Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/19261/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19261/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0275561206 від 01.04.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 46343,69 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201Податкового кодексу України являється неправомірним, оскільки затримка реєстрації податкових накладних відбулася з вини податкового органу, а не позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року замінено відповідача у справі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 квітня 2018 року ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" та KLIMAFON GmbH уклали зовнішньоекономічний контракт, на підставі якого ТОВ "ПАРК ТРЕЙД", в установленому законом порядку, імпортує на митну територію України товар, який розмитнює та сплачує податки. Зазвичай імпортований товар Позивач реалізовує на території України оптовими партіями підприємствам-резидентам, що супроводжується обов`язком складати та реєструвати податкові накладні.

У зв`язку зі здійсненням зазначеної господарської діяльності, ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" з травня по вересень 2018 року імпортувало на митну територію України товарів на загальну суму 10 792 152,40 грн, та сплатило за митне оформлення до бюджету України 2 157 600,00 грн., у тому числі 1 798 692,07 грн податку на додану вартість, що підтверджуються копіями контракту та платіжних доручень, наявних у матеріалах справи. Кошти, сплачені позивачем як податкові зобов`язання з ПДВ при імпорті, податковий орган самостійно спрямував у рахунок погашення податкового боргу.

08 травня 2019 року на адресу позивача надійшов лист, в якому знаходилось податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0275561206 від 01.04.2019 року, виписане на підставі пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та акту перевірки №970/26-15-12-06/41128265 від 06.02.2019 року.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0275561206 від 01.04.2019 року оскаржуваного рішення ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАРК ТРЕЙД" порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на що до ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" застосовано штрафні санкції, а саме:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 52353 грн 11 коп, щодо якої застосовується штраф/застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі - п`ять тисяч двісті тридцять п`ять гривень 31 копійка;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 18879,50 грн, щодо якої застосовується штраф/застосовано штраф в розмірі 30% у сумі - п`ять тисяч шістсот шістдесят три гривні 88 копійок;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 88611 грн 24 коп, щодо якої застосовується штраф/застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі - тридцять п`ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 50 копійок.

Загальна сума штрафу становить 46343,69 грн (сорок шість тисяч триста сорок три гривні 69 копійок).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення був Акт перевірки № 970/26-15-12-06/41128265 від 06.02.2019 року.

Вказана перевірка була проведена головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Маркіною Наталією Леонідівною, на підставі п.п. 20.1.4 п 20.1 ст.20 та п. 75.1 ст.75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України.

Оскільки, вказаний Акт перевірки ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" не було отримано позивачем, товариство 14 травня 2019 року направило на адресу податкового органу лист за № 1, у якому просило ГУ ДФС у м. Києві надати копію Акту № 970/26-15-12-06/41128265 від 06.02.2019 року.

Вищезазначений лист відповідач отримав 14.05.2019 року, що підтверджується №вх. №99165/10. Копію Акту перевірки ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" отримало 20.05.2019 року, проте термін на надання заперечень на Акт перевірки був пропущений.

Як вбачається із Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:

- відповідно до квитанції № 1 від 06.07.2018 року, податкова накладна №2 від 18.06.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (5318,65) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-1169534,68);

- відповідно до квитанції № 1 від 13.08.2018 року, податкова накладна №2 від 16.07.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (2520,00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-792089,70);

- відповідно до квитанції № 1 від 29.08.2018 року, податкова накладна №2 від 01.08.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (34320,38) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-84844,90);

- відповідно до квитанції № 1 від 27.09.2018 року, податкова накладна №1 від 04.09.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (2507,24) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-118127,07);

- відповідно до квитанції № 1 від 05.10.2018 року, податкова накладна №2 від 18.09.2018 не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (3334,49) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-108847,68);

- відповідно до квитанції № 1 від 07.11.2018 року, податкова накладна № 2 від 25.10.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (8784,00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-112117,35);

- відповідно до квитанції № 1 від 26.07.2018 року, податкова накладна №1 від 02.07.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (13430,38) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-793529,13);

- відповідно до квитанції № 1 від 07.11.2018 року, податкова накладна №1 від 17.10.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (10095,59) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-112117,35).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2019 року № 0275561206, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Положення ст. 201 ПК України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

За приписами п. 120-1.1 ст. 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз положень статей 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України свідчить, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.

Разом з тим, підставою для притягнення до юридичної відповідальності є скоєння платником податків діяння, яке містить склад правопорушення. До складових чинників складу правопорушення належить вина. Притягнення особи до відповідальності без наявності вини у його діях не допускається, крім, випадків, визначених законом.

Колегія суддів зазначає, що 06.02.2019 року відповідачем було проведено камеральну перевірку, якою встановлено, що ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" порушено граничний термін реєстрації 12 податкових накладних.

Як вбачається із Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:

- відповідно до квитанції № 1 від 06.07.2018 року, податкова накладна №2 від 18.06.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (5318,65) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-1169534,68);

- відповідно до квитанції № 1 від 13.08.2018 року, податкова накладна №2 від 16.07.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (2520,00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-792089,70);

- відповідно до квитанції № 1 від 29.08.2018 року, податкова накладна №2 від 01.08.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (34320,38) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-84844,90);

- відповідно до квитанції № 1 від 27.09.2018 року, податкова накладна №1 від 04.09.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (2507,24) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-118127,07);

- відповідно до квитанції № 1 від 05.10.2018 року, податкова накладна №2 від 18.09.2018 не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (3334,49) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-108847,68);

- відповідно до квитанції № 1 від 07.11.2018 року, податкова накладна № 2 від 25.10.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (8784,00) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-112117,35);

- відповідно до квитанції № 1 від 26.07.2018 року, податкова накладна №1 від 02.07.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (13430,38) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-793529,13);

- відповідно до квитанції № 1 від 07.11.2018 року, податкова накладна №1 від 17.10.2018 року не може бути прийнята, оскільки сума ПДВ в документі (10095,59) не може перевищувати суму ПДВ на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (-112117,35).

Вказані податкові накладні позивачем було своєчасно складено, своєчасно направлено до контролюючого органу та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість у встановлений законом термін. Податкові декларації з податку на додану вартість своєчасно доставлено, отримано та прийнято Державною фіскальною службою України, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій та Зведеною наочною таблицею відображення на підставі первинних документів у звітних деклараціях з ПДВ, які подані до ДФС.

Державна фіскальна служба України аргументувала відмову від прийняття вищезазначених податкових накладних від`ємним значенням суми ліміту (сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), але на момент реєстрації податкових накладних ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" фактично мало переплату з податку на додану вартість, що відображено на підставі первинних документів у звітних деклараціях з ПДВ, які подані до ДФС та відповідно прийняті.

Від`ємне значення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виникло внаслідок неправомірних дій ДФС України з реєстраційних дій стосовно податкових накладних та розрахунків коригування до них, починаючи з 2017 року.

За результатами здійснення господарської діяльності у жовтні 2017 року ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" було складено податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 195 723,25 грн. та надіслано їх для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанцій №1 реєстрацію цих податкових накладних було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Рішеннями комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовлено у реєстрації податкових накладних в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас, як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, у листопаді 2017 року позивачем самостійно встановлено факт помилковості складання та надіслання на реєстрацію всіх цих податкових накладних, але оскільки податкові накладні були заблоковані, коригування до них у звітному періоді зробити позивачем було неможливо. В той же час про помилковість було негайно повідомлено контролюючий орган. У повідомленні про помилковість складання податкових накладних, надісланому засобами електронного зв`язку, позивач просив контролюючий орган не реєструвати помилково складені податкові накладні.

Позивач склав податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року, у якій не відобразив дані, зазначені в помилково складених податкових накладних (складених без факту здійснення господарської операції) і реєстрація яких у ЄРПН на час подання податкової звітності була зупинена. Відповідно до квитанції №1 від 15 листопада 2017 року зазначена податкова декларація була прийнята податкових органом. Згідно абзацом 2 пункту 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац 1 пункт 6 розділ III Порядку №21). Отже, показники, зазначені позивачем у податковій декларації за жовтень 2017 року, були визначені вірно - без врахування помилкових податкових накладних.

У подальшому у лютому 2018 року, згідно з квитанціями №2 всі ці податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН відповідно до вимог пункту 57-1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Реєстрацію податкових накладних здійснено із неправильним застосуванням пункту 57-1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Отримавши квитанції про реєстрацію помилкових податкових накладних, розуміючи негативні наслідки такої реєстрації для власного майнового стану, позивач склав та надіслав для реєстрації у ЄРПН розрахунки коригування щодо кожної з податкових накладних, якими повністю відкоригував податкові зобов`язання з ПДВ, які виникли зі всіх зареєстрованих податкових накладних. Зазначені розрахунки коригування до податкових накладних ДФС України було прийнято та зареєстровано.

Внаслідок реєстрації помилкових податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних у лютому 2018 року значення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, яке відображається у системі електронного адміністрування ПДВ, повинно було обнулитися. Проте, цього не відбулося. У системі електронного адміністрування ПДВ після реєстрації податкових накладних 2017 року значення суми податку, на яку ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" має право зареєструвати податкові накладні, набуло від`ємного значення, а реєстрація розрахунків коригування не відкорегувало це значення.

Позивач надавав письмові пояснення щодо помилковості складання податкових накладних, проте ДФС України такі пояснення не врахувало. Оскарження зазначених дій ДФС України в адміністративному порядку, жодних результатів не дало, у зв`язку з чим, виникла необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.

Вказані обставини, що стосуються податкових накладних, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019 року у справі №640/5745/19, яке набрало законної сили, дії ДФС України було визнано протиправними та було зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙД" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 2 195 723, 25 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ТОВ "ПАРК ТРЕЙД" не могло зареєструвати податкові накладні, оскільки відповідач протиправно не збільшував в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вплинуло на можливість своєчасної реєстрації будь-яких податкових накладних, починаючи з лютого 2018 року.

Враховуючи вищевикладне, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що затримка реєстрації податкових накладних відбулася не з вини ТОВ "ПАРК ТРЕЙД", а внаслідок протипраних дій податкового органу, які полягають у відмові прийняття на реєстрацію своєчасно поданих позивачем податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року №0275561206 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.