Рішення

від 07.12.2020 по справі 200/10339/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 р. Справа№200/10339/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

до Приватного підприємства «АЗОВ-СТРОЙ» (87550, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Азовстальська, буд. 167, кв. 97)

про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «АЗОВ-СТРОЙ» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 3773,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «АЗОВ-СТРОЙ» , в якому просив суд стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «АЗОВ-СТРОЙ» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 3773,07 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначених сум грошових зобов`язань із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до податкових декларацій та несплати застосованих штрафних санкцій у відповідності до податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками (користувачами) об`єктів житлової та нежитлової нерухомості у розмірі 3773,07 грн., в тому числі: за податковою декларацією з земельного податку № 9025538563 від 20.02.2018 на суму 1698.89 грн.; за податковою декларацією з земельного податку № 9014981773 від 08.02.2019 на суму 1428.13 грн., за податковим повідомленням - рішенням (форма ПС ) № 0128494605 від 26.06.2019 року на суму 170 грн.

Зазначив, що сума боргу є узгодженою, яку відповідач не сплатив.

На адресу відповідача позивачем була сформована та направлена податкова вимога форми Ф від 27.05.2020 № 382167-55, яка також відповідачем не виконана.

На час звернення вищевказана сума податкового боргу відповідачем не сплачена, в зв`язку з чим позивач просив у судовому порядку стягнути зазначену суму.

Ухвалою від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 07 грудня 2020 року.

Судовий виклик відповідача здійснено Укрпоштою, рекомендоване відправлення повернуто на адресу суду з відміткою Адресат відсутній за вказаною адресою .

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, яке реалізує владні управлінські функції у сфері оподаткування, визначені Податковим кодексом України та законами України в сфері оподаткування, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 43142826.

Відповідач, Приватне підприємство «АЗОВ-СТРОЙ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 34372618, дата державної реєстрації 06.05.2006, номер державної реєстрації 12741020000004396. зареєстроване за юридичною адресою: 87555, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Азовстальська, будинок 162. кв. 97, перебуває на податковому обліку у Лівобережному відділенні Маріупольського управління ДПС у Донецькій області з 11.05.2006 року за №2753 (відповідно до даних розміщених на сайті Міністерства юстиції України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем до позивача надані:

податкова декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податку № 9025538563 від 19.02.2018 на суму 1698,89 грн. (річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника податків) (надійшла до органу ДФС України 20.02.2018 року); за податковою декларацією з земельного податку № 9014981773 від 08.02.2019 на суму 1904,18 грн (річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника податків) (надійшла до органу ДФС України 08.02.2019 року).

Суд зазначає, що у описовій частині позову позивачем невірно вказана сума декларації за 2019 рік, а саме допущена описка у сумі декларації замість річної суми 1904,18 грн., вказана сума 1428,13 грн.

У відповідності до податкового повідомлення - рішення (форма ПС ) № 0128494605 від 26.06.2019 року до відповідача був застосований штраф на суму 170 грн. за несвоєчасне надання податкової декларації з податку на нерухоме майно за 2018 рік, (було направлено на податкову адресу позивача та повернуто поштою з відміткою за закінченням терміну зберігання ).

Доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення - рішення у судовому або адміністративному порядку сторонами до суду не надано.

Ціна позову складається із суми декларацій та ППР- 1698,89 грн.+ 1904,18 грн.+ 170= 3773,07 грн., що відповідає позовним вимогам позивача.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.34 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

У відповідності до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.5 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (в редакції, яка діяла на час надання податкових декларацій).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 ПК України).

Доказів сплати самостійно визначеного платником податків грошових зобов`язань відповідачем, сторонами суду не надано.

Наказом Міністерства Фінансів України від 30.06.2017 № 610 Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (Далі - Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770 визначено механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів. Зокрема, у п. 2 вказано, що дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми Ф від 27.05.2020 № 382167-55, яка була вручена керівнику відповідача 28.04.2014 року.

Доказів того, що відповідач оскаржив вказану вимогу сторонами суду не надано, як і не надано доказів її відкликання.

Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) до Приватного підприємства «АЗОВ-СТРОЙ» (87550, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Азовстальська, буд. 167, кв. 97, ЄДРПОУ 34372618) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «АЗОВ-СТРОЙ» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 3773,07 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «АЗОВ-СТРОЙ» з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «АЗОВ-СТРОЙ» податковий борг в розмірі 3773,07 грн. (три тисячі сімсот сімдесят три гривні) 07 копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 07 грудня 2020 року.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, складене та підписане 10 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко