Рішення

від 10.12.2020 по справі 440/5986/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5986/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду та Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського апеляційного суду /далі - відповідач-1/ та Державної судової адміністрації України /далі - відповідач-2, ДСА України/ про:

- визнання протиправними дій Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320,00 грн згідно частин першої та третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року;

- зобов`язання Полтавського апеляційного суду нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, надбавки за вислугу років 70 % від посадового окладу, за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в сумі 538537,78 грн;

- зобов`язання Державної судової адміністрації України перерахувати кошти в розмірі 538537,78 грн на рахунок Полтавського апеляційного суду для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року /а.с. 1-10/.

Позов обґрунтований тим, що позивач працює на посаді судді в Полтавському апеляційному суді та за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року їй нараховані розміри суддівської винагороди, які не відповідають розмірам, установленим положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» . Норма Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» , якою доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 та встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, не відповідає Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , а тому законодавче обмеження не може бути застосовано на визначення позивачу розміру суддівської винагороди за спірний період. Оскільки фінансування судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію, наявні підстави для зобов`язання Державної судової адміністрації України перерахувати кошти на рахунок Полтавського апеляційного суду для виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

У клопотаннях від 06 листопада 2020 року /а.с. 30/ та від 30 листопада 2020 року /а.с. 88-89/ щодо прийняття рішення по суті позовних вимог відповідач-1 поклався на розсуд суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 грудня 2020 року об 11:00.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач-1 не скористався, а подав суду клопотання /а.с. 89/, в якому зазначив, що в частині прийняття рішення по суті позовних вимог покладається на розсуд суду.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.71-79/ зазначив, що Законом України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29, якою встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. У рішенні Ради суддів України №22 від 24 квітня 2020 року зазначено, що обмеження, встановлені Законом України №553-ІХ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів. Дія положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року втратила чинність з 28 серпня 2020 року, а тому з вказаної дати виплата позивачу суддівської винагороди здійснюється у повному обсязі відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» . З огляду на те, що положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року у період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року були чинні, у відповідача-1 були відсутні підстави для його невиконання.

Крім того, у відзиві на позовну заяву Державна судова адміністрація України заявила клопотання про направлення цієї справи з поданням до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про направлення справи до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 КАС України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання /а.с. 87, 101, 107/.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі /а.с. 15/.

Від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи без участі його представника /а.с.88-89/.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною першою статті 205 згаданого Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що позивач заявила клопотання про розгляд справи без її участі, відповідач-1 заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а відповідач-2 явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини його неявки не повідомив, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання та у судове засідання не з`явилися, а потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, суд визнав за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Рішенням другої сесії Полтавської обласної Ради народних депутатів двадцять першого скликання від 31 травня 1990 року Про обрання народних суддів районних/міських/народних суддів Полтавської області /а.с.93/ обрано народним суддею Ленінського районного народного суду м. Полтави ОСОБА_1 .

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 /а.с.44-55/ ОСОБА_1 обрана суддею Октябрського районного суду м. Полтави безстроково згідно постанови Верховної Ради України №161/98-ВР від 04 березня 1998 року, а з 29 вересня 2011 року - прийнята на роботу на посаду судді апеляційного суду Полтавської області відповідно до постанови Верховної Ради України Про обрання суддів №3622-VІ від 07 липня 2011 року.

Указом Президента України "Про переведення суддів" №297/2018 від 28 вересня 2018 року /а.с.41-43/ переведено суддів апеляційного суду Полтавської області на роботу на посадах суддів Полтавського апеляційного суду, зокрема ОСОБА_1 .

Наказом т.в.о. керівника апарату суду Полтавського апеляційного суду №08-01/07 від 02 жовтня 2018 року «Про зарахування до штату суду» /а.с. 39/ наказано зарахувати до штату Полтавського апеляційного суду суддю ОСОБА_1 з 02 жовтня 2018 року з окладом згідно штатного розпису та виплачувати з 02 жовтня 2018 року судді ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70 % посадового окладу.

Наказом голови Полтавського апеляційного суду №07-04/24 від 12 грудня 2018 року /а.с 37/ наказано виплачувати секретарю судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 5 відсотків посадового окладу з 12 грудня 2018 року по 11 грудня 2021 року.

Наказом голови Полтавського апеляційного суду №07-04/13 від 07 лютого 2019 року /а.с 38/ наказано виплачувати з 07 лютого 2019 року щомісячну доплату за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, що має ступінь цілком таємно та таємно , в розмірі 10 % посадового окладу судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу голови Полтавського апеляційного суду №4.7-12/32 від 13 квітня 2020 року /а.с. 59/ наказано надати ОСОБА_1 частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 4 календарних дня з 15 квітня 2020 року по 21 квітня 2020 року включно та частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 22 квітня 2020 року по 13 травня 2020 року включно.

Згідно з витягом з табелю обліку використання робочого часу Полтавського апеляційного суду з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року /а.с.94/ ОСОБА_1 відпрацювала у квітні 2020 року 10 робочих днів та 11 робочих днів (з 15 квітня по 30 квітня 2020 року) перебувала у відпустці.

Відповідно до розрахункового листа за квітень 2020 року /а.с. 36/ ОСОБА_1 у квітні 2020 року нараховано та виплачено суддівську винагороду за 10 робочих днів та оплачено час відпустки за 11 робочих днів, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, складає 0,00 грн.

Згідно з витягом з табелю обліку використання робочого часу Полтавського апеляційного суду з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року /а.с.95/ ОСОБА_1 відпрацювала у травні 2020 року 12 робочих днів та 7 робочих днів перебувала у відпустці з 04 травня по 13 травня 2020 року.

Відповідно до розрахункового листа за травень 2020 року /а.с. 36/ ОСОБА_1 за травень 2020 року нараховано та виплачено суддівську винагороду за 12 робочих днів та оплачено час відпустки за 7 робочих днів, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, складає 105251,68 грн.

Згідно з витягом з табелю обліку використання робочого часу Полтавського апеляційного суду з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року /а.с.96/ ОСОБА_1 відпрацювала у червні 2020 року 20 робочих днів.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2020 року /а.с. 36/ ОСОБА_1 у червні 2020 року нараховано та виплачено суддівську винагороду за 20 робочих днів, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, складає 166648,50 грн.

Згідно з витягом з табелю обліку використання робочого часу Полтавського апеляційного суду з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року /а.с.97/ ОСОБА_1 відпрацювала у липні 2020 року 23 робочих дня.

Відповідно до розрахункового листа за липень 2020 року /а.с. 36/ ОСОБА_1 у липні 2020 року нараховано та виплачено суддівську винагороду за 23 робочих дня, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, складає 166648,50 грн.

Наказом в.о. голови Полтавського апеляційного суду №4.7-12/89 від 04 серпня 2020 року /а.с. 56/ наказано надати ОСОБА_1 частину щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 17 серпня 2020 року по 21 серпня 2020 року включно та наказом в.о. голови Полтавського апеляційного суду №4.7-12/90 від 05 серпня 2020 року /а.с. 57/ наказано надати ОСОБА_1 частину щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 1 календарний день 07 серпня 2020 року.

Згідно з витягом з табелю обліку використання робочого часу Полтавського апеляційного суду з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року /а.с.98/ ОСОБА_1 відпрацювала у серпні 2020 року 14 робочих днів та 6 робочих днів перебувала у додатковій відпустці.

Відповідно до розрахункового листа за серпень 2020 року /а.с. 36/ ОСОБА_1 у серпні 2020 року нараховано та виплачено суддівську винагороду за 14 робочих днів та оплачено час додаткової відпустки за 6 робочих днів, при цьому сума обмеження суддівської винагороди 10-ма розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, складає 116653,95 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи, викладеним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року /далі - Закон № 1402-VIII/ визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

А частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Згідно з частинами п`ятою - восьмою цієї ж статті суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року, яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 наступного змісту:

«Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)» .

У рішенні від 11 березня 2020 року №4-р/2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19), в якій розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, Конституційний Суд висловив позицію, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів» , на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Тобто Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до встановлення розміру суддівської винагороди. При наявності розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року не скасовано норму Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року щодо розміру суддівської винагороди, при визначенні розміру суддівської винагороди відповідач-1 повинен був керуватись вимогами статті 135 Закону № 1402-VIII, а не статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року), застосування якої прямо суперечить нормі статті 130 Конституції України.

При цьому суд зауважує, що за приписами статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Жодних належних та допустимих доказів того, що розмір бюджетних видатків на суддівську винагороду не дозволив відповідачу-1 виплатити суддівську винагороду в повному обсязі, відповідач-1 суду не надав.

Варто також зазначити, що, обмежуючи розмір суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» , всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону № 1402-VIII, а також юридичній позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, законодавець зумовив ситуацію, з огляду на яку розпорядники бюджетних коштів, серед яких і відповідач у цій справі, виконуючи вимоги Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", вимушені вчиняти дії, що порушують права та гарантії суддів.

З огляду на викладене та той факт, що позивач відпрацювала за період з 18 квітня по 30 квітня 2020 року 0 робочих днів, у травні 2020 року - 12 робочих днів у період з 14 травня по 31 травня 2020 року, у червні 2020 року - 20 робочих днів у період з 01 червня по 30 червня 2020 року, у липні 2020 року - 23 робочих дня у період з 01 липня по 31 липня 2020 року, за період з 01 серпня по 28 серпня 2020 року - 13 робочих днів у період з 01 серпня по 06 серпня 2020 року, з 08 серпня по 16 серпня 2020 року та з 22 серпня по 28 серпня 2020 року, суд доходить висновку про протиправність дій Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за періоди з 14 травня по 31 травня 2020 року, з 01 червня по 30 червня 2020 року, з 01 липня по 31 липня 2020 року, з 01 серпня по 06 серпня 2020 року, з 08 серпня по 16 серпня 2020 року та з 22 серпня по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 14 травня по 31 травня 2020 року, з 01 червня по 30 червня 2020 року, з 01 липня по 31 липня 2020 року, з 01 серпня по 06 серпня 2020 року, з 08 серпня по 16 серпня 2020 року та з 22 серпня по 28 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» , та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

Враховуючи, що у періоди з 18 квітня 2020 року по 13 травня 2020 року, 07 серпня 2020 року та з 17 серпня 2020 року по 21 серпня 2020 року позивач перебувала у відпустках, на оплату яких обмеження не поширювалися, у задоволенні позову у відповідній частині вимог слід відмовити.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної судової адміністрації України перерахувати кошти в розмірі 538537,78 грн на рахунок Полтавського апеляційного суду для виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання Державної судової адміністрації України перерахувати кошти на рахунок Полтавського апеляційного суду для виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року спрямована на виконання рішення суду у цій справі, а не на відновлення порушеного права позивача, така вимога є передчасною та необґрунтованою. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, а відтак суд доходить висновку, що позов у вказаній частині вимог задоволенню не підлягає.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Вирішуючи клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Отже, стаття 371 КАС України передбачає вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно. Так, негайному виконанню підлягає, зокрема, судове рішення, яким присуджено виплату заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, тобто задоволено вимогу позивача про стягнення конкретно визначеної суми заробітної плати, з якої і виокремлюється сума стягнення за один місяць.

Враховуючи ту обставину, що питання про стягнення суми суддівської винагороди судом не вирішувалось, натомість, належним способом відновлення порушеного права визначено зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату суддівської винагороди, підстави для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Полтавського апеляційного суду (вул. Соборності, буд. 18, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 42262431) та Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського апеляційного суду (вул. Соборності, буд. 18, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 42262431) щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за періоди з 14 травня по 31 травня 2020 року, з 01 червня по 30 червня 2020 року, з 01 липня по 31 липня 2020 року, з 01 серпня по 06 серпня 2020 року, з 08 серпня по 16 серпня 2020 року та з 22 серпня по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов`язати Полтавський апеляційний суд (вул. Соборності, буд. 18, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 42262431) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 14 травня по 31 травня 2020 року, з 01 червня по 30 червня 2020 року, з 01 липня по 31 липня 2020 року, з 01 серпня по 06 серпня 2020 року, з 08 серпня по 16 серпня 2020 року та з 22 серпня по 28 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» , та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення до негайного виконання відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк