Постанова

від 08.12.2020 по справі 140/3382/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3382/19 пров. № А/857/12584/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Курильця А.Р., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 140/3382/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КАСМА до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Костюкевич С.Ф. в м. Луцьку Волинської області 03.09.2020 року згідно з протоколом судового засідання о 12:52 год.), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Касма (далі - позивач, ТзОВ Касма ) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000590/2 від 04.07.2019 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскільки в документах, які надані позивачем до Поліської митниці держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України), були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в її задоволенні.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, правом на участь у судовому засіданні не скористалися, проте їх неявка, відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Згідно з правилами, визначеними частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 12.09.2018 року між ТзОВ Касма (покупцем) та Фірмою Arka Service UG (продавцем) укладено Контракт № 02/09-18 Рu, за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар: автомобілі нові та бувші у використанні; нові та бувші у використанні трактори, комбайни, автобуси, навантажувачі, мотоцикли, промислове, виробниче обладнання, запчастини, в тому числі і кузови для транспортних засобів, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.1 Контракту № 02/09-18 Рu сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Контракту № 02/09-18 Рu від 12.09.2018 року позивачу поставлено комбайн зернозбиральний, марка - Claas, модель - Lexion 560, ідентифікаційний номер - 58405631, тип двигуна дизельний, призначений для проведення сільськогосподарських робіт, тип - комбайн зернозбиральний, календарний рік виготовлення - 2009, укомплектований жаткою - марка - Claas 715, ідентифікаційний номер 71504215, ширина захвату жатки - 9 м, календарний рік виготовлення - 2008 та відповідно до рахунку-інвойса № Ro-190626-02-An/-Re від 26.06.2019 року вартість товару становить 39000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA205090/2019/080904, у якій визначено митну вартість товару 42616 Євро на рівні 1267474,38 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205090/2019/080904 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: автотранспортну накладну від 01.07.2019 року, рахунок-фактуру (commercial invoice) № Ro-190626-02-An/-Re від 26.06.2019 року, декларацію про проходження товару № Ro-190626-02-An/-Re, договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 02/09-18 Рu від 12.09.2018 року, копію митної декларації країни відправлення № 19PL301010E0547630.

04.07.2019 року Волинською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні товару, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205110/2019/00590 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА205110/2019/000590/2 від 04.07.2019 року.

Позивач, не погодившись з позицією відповідача звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано скоригованої митної вартості, натомість поданими позивачем документами підтверджується заявлена митна вартість автомобіля..

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів розділені на основний та другорядні.

Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, закріплені положеннями пункту 2 частини 1 статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В той же час, відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГATT).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 МК України.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак, зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2019 апеляційним судом встановлено, що у органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу.

Апеляційним судом встановлено, що між ТзОВ Касма (покупцем) та Фірмою Arka Service UG (продавцем) укладено Контракт № 02/09-18 Рu, за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар: автомобілі нові та бувші у використанні; нові та бувші у використанні трактори, комбайни, автобуси, навантажувачі, мотоцикли, промислове, виробниче обладнання, запчастини, в тому числі і кузови для транспортних засобів, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 4.1 Контракту № 02/09-18 Рu сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах після оплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Контракту № 02/09-18 Рu від 12.09.2018 року позивачу поставлено комбайн зернозбиральний, марка - Claas, модель - Lexion 560, ідентифікаційний номер - 58405631, тип двигуна дизельний, призначений для проведення сільськогосподарських робіт, тип - комбайн зернозбиральний, календарний рік виготовлення - 2009, укомплектований жаткою - марка - Claas 715, ідентифікаційний номер 71504215, ширина захвату жатки - 9 м, календарний рік виготовлення - 2008 та відповідно до рахунку-інвойса № Ro-190626-02-An/-Re від 26.06.2019 року вартість товару становить 39000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA205090/2019/080904, у якій визначено митну вартість товару 42616 Євро на рівні 1267474,38 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205090/2019/080904 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: автотранспортну накладну від 01.07.2019 року, рахунок-фактуру (commercial invoice) № Ro-190626-02-An/-Re від 26.06.2019 року, декларацію про проходження товару № Ro-190626-02-An/-Re, договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 02/09-18 Рu від 12.09.2018 року, копію митної декларації країни відправлення № 19PL301010E0547630.

Також встановлено, що TзOB Касма виконала зобов`язання перед контрагентом ARKA SERVICE належним чином, що встановлено з реєстру операцій TзOB Касма з ARKA SERVICE за період з 01.01.2019 року по 28.12.2019 року, що роздрукований із веб-ресурсу клієнт-банк AT ПУМБ . TзOB Касма є імпортером транспортних засобів та здійснює поставки партіями, відтак, і оплати з контрагентами проводяться за партії транспортних засобів. Графа 11 реєстру операцій містить відомості про оплату на суму 30000,00 євро від 16.07.2019 року та на суму 10000 євро від 29.07.2019 року. Отримувачем згідно з реєстром є ARKA SERVICE. Платежі були здійснені за партії імпортований транспортних засобів, серед яких і був (комбайн зернозбиральний, марка - Claas, модель - Lexion 560, ідентифікаційний номер - 58405631, тип двигуна дизельний, призначений для проведення сільськогосподарських робіт, тип - комбайн зернозбиральний, календарний рік виготовлення - 2009, ціна якого 38500,00 євро.

Крім того, в матеріалах справи міститься реєстр проведених операції TзOB Касма із ARKA SERVICE за 2019 рік. Графа 145 Реєстру у третій колонці містить відомості саме про імпортований транспортний засіб (комбайн зернозбиральний, марка - Claas, модель - Lexion 560, ідентифікаційний номер - 58405631. тип двигуна дизельний, призначений для проведення сільськогосподарських робіт, тип - комбайн зернозбиральний, календарний рік виготовлення - 2009). У 3-тій колонці визначено останні чотири ідентифікуючі цифри номера кузова транспортного засобу із зазначенням року виготовлення. Прихідна накладна від 10.07.2019 року складена на суму 38500 євро, тобто на суму за якою імпортований транспортний засіб і був проданий контрагентом.

Щодо розбіжності у інформації про фактурну вартість імпортованого товару, та вартість, що була заявлена декларантом у первинній митній декларації, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що декларантом подавалося дві митні декларації: попередня № UA205090/2019/080904 та декларацію, за якою і було проведено митне оформлення імпортованого транспортного засобу - №UA205090/2019/083451. Основною є саме митна декларація - № UA 205090/2019/083451, яка вже сформована з врахуванням коригувань митного органу (Волинської митниці ДФС). Графа 42 митної декларації ціна товару свідчить про вартість товару за якою і було проведено митне оформлення транспортного засобу.

До моменту подання первинної митної декларації митному органу з декларантом було проведено консультації в результаті проведення яких, декларанту було запропоновано подати митну декларацію із зазначенням у графі 45 коригування вартість аналогічного імпортованого транспортного засобу, що був розмитнений, тобто вказавши у відповідній графі значно вищу вартість, ніж визначено у рахунку-фактурі. Відтак, у митній декларацій № UA 205090/2019/080904 (первинній) у графі 44 додаткова інформація/подані документи/сертифікати і дозволи є посилання на документ із кодом 9000, що згідно із Класифікатором документів розшифровується інші некласифіковані документи . Вказаний документ є додатком до митної декларації № UA 205090/2019/080904, тобто як результат проведення консультацій із декларантом. В ході проведення таких консультацій декларанту було надано джерело інформації, що використовується для визначення митної вартості № UA 204070/2018/105049 від 20.06.2018 року, тобто митний орган вказав нібито аналогічний транспортний засіб який був розмитнений за ціною 42616,00 євро. Як наслідок, TзOB Касма у графі 45 коригування вказало вартість визначену митним органом, проте графу 42 ціна товару вказало вірно із зазначенням вартості, визнаної у рахунку-фактурі.

З Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, графа 45 встановлено, що коригування заповнюється у разі сплати митних платежів або застосування заходів забезпечення їх сплати відповідно до розділу X МК України. У графі 45 зазначається у валюті України митна вартість товару, визначена Декларантом самостійно, у тому числі за результатами проведення консультацій з митним органом. Вказані вимоги і були виконані належним чином декларантом, адже з метою уникнення відмови у митному оформленні чи будь-якої затримки у митному оформленні ТзОВ Касма подало первинну декларації із запропонованою митним органом скоригованою митною вартістю товару.

Крім номера та дати митної декларації, що було взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. За наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 808/454/18 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 821/1697/17.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, дає підстави для висновку, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Щодо покликань апелянта на спрацювання профілів ризиків АСАУР, колегія суддів виходить з наступного.

Рішення про коригування митної вартості товару не може ґрунтуватись виключно на інформації вказаної інформаційної системи ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Крім цього, така інформаційна система ДФС України не може відображати дійсну вартість імпортованого товару з урахуванням його реального технічного стану.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

В той же час, частиною шостою зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наведе узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах суду по справах № 804/7761/15 від 22.10.2019 та № 809/1469/16 від 10.10.2019.

Колегія суддів зазначає, що твердження відповідача щодо відсутності у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена (підлягає сплаті) є безпідставним, оскільки розбіжності між вартістю транспортного засобу згідно з інформацією митниці та документами, доданими до митної декларації позивача на підтвердження митної вартості товару, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта, оскільки тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Тому у рішенні про коригування заявленої митної вартості, окрім обґрунтування причин, через які заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана відповідачем, орган доходів і зборів повинен був також навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні нової митної вартості оцінюваного транспортного засобу із застосуванням резервного методу.

Водночас, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів, орган доходів і зборів повинен почергово конкретизувати підстави незастосування таких методів. Крім того, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Проте, в спірному рішенні відсутнє обґрунтування відповідачем того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, відсутність додатково витребуваних митницею документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за 1-м (основним) методом, що підтверджується наданими для митного оформлення документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за вказаним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом процедури коригування митної вартості.

Митним органом не наведено жодного обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості. Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 809/278/17.

У постанові від 04.12.2018 у справі № 2а-17876/12/2670 Верховний Суд зазначив, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (статтею 53), заборонено.

Суд зауважує, що згідно з приписами пунктів 2 та 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналізуючи вищевикладене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання про те, що митним органом не наведено жодного обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості, доводи апелянта не можуть бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 140/3382/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді А. Р. Курилець Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 10.12.2020