Ухвала

від 08.12.2020 по справі 496/5107/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5107/20

Провадження № 6/496/178/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Дигуляр А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання заступника начальника відділу Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ярового В.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП Писарівській спиртзавод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №1/19-09-3458 виданого 26.10.2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яровий В.М звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП Писарівській спиртзавод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №1/19-09-3458 виданого 26.10.2009 року про стягнення з ДП Писарівській спиртзавод на користь держави штрафу та пені у розмірі 68 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №59549511 з виконання наказу №1/19-09-3458, виданого 26.10.2009 року про стягнення з ДП ДП Писарівській спиртзавод на користь держави штрафу та пені у розмірі 68 000 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є - ДП "Писарівській спиртзавод", код ЄДРПОУ: 00412040. Відповідно до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавцем 15.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання суперечить вимогам ч.5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві відсутнє, на розрахункових рахунках грошові кошти відсутні.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник ДП "Писарівській спиртзавод" ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що належне боржнику майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено, ДП "Писарівській спиртзавод" рішення не виконує, не одержує доходи та фактично не веде господарську діяльність.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Заступник начальника відділу Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яровий В.М. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути подання за його відсутності, та пояснив, що справа була передана з Кодимського РВДВС.

Дослідивши матеріали додані до подання суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №59549511 з виконання наказу № 1/19-09-3458 виданий 26.10.2009 про стягнення з ДП Писарівській спиртзавод на користь держави штрафу та пені у розмірі 68 000 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є - ДП "Писарівській спиртзавод", код ЄДРПОУ: 00412040. Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , виконавцем 15.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано.

Разом з тим, відповідно до ч.1,2 ст. 441 ЦПК України , тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. (ч.4 ст. 441 ЦПК України).

Стаття 313 ЦК України передбачає, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч.3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Згідно роз`яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Конституції України , кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулюється Законом України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України .

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених зазначеним законом, та в`їхати в Україну.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та її намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Разом з тим, у поданні заступника начальника відділу Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ярового В.М. не вказано доказів того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, не подав декларацію про доходи та майно, доказів попередження боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, доказів направлення копії постанови стороні виконавчого провадження.

Наявність лише самого зобов`язання не наділяє відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У зв`язку з тим, що особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2, 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання . Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Тягар доказування при розгляді подання покладається на державного виконавця.

Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суду не надано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України саме з метою уникнення виконання зобов`язань за вищевказаними виконавчими листами.

Наявність у боржника невиконаних зобов`язань за виконавчим документом само по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.

Таким чином, із матеріалів, долучених до подання, вбачається, що державним виконавцем не було надано жодного доказу на підтвердження доводів проте, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань та вчиняє дії, які ускладнюють виконання виконавчих листів, не надано доказів про те, які заходи здійснювались державним виконавцем для виконання виконавчих листів, зокрема, доказів про те, що боржник отримував виклики державного виконавця, що він має намір покинути територію України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

В поданні державного виконавця не вказані обставини та не надані відповідні докази, а саме відомості про будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, відомості про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строк його добровільного виконання.

Крім цього, в справі також відсутні дані про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.

Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не було надано жодного доказу на підтвердження доводів проте, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань та вчиняє дії, які ускладнюють виконання виконавчих листів, не надано доказів про те, які заходи здійснювались державним виконавцем для виконання виконавчих листів, зокрема, доказів про те, що боржник отримував виклики державного виконавця, що він має намір покинути територію України.

Разом з тим, відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку оформлення подань державними, приватними виконавцями, Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого Наказом №256/5/65 від 30.01.2018 року Про затвердження Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження , крім іншого, подання обов`язково має містити: інформацію про перетинання боржником державного кордону України.

Заступником начальника відділу Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яровим В.М. в поданні не зазначено та до подання не додано відомостей, що перетину ОСОБА_1 державного кордону України.

Таким чином, з матеріалів, долучених до подання, не вбачається достатніх підстав для задоволення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспорта громадянина України.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні подання за недоведеністю.

Керуючись ст.33 Конституції України , ст. 81, 83, ст.ст. 258-260, ст. 441 ЦПК України , п.19 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , п.5 ч.1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання заступника начальника відділу Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ярового В.М. - залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 08 грудня 2020 року.

Суддя М.Л. Пасечник