Постанова

від 10.12.2020 по справі 915/951/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/951/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Станкова І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бортик Р.О. (адвокат),

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми СТІВ

до Миколаївської міської ради

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірми СТІВ (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, в редакції, доданій до позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди землі, всупереч вимогам частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , Миколаївська міська рада заяву позивача про поновлення договору на той самий строк і на тих же умовах не розглянула, відповідне рішення не прийняла. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, але додаткову угоду так і не було підписано відповідачем, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі у Товариства виникло переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди, продовжує користуватися земельною ділянкою, належним чином виконує обов`язки за договором оренди.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване.

На думку апелянта, суд першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення неправильно застосував та порушив норми чинного законодавства, зокрема частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , а також не взяв до уваги висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, щодо застосування вказаної норми права.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, в будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору на новий строк є здійснення орендарем повідомлення в установлені строки про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

30.11.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копію листа управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 27.11.2020 №11.02-06/1505 та апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, враховуючи, що Товариством, як орендарем земельної ділянки було виконано всі вимоги ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі при поновленні Договору оренди і за наявності обставин передбачених ч. 6 ст. 33 цього Закону договір вважається продовженим.

Судова колегія відмовляє позивачу в залученні до матеріалів справи додаткового документу, оскільки Товариство не назначило виняткового випадку та причини, які об`єктивно не залежали від останнього, які не дали змоги позивачу надати додатковий документ до суду першої інстанції.

Згідно з статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Враховуючи положення вищевказаних статей, судова колегія дійшла висновку, що Товариство разом з позовом повинно було надати до суду всі документи, які стосуються даного спору, особливо, які датовані 2017 роком. Посилання ТОВ СТІВ у відзиві на апеляційну скаргу на зміну судової практики, як на підставу не надання цих доказів (датованих 2017 роком) при розгляді справи в суді першої інстанції, є недоречним.

09.12.2020 до початку судового засідання до суду від відповідача надійшла заява в якій Миколаївська міська рада зазначила, що апеляційну скаргу підтримує та просить її розглянути за відсутності її представника.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, судова колегія задовольнила заяву відповідача.

В судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача надав пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги.

09.12.2020 в судовому засіданні судова колегія оголосила перерву до 10.12.2020.

10.12.2020 до початку судового засідання до суду від відповідача надійшла заява в якій Миколаївська міська рада зазначила, що апеляційну скаргу підтримує та просить її розглянути за відсутності її представника.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, судова колегія задовольнила заяву відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2020 просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) було укладено договір оренди землі від 04.06.2009 № 6625 (далі - Договір), за умовами якого Товариству надано в оренду земельну ділянку площею 13 кв.м. по просп. Героїв Сталінграда, поблизу житлового будинку № 19, для обслуговування тимчасово встановленого торгового кіоску. (п.п. 1.1, 2.1-2.2, 2.4, 4.1 договору оренди).

Сторонами погоджено, що договір діє протягом 5 років з 12.02.2009 (п. 3.1 договору оренди).

27.06.2014 Товариством укладено з Миколаївською міської радою договір № 152-14 відповідно до умов якого Товариству продовжено термін оренди до 25.10.2014 . (п. 1.1 та п. 3.1).

13.11.2014 сторонами продовжено дію Договору до 25.10.2017 . При цьому сторонами вирішено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору. (п.п. 1.1-1.2).

25.04.2018 Товариство через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до відповідача із заявою № 000306 про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк для обслуговування торгового кіоску. Разом з заявою, позивачем було надано відповідний проект додаткової угоди, що підтверджується листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.07.2020.

09.07.2020 позивач повторно звернувся до Миколаївської міської ради з листом про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах. До заяви, згідно опису додатків до неї, позивачем додано відповідний проект додаткової угоди у двох примірниках.

Міською радою обидві заяви Товариства залишено без відповіді та реагування, запропонований позивачем проект додаткової угоди не підписано.

Переглядаючи оскаржене рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, судова колегія враховує наступне.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Саме Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1 - 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, орендар , який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18.

Судова колегія встановила, що договір оренди земельної ділянки від 04.06.2009 закінчив свою дію 25.10.2017, однак позивач повідомив відповідача про свій намір поновити договір оренди землі разом з проектом додаткової угоди, лише 25.04.2018, тобто після 6 місяців, як договір оренди землі припинив свою дію, отже Товариством було порушено строки повідомлення відповідача про намір поновлення договору оренди землі, які встановлені ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з доводом апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанції ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц.

При цьому, судова колегія зазначає, що приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції послався на подібну правову позицію, викладену в постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та на постанову Верховного Суду №915/1004/18.

Відповідно до статті 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

В постановах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18 від 22.09.2020, які є останніми, прийнятими за подібних правовідносин, ВП Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17 і вказала , що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів :

орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди;

до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні спору у даній справі, що переглядається в апеляційному порядку, врахуванню при застосуванні вказаної норми підлягає правова позиція, викладена у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду.

Незважаючи на те, що правові висновки щодо застосування норм права у цих правовідносинах були зроблені ВП Верховного Суду після винесення рішення судом першої інстанції, а суд послався на практику Верховного Суду в інших подібних справах, з метою забезпечення права на справедливий суд та обов`язковості для суду правових висновків Великої Палати Верховного Суду, вказане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020, як прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. З огляду на це апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на Товариство .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 288 ГПК України,

апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 - скасувати, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми СТІВ - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми СТІВ на користь Миколаївської міської ради сплачений судовий збір за подану та розглянуту апеляційну скаргу в розмірі 3 153,00 грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.12.2020.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.