Рішення

від 10.12.2020 по справі 440/5897/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5897/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лохвицяшляхбуд" до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лохвицяшляхбуд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області № 187068 від 07 вересня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обгрунтування позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Лохвицяшляхбуд" вказувало на протиправність оскаржуваної вимоги. Стверджувало, що здійснювало перевезення асфальтобетон, однак єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів в русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України, атестована з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08. Однак зазначена Методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі, що свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України на транспорті.

03 листопада 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Державної служби України на транспорті. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваної постанови та встановленим в ході перевірки порушенням (а.с. 25-30).

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

13 липня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, відповідно до направлення на рейдову перевірку № 008084 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів.

У ході рейдової перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки КРАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм понад 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме: навантаження на здвоєну вісь 19,080 тон, при допустимих 16 тон.

За наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу складено довідку № 045661 від 15 липня 2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 042767 від 15 липня 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 222747 від 15 липня 2020 року.

На підставі вказаних документів сформований розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 042767 від 15 липня 2020 року.

Листом від 02 вересня 2020 року № 66656/33/24-20 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

07 вересня 2020 року за результатами розгляду справи про порушення позивачем Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями), відповідач прийняв постанову № 187068 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн (абзац 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (надалі - Закон № № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються КМУ.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою КМУ від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.

Згідно із пунктом 4 Правил № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т. а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно- вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно- вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно із пунктом 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У відповідності з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно із підпунктами 21, 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08 листопада 2006 року №1567 (Порядок №1567) у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за Формою згідно з додатком 3.

Відповідно до підпунктів 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567.

Частиною першою статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, - є автомобільний перевізник.

Судом встановлено, що 15 липня 2020 року водієм Ю.Г. ОСОБА_2 , згідно товарно-транспортної накладної б/н здійснювалося перевезення автомобілем КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 вантажу, а саме - асфальтобетон.

Після проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КРАЗ, модель 65055, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь перевищує нормативно-встановлені параметри 19,080 тонн, замість встановленої 16 тонн, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15 липня 2020 року.

Відповідно до результатів зважування, навантаження на вісі зазначеного транспортного засобу склало: 5,200 тонн; 9,600 тонн; 9,480 тонн. Повна маса транспортного засобу становила 24,280 тонн.

Як вбачається з наявних документів, транспортний засіб здійснював перевезення з перевищенням навантаження на здвоєну вісь 19,080 тонн, дозволена маса на яку 16 тонн. При цьому, загальна маса транспортного засобу не перевищувала 5%-вих вагових обмежень, при якій не передбачено штрафних санкцій. А саме при дозволеній загальній масі 40,000 тонн та дозволеній масі без штрафних санкцій - 42,000 тонн. Фактична загальна маса склала 24,280 тонн.

Окремо суд зазначає, що згідно пункту 22.5 ПДР осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м, однак згідно акту № 042767 від 15 липня 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не встановлено, що відстань між осями не перевищувала 2,5 м.

Важливою обставиною є те, що працівниками Укртрансбезпеки не враховано властивості вантажу, що перевозився (асфальтобетон). Асфальтобетон є вантажем, що може змінювати розподіл навантаження на вісі. Зважаючи на стан доріг, під час руху автомобіля даний вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу. І кожне зважування буде відрізнятись від попереднього.

А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як сипучий вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу.

Крім того з матеріалів справи неможливо встановити, що зважування здійснювалося на вагах, згідно наданого відповідачем Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки № П40М112205219.

Суд також зазначає, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (тобто з сипучим вантажем).

Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним сипучим видом вантажу, та, відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів при зважуванні сипучого вантажу.

При цьому, незважаючи на те, що з пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №671 виключені положення щодо наявності методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального обладнання) габаритно- вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, які на час є чинним.

Однак, на дату зважування така методика, затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, відсутня.

Враховуючи відсутність на час проведення габаритно-вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів, можна стверджувати про відсутність на час проведення зазначеного габаритно-вагового контролю правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд і застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення вагових параметрів.

За таких обставин, результати даного вимірювання не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. А тому відповідач при складанні оскаржуваної постанови і розрахунку плати за проїзд діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12 квітня 2018 року), у справі №826/442/13-а (постанова від 16 січня 2018 року), у справі №821/597/17 (постанова від 12 червня 2018 року) стосовно рішень, винесених на підставі неправомірно проведеної перевірки.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В спірному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лохвицяшляхбуд" про визнання протиправною та скасування постанови від 07 вересня 2020 року № 187068 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лохвицяшляхбуд" (код ЄДРПОУ 40748208, юридична адреса: вул. Героїв України, 61, Лохвицький район, м. Лохвиця, 37200) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: проспект Перемоги, 14, м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187068 від 07 вересня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лохвицяшляхбуд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко