Постанова

від 01.12.2020 по справі 908/235/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року м.Дніпро Справа № 908/235/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.(доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання: Загреба В.С

Представники сторін:

від позивача: Олексюк М.М., довіреність №66/18 від 13.02.2018 р., адвокат;

відповідач 1: Погрібна С.О., посв.001144 від 29.06.2016 р., адвокат;

відповідач 2: Погрібна С.О., посв.001144 від 29.06.2016 р., адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2020 (головуючий суддя Топчій О.А.; повне рішення складено 18.05.2020) у справі №908/235/20

за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м. Київ

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне , с. Притне, Гуляйпільського району, Запорізької області

відповідача-2 - ОСОБА_1 , м. Гуляйполе, Запорізької області

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

04.02.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Приютне" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів суми 538010,50 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 486410,96 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 51599,54 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 39232,71 грн. В позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Позов обґрунтовано умовами кредитного договору №011/10853/490800 від 17.12.2018, договору поруки № 011/10853/490800 від 17.12.2018, ст.ст. 173, 175, 193, 216, 217, 225 ГК України, ст.ст. 16, 509, 524, 530, 536, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України та мотивовано тим, що позичальник та поручитель ухиляються від виконання зобов`язань перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо погашення боргу за кредитом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2020 у справі № 908/235/20 позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитом у розмірі 486410,96 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 51599,54 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідачами своєчасно не надано банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Приютне звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2020 у справі № 908/235/20 скасувати.

Скаржник вважає, що на всій території України, встановлений карантин з 12.03.2020 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, продовжений до 22.06.2020 згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 2.04.2020 № 255, від 22.04.2020 № 291, від 20.05.2020р. № 392.

Отже, до закінчення карантину суди не можуть розглядати справи, в яких учасник справи не вчинив процесуальної дії, яка від нього очікується, або не реалізував надані йому процесуальні права.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2020 у справі № 908/235/20. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.08.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. задоволено клопотання ТОВ Приютне про відкладення розгляду справи. Розгляд апеляційної скарги відкладено до 15.10.2020р.

У судовому засіданні 15.10.2020 року за участю усіх представників сторін було оголошено перерву до 10.11.2020 року.

Протокольною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.2020р.

В судовому засіданні від 01.12.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

17.12.2018 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль - кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю Приютне - позичальник укладений кредитний договір № 011/10853/490800 (договір).

Відповідно до умов п. 1.1. договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 500 000,00 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Згідно п. 1.3. договору, кінцевий термін погашення кредиту - 17 грудня 2020 року, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за кредитом).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 32 % річних.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (п. 2.2. договору).

Статтею 5 Договору визначено порядок погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов`язався протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п. 8.1. договору визначено, що у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором, не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угоди (договорів) вжити один або декілька таких заходів:

8.1.1. відмовити в наданні кредиту або його частини за договором;

8.1.2. скасувати або встановити розмірі ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за договором;

8.1.3. вимагати дострокового повного/часткового виконання зобов`язань за договором;

8.1.4. вимагати від позичальника та/або поручителів надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань позичальника за договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору (п. 12.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2018 АТ "Райффайзен банк Аваль" надало ТОВ Приютне кредит у розмірі 500 000,00 грн. (призначення платежу - надання кредитних коштів зг. КД №011/10853/490800 від 17.12.2018), що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 58).

В порушення умов кредитного договору ТОВ Приютне взяті на себе зобов`язання за договором по сплаті кредитної заборгованості та сплаті процентів за користування кредитом виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв`язку із чим станом на 15.11.2019 утворилась заборгованість на загальну суму 538 010,50 грн, з яких: 486 410,96 грн заборгованості з кредитом та 51 599,54 грн. заборгованості за відсотками (в т.ч. прострочена заборгованість 39 232,71 грн).

17.12.2018 між АТ Райффайзен Банк Аваль - кредитор та ОСОБА_1 - поручитель укладено договір поруки №011/10853/490800, за умовами п. 1.1. якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний:

- повернути кредит у розмірі 500 000,00 грн в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 17.12.2020, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору;

- сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 32% річних абро в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору , у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.

В розділі договору Визначення термінів під кредитним договором розуміється кредитний договір №011/10853/490800 від 17.12.2018, який укладений між позивальником (ТОВ Приютне ) та кредитором, із змінами і доповненнями до нього, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому.

18.09.2019 позивачем було направлено на адреси відповідачів вимоги № 114/5-164211 та №114/5-164212 відповідно про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором в частині погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в примусовому порядку.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачами виникли правовідносини, які врегульовані кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою кредитний договір № 011/10853/490800 від 17.12.2018 є договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця, ч. 3 ст. 1049 ЦК України.

Згідно зі статтею 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду №127/15672/16-ц від 08.11.2019р.

У відповідності до п.2.2. Кредитного договору від 17.12.2018 №011/10853/490800 проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за Кредитом.

Матеріалами справи встановлено, що станом на 17.09.2019 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сумі кредиту в розмірі 486 410,96 та заборгованість по процентам в сумі 13 219,72 грн. З даного факту Райффайзен Банк Аваль на адресу ТОВ "Приютне" направлена Вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. (том 1, а.с. 23).

Колегія суддів вважає обгрунтованими заперечення відповідача щодо неправильного нарахування позивачем заборгованость за кредитом, відсотків, оскільки: неправильно взято кінцеву дату нарахування відсотків: замість 18.09.2019, взято в розрахунок 15.11.2019.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначалось, 17.12.2018 між АТ Райффайзен Банк Аваль - кредитор та ОСОБА_1 - поручитель укладено договір поруки №011/10853/490800, за умовами п. 1.1. якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

До того ж, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною першою статті 559 ЦК Українипорука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Частиною першою статті 598, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, не виконання зобов`язань відповідачем - 1 за кредитним договором № 011/10853/490800 від 17.12.2018р., забезпеченого договором поруки №011/10853/490800 від 17.12.2018, укладеним між Банком та ОСОБА_1 (відповідачем - 2), колегія суддів вважає правомірним стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №011/10853/490800 від 17.12.2018 у розмірі 486 410,96 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 13 219,72грн.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки господарського суду щодо повного задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками.

Щодо не надання відповідачу (скаржнику) можливості реалізувати свої процесуальні права, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/235/20, присвоєно справі номер провадження 35/39/20. Розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020, у зв`язку із перебуванням судді Топчій О.А. у відпустці, в тому числі, 18.03.2020, судове засідання, призначене на 18.03.2020, перенесено на 07.04.2020.

19.03.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із запровадженням в України карантину через спалах корона вірусу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.04.2020 продовжено строк розгляду справи до 29.04.2020. Перенесено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження на 29.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 виправлено описку в ухвалі суду від 29.04.2020 в частині строку продовження розгляду справи, а саме: замість дати 11.05.2020 постановлено вірною вважати дату 14.05.2020 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.04.2020 продовжено строк розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відкладено до 14.05.2020.

14.05.2020 у відкритому судовому засіданні розглянуто господарську справу № 908/235/20 та прийнято рішення за відсутності представників сторін.

Судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року у справі № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" щодо строків обмежувальних заходів на території України, а саме продовжено строк карантину до 24.04.2020.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 27 Конституції України обов`язком держави є захист життя людини.

Разом з тим суд зважає на приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України згідно із якими одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії").

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Судова колегія звертає увагу учасників справи на положення норм статті 196 ГПК України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності та статті 202 ГПК України згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

З урахуванням наведеного вище, належного повідомлення представників сторін про час та місце судового засідання, відсутності клопотань сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, зважаючи на приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України згідно із якими одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, Господарським судом Запорізької області прийнято рішення за наявними матеріалами справи без участі представників сторін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Стаття 277. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для зміни рішення суду першої інстанції та доходить до висновку про часткове задоволення позову в частині зміни розміру заборгованость за відсотками у розмірі 13 219,72 грн.

Судові витрати.

У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви та у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.05.2020 у справі №908/235/20 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне та ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитом у розмірі 486 410,96 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 13 219,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 3 747,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 3 747,23 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приютне 5 620,85 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцяти денний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.12.2020 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.Л. Кузнецова