Постанова

від 09.12.2020 по справі 640/10173/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10173/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

за участю секретаря Скидан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року

у справі № 640/10173/19 (розглянуто у порядку спрощеного провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НХ Лоджистікс Укр"

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НХ Лоджистікс Укр" (надалі - позивач, ТОВ "НХ Лоджистікс Укр") з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №03338611207.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами камеральної перевірки позивача, якою встановлено порушення у перевіряємому періоді в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, однак на переконання позивача висновок відповідача про заниження позивачем об`єкту оподаткування зроблено без належної перевірки відповідних показників, що в свою чергу підтверджені документально.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НХ Лоджистікс Укр" - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 квітня 2019 року №03338611207.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НХ Лоджистікс Укр" (код: 41848090, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код: 39439980,адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19) судові витрати у сумі 6987,60 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, ГУ ДФС у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 465839,00 грн.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та надав суду апеляційної інстанції.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за грудень 2018 року, січень 2019 року ТОВ "НХ Лоджистікс Укр" (код 41848090).

За результатом перевірки контролюючим органом складено акт від 21 березня 2019 року №2081/26-15-12-07-20/41848090 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 465839,00 грн.

Контролюючим органом встановлено, що ТОВ "НХ Лоджистікс Укр" у податковій звітності з урахуванням уточнюючих розрахунків до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року віднесена сума ПДВ у розмірі 771095,00 грн. При цьому, в декларації з ПДВ за листопад 2018 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) зазначена 298649,00 грн.

Перевіркою показників уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року (реєстраційний №9048066166 від 15 березня 2019 року) на арифметико-логічні помилки встановлено завищення від`ємного значення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 472466,00 грн.

Так, показники уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за січень 2019 року (реєстраційний №9027401033 від 20 лютого 2019 року) на арифметико-логічні помилки встановлено завищення від`ємного значення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 465839,00 грн.

Із посиланням на приписи пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та положення наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 28 січня 2016 року №21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/282895), уповноваженою особою відповідача в акті від 21 березня 2019 року №2081/26-15-12-07-20/41848090 вчинено запис про завищення ТОВ "НХ Лоджистікс Укр" податкового кредиту на суму 465839,00 грн. в порушення вищенаведених норм податкового законодавства.

Не погоджуючись з висновками акту від 21 березня 2019 року №2081/26-15-12-07-20/41848090, ТОВ "НХ Лоджистікс Укр" подавалось заперечення від 05 квітня 2019 року (вх. ГУ ДФС у м. Києві №76153/10 від 05 квітня 2019 року) з вимогою, у тому числі, визнати їх протиправними. Однак за результатами розгляду, згідно листа відповідача від 15 квітня 2019 року №71419/10/26-15-12-15-07-18, висновки вказаного акту залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №03338611207, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 465839 грн.

Позивач, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, оскільки зі сторони позивача мало місце арифметико-логічні помилки, які за своєю природою не свідчать про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Крім того, перевірка достовірності зазначених позивачем показників, зокрема за нормами пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, могла бути здійснена в результаті документальної позапланової перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю, з огляду на наступне.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Вжиття законодавцем словосполучень "та/або" в конструкції вказаної норми свідчить про наявність окремої підстави для проведення документальної позапланової перевірки, а саме: у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість , з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень .

При цьому, за наведеної підстави, для проведення перевірки законодавством не вимагається одночасної наявності визначених розділом V Податкового кодексу України підстав для перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом зазначено, що завищення позивачем суми від`ємного значення податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 472446,00 грн. виникло внаслідок того, що в уточнюючій декларації ТОВ "НХ Лоджистікс Укр" за грудень 2018 року від 15 березня 2019 року №9048066166 в рядку 21 була вказана сума 771095,00 грн., при тому що в декларації з ПДВ за листопад 2018 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становила 298649,00 грн. (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації, переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду).

Так, позивачем 15 березня 2019 року подавались уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у поданих податкових деклараціях з ПДВ, та якими було збільшено значення рядка 21 податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці, що в свою чергу призвело до збільшення значення рядка 16.1 податкових декларацій з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.

Зокрема, уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ містять наступні дані:

- за листопад 2018 року (реєстраційний №9048024101) - уточнено та змінено показник рядка 21 з 298649,00 грн. на 771095,00 грн.;

- за грудень 2018 року (реєстраційний №9048066166) - уточнено та змінено показник рядка 21 з 284070,00 грн. на 749909,00 грн.;

- за січень 2019 року (реєстраційний №9048258869) - уточнено та змінено показник рядка 21 з 205596,00 грн. на 704062,00 грн.

Також, 19 березня 2019 року позивачем подано декларацію з ПДВ за лютий 2019 року (реєстраційний №9049981876) у якій в рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного періоду) вказано суму 704062,00 грн.

Статтею 200 ПК України визначено, зокрема, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4.).

Згідно з статтею 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1).

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2).

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (далі по тексту - Порядок №21), підпунктом 5 пункту 5 розділу V якого визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось апелянтом, що у відповідності до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 та пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України згідно даних Системи електронного адміністрування ПДВ, а саме вантажно-митних декларацій: від 23 листопада 2018 року №UA125100/2018/334088 на суму ПДВ 21675,57 грн., від 20 листопада 2018 року №UA100290/2018/493448 на суму ПДВ 74920,61 грн., від 20 листопада 2018 року №UA125100/2018/333570 на суму ПДВ 416273,51 грн., від 15 листопада 2018 року №UA125100/2018/333236 на суму ПДВ 66814,57 грн., від 08 листопада 2018 року №UA125100/2018/331904 на суму ПДВ 17862,04 грн., від 02 листопада 2018 року №UA100230/2018/498502 на суму ПДВ 67389,74 грн., загалом на суму 664936,04 грн. - ТОВ "НХ Лоджистікс Укр" мало право віднести зазначену суму до податкового кредиту з відображенням цих даних в уточнюючій декларації за листопад 2018 року.

У відповідності до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до приписів пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Статтею 49 ПК України визначено, зокрема, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1).

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2).

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки (пункт 49.3).

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пункт 49.8).

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється (пункт 49.10).

Згідно приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №21, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Розділом ІV Порядку №21 визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку (пункт 1).

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу (пункт 2).

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3).

Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу (пункт 4).

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування (пункт 5).

Згідно Розділу VI Порядку №21, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу (пункт 1).

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (пункт 2).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (пункт 3).

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення) (пункт 4).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 (пункт 7).

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 8).

Таким чином, подання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою Податковим кодексом України та Порядком №21, а уточнюючий розрахунок є невід`ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених підпунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Враховуючи відсутність передбачених підпунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України відповідачем прийнято поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

З матеріалів справи вбачається, що при заповненні декларації (уточнених розрахунків) мала місце методологічна помилка через перенесення від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в рядок 16.1 декларації, а не в рядок 16.2, та яка не впливала на фінансовий результат відповідно до зазначених показників за поданими уточнюючими розрахунками.

Подання уточнюючих декларацій з ПДВ за листопад 2018 року, дані якої знайшли своє відображення у змінених деклараціях за грудень 2018 року та січень 2019 року, обґрунтовувалось тим, що при подачі первинної звітності з ПДВ за листопад 2018 року позивачем не були враховані всі вантажно-митні декларації за листопад 2018 року на загальну суму ПДВ 664936,04 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідні уточнюючі розрахунки не брались відповідачем до уваги під час складання акту камеральної перевірки від 21 березня 2019 року №2081/26-15-12-07-20/41848090, оскільки дані рядків 16.1 та 21 уточнюючих декларацій з ПДВ за листопад 2018 року - лютий 2018 року мали вже інші показники, а ні ж зазначені в акті перевірки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, шо контролюючим органом всупереч вимогам пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено камеральну перевірки, а невиїздну позапланову.

Також, колегія суддів звертає увагу, що при проведенні камеральної перевірки та встановлення обставин справи позивач був позбавлений можливості надати контролюючому органу необхідні документи, для встановлення обставин викладених в акті перевірки порушень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву (запереченню) на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк

Повний текст постанови складено 10 грудня 2020 року.