Рішення

від 10.12.2020 по справі 340/4518/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4518/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» (вул. Промислова, 5, м. Кропивницький, 25014) до Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 207074 від 04.08.2020.

В обґрунтування вимог зазначив, що оскаржувана постанова про застосування відповідальності передбаченої абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний трансорт", за перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезені вантажів без відповідного дозволу є протиправними, оскільки:

- відповідачем грубо порушено норми процесуального права, що полягає у неналежному повідомленні ТОВ «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» всупереч порядку, встановленому законодавчими нормами та позбавлення права бути присутнім при розгляді справи, передбаченого п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2019 року № 1567 і захищати свої права та інтереси при розгляді відповідачем 26.05.2020 року справи про порушеним законодавства про автомобільні перевезення;

- притягнення ТОВ «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» до адміністративно-господарської відповідальності, передбаченої абз.14, ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» є незаконним з огляду на те, що дана норма матеріального права передбачає відповідальність за порушення габаритно-вагових норм при перевезенні вантажів виключно до автомобільних перевізників. А уданому випадку ТОВ «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» не було автомобільним перевізником, про що свідчать відомості товарно-транспортної накладної № 20006 10-0002 від 10.06.2020, на яку посилається відповідач у Акті № 0023260.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова є правомірною, про розгляд справи відповідачу було повідомлено шляхом направлення поштового повідомлення (а.с.65).

Представником позивача подано відповідь на відзив в якій зазначив, що відзив не містить в собі доводів та аргументів, що спростовують обґрунтування позовної заяви, а тому просить задовольнити позовні вимоги (а.с.82-84).

Судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) (а.с. 47), а також замінено первісного відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області на правонаступника - Центральне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031) (а.с. 87).

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

10.06.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на ділянці дороги а/д Р-46, км 61 згідно із направленням на перевірку №018984 від 09.06.2020, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , причепа марки KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 , які належать позивачу на підставі права власності (а.с.15-17).

В ході рейдової перевірки, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області проведено зважування зазначеного вище транспортного засобу за результатами якого виявлено факт перевищення нормативних вагових параметрів, а саме загальна маса транспортного засобу становила 51700 кг., при нормативно допустимому 44000кг. (контейнеровоз), тобто на 7700 кг. Більше допустимого, що у відсотковому співвідношенні становило на 17,5 % більше від нормативно допустимого показника.

За результатами зважування, посадовими особами відповідача складено Акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів та вантажів № 212898 від 10.06.2020 (а.с.15), згідно якого позивачем порушено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а саме перевезення вантажів з перевищенням нормативно - вагових параметрів понад 10% але не більше 20% при перевезені вантажів без відповідного дозволу.

Водій зі змістом акту від 10.06.2020 ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився (а.с. 15).

Також, відповідачем складено акт від 10.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 0023260 (а.с.16); довідку про результати здійснення контролю від 10.06.2020; розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 10.06.2020 (а.с17,18).

Згідно пояснень представника відповідача позивачу направлено відповідачем поштове повідомлення про розгляд справи про накладення адміністративно - господарського штрафу (трек номер 2500300025579) на 04.08.2020 (а.с.65, 68).

Доказів вручення даного повідомлення позивачу до 04.08.2020 суду не надано.

Згідно із трекінгом з офіційного сайту «УКРПОШТА» вбачається, що кореспонденцію повернуто за зворотною адресою 07.09.2020 ( а.с. 76).

04 серпня 2020 року Т.в.о начальника Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Мнекою В., винесена постанова № 207074 про застосування адміністративно-господарського штрафу, за перевищення вагових обмежень при перевезені вантажів автомобільним транспортом до позивача у сумі 17000 грн. (а.с.14).

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи.

Отже, з огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (на час розгляду справи та винесення постанови) під час здійснення своїх повноважень діяло як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт» .

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Судом встановлено, що проведення вказаних рейдових перевірок відповідає наведеним вище положенням чинного законодавства, посадовими особами контролюючого органу правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірних випадках перевірялось у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.

Щодо посилання представника позивача на те що ТОВ «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» не є автомобільним перевізником, а тому до нього не може застосовуватися відповідальність встановлена статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» , то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Позивач, як на протиправність спірних постановах вказує те, що належні йому транспортний засіб на праві власності переданий у користування іншій особі, при цьому долучає договір оренди транспортних засобів та інші документи на підтвердження своїх доводів.

Так, згідно з договором оренди автомобільного транспорту від 02.04.2020, укладеного між ТОВ «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» (орендодавець) та ПП Профіт плюс 2015 (орендар), предметом договору є строкове платне володіння і користування автомобільним транспортом, що належить орендодавцю на праві власності (а.с.20-21).

Відповідно до Акту прийому передачі до Договору позивач передав ПП Профіт плюс 2015 , автомобіль марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , причепа марки KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.22).

За правилами ведення господарської діяльності щодо надання послуг перевезення, замовник і виконавець укладають договір перевезення вантажу автотранспортом (ч. 2 ст. 307 ГКУ, ст. 50 ЗУ "Про автомобільний транспорт"). Він підтверджує дійсність угоди між учасниками правовідносин щодо надання послуг з перевезення вантажу, за наслідком договору складаються супровідні документи на вантаж.

Так, під час рейдової перевірки водієм була надана посадовим особам контролюючих органів ТТН № 20006 10-0002 від 10.06.2020 (а. с.19), в якій автомобільним перевізником зазначено ПП Профіт плюс 2015 .

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Отже, позивач на час проведення перевірки передав у користування іншої особи транспортний засіб, що унеможливлювало здійснення ним перевезення цим автомобілем, що виключає в свою чергу відповідальність за порушення в межах Закону України "Про автомобільний транспорт" як автомобільного перевізника.

Встановлені судом обставини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Щодо розгляду справи про порушення автомобільного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно п.п. 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Позивачем зазначено, що відповідач не повідомив його про розгляд справи, що відбувся 04.08.2020, а тому позбавив можливості надати пояснення та докази щодо незаконною притягнення до адміністративно - господарської відповідальності і тим самим порушив його право на захист.

Відповідачем до суду не надано доказів повідомлення позивача під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням про час і місце розгляду справи про порушення до 04.08.2020.

Суд, зазначає, що відповідачем порушено право позивача бути присутнім при прийнятті оскаржуваних рішень та надавати пояснення по суті виявлених порушень, оскільки зазначені позивачем обставини в ході судового розгляду свідчать про застосування адміністративно - господарської відповідальності до особи яка не є суб`єктом правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова відповідача не відповідає положенням ч.2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн. (а.с.7) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки відповідач є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» (вул. Промислова, 5, м. Кропивницький, 25014, адреса для листування - вул. Генерала Родимцева, 100А, м. Кропивницький, 25004, код ЄДРПОУ 36951915) до Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті (просп.Перемоги,14 м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 207074 від 04.08.2020.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛІДЕР ПЛЮС» судові витрати зі сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун