Ухвала
від 03.11.2020 по справі 760/23067/20
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/7352/20

Справа № 760/23067/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво № 000794 від 06.09.2019р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер), третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020110000000055 від 04.05.2020р., -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, подане в рамках кримінального провадження № 32020110000000055 від 04.05.2020р., що розслідується за ч. 3 ст. 212 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СУ ГУ ДФС в Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ "Чорнобиль Тур" (код ЄДРПОУ 40295809) в період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з надання туристичних послуг в Чорнобильську зону відчуження, розташованої в Київській та частково Житомирській областях, шляхом не відображення у податковій звітності частини грошових коштів, а саме готівкових коштів отриманих від туристів, умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так, встановлено, що ТОВ "Чорнобиль Тур" здійснює оформлення замовлень з надання туристичних послуг в Чорнобильську зону відчуження за допомогою офіційного сайту ТОВ "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" - chernobyi-tour.com, відповідно до якого загальна вартість екскурсії на один день для іноземних туристів становить - 99 доларів США, а для громадян України - 49 доларів США. Звернення, щодо оформлення дозволу для відвідування зони відчуження від ТОВ "Чорнобиль Тур", приймається через систему Електронний квиток на сайті Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" dazv.gov.ua. Державне підприємство "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження".

Відповідно до інформації отриманої від Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" встановлено реальну кількість відвідувачів зони відчуження ТОВ "Чорнобиль Тур" за 2019 рік, а саме: громадян України - 8651 чоловік та іноземних громадян - 20820 чоловік.

Крім цього, встановлено, що лише 25% - 50% від вартості туристичних послуг до зони відчуження сплачувалась через корзину сайту chernobyi-tour.com, а решта від 50% до 75% коштів сплачувалась туристами готівкою при посадці в екскурсійний автобус без надання розрахункових чеків та подальшого відображення в податковій звітності.

Разом з цим встановлено, що за 2019 рік ТОВ "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" задекларовано, як оплату вказаних туристичних послуг у сумі 26 325 957,36 грн., а фактично реалізовано послуг на суму 68 053 108,01 грн., тобто різниця між фактично реалізованим обсягом туристичних послуг та відображеним у податковій звітності склала - 41 727 150,65 грн.

Таким чином, встановлено, що службовими особами ТОВ "ЧОРНОБИЛЬ ТУР" при наданні зазначених туристичних послуг не відображено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету за 2019 рік у розмірі 6 954 525,11 грн., тобто службові особи ТОВ "Чорнобиль Тур" умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Зокрема встановлено, що директор та засновник ТОВ "Чорнобиль Тур" (код ЄДРПОУ 40295809) ОСОБА_7 , маючи на меті ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах при здійсненні діяльності ТОВ "Чорнобиль Тур" з надання туристичних послуг в зону відчуження, шляхом отримання та подальшого не відображення у податковій звітності частини грошових коштів отриманих від туристів та усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не зможе, використовуючи своє службове становище та особисті дружні відносини, шляхом умовлянь та обіцянок одержання матеріальної вигоди, вирішив залучити до вказаної протиправної діяльності наступних осіб: ОСОБА_5 (головний менеджер ТОВ "Чорнобиль Тур"), ОСОБА_8 (бухгалтер ТОВ "Чорнобиль Тур"), ОСОБА_9 (Гід-координатор ТОВ "Чорнобиль Тур"), ОСОБА_10 (партнер по бізнесу та ОСОБА_11 (директор ТОВ "Корплекс"), а також невстановлену особу на ім`я ОСОБА_12 .

Для досягнення вказаної протиправної мети та обготівкування грошових коштів отриманих від туристів через корзину сайту ТОВ "Чорнобиль Тур" chernobyi-tour.com, ОСОБА_7 сам відкрив карткові рахунки, як фізична особа підприємець та на його прохання аналогічні рахунки відкрито підлеглим працівником ОСОБА_6 (директор по науці ТОВ "Чорнобиль Тур", іпн. 2174701139), та підконтрольними йому фізичними особами підприємцями ОСОБА_13 (іпн. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_14 (іпн. НОМЕР_2 ). В подальшому грошові кошти, які перераховувались туристами в якості передплати за надання туристичних послуг ТОВ "Чорнобиль Тур" зараховувалися на карткові рахунки ФОП ОСОБА_7 , (іпн. НОМЕР_3 ) та інших зазначених осіб.

Крім цього, у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 під час планових поїздок до зони відчуження грошові кошти за виключенням 25%-50% передплати за тур отримувались безпосередньо при посадці в екскурсійний автобус туристичними гідами готівкою та передавалася особі на ім`я ОСОБА_12 , який передавав зазначені кошти ОСОБА_7 в офісі ТОВ "Чорнобиль Тур" за адресою м. Київ, вул. Андріївський Узвіз, буд.11 та був ним залучений до вказаної протиправної діяльності.

16.10.2020р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07.10.2020р., проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_5 (дружини ОСОБА_7 засновника ТОВ «Чорнобиль Тур»): АДРЕСА_1 . В ході проведеного обшуку в сейфі, який знаходився в спальні було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: купюри номіналом 5 ЄВРО в кількості 200 шт., загалом 1 000 ЄВРО; купюри номіналом 10 ЄВРО в кількості 46 шт., загалом 460 ЄВРО; купюри номіналом 20 ЄВРО в кількості 21 шт., загалом 420 ЄВРО; купюри номіналом 50 ЄВРО в кількості 60 шт., загалом 3 000 ЄВРО; купюри номіналом 100 ЄВРО в кількості 108 шт., загалом 10 800 ЄВРО; купюри номіналом 200 ЄВРО в кількості 55 шт., загалом 11 000 ЄВРО; купюри номіналом 500 ЄВРО в кількості 235 шт., загалом 117 500 ЄВРО; купюри номіналом 1 долар США в кількості 216 шт., загалом 216 доларів США; купюри номіналом 2 долара США в кількості 18 шт., загалом 36 доларів США; купюри номіналом 5 доларів США в кількості 219 шт., загалом 1 095 доларів США; купюри номіналом 10 доларів США в кількості 619 шт., загалом 1 690 доларів США; купюри номіналом 20 доларів США в кількості 183 шт., загалом 3 660 доларів США; купюри номіналом 50 доларів США в кількості 8 шт., загалом 500 доларів США; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 500 шт., загалом 50 000 доларів США. Всього виявлено та вилучено 144180 (сто сорок чотири тисячі сто вісімдесят) ЄВРО та 57097 (п`ятдесят сім тисяч дев`яносто сім) доларів США.

Також на робочому столі ОСОБА_5 виявлено печатку ТОВ «ЧОРНОБИЛЬ ТУР» (код 40295809) та ноутбук марки «ASUS» модель Q534U із серійним номером GANOWU101273429 та фінансово-господарські документи ТОВ «ЧОРНОБИЛЬ ТУР», які містять дані щодо клієнтів підприємства та суми виплачені за дані туристичні послуги на 77 арк.

В клопотанні поставлено питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу, вилучене під час обшуку, 16.10.2020р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.10.2020р., за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук марки «ASUS» модель Q534U із серійним номером GANOWU101273429 1 шт.; печатку ТОВ «ЧОРНОБИЛЬ ТУР» (код 40295809) - 1 шт.; купюри номіналом 5 ЄВРО в кількості 200 шт., загалом 1 000 ЄВРО; купюри номіналом 10 ЄВРО в кількості 46 шт., загалом 460 ЄВРО; купюри номіналом 20 ЄВРО в кількості 21 шт., загалом 420 ЄВРО; купюри номіналом 50 ЄВРО в кількості 60 шт., загалом 3 000 ЄВРО; купюри номіналом 100 ЄВРО в кількості 108 шт., загалом 10 800 ЄВРО; купюри номіналом 200 ЄВРО в кількості 55 шт., загалом 11 000 ЄВРО; купюри номіналом 500 ЄВРО в кількості 235 шт., загалом 117 500 ЄВРО; купюри номіналом 1 долар США в кількості 216 шт., загалом 216 доларів США; купюри номіналом 2 долара США в кількості 18 шт., загалом 36 доларів США; купюри номіналом 5 доларів США в кількості 219 шт., загалом 1 095 доларів США; купюри номіналом 10 доларів США в кількості 619 шт., загалом 1 690 доларів США; купюри номіналом 20 доларів США в кількості 183 шт., загалом 3 660 доларів США; купюри номіналом 50 доларів США в кількості 8 шт., загалом 500 доларів США; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 500 шт., загалом 50 000 доларів США.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки ухвалою слідчого судді від 07.10.2020р. не було прямо надано дозвіл на відшукання вказаних речей та документів, тому вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, прокурор зазначив, що у органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти у ОСОБА_5 були отриманні злочинним шляхом та не мають документів, які підтверджують, що дані грошові кошти отриманні ОСОБА_5 законним шляхом.

Також, прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що з вилученою під час обшуку комп`ютерною технікою необхідно провести відповідні експертизи, з метою отримання інформація, яка має суттєве значення для кримінального провадження.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвокат ОСОБА_4 та треті особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки ухвалою слідчого судді від 07.10.2020р. не було надано дозвіл слідчим на вилучення грошових коштів та комп`ютерної техніки. Тому, вилучаючи заборонені ухвалою слідчого судді речі та предмети, слідчі грубо порушили норми КПК України, в тому числі ч. 2 ст. 168 КПК України.

Крім того, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначав, що вилучені органом досудового розслідування грошові кошти у ОСОБА_5 , які належали ОСОБА_6 , були отриманні останнім законним шляхом, про що надав підтверджуючі документи.

Крім того, адвокат зазначив, що володільцями майна не було обмежено доступу слідчим до ноутбука марки «ASUS» модель Q534U із серійним номером НОМЕР_4 , тому вони могли вільно оглянути їх та скопіювати інформацію, яка на них містилася та мала значення для органу досудового розслідування, тому, на його думку, в слідчих були відсутні правові підстави для вилучення комп`ютерної техніки.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.10.2020р. надано дозвіл слідчим на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Чорнобиль-Тур», документів, які свідчать про надання послуг з відвідування туристами Чорнобильської зони відчуження, банківських виписок, чорнових записів (зошитів, журналів), які свідчать про здійснення фінансово-господарської діяльності, електронних та магнітних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, на магнітних носіях яких міститься доказова інформація, яка має доказове значення (дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, надається лише якщо це є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; в іншому випадку дозвіл надається лише на копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах).

16.10.2020р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.10.2020р., проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно, а саме: ноутбук марки «ASUS» модель Q534U із серійним номером GANOWU101273429 1 шт.; печатку ТОВ «ЧОРНОБИЛЬ ТУР» (код 40295809) - 1 шт.; купюри номіналом 5 ЄВРО в кількості 200 шт., загалом 1 000 ЄВРО; купюри номіналом 10 ЄВРО в кількості 46 шт., загалом 460 ЄВРО; купюри номіналом 20 ЄВРО в кількості 21 шт., загалом 420 ЄВРО; купюри номіналом 50 ЄВРО в кількості 60 шт., загалом 3 000 ЄВРО; купюри номіналом 100 ЄВРО в кількості 108 шт., загалом 10 800 ЄВРО; купюри номіналом 200 ЄВРО в кількості 55 шт., загалом 11 000 ЄВРО; купюри номіналом 500 ЄВРО в кількості 235 шт., загалом 117 500 ЄВРО; купюри номіналом 1 долар США в кількості 216 шт., загалом 216 доларів США; купюри номіналом 2 долара США в кількості 18 шт., загалом 36 доларів США; купюри номіналом 5 доларів США в кількості 219 шт., загалом 1 095 доларів США; купюри номіналом 10 доларів США в кількості 619 шт., загалом 1 690 доларів США; купюри номіналом 20 доларів США в кількості 183 шт., загалом 3 660 доларів США; купюри номіналом 50 доларів США в кількості 8 шт., загалом 500 доларів США; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 500 шт., загалом 50 000 доларів США.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.10.2020р., не було прямо надано дозвіл на відшукання вказаних речей, тому вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимогч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен враховувати:правову підставудля арештумайна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, 16.10.2020р., під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , було відшукано та вилучено, зокрема, ноутбук марки «ASUS» модель Q534U із серійним номером НОМЕР_4 .

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, 16.10.2020р. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було вилучено ноутбук, оскільки, за версією слідства, доступ до нього був обмежений з боку власника, та у органа досудового розслідування виникла необхідність у проведенні з ними відповідних експертиз.

Разом з тим, доводи прокурора в цій частині не приймаються слідчим суддею до уваги, оскільки ні в матеріалах клопотання, ні в судовому засіданні прокурором не було надано обґрунтованих доказів, які б підтвердили наявність будь-яких обмежень з боку власника майна у доступі до інформації, яка містилася на вилученому ноутбуці.

Крім того, в ході судового розгляду прокурором та володільцем майна ОСОБА_5 було підтверджено, що вказаний ноутбук не містив будь-які системи логічного захисту, у зв`язку з чим, 14.11.2019р. було безперешкодно оглянуто вилучені мобільні телефони.

Крім цього, в самому клопотанні не зазначено про будь-які дані щодо призначення експертизи тимчасово вилученого ноутбука, що, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

За таких обставин, враховуючи, що дозвіл на відшукання та вилучення ноутбука марки «ASUS» модель Q534U із серійним номером НОМЕР_4 , слідчим суддею не надавався, тому, на думку, слідчого судді відсутні правові підстави для його арешту, у зв`язку з чим клопотання прокурора в цій частині необґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання прокурора в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно купюри номіналом 5 ЄВРО в кількості 200 шт., загалом 1 000 ЄВРО; купюри номіналом 10 ЄВРО в кількості 46 шт., загалом 460 ЄВРО; купюри номіналом 20 ЄВРО в кількості 21 шт., загалом 420 ЄВРО; купюри номіналом 50 ЄВРО в кількості 60 шт., загалом 3 000 ЄВРО; купюри номіналом 100 ЄВРО в кількості 108 шт., загалом 10 800 ЄВРО; купюри номіналом 200 ЄВРО в кількості 55 шт., загалом 11 000 ЄВРО; купюри номіналом 500 ЄВРО в кількості 235 шт., загалом 117 500 ЄВРО; купюри номіналом 1 долар США в кількості 216 шт., загалом 216 доларів США; купюри номіналом 2 долара США в кількості 18 шт., загалом 36 доларів США; купюри номіналом 5 доларів США в кількості 219 шт., загалом 1 095 доларів США; купюри номіналом 10 доларів США в кількості 619 шт., загалом 1 690 доларів США; купюри номіналом 20 доларів США в кількості 183 шт., загалом 3 660 доларів США; купюри номіналом 50 доларів США в кількості 8 шт., загалом 500 доларів США; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 500 шт., загалом 50 000 доларів США, з метою забезпечення збереження речових доказів, з наступних підстав.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначених вимог закону прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався.

Відповідно до ч. 3ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Частина 1ст.98КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 10 ст.170КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучене 16.10.2020р. під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти, прокурор повинен був зазначити, яке відношення останнє має до вчинення кримінального правопорушення.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, слідчий суддя з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає, крім того, підозру в даному кримінальному провадженні будь-якій особі, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не повідомлено.

Таким чином, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах відсутні відомості, які б давали розумні підстави і підозри вважати, що вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти отримані останньою протиправним шляхом. Крім того, володілець майна ОСОБА_6 надав у судовому засіданні документи, які підтверджують законне походження даних грошових коштів.

Що стосується постанови про визнання вилученого майна речовим доказом, то слід зазначити, що наявність такого процесуального рішення, відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, не є беззаперечним факт відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Керуючись ст.ст. 98, 99, 100, 131, 132, 168, 169, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020110000000055 від 04.05.2020р. відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України прокурор повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

СудСолом'янський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.11.2020
Оприлюднено31.05.2024
Номер документу93421701
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —760/23067/20

Ухвала від 03.11.2020

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Вишняк М. В.

Ухвала від 03.11.2020

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Вишняк М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні