Рішення

від 10.12.2020 по справі 600/1286/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1286/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Припрутської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом Припрутської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 19 червня 2020 року №7/14 про розгляд клопотання;

- зобов`язати Припрутську сільську раду Новоселицького району Чернівецької області повторно розглянути та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Припруття, Новоселицького району, Чернівецької області.

1.2. Ухвалою суду від 26.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Рішенням 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області №7/14 від 19.06.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Припруття Новоселицького району Чернівецької області, у зв`язку з відсутність вільних земельних ділянок.

2.2. З таким рішенням Припрутської сільської ради позивач не згідний, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. В обґрунтування позовних вимог у поданій до суду позовній заяві представник позивача зазначає, що підстава для відмови, яка зазначена сільською радою у рішенні від 19 червня 2020 року є неправомірною та призвела до штучного створення перешкод у реалізації ним права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки).

3.2. При цьому вказує, що ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачає конкретні вимоги до оформлення клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Зокрема, у клопотання повинно бути зазначено: орієнтовний розмір земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки; до клопотання слід додати графічний матеріал на якому зображено місце розташування бажаної земельної ділянки.

3.3. Зазначає, що всі вимоги при поданні клопотання ним були дотримані та зазначені всі необхідні відомості в клопотанні і додано до нього графічний матеріал, а тому є всі підстави для зобов`язання відповідача вчинити єдину законну дію, а саме надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Позиція відповідача

3.4. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі було направлено йому на офіційну електронну адресу двічі 26.08.2020 року та 02.10.2020 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами про надіслання відправлення (а.с. 11-12). У зв`язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що з метою отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Припруття Новоселицького району Чернівецької області позивач звернувся до Припрутської сільської ради із відповідним клопотання від 22.05.2020 року (а.с. 4). До вказаного клопотання позивачем додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 5).

5.2. Однак, Рішенням 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області №7/14 від 19.06.2020 року Про розгляд клопотання ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Припруття Новоселицького району Чернівецької області, у зв`язку з відсутність вільних земельних ділянок (а.с. 6).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього позову є Рішення Припрутської сільської ради №7/14 від 19.06.2020 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в с. Припруття Новоселицького району Чернівецької області для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). А тому, у цій справі, суд має надати оцінку на предмет правомірності такого рішення через призму верховенства права.

6.2. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

6.3. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

6.4. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

6.5. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV (далі - Закон №858-IV) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

6.6. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону №858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

6.7. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

6.8. Статтею 38 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

6.9. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (стаття 39 ЗК України).

6.10. Відповідно до статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

6.11. Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Згідно пункту "г" частини 1 вказаної статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

6.12. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

6.13. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

6.14. У свою чергу, згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

6.15. Отже, із системного аналізу вказаних норм видно, що законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель державної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

6.16. Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

6.17. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі № 812/1450/17.

6.18. Як встановлено вище судом, Рішенням 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області №7/14 від 19.06.2020 року Про розгляд клопотання ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Припруття Новоселицького району Чернівецької області, у зв`язку з відсутність вільних земельних ділянок.

6.19. Отже, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало те, що вільні земельні ділянки відсутні.

6.20. Однак, на переконання суду, така позиція відповідача суперечить положенням ЗК України, які не містять зазначеної підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки.

6.21. При цьому, судом у цій справі встановлено, що позивачем, у відповідності до вимог частини 6 статті 118 ЗК України, до клопотання від 22.05.2020 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 5).

6.22. Дослідженням вказаного графічного матеріалу судом встановлено, що на місці обраного позивачем бажаного місця розташування знаходиться несформована земельна ділянка.

6.23. Відтак, відповідач без належного обґрунтування, не дослідивши додані до клопотання позивача матеріали, відмовив позивачу у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки

6.24. Як зазначено судом вище, підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним, що зокрема слідує із слова "лише".

6.25. За таких обставин, суд вважає, що рішення 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області №7/14 від 19.06.2020 року Про розгляд клопотання прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному наказі органу місцевого самоврядування не наведено.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, зазначені відповідачем в рішенні №7/14 від 19.06.2020 року, не є належними підставами відповідно до норм ЗК України для такої відмови, а отже відповідач діяв всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7.2. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

7.3. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття рішення №7/14 від 19.06.2020 року щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача. А тому, позов в частині визнання протиправним та скасування Рішення Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 19 червня 2020 року №7/14 підлягає задоволенню.

7.4. Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування Рішення Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області від 19 червня 2020 року №7/14, суд враховує, що згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України питання щодо відведення спірної земельної ділянки у власність належить саме до компетенції відповідача, який, в свою чергу безпідставно відмовив у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність.

7.5. Відтак, щодо вимоги позивача зобов`язати Припрутську сільську раду Новоселицького району Чернівецької області повторно розглянути та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Припруття, Новоселицького району, Чернівецької області суд зазначає наступне.

7.6. Зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в повній мірі відповідає завданням та меті адміністративного судочинства. Однак, в частині зобов`язання надати ОСОБА_1 такий дозвіл позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначено судом вище, питання щодо відведення спірної земельної ділянки у власність належить саме до компетенції відповідача.

7.7. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.

7.8. Водночас, суд звертає увагу на те, що повторний розгляд заяви ОСОБА_1 повинен бути здійснений з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

7.9. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті рішення відповідачем щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів "може", "або".

7.10. У випадку, коли повноваження суб`єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії "задоволити-відмовити", а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 841 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією №51044483 від 19.08.2020 року (а.с. 3). Однак, суд звертає увагу, розмір судового збору, який позивачу належало сплатити, становить 840 грн. 80 коп. Відтак, суд вирішує питання про розподіл судових витрат позивача в межах суми судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. У свою чергу, сума переплати судового збору у розмірі 1 грн. підлягає поверненню позивачу за його клопотанням з Державного бюджету України як надміру сплачений судовий збір.

8.3. Оскільки, позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 630 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Припрутської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення 36 сесії VII скликання Припрутської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області №7/14 від 19.06.2020 року Про розгляд клопотання .

3. Зобов`язати Припрутську сільську раду Новоселицького району Чернівецької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Припруття, Новоселицького району, Чернівецької області, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №51044483 від 19.08.2020 року судового збору у розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Чернівецька міська рада (60325, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Припруття, код ЄДРПОУ 02165490).

Суддя О.В. Анісімов