Ухвала

від 03.12.2020 по справі 754/15967/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/754/3146/20

Справа № 754/15967/20

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2020 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , в присутностіпідозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві клопотанняпрокурора Київськоїмісцевої прокуратури№3 ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування №12020100030002980 від 14.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

27 листопада 2020 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про арешт майна, а саме: 1\8частки земельноїділянки зкадастровим номером2620885001:19:001:0035,що маєреєстраційний номероб`єкту нерухомогомайна 1366608526208; майнові правана об`єктбудівництва «Житловийкомплекс,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,(кадастровийномер земельноїділянки 800000000:79:286:0004)»,а самена двохкімнатну квартирузагальної площею70,13(сімдесятцілих 13сотих)м2,яка розташованав першійсекції,на 20поверсі,номер об`єктуінвестування 113; транспортний засіб марки BMW520D, він код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12020100030002980 від 14.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

14.11.2020 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «Київ Пісок» з 02.02.2017 призначений директором товариства та володіє 100 % частки статутного капіталу Товариства.

Відповідно до інформації опублікованої на інформаційному ресурсі prozoro.gov.ua встановлено, що ТОВ «Київ Пісок» (нова назва ТОВ «УКРСПЕЦТЕХРЕМБУД») (ЄДРПОУ 40911009) брав участь у тендерній закупівлі (UA-2018-07-02-000036-a), де замовником виступало Регіональна філія «Південно-Західної залізниці» АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40081221).

За результатами проведення вищевказаної тендерної закупівлі згідно інформаційного ресурсуprozoro.gov.ua, між Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Покупець) та ТОВ «Київ Пісок» (Постачальник) укладено договір №ПЗ/НХ-181404/НЮ від 05.09.2018 року на суму 31 719 600,00 гривень.

Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, при невстановлених слідством обставинах, у період часу з 11.09.2018 по 18.09.2018з метою реалізації власного злочинного умислу спрямованого на заволодіння бюджетних грошових коштів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, протиправно, всупереч умов укладеного Договору поставки № ПЗ/НХ-181404/НЮ від 05.09.2018 року, достовірно знаючи про відсутність фактично придбаного у постачальника ПАТ «Гідромеханізація» необхідного об`єму піску для виконання умов договору постачання укладеного з Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами надав посадовим особам Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» наступні видаткові накладні: загальним об`ємом 60 000 куб.м. на суму21 384 000,00 грн.,у яких містяться завідомо неправдиві відомості щодо об`єму поставки піску у розмірі 25 000 куб.м. на загальну суму 8 910 000,00 грн., оскільки такий об`єм піску не був придбаний ТОВ «Київ пісок» у ПАТ «Гідромеханізація» чи інших контрагентів постачальників, та фактично не поставлявся до Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», через його фактичну відсутність у ТОВ «Київ пісок».

Посадовими особами Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі отриманих видаткових накладних наданих директором ТОВ «Київ пісок» ОСОБА_5 , в яких було внесено завідомо неправдиві відомості щодо об`ємів поставленого піску, на виконання п. 4.1 умов укладеного договору було сформовано рахунки фактур, на підставі яких сформовано платіжні доручення та перераховано з рахунку Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» № НОМЕР_3 , відкритого в філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", на рахунок ТОВ «Київ Пісок» № НОМЕР_4 відкритому в АТ «Кристал банк» наступні грошові кошти на загальну суму 21 384 000,00, з яких 8 910 000,00 грн. безпідставно сплачені за фактично не поставлений пісок.

Згідно висновку судово-економічної експертизи проведеної Українським науково дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 19.10.2020 № 177/7 встановлено, що з урахуванням висновку аналітичного дослідження, складеного Державною податковою службою України(офіс великих платників податків ДПС) вих. №3822/9/28-10-16-01-16 від 30 червня 2020 року, розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Регіональній філії «Південно західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» код (ЄДРПОУ 40081221) внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ «Київ Пісок» по Договору поставки № ПЗ/НХ-181404/НЮ від 05.09.2018 року, документально підтверджується у сумі 8 910 000,00 грн.

В суді прокурор підтримав клопотання, довів наявність підстав для його задоволення.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про накладення арешту з підстав того, що наведені в клопотанні підстави арешту майна, суперечать вимогам кримінального процесуального закону, оскільки не надано, доказів обгрунтовності підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. А також зазначив, що сторона обвинувачення в супереч вимог законодавства України, з метою спеціальної конфіскації майна просить накласти арешт на 1/8 земельної ділянки та транспортний засіб, право власності на які набуті ОСОБА_5 у 2017 році, тобто до часу вчинення ним дій, що інкримінуються у даному кримінальному провадженні. Крім того, вказав, що клопотання сторони обвинувачення подане із порушенням предметної підсудності.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

З урахуванням положень ст, ст. 27 КПК України, якими визначені завдання кримінального судочинства, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Клопотання прокурора вимогам ст. 172 КПК України не відповідає.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

- підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна;

- перелік і види майна, що належить арештувати;

- документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

У клопотанні про арешт майна, слідчий, прокурор повинен чітко вказати перелік і види майна, що належить арештувати. Тобто в клопотанні мають бути зазначені всі ідентифікаційні ознаки майна, про арешт якого клопоче сторона обвинувачення.

Доводи прокурора про те, що встановити місце розташування, а саме адресу земельної ділянки, а не лише її кадастровий номер, який зазначено в прохальній частині клопотання, можливо з долучених до клопотання матеріалів, слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки КПК України чітко визначає вимоги до клопотання про арешт майна. Крім того, передбачено право слідчого судді у разі виявлення недоліків клопотання повернути його прокурору у заповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України для їх усунення.

Згідно положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто ке може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вказані обставини мають істотне значення при вирішенні питання щодо накладення арешту на зазначене в клопотанні майно. Недотримання вимог закону слідчим позбавляє суд можливості прийняти законне та обгрутнтоване рішення щодо розгляду клопотання про арешт майна по суті.

Слідчий суддя також звертає на увагу, що підстави для повернення клопотання про арешт майна, визначені ч. 2 ст. 17І КПК України, є чіткі. Порушення правил територіальної, предметної підслідності, про що зазначив в своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 , не є підставою для повернення клопотання слідчого.

Крім того, слідчий суддя не дає оцінку доказам наданим стороною захисту щодо необгрунтованості клопотання слідчого, оскільки в даному випадку під час розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею встановлено його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, що позбавляє можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по суті клопотання.

Враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає обов`язковому уточненню, що обумовлює процесуальну необхідність його повернення, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК У країни, прокурору для усунення недоліків, зі встановленням строку для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Керуючись ст.ст. 171, 172, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 клопотання про арешт майна по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100030002980 від 14.05.2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1