Постанова

від 09.12.2020 по справі 912/1973/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2020 року м.Дніпро Справа № 912/1973/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Ляшенко О.В., ордер серії ВА №1009418 від 07.12.2020 р., адвокат;

представник відповідача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 (суддя Кабакова В.Г.) у справі № 912/1973/20

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Ігнатенко Федір Андрійович", село Первомайське (Первомайська с/рада), Маловисківський район, Кіровоградська область, 26210

до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області, 26200, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Селянське фермерське господарство "Ігнатенко Федір Андрійович" звернувся до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області із позовом про:

- визнання права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523184800:02:000:0503, загальною площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Первомайської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (Маловисківська ОТГ), яка надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею серії КР, виданого на підставі рішення V сесії Маловисківського районної ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 12 лютого 1999 року № 51, який зареєстрований 21 березня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № б/н;

- скасування рішення Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 30 травня 2019 року № 1537 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:0503".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 у справі №912/1973/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Суд визнав за Селянським (фермерським) господарством "Ігнатенко Федір Андрійович" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523184800:02:000:0503, загальною площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Первомайської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (Маловисківська ОТГ), яка надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею серії КР, виданого на підставі рішення V сесії Маловисківського районної ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 12 лютого 1999 року № 51, який зареєстрований 21 березня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № б/н.

Суд скасував рішення Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 30 травня 2019 року № 1537 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:0503".

Не погодившись з вказаним рішенням, Маловисківська міська рада Маловисківського району Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних

вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що саме по собі створення селянського (фермерського) господарства у відповідності до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" не засвідчує факт безпосереднього користування цим господарством земельною ділянкою, переданої в користування його засновнику, та не виключає можливості її використання безпосередньо засновником, як користувачем, на свій власний розсуд.

Крім того СФГ Ігнатенко Ф.А. не надано жодного доказу (акту приймання-передачі або іншого документу), який би свідчив про те, що гр. ОСОБА_1 передав до складу майна господарства право користування земельною ділянкою, так само як і документів, які б могли засвідчити той факт, що це господарство є законним землекористувачем земельної ділянки після смерті його засновника та в нього наявний правовстановлюючий документ на таку земельну ділянку.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 у справі № 912/1973/20, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.12.2020 року, колегією суддів у складі : головуючого судді -Березкіної О.В., суддів Кузнецової І.Л., Чус О.В.

09.12.2020 року в судовому засіданні представник позивача - Селянського (фермерського) господарства "Ігнатенко Федір Андрійович", заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі та підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.1999 рішенням Маловисківської районної ради Маловисківського району Кіровоградської області № 51 громадянину ОСОБА_1 надана в постійне користування земельна ділянка площею 50,00 гектарів, в межах згідно з планом, розташована на території Первомайської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 146-147 т. 1).

21.03.1999, на підставі рішення міськради, громадянину ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (а.с. 148 т. 1).

02.02.2000 розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації № 37-р "Про реєстрацію селянських (фермерських) господарств", відповідно до ст. 19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та ст. 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", зареєстровано селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 , площею 50 га, яке знаходиться на території Первомайської сільської ради; зареєстровано статут селянського (фермерського) господарства (а.с. 149 т. 1).

Головою селянського (фермерського) господарства "Ігнатенко Федір Андрійович" відповідно був ОСОБА_1 .

02.02.2000, на підтвердження державної реєстрації СФГ "Ігнатенко Федор Андрійович" (і.к. 30746529), видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи і.к. 30746529, про що зроблено запис 02.02.2000 у журналі обліку реєстраційних справ за № 147 (а.с. 150 т. 1).

22.08.2002 рішенням Первомайської сільської ради двадцять четвертого скликання Маловисківського району Кіровоградської області № 19, розглянувши заяву голови СФГ "Ігнатенко Федор Андрійович" про звільнення з посади голови даного господарства у зв`язку з хворобою і затвердження головою СФГ "Ігнатенко Ф.А." ОСОБА_2 , вирішено дати згоду на звільнення з голови СФГ "Ігнатенко Ф.А." ОСОБА_1 та дано згоду на призначення головою СФГ "Ігнатенко Ф.А." Кирстю Леоніда Петровича (а.с. 151 т. 1).

28.04.2004 за № 272 проведено державну реєстрацію змін та доповнень до статуту СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович", а саме: п. 1.6. викладено в такій редакції: голова господарства є ОСОБА_2 (а.с. 159 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області від 15.11.2004 (а.с. 188 т. 1).

10.03.2009 рішенням засновника СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" виключено зі складу засновників СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" ОСОБА_1 в зв`язку зі смертю, затверджено нову редакцію статуту та 03.09.2009 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів (а.с. 160-166 т.1).

Також, 03.09.2009 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про заміну свідоцтва про державну реєстрацію №1 431 120 0000 000586 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" (і.к. 30746529) серії А 00 № 541444.

Як вбачається з матеріалів справи, СФГ "Ігнатенко Федор Андрійович" та СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" мають однаковий ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , а також до ЄДР відносно СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" внесено відомості щодо його державної реєстрації на підставі реєстраційного номеру зазначеного у статуті господарства затвердженого 02.02.2000.

04.02.2015 укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" між Кирстею Леонідом Петровичем та ОСОБА_3 (а.с. 168 т.1).

04.02.2015 рішенням єдиного засновника СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" затверджено нову редакцію статуту СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович". 16.02.2015 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів за № 14311050009000581 (а.с. 169-176 т.1).

15.06.2020 протоколом загальних зборів засновників СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" затверджено нову редакцію статуту господарства (а.с. 46-53 т. 1).

30.05.2019 на сесії Маловисківської міської ради прийнято рішення "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:0503", відповідно до якого:

- припинено право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства (землі сільськогосподарського призначення - рілля) у зв`язку із смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 50,0 га на території Маловисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (пункт 1 рішення);

- земельну ділянку кадастровий номер 3523184800:02:000:0503 віднесено до земель запасу комунальної власності Маловисківської міської ради (пункт 2 рішення).

Звертаючись до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області із позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523184800:02:000:0503, загальною площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Первомайської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (Маловисківська ОТГ), та надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею серії КР, виданого на підставі рішення V сесії Маловисківського районної ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 12 лютого 1999 року № 51, який зареєстрований 21 березня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № б/н; скасування рішення Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 30 травня 2019 року № 1537 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:0503", позивач - Селянське фермерське господарство "Ігнатенко Федір Андрійович" посилався на те, що спірна земельна ділянка є матеріальною основою діяльності СФГ "Ігнатенко Ф.А.", оскільки земельна ділянка надавалася саме для ведення селянського (фермерського) господарства, тому підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3523184800:02:000:0503 відсутні. Порушення міськрадою права постійного користування позивача та прийняття рішення від 30 травня 2019 року № 1537 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523184800:02:000:0503" є підставою для захисту прав селянського ( фермерського) господарства у обраний позивачем спосіб- шляхом визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції виходив з того, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, на момент прийняття оспорюваного наказу), перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 та ч.1 ст.14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство " від 20.12.1991 №2009-XII, Законом України "Про фермерське господарство " та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції від 06.04.1999 року, чинній на час створення позивача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції від 06.04.1999 року, чинній на час створення позивача) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Нормами ст. 9 Закону №2009-XII передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акту, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 прийнято новий Закон України №937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону №937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону №937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Вказані правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 постанова від 23.06.2020.

Також у вище зазначеній постанові Верховним Судом зроблено правовий висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Як встановлено судом у даній справі, спірна земельна ділянка була надана гр. ОСОБА_1 саме з метою створення фермерського господарства, яке було останнім створено та зареєстровано 02.02.2000, тобто на підставі Закону України №2009-XII, який втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство") та СФГ мало право на постійне користування земельною ділянкою.

Згідно статті 92 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті голови СФГ Ігнатенка Ф.А.), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

З наведеного вбачається, що на момент смерті засновника СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" ОСОБА_1 , право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням №5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Після смерті засновника СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" ОСОБА_1 в 2004 році фермерське господарство продовжувало використовувати спірну земельну ділянку, що підтверджено відповідними довідками (а.с. 190-192 т. 1). СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" на даний час не припинено.

Правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Оскільки судом встановлено, що у відповідності до законодавства України постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 50,00 га в межах згідно з планом, розташованою на території Первомайської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (Маловисківська ОТГ), право користування на яку оформлено Державним актом на право постійного користування землею від 21.03.1999, на сьогодні є СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович", господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" до часу припинення діяльності фермерського господарства.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи, підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, не встановлено, а тому, враховуючи наявність спору щодо належності права постійного користування землею та відсутності правових підстав для невизнання такого права за позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання за Селянським (фермерським) господарством "Ігнатенко Федір Андрійович" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523184800:02:000:0503, загальною площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Первомайської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (Маловисківська ОТГ), яка надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею серії КР, виданого на підставі рішення V сесії Маловисківського районної ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 12 лютого 1999 року № 51, який зареєстрований 21 березня 1999 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № б/н.

При цьому, доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення Маловисківської міської ради, якою припинено право постійного користування земельною ділянкою, не порушує права та законні інтереси позивача з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, є неспроможними з огляду на наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Питання щодо регулювання земельних відносин розглядаються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 25, 26 Закону).

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Звідси Маловисківська міська рада наділена повноваженнями з передачі у власність або користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Оскільки право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним, дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Як зазначено в пункті 7.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки діяльність СФГ "Ігнатенко Федір Андрійович" на момент прийняття спірного рішення не припинилася, інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також не доведені, то господарський суд першої інстанції також правильно зазначив, що оспорюване рішення не може вважатися таким, що прийняте на підставі закону і підлягає скасуванню.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - Маловисківську міську раду Маловисківського району Кіровоградської області.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2020 у справі №912/1973/20 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Маловисківську міську раду Маловисківського району Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.12.2020року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л.Кузнецова

Суддя О.В.Чус

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі №912/1973/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Селянського (фермерського) господарства "Ігнатенко Федір Андрійович"; Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області.