Рішення

від 10.12.2020 по справі 540/3103/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3103/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.09.2020 року №171655,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №171655 від 15.09.2020 р.

Ухвалою від 23.10.2020р. відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як співвідповідача Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач 2), визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортного засобу DAF ХF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та напівпричепу КОGЕL реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Підставою для винесення відповідачем - 2 спірної постанови № 171655 від 15 вересня 2020 року є акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20 липня 2020 року № 217050. Зазначеним актом зафіксовано, що 20 липня 2020 року під час вчинення порушення, водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі DAF ХF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу КОGЕL реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснювалось транспортування вантажу висівки пшениці згідно товарно - транспортної накладної №136 від 20.07.2020 року. Вказана товарно - транспортна накладна є документом, який у розумінні ст. ст. 908, 909 ЦК України, ст. 50 Закону України Про автомобільний транспорт підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником). При цьому, згідно змісту вищевказаної накладної автомобільним перевізником є не позивач ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_5 ), а ПП ІНВЕСТАВТО , який є зовсім іншою та тим паче юридичною особою. Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство ІНВЕСТАВТО (код ЄДРПОУ 43013493) зареєстроване за адресою: 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Богдана Хмельницького, 2-Д. Основний вид його діяльності становить КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. Викладені обставини підтверджуються відповідними відомостями з вищевказаного реєстру, доступ до яких є вільним через мережу Інтернет.

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки його транспортний засіб фактично використовувався іншою особою, у той час як за ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, не скористались своїм правом подання відзиву, відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником:

- транспортного засобу - вантажного автомобілю марки DAF XF 105.460 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - DAF), зареєстрованого за ним відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 28.01.2017 р. ТСЦ №6141 м. Херсон;

- спеціалізовано напівпричепу-спеціалізованого напівсамоскиду КОGЕL реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за ним відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 26.11.2019 р.ТРЦ №6541.

27 липня 2020 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки на 222 км а/д Н - 23 проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортного засобу марки DAF XF 105.460 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 та КОGЕL реєстраційний номер НОМЕР_3 .

За результатами перевірки складені:

- акт від 20.07.2020 року № 217050, яким встановлено надання послуг із перевезення вантажу без оформлення документів - без оформлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа, що є порушенням ст.. 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

У акті зазначено, що перевезення здійснювалось на підставі ТТН № 136 від 20.07.2020р. водієм ОСОБА_2 , автомобіль обладнаний тахографом.

На підставі зазначеного акту 15.09.2020р. винесена постанова про застосування адністративно-господарського штрафу № 171655, яким до позивача застосований штраф - 1700,0 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі по тексту - Закон України № 2344-III) визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні.

Абзацом 1 статті 2 Закон України № 2344-III, законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закон України № 2344-III встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994 016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 48 Закону "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно - транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, серед інших документів повинні бути документи, передбачені п. 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті , які водій ОСОБА_2 не пред`явив.

Також, згідно п. 6.1 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачена відповідальність виключно автомобільних перевізників у вигляді адміністративно - господарських штрафів, у тому числі за відсутність документів, передбачених ст. 48 вищевказаного Закону.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ( ст. 33 Закону України Про автомобільний транспорт ).

Таким чином, системний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.

Тому, вирішальним при розгляді даної справи є встановлення факту чи є ОСОБА_1 у спірних правовідносинах автомобільним перевізником в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт .

Судом встановлено, що 20 липня 2020 року під час вчинення порушення водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі марки DAF XF 105.460 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснювалось транспортування вантажу висівки пшениці згідно товарно - транспортної накладної №136 від 20.07.2020 року.

Вказана товарно - транспортна накладна є документом, який у розумінні ст. ст. 908, 909 ЦК України, ст. 50 Закону України Про автомобільний транспорт підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).

При цьому, згідно змісту вищевказаної накладної автомобільним перевізником є ПП ІНВЕСТАВТО .

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство ІНВЕСТАВТО (код ЄДРПОУ 43013493) зареєстроване за адресою: 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Богдана Хмельницького, 2-Д. Основний вид його діяльності становить КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт. Викладені обставини підтверджуються відповідними відомостями з вищевказаного реєстру, доступ до яких є вільним через мережу Інтернет.

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки його транспортний засіб фактично використовувався іншою особою, у той час як за ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.

Як слідує з свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_4 та НОМЕР_2 , транспортний засіб марки DAF XF 105.460 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп КОGЕL реєстраційний номер НОМЕР_3 є приватною власністю ОСОБА_1 , а тому він мав законне право передавати керування цими транспортними засобами іншій фізичній особі ( ОСОБА_2 ), що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії ( НОМЕР_6 ), передавши їй реєстраційні документи на ці транспортні засоби, що в даному випадку жодним чином не зробило його учасником правовідносин з перевезення вантажу висівки пшениці, які виникають з договору перевезення вантажу, укладеного згідно товарно - транспортної накладної № 136 від 20.07.2020 року.

Зазначена товарно-транспортна накладна є доказом передачі транспортного засобу в користування іншій особі, яка виконувала перевезення, який, в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, є належним та допустимим.

ОСОБА_2 мав при собі посвідчення водія відповідної категорії серії ХОА № 117644, що підтверджується змістом акту № 217050 від 20.07.2020 року, товарно-транспортної накладної № 136 від 20 липня 2020 року та посвідченням водія останнього серії ХОА № 117644.

З огляду на положення ст. 60 Закону №2344-111, якою відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника та за вищенаведених обставин, підстави для застосування до позивач адміністративно-господарського штрафу, відсутні.

Також, суд відмічає наступне.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На виконання цих вимог відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довели правомірності спірного рішення та фактично визнали позовні вимоги.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №171655 від 15.09.2020 р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) ( код ЄДРПОУ 39816845; 03135, м.Київ, пр.Перемоги, 14).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 113070200