу №001/15-16, згідно умов якого майно компанії ТОВ Автоприват , яка визнана банкрутом, в тому числі автомобілі, які були оформлені за умовами договору фінансового лізингу, переходить у власність ТОВ Автокредит плюс (а.с.149,150).

До ТОВ Автокредит плюс було направлено адвокатський запит, на який повідомлено, що на сьогоднішній день існує проблема з перереєстрацією транспортних засобів, куплених ТОВ Автокредит плюс у ТОВ Автоприват . Територіальні сервісні центри відмовляють ТОВ Автокредит плюс у перереєстрації куплених по договору №001/15-16 від 01.04.2016 року транспортних засобів на нового власника. У зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду для отримання рішення про перехід права власності до ОСОБА_1 , у зв`язку з виконанням умов договору лізингу № HAEE!0000384941 від 08.10.2012 року (а.с.148,151).

Згідно із ст. 325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Відповідно до ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України припинення зобов`язання виконанням зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або інші документами (розрахунковий документ).

Положеннями ст. 4 ЗУ Про фінансовий лізинг лізингодавець юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; продавець (постачальник) фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу.

Згідно зі ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 807 ЦК України передбачено, що предметом договору лізингу може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). За приписами ст. 6 Закону договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд, враховуючи те, що позивач виконав усі умови публічного договору лізингу № HAEE!0000384941 від 08.10.2012 р. про надання фінансового лізингу на придбання транспортного засобу RENAULT magnum 440, 2000 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , укладеного з ТОВ Автоприват , і більше 5 років добросовісно володіє вказаним транспортним засобом, відкрито, безперервно здійснює обслуговування машини, доглядає за нею, здійснює необхідні ремонтні роботи, добросовісно користується рухомим майном, а інші особи не заявляють вимог щодо повернення вказаного рухомого майна, і визнання права власності не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає за необхідне, відповідно до чинного законодавства України, визнати за позивачем право власності на спірний транспортний засіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автокредит Плюс , Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк , третя особа: регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області, про захист прав споживачів та визнання права власності на транспортний засіб задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на транспортний засіб RENAULT magnum 440, 2000 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , ІН: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Автокредит Плюс , код ЄДРПОУ 34410930, адреса місцезнаходження: 49126, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т.

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д.

Третя особа: регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 26, код. ЄДРПОУ 40112097.

Повний текст рішення виготовлений 07 грудня 2020 року.

Суддя: С.А. Оболєнська