Головуючий І інстанції: А.Б. Діска
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 р. Справа № 480/3843/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕЛС", Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/3843/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕЛС"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "АГРОВЕЛС" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.05.2020 № 42120; зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.05.2020 № 42120.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що віднесення платника до категорії ризикових створює перешкоди для належного здійснення позивачем господарської діяльності та призводить до можливого отримання податковим органом вигоди від протиправних дій.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушують його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ТОВ АГРОВЕЛС перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Сумській області від 13.05.2020 № 142, комісією прийнято рішення про внесення ТОВ АГРОВЕЛС до журналу ризикових платників ІТС "Податковий блок" за ознаками ризику - "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".
Рішенням Головного управління ДПС у Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.05.2020 № 42120 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних та листа Головного управління ДПС у м. Києві від 08.05.2020 № 14276/26-15-06-05-11.
Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності рішення про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та передчасності позовних вимог щодо зобов`язання податкового органу виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
У свою чергу, додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 13.05.2020 № 42120 про відповідність ТОВ "АГРОВЕЛС" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ґрунтується на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.
Так, додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація".
У свою чергу зазначене поле оскаржуваного рішення містить наступну інформацію: "дані Єдиного реєстру податкових накладних та лист ГУ ДПС у м. Києві від 08.05.2020 №14276/26-15-06-05-11".
Втім, які саме дані Єдиного реєстру податкових накладних свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у оскаржуваному рішенні не зазначено.
Крім того відсутні посилання на критерії ризиковості здійснення операцій, передбачені додатком 3 до Порядку № 1165.
Додаткового слід звернути увагу, що за змістом протоколу Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Сумській області від 13.05.2020 № 142, яким зафіксовано процес обговорення спірного питання, також не встановлено наявність конкретної податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення ТОВ АГРОВЕЛС господарської операції.
Відповідачем у ході розгляду справи також на надано доказів, які досліджувалися Комісією, та стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вказаний протокол та оскаржуване рішення податкового органу не містять обґрунтованих підстав віднесення ТОВ АГРОВЕЛС до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Натомість з приводу наявності податкової інформації, зокрема, стосовно контрагентів платника податків, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.
Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.
Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 по справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до ТОВ АГРОВЕЛС п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в цій частині - залишенню без змін.
У той же час стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Сумській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно їх передчасності та зазначає наступне.
Так, доводи відповідача стосовно зазначеної частини позивних вимог зводять до того, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушуються його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову, на підтвердження чого відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у в постановах від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18.
Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
При цьому, нормами Порядку № 1165 прямо передбачена можливість оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, у тому числі у судовому порядку.
Натомість, висновки Верховного Суду у зазначених постановах сформовані стосовно правовідносин, що склались до 31.01.2020, в момент чинності Порядку № 117, яким можливість оскарження таких рішень контролюючого органу не передбачалась.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ "АГРОВЕЛС" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.
Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати господарську діяльність.
Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв`язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення про визначення ТОВ АГРОВЕЛС таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на що підлягає задоволенню.
При цьому, задоволення позовних вимог у цій частині не є втручанням у здійснення відповідачем дискреційних повноважень.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні наведеної частини позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову, із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕЛС", Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі № 480/3843/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕЛС".
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕЛС" - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕЛС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі № 480/3843/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 14.12.2020 |
Номер документу | 93434146 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Ральченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні