Рішення

від 08.12.2020 по справі 360/4349/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4349/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Степанова Ольга Володимирівна (далі також - представник позивача), до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі також відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 22.09.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з абз. 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 »;

- зобов`язати УПФУ в Попаснянському районі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2020 про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши: до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на шахті ім.В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988, час проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990; до пільгового стажу період роботи на шахті ім.В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 05.07.1990 по 13.03.1993 та період навчання з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ № 74 м. Первомайськ за спеціальністю електрослюсар підземний.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 16.09.2020 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви трудову книжку, військовий квиток, диплом тощо.

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 22.09.2020 в призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено через відсутність необхідного страхового (23 роки) та пільгового (9 років) стажу роботи.

Як вбачається з рішення УПФУ в Попаснянському районі від 22.09.2020, підставою відмови стало наступне.

ОСОБА_1 не надав довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період з 07.01.1988 по 30.05.1988, з 05.07.1990 по 13.03.1993 на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля».

Період роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 не зараховано до страхового та пільгового стажу, так як трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 110 від 17.08.1993: в запису № 2 в графі 4 дата і номер наказу № 136/к від 25.01.1988 дописано чорнилами іншого кольору, в запису № 3 дата звільнення 30. 05.1988, а дата наказу 31.05.1990.

Період роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 05.07.1990 по 13.03.1993 зараховано до страхового та не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 в зв`язку з відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи. Період навчання з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ № 74 м. Первомайськ за спеціальністю електрослюсар підземний зараховано до страхового та не зараховано до пільгового стажу, оскільки період роботи на шахті ім. В.Р.Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1.

Час проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990 не зараховано до страхового та пільгового стажу, оскільки в трудовій книжці в графі 4 зазначено військовий квиток, але не зазначено номер і дату його видачі.

Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним та таким, що позбавило його права на пенсійне забезпечення а тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав бо вважає, що таке рішення порушує його право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 37-39).

16.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач на час звернення за розрахунком управління має страховий стаж роботи 22 роки 0 місяців 16 днів.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 12.01.1988 року ОСОБА_1 працював на шахті ім. В.Р.Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988, та з 05.07.1990 по 13.03.1993 електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею.

Дійсно, відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Але записи трудової книжки позивача не містять повної інформації про пільговий характер виконуваних позивачем робіт та відомостей про періоди можливого відволікання від їх виконання.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 не надав довідок, уточнюючих пільговий характер виконуваних ним робіт на шахті ім. В.Р.Менжинського ВО «Первомайськвугілля» (територіальне місце розташування підприємства знаходиться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань (Закон України від 16.09.2014 №1680-VII) «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»).

Період роботи на шахті ім. В.Р.Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 ( 4 місяці 23 дні) не зараховано управлінням до страхового та пільгового стажу, так як в запису №2 трудової книжки в графі 4 дата номер наказу №136/к від 25.01.1988 дописано чорнилами іншого кольору, в запису № 3 трудової книжки зазначено дата звільнення графа № 2 - 30.05.1988, а дата наказу графа № 4 - 31.05.1990, - розбіжність більше одного року, що не дає можливості визначити дату звільнення, та є грубим порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993р. за № 110.

На підставі вищеозначеного, період роботи позивача з 07.01.1988 по 30.05.1988 (04 місяці 23 дні) не зараховано до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1, період з 05.07.1990 по 13.03.1993 (2 роки 8 місяців 8 днів), зараховано до страхового, та не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 в зв`язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер роботи.

В трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 міститься запис про службу в Радянській Армії з 15.06.1988 по 27.05.1990 в графі 4 (підстава внесення запису) зазначено військовий квиток, але не зазначено номер і дату його видачі. Виходячи із зазначеного, зарахувати період військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990 згідно записів у трудовій книжці у управління немає підстав.

Відповідно до п. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (зі змінами) для підтвердження служби в Радянській Армії приймаються: військові квитки або довідки військових комісаріатів, військових частин і установ, але до заяви щодо призначення пенсії зазначених документів надано не було, тому період проходження позивачем військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990 не зараховано до страхового та пільгового стажу за Списком № 1.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до загального трудового стажу учня, слухача, в тому числі до безперервного стажу і стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені до відповідних категорій працівників ( в тому числі й призначення пенсій за Списком №1 і 2), якщо перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

У даному випадку, період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ №74 міста Первомайська за спеціальністю електрослюсар підземний, зараховано до страхового стажу, але не зараховано до пільгового стажу, оскільки період роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 теж не зараховано до пільгового стажу за Списком №1.

На підставі вищеозначеного, через відсутність необхідних 23 років страхового стажу, та 9 років пільгового стажу роботи, управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 22.09.2020 було прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 2 ч. 3 ст.114. Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Щодо вимоги зобов`язати управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши при цьому до страхового та пільгового стажу періоди роботи : з 07.07.1988 по 30.05.1988, з 05.07.1990 по 13.03.1993, період навчання з 01.09.1984 по 31.12.1987, період служби в армії з 15.06.1988 по 27.05.1990 зазначає, що статтею 58 Закону № 1058- IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. До його повноважень належить питання зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій, у тому числі і на пільгових умовах на підставі документів, встановлених законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058- IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Управлінням 22.09.2020 заява позивача була розглянута, проведено розрахунок стажу і прийняте відповідне обґрунтоване рішення, яке він отримав особисто 16.10.2020.

Щодо вимоги позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір просимо врахувати що, відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

З огляду на вищенаведене, УПФУ в Попаснянському районі вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 28-30).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за відсутності сторін (арк. спр. 3 зворот. бік, 35).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від 29.10.2019 № 923-5000221251 (арк. спр. 7, 8, 9).

16.09.2020 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 44).

До заяви позивач долучив документи: трудову книжку НОМЕР_1 від 12.01.1988, паспорт № НОМЕР_3 , виданий Попаснянським РВУДМС від 12.11.2019, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.10.2019 № 923- 5000221251, трудову книжку, військовий квиток, диплом (арк. спр. 11-22, 45-50).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі від 22.09.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з абз. 3 частини 3 статті 114 «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» ОСОБА_1 » позивачу відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах за віком через відсутність необхідного страхового (23 роки) та пільгового (9 років) стажу роботи.

В обґрунтування рішення зазначено таке.

ОСОБА_1 не надав довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період з 07.01.1988 по 30.05.1988, з 05.07.1990 по 13.03.1993 на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля».

Період роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 не зараховано до страхового та пільгового стажу, так як трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 110 від 17.08.1993: в запису № 2 в графі 4 дата і номер наказу № 136/к від 25.01.1988 дописано чорнилами іншого кольору, в запису № 3 дата звільнення 30.05.1988, а дата наказу 31.05.1990.

Період роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 05.07.1990 по 13.03.1993 зараховано до страхового та не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 в зв`язку з відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи. Період навчання з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ № 74 м.Первомайськ за спеціальністю електрослюсар підземний зараховано до страхового та не зараховано до пільгового стажу, оскільки період роботи на шахті ІМ..В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 не зараховано до пільгового стажу а Списком № 1.

Час проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990 не зараховано до страхового та пільгового стажу, оскільки в трудовій книжці в графі 4 зазначено військовий квиток, але не зазначено номер і дату його видачі (арк. спр. 23-24, 41-42).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж позивача для розрахунку права на пенсію за віком на пільгових умовах складає 22 роки 0 місяців 16 днів, страховий стаж до 01.01.2004 13 років 09 місяців 10 днів, після 91.04.2004 8 років 03 місяця 06 днів (арк. спр. 43).

У трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 12.01.1988 ОСОБА_1 зазначено, що позивач з 01.09.1984 по 31.12.1987 навчався в СПТУ № 74 м. Первомайська за спеціальністю електрослюсар підземний (диплом А № 98977405 від 31.12.1987); 07.01.1988 - прийнятий електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею - шахта ім. Менжинського ВО «Первомайськвуголь»; 30.05.1988 - звільнений за ст. 36 п.3 КЗпП в зв`язку з призовом до лав Радянської Армії; з 15.06.1988 по 27.05.1990 - служба в лавах Радянської Армії; 05.07.1990 - прийнятий електрослюсарем 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею - шахта ім. Менжинського ВО «Первомайськвуголь»; 13.03.1993 - звільнений за ст. 38 КЗпП - записи № 1 - № 6 (арк. спр. 11-14, 48-50).

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 , виданого 31.12.1987, реєстраційний номер НОМЕР_5 , позивач з 01.09.1984 по 31.12.1987 навчався в середньому профтехучилищі № 74 м. Первомайськ Ворошиловградської області по професії електрослюсар підземний (з умінням виконувати роботу машиніста гірничих виймальних машин), повний курс навчання закінчив 31.12.1987 з присвоєнням кваліфікації «електрослюсар підземний 3 (третього) розряду» (арк. спр. 15).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_6 , виданого 14.06.1988, в пункті 8 якого зазначено про направлення позивача для проходження служби 15.06.1988 в п.12 є запис про постановку позивача на військовий облік після демобілізації 27.05.1990 (арк. спр. 6).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про навчання позивача з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ № 74 м. Первомайська за спеціальністю електрослюсар підземний (диплом А № 98977405 від 31.12.1987); з 07.01.1988 по 30.05.1988 про роботу на шахті ім. Менжинського ВО «Первомайськвуголь» на посаді електрослюсаря 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею; з 15.07.1990 по 27.05.1990 - службу в лавах Радянської Армії; з 05.07.1990 по 13.03.1993 про роботу на шахті ім. Менжинського ВО «Первомайськвуголь» на посаді електрослюсаря 3-го розряду підземним з повним робочим днем під землею.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури. Недоліки та неточності, які зазначені відповідачем, не залежали та не залежать від волевиявлення позивача, оскільки згідно законодавства обов`язок щодо заповнення та внесення відповідних відомостей до трудової книжки покладений саме на роботодавця, а не на робітника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем цей період зараховано до страхового та не зараховано до пільгового стажу, оскільки період роботи на шахті ІМ..В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988 не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1.

Як зазначено вище, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника; отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 , виданого 31.12.1987, реєстраційний номер 1017, позивач з 01.09.1984 по 31.12.1987 навчався в середньому профтехучилищі №74 м. Первомайськ Ворошиловградської області по професії електрослюсар підземний (з умінням виконувати роботу машиніста гірничих виймальних машин), повний курс навчання закінчив 31.12.1987 з присвоєнням кваліфікації «електрослюсар підземний 3 (третього) розряду».

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Як вже зазначалось, позивач закінчив 31.12.1987 повний курс навчання в середньому профтехучилищі №74 м. Первомайськ з присвоєнням кваліфікації «електрослюсар підземний 3 (третього) розряду».

Із записів трудової книжки позивача вбачається, що позивач з 01.09.1984 по 31.12.1987 навчався за спеціальністю «електрослюсар підземний», а починаючи з 07.01.1988 почав працювати електрослюсарем підземним III розряду з повним робочим днем під землею на шахті ім..В.Р. Менжинського.

З огляду на те, що позивач протягом 1 місяця після закінчення навчання у ПТУ № 74 працевлаштувався за здобутою спеціальністю, не врахування відповідачем періоду роботи з 07.01.1988 по 30.05.1988 є протиправним, відповідно, відповідачем неправомірно не враховано і період навчання позивача з 01.09.1984 по 31.12.1987 до пільгового стажу ОСОБА_1 .

Відповідач в оскаржуваному рішенні від 22.09.2020 року підставою відмови в зарахуванні до стажу вказав, що трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 110 від 17 серпня 1993 року : в запису № 2 в графі 4 дата і номер наказу № 136/к від 25.01.1988 дописано чорнилами іншого кольору, в запису № 3 дата звільнення 30.05.1988р., а дата наказу 31,05.1990р.

Під час внесення спірних записів до трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджена постановою Держпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція № 162).

Відповідно до Інструкції № 162 (п.2.2..п.2.3, п.2.5) заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, тощо. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виробляються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 1984 р в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 г.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р .; "05.01.1984". Записи виробляються акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. Виправлення виробляється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, запис № 2 на стор.2 виконаний акуратно, без дефектів, з дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин, не містить жодних сумнівних наведень. При цьому запис номеру та дати наказу чорнилом одного кольору, але з іншим відтінком не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, тому спірний період має бути зарахований позивачеві до пільгового стажу.

Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

В даному випадку, вчинення окремого запису іншою ручкою не викликає жодних сумнівів у дійсності таких записів в трудовій книжці позивача, та не потребує підтвердження додатковими документами.

Як вбачається з трудової книжки позивача (запис № 3 стор.2), уповноваженою особою під час здійснення записів в трудову книжку була допущена помилка в даті наказу про звільнення. При цьому запис містить підписи відповідальних осіб та печатку відділу кадрів Шахти імені В.Р. Менжинського Виробничого об`єднання по добутку вугілля «Первомайськвуголь» «Ворошиловграддержвуглепром» МВП СРСР.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Такий правовий висновок в повній мірі узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, згідно із яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідач, виносячи оскаржуване рішення, не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990 (1 рік 11 місяців 13 днів).

Законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011 -XII.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

При цьому на підставі ст. 8 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, зарахування періоду військової служби до стажу прямо передбачено нормами закону та не пов`язується з необхідністю сплати страхових внесків.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються, зокрема, військові квитки.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не врахував до стажу позивача період проходження строкової військової служби через відсутність номеру та дати видачі військового квитка в трудовій книжці.

В трудовій книжці позивача міститься запис про службу в Радянській Армії з 15.06.1988 року по 27.05.1990 року.

Із заявою про призначення пенсії позивачем також надавався військовий квиток серії НУ від 9313018, в пункті 8 якого зазначено про направлення позивача для проходження служби 15.06.1988 року, а в п.12 є запис про постановку позивача на військовий облік після демобілізації 27.05.1990 року.

При цьому жодних підстав вважати їх недійсними чи підробленими не вбачається. Ці записи завірено підписами військового комісару та командира військової частини та печатками військової частини, а тому підстав ставити під сумнів відомості, що містяться у військовому квитку не вбачається.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, але при цьому як законодавство, що діяло на момент служби позивача в армії, так і чинне законодавство містять особливі умови для зарахування служби в армії до пільгового стажу.

Зокрема, згідно ч.І ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того, вказані записи між собою пов`язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку із чим, наявність записів чорнилами одного кольору, але з іншим відтінком, а також помилка в даті наказу не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи до стажу.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Із записів трудової книжки позивача вбачається, що позивач з 15.06.1988 по 27.05.1990 проходив службу у лавах Радянської Армії та на момент призову на строкову військову службу працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тому позивач мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, період проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990 підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо незарахування відповідачем періоду роботи ОСОБА_1 на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 05.07.1990 по 13.03.1993 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 в зв`язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер роботи (2 роки 08 місяців 09 днів).

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день під землею. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

З тим, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи саме за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Натомість, УПФУ Попаснянського району не врахувало наявність всіх цих відомостей в трудовій книжці позивача, і основним аргументом своєї відмови навели відсутність довідки про пільговий характер роботи.

Так, дійсно Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Тому документи, видані на непідконтрольній Україні території, вважаються недійсними. А отже, усі свідоцтва, довідки та інші документи, навіть ті, на яких стоїть українська печатка, на території України вважаються недійсними та не мають юридичної сили.

Разом з тим, відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДВАТ шахта ім. В.Р. Менжинського ДП ДХК «Первомайськвугілля», код ЄДРПОУ 00177276 перебуває в стані припинення і місцеперебуванням підприємства є: м. Первомайськ Луганської області (нині тимчасово окупована територія).

А тому, у позивача немає можливості надати належні уточнюючи довідки, які вимагає відповідач.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (16.09.2020) позивачу виповнилось 51 рік.

Абз. 14-20 п.1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абз.1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. 1 і 15 -23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч.І ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п`ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV).

Отже, за умови зарахування спірних періодів до страхового та пільгового стажу позивача, він набуває право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988, час проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990; до пільгового стажу період роботи на шахті ім. В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 05.07.1990 по 13.03.1993 та період навчання з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ № 74 м. Первомайськ за спеціальністю електрослюсар підземний.

Як наслідок, в наявності підстави для скасування судом рішення відповідача від 22.09.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з абз. 3 частини 3 статті 114 «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки у даній справі позов задовольняється, судовий збір у розмірі 840,80 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з УПФУ в Попаснянському районі на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 22.09.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з абз. 2 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2020 про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши: до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на шахті ім.В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 07.01.1988 по 30.05.1988, час проходження строкової військової служби з 15.06.1988 по 27.05.1990; до пільгового стажу період роботи на шахті ІМ..В.Р. Менжинського ВО «Первомайськвугілля» з 05.07.1990 по 13.03.1993 та період навчання з 01.09.1984 по 31.12.1987 в СПТУ № 74 м. Первомайськ за спеціальністю електрослюсар підземний.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця