Постанова

від 08.12.2020 по справі 911/1175/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 911/1175/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Пясецький Д.В., на підставі довіреності № 14-416 від 27.11.19

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 року (повний текст складено 03.09.2020 р.)

у справі № 911/1175/20 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ,

до Дочірнього підприємства "Теплоенерго" Приватного акціонерного товариства "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15",

про стягнення 185 378,50 грн., -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Приватного акціонерного товариства "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15" (відповідач) про стягнення 185378,50 грн.

1.2. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п. 6.1 Договору постачання природного газу № 1046/16-БО-17 від 15.12.2015, несвоєчасно сплатив вартість переданого природного газу, внаслідок чого йому було нараховано 139 014,44 грн. пені, а також згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України 10232,78 грн. 3% річних та 36131,28 грн. інфляційних втрат.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 у справі №911/1175/20 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 101-107).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що рішення прийняте з порушенням норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та ст.ст. 549-552, 599, 625 ЦК України, оскільки матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості станом на дату виникнення заборгованості та судом не зазначено на підставі яких доказів відповідач набув статусу учасника процедури врегулювання, а відтак застосування ч. 3 ст.7 Закону є неправомірним.

4.2. Також позивач посилається на те, що відповідачем не дотримано принципу розумності та співмірності заявлених до відшкодування витрат із урахуванням: складності справи; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення відповідає викладеній у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №922/79/19, від 26 листопада 2019 року у справі №905/39/19, від 16 січня 2020 року у справі №922/939/19 правовій позиції.

5.2. Також, відповідач зазначає, що надав до суду договір про надання правової допомоги, додаток до нього, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжне доручення, на підставі яких суд дійшов висновку про правомірність розміру сум судових витрат, які понесла сторона відповідача, та вимог відповідача про їх відшкодування.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 року, матеріали судової справи № 911/1175/20 разом з апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2020 поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/1175/20. Апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/1175/20 залишено без руху встанволено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

6.3. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.

6.4. 17.11.2020 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали судової справи № 910/179/20 разом з матеріалами апеляційної скарги ЗАТ "Українська будівельна компанія" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2020, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1175/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 року у справі №911/1175/20 та повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 10 листопада 2020 року.

6.6. Судове засідання, призначене на 10 листопада 2020 року не відбулось, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Чорногуза М.Г. на лікарняному.

6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 р. учасників справи повідомлено справи про те, що судове засідання відбудеться 08.12.2020 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 08.12.2020 р. представник позивача надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

7.2. Відповідач у судове засідання 08.12.2020 р. явку свого представника не забезпечив, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411632858418.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов`язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 15 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (правонаступником якого є - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник) та Дочірнім підприємством "ТЕПЛОЕНЕРГО" Приватного акціонерного товариства "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15" (споживач) укладено договір №1046/16-БО-17 постачання природного газу (а.с. 11-17).

8.2. Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

8.3. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.4. Договору).

8.4. Відповідно до п. 6.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4) оплата планових обсягів газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (а.с. 22-24).

8.5. Згідно п.п. 8.2 Договору, у разі невиконання Споживачем умов п. 6.1 цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

8.6. Відповідно до Розділу 12 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

8.7. На виконання умов Договору, у період з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 3898217,39 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 27-30).

8.8. Поставлений позивачем природний газ оплачений відповідачем повністю, однак з простроченням строків оплати, визначених п. 6.1. договору. Природний газ оплачений 10.06.2016, що вбачається з розрахунку позивача та довідки про операції за договором (а.с. 8-10, 32).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню

9.2. Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нараховані пеня в загальній сумі 7025 грн. 15 коп., 3% річних в загальній сумі 561 грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 983 грн 17 коп., виходячи з суми заборгованості за лютий-березень 2016 року, з урахуванням строків розрахунків визначених договором та здійснених відповідачем оплат.

9.3. 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

9.4. Як вбачається з довідки позивача по операціях за договором, відповідач погасив заборгованість за поставлений у січні-квітні 2016 року природний газ з порушенням строку оплати встановленого п. 6.1 договору (а.с. 32), - 10.06.2016 р., проте до набрання чинності вищезазначеним Законом (тобто до 30.11.2016).

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що на момент звернення до суду з даним позовом у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що заборгованість, на яку позивачем нараховано (за загальний період з 01.02.2016 по 09.06.2016) суми пені, 3% річних та інфляційних втрат погашена відповідачем у повному обсязі 10.06.2016 р., тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (30.11.2016), колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень позивача про наявність підстав для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних, оскільки такі суми в силу положень зазначеного закону не підлягають нарахуванню, а нараховані до набрання чинності цим законом неустойка, підлягають списанню відповідно до ч. 3 ст. 7 цього Закону.

11.2. Нарахування позивачем суми неустойки, інфляційних втрат та 3% річних за загальний період з 01.02.2016 по 09.06.2016 є неправомірним згідно з ч. 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки вказаною нормою позивача фактично позбавлено права на нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, на заборгованість, яка погашена до набрання чинності цим законом.

11.3. Частиною 3 статті 7 Закону визначено механізм звільнення боржників від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ та встановлено заборону на нарахування боржникам (споживачам) неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суми основної заборгованості за договорами поставки природного газу за умов її погашення боржниками до набрання чинності цим Законом.

11.4. Придбаний відповідачем газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2. договору); відповідач погасив заборгованість перед позивачем за природний газ до набрання чинності відповідним Законом - 21.01.2015 р.; виконання ч. 3 ст. 7 Закону не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості , що відповідає позиції, визначеній у постановах Верховного Суду у справі № 925/108/18, у справі № 904/10745/16, у справі №908/3211/16, у справі №922/4355/14, у справі №914/3118/16, від 26.04.2018 у справі №911/3945/16, у справі №914/102/17, у справі №905/375/17.

11.5. Також колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень позивача щодо неспівмірності заявлених відповідачем на стадії розгляду справи судом першої інстанції витрат на правничу допомогу, оскільки про таку неспівмірність на вказаній стадії розгляду справи позивачем не заявлено. Натомість суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також обставини даної справи, предмету та підстав позовних вимог дійшов обґрунтованого висновку про їх співмірність та стягнув у визначеному відповідачем розмірі (1800 грн.).

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Враховуючи обставини справи та положення ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" у позивача, у даному випадку, відсутнє право на нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, яку було погашено до набрання чинності цим законом, що свідчить про те, що відповідачем прав позивача на отримання зазначених сум - не порушено.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ГПК України).

13.3. Відповідно до ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

13.4. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).

13.6. Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.7. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.8. Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

13.9. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.10. Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

13.11. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

13.12. Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13.13. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

13.14. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

13.15. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Викладене свідчить про необхідність врахування висновків Верховного Суду та відсутності підстав для врахування правових позицій Вищого господарського суду України, на які у своїй апеляційній скарзі посилається позивач

13.16. Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон)., який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення набрав чинності 30.11.2016 р.

13.17. Відповідно до приписів ст. 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

13.18. Згідно зі ст. 1 Закону процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

13.19. Згідно зі ст. 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

13.20. Частиною 1 ст. 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

13.21. Зі змісту з ст.ст. 4, 5, 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" вбачається, що до реєстру включаються вимоги саме за заборгованістю , у той час як ч. 3 ст. 7 вказаного Закону визначає, що на заборгованість за природний газ, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом .

13.22. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

13.23. Так, відповідно до пункту 14 Порядку, у реєстрі відображаються дані про підприємства. Зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню, згідно з Законом; обсяг не відшкодованої, станом на 01.01.2016 р. заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016 року.

13.24. Частиною 3 статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом . Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі №927/1152/16 від 29.01.2019 у справі № 925/108/18, від 29.01.2018 у справі № 904/10745/16, від 14.02.2018 у справі №908/3211/16, від 22.02.18 у справі №922/4355/14, від 24.04.2018 у справі №914/3118/16, від 26.04.2018 у справі №911/3945/16, від 02.05.2018 у справі №914/102/17, від 16.04.2018 у справі №905/375/17.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення в оскаржуваній частині ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 року у справі №911/1175/20 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 року у справі №911/1175/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

14.2. Щодо доданого до відзиву на апеляційну скаргу клопотання про відшкодування судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1800 грн. слід зазначити наступне.

На підтвердження понесення таких витрат відповідачем надано договір про надання правової допомоги №12 від 04.06.2020 р. разом з додатком у якому визначено вартість наданих послуг, ордер від 04.06.2020 р. АІ1037263, акт приймання-передачі послуг від 28.10.2020 та платіжне доручення №477 від 28.10.2020 на суму 1800 грн. з призначенням платежу "оплата за послуги адвоката по справі №911/1175/20 […] згідно акту наданих послуг від 28.10.2020 р.".

19.11.2020 від позивача надійшли заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, які обґрунтовані з посиланням на те, що "відзив на апеляційну скаргу не містить фундаментальних змін правової позиції відповідача та при цьому просив зменшити розмір судових витрат на 90%.

Разом з тим відповідачем не доведено неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат. Підстав для зменшення такої суми на 90% позивачем також не наведено.

Дослідивши доданий до клопотання про відшкодування судових витрат Акт приймання-передачі послуг від 28.10.2020 р. (який містить опис наданих послуг, а саме підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу 1500 грн. та 300 грн. підготовка комплекту документів для направлення іншій стороні у справі, які відповідають погодженим відповідачем та адвокатом у додатку до договору №12 сумам), приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами. Крім того, розмір заявленої відповідачем до стягнення правової допомоги є меншим за 1% від ціни позову. З огляду на викладене, а також враховуючи, що за результатом судового розгляду апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, колегія суддів зазначає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягають 1800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 року у справі №911/1175/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03 вересня 2020 року у справі №911/1175/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Дочірнього підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Приватного акціонерного товариства "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15" (07823, Київська обл., Бородянський район, село Загальці, вулиця Шевченка, будинок 7, код ЄДРПОУ 31334433) 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6. Справу №911/1175/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 09.12.2020 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко