Постанова

від 07.12.2020 по справі 910/8874/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/8874/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 07.12.2020

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Альфа-Банк

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020

за заявою Акціонерного товариства Альфа-Банк

про забезпечення позову

у справі № 910/8874/20 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства Альфа-Банк

до ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Екоресурс - Водні технології

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки учасника товариства,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

У липні 2020 року Акціонерне товариство Альфа-Банк (далі - АТ Альфа-Банк ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Екоресурс - Водні технології (далі - ТОВ Екоресурс - Водні технології ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки учасника товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі.

У вересні 2020 року до суду першої інстанції звернулося АТ Альфа-Банк із заявою про забезпечення позову, в якій сторона просила накласти арешт на частки учасників ТОВ Екоресурс - Водні технології ; заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно/щодо ТОВ Екоресурс - Водні технології , в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну місцезнаходження товариства.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 25.03.2019 ОСОБА_1 відчужив свою частку учасника (корпоративні права) в ТОВ Екоресурс - Водні технології на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках по 25% всього статутного капіталу, які в грошовому еквіваленті становлять 9 225, 00 грн згідно з договором купівлі-продажу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1005955267 від 12.11.2019.

В подальшому, 25.03.2019 відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ Екоресурс - Водні технології , ОСОБА_1 передав, а відповідно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли визначені частки у статутному капіталі. За твердженнями заявника, уникаючи належного та повного виконання рішення суду у справі № 415/4173/14-ц боржником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 54236242 не здійснено своєчасного надання інформації про зміну відомостей про свій майновий стан та здійснено відчуження свого майна на користь інших осіб, у зв`язку з чим позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 відмовлено у задоволенні заяви АТ Альфа-Банк про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалу мотивовано тим, що предметом позову є визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Екоресурс - Водні технології від 25.03.2019 недійсним. Водночас, заявником не надано належних доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження корпоративних прав. А тому суд першої інстанції дійшов висновку, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У жовтні 2020 року АТ Альфа-Банк звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АТ Альфа-Банк про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, накласти арешт на частки учасників ТОВ Екоресурс - Водні технології ; заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно/щодо ТОВ Екоресурс - Водні технології , в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну місцезнаходження товариства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ Альфа-Банк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020. Надано сторонам час для подачі відзиву та клопотань. Справу призначено до розгляду на 07.12.2020.

У судове засідання 07.12.2020 з`явився представник відповідача 1. Представники скаржника, відповідачів 2, 3, 4 та третьої особи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання учасник справи повідомлялися належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Скаржник та третя особа отримали кореспонденцію 16.11.2020, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи. Відповідачам кореспонденція надсилалася за наявними адресами (зазначеними в апеляційній скарзі), однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою . Також судом апеляційної інстанції було здійснено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ст. 121 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України з огляду на те, що в копії позовної заяви, наявної в матеріалах оскарження, зазначено місцезнаходження деяких відповідачів тимчасово окуповані території України (м. Алчевськ Луганської області). А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне повідомлення учасників справи про апеляційний перегляд та можливість розгляду справи.

07.12.2020 у судовому засіданні представником відповідач 1 було надано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у даній справі про закриття провадження у справі. Ухвала мотивована тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Представник відповідач 1 в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

АТ Альфа-Банк в апеляційній скарзі не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та просить її скасувати з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було з`ясовано те, що боржник ( ОСОБА_1 ) (при відкритому відносно нього виконавчого провадженні про стягнення на користь банку заборгованості) відчужує належне йому майно (корпоративні права - частку учасника ТОВ Екоресурс - Водні технології ).

Так, на переконання сторони існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачами буде і надалі реалізовано корпоративні права, які є предметом оскарження у даній справі, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

27.112020 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні.

Відповідач 1 зазначає, що скаржником не надано належних доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження корпоративних прав. А саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав, не може бути підставою для забезпечення позову.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що 05.11.2020 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу у даній справі про закриття провадження у справі. Відповідно, підстави для забезпечення позову також відсутні і з наведеної обставини.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд

Вирішуючи питання обґрунтованості постановлення судом першої інстанції судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, Північний апеляційний господарський суд виходить з такого.

Підстави для забезпечення позову передбачені нормою ст. 136 ГПК України, відповідно до якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що судове рішення у разі задоволення позовних вимог не вимагатиме примусового виконання. Тобто в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Отже, звертаючись з відповідною заявою, саме позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Екоресурс - Водні технології від 25.03.2019 недійсним.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 1 - 2 ст. 74 ГПК України).

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, заявником не надано належних доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження корпоративних прав. Відповідних доказів не було надано і до суду апеляційної інстанції.

При цьому саме лише посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Водночас, скаржником, ані у заяві про забезпечення позову, ані в апеляційній скарзі, не доведено належними засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

За таких обставин, оскільки заявником не було надано жодних доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов правомірного приходить про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що на момент розгляду даної апеляційної скарги провадження у даній справі закрито. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що розгляд справи має відбуватися в порядку цивільного провадження. Ухвала суду, в силу ст. 235 ГПК України, набирає сили негайно. Доказів скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у даній справі матеріали справи не містять. А тому суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для забезпечення позову, з огляду на закриття провадження у справі, також відсутні.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 126, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Альфа-Банк на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі № 910/8874/20 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у справі №910/8874/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника

4. Матеріали оскарження ухвали повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строк оскарження передбачений ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 287 ГПК України не передбачено оскарження даної постанови.

Повний текст постанови складено - 10.12.2020.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім