Ухвала

від 25.11.2020 по справі 757/40399/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40399/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Злагода, Лтд» (код ЄДРПОУ 30371673 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120171300060006359 від 13.12.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Злагода, Лтд» (код ЄДРПОУ 30371673 про накладення арешту на майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 67,1 кв.м. в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814186780000, та на праві комунальної власності зареєстрована за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради шляхом заборони особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно відчужувати його та розпоряджатися ним, а також заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватний та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Обгрунтовуючи подане клопотання заявник зазначає, що необхідність у накладенні арешту на вищевказане нежитлове приміщення обумовлена забезпеченням збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Разом з тим, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, розгляд вказаного клопотання без виклику сторони захисту жодним чином не буде порушувати права підозрюваного чи інших осіб.

У судове засідання представник цивільного позивача не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття цивільного позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120171300060006359 від 13.12.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання заявником зазначається, що за результатами розслідування кримінального провадження № 1201600000000121 від 12.04.2016 року, за фактом підроблення технічного паспорта об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою м. Київ, вул. Алли Тарасової, будинок, 6, технік з інвентаризації нерухомого майна Товарної біржи «Максимум» ОСОБА_4 в теперішній час притягається до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України Херсонським місцевим судом Херсонської області.

Крім того, за підроблення документів фізична особа ОСОБА_5 притягається до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України.

Заявником у клопотанні вказано, що скориставшись недотриманням техніком з інвентаризації нерухомого майна Товарної біржи «Максимум» ОСОБА_4 вимог п. 5 Інструкції щодо складання абрису на земельну ділянку з нанесенням усіх наявних будинків, господарських будівель і споруд, меж та угідь, а також не зазначенням номера будівельного кварталу, номера житлового будинку, назвою вулиці, найменуванням власника, підстав права власності, дата зйомки, відсутністю контролю та підпису виконавця і тим, що на план земельної ділянки, розміщений на загальному плані будівельного кварталу не були нанесені відповідні показники з абрису, а також тим, що сам « ОСОБА_6 » не містив необхідної інформації, особи, пов`язані з ТОВ «Софія Київська XI століття», використовуючи підроблений технічний паспорт на неіснуючу нежитлову будівлю за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом, вводячи в оману представників влади, та місцевого самоврядування , подаючи до державних органів, підприємств, організацій вказаний документ, що надає певні права, пред`являючи протиправно видані копії документів на право власності на неіснуючу нежитлову будівлю за неіснуючою адресою, вчинили дії по заволодінню нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ), в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Злагода, Лтд».

З клопотання слідує, що вказані нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:015:0100, за адресою: АДРЕСА_1 , та на праві власності зареєстрована за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради, незаконно відчуженні та є об`єктом вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до клопотання, підставою для формування земельної ділянки та реєстрації права власності стали документи на право власності, а саме державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 11175118 від 25 лютого 2014 року та рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13582622 від 05 червня 2014 року, які постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 року, скасовано.

Крім того, за замовленням ТОВ «Софія Київська XI століття» складено проект землеустрою по відчуженню зазначеної земельної ділянки на підставі підроблених документів, тому вказані обставини вимагають вжиття заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення та недопущення відчуження майна.

Заявник зазначає, що 18.04.2019 Державним реєстратором ОСОБА_7 , Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46540973 від 18.04.2019. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18141986780000, мається нежитлова будівля, загальною площею 67,1 кв.м. Форма власності комунальна, розмір частки 1/1 адреса АДРЕСА_1 .

Однією з підстав здійсненої реєстрації був технічний паспорт виготовлений на замовлення комунального підприємства Київводфонд на громадський будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 67,1 кв.м. (Володимирський проїзд, б/н), площею 67, 1 кв.м.

ТОВ «Злагода Лтд» (код ЄДШОУ 30371673) визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 120171300060006359 від 13.12.2017 року.

Крім того, ТОВ «Злагода Лтд» (код ЄДРПОУ 30371673) визнано цивільним позивачем відповідно до ч. 2 ст. 61 КПК України.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та розмір позовних вимог полягає у неможливості ТОВ «Злагода, Лтд» з грудня 2014 року по даний час, користуватися нежитловим приміщенням по Володимирському проїзду, 2 в м. Києві, у зв`язку з його пошкодженням, що становить суму збитків 40 000 000 (сорок мільйонів) гривень, докази факту завдання шкоди у вигляді копій витягів з кримінальних проваджень і копії постанови Окружного адміністративного суду м. Києва.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як слідує з ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Зі змісту ст.171 КПК України слідує, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Статтею 61 КПК України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Разом з тим, при розгляді клопотання, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для накладення арешту на майно з метою запобігання подальшого відчуження майна, що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а не накладення арешту на вказане майно створює реальну загрозу заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, а також з метою забезпечення цивільного позову, відшкодування збитків, завданих вчиненим злочином.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання його зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, і таке обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За вказаних обставин слідчий суддя вважає наявними передбачені ст. 170 КПК України підстави для арешту майна, з метою забезпечення цивільного позову, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження цього майна.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 67,1 кв.м. в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814186780000, та на праві комунальної власності зареєстрована за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Заборони особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно відчужувати його та розпоряджатися ним.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватний та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на нежитлову будівлю загальною площею 67,1 кв.м. в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814186780000, та на праві комунальної власності зареєстрована за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1