Рішення

від 01.12.2020 по справі 902/530/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2020 р. Cправа № 902/530/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Калинівської місцевої прокуратури (вул. В. Нестерчука, 39, м. Калинівка, Вінницька область, 22400) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000)

до: Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" (вул. Кар"єрна, 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116)

про стягнення 2307431,10 грн. - збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами, -

за участю представників сторін:

прокурор: Моніч Л.В. - згідно наказу № 69 від 11.09.2020 року;

позивача: Кравчук В.Ф. - за довіреністю № 8 від 01.12.2020 року;

позивача: Педченко Г.О. - згідно з виписки з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань;

відповідача: Бойко Л.М. - згідно ордеру серії АІ № 1036653 від 29.05.2020 року (в режимі відеоконференції).

В С Т А Н О В И В:

Керівник Калинівської місцевої прокуратури звернувся в Господарський суд Вінницької області із позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" про стягнення 2 307 431, 10 грн. - збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "Жежелівський кар`єр" 15.11.2018 року самовільно, в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року (з 31.10.2018 р. по 28.11.2019 р. дію дозволу було зупинено), здійснювало користування надрами для видобування граніту на Жежелівському родовищі, що є порушенням ст.19 КУпН.

Ухвалою від 28.05.2020 року відкрито провадження у справі № 902/530/20 за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою підготовче засідання у справі призначено на 14.07.2020 року.

15.06.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив від 12.06.2020 року на позовну заяву , в якому останній просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає доводи, що викладені в ньому безпідставними та такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах.

Зокрема, відповідач посилається на те, що йому стало відомо, що дію спеціального дозволу на користування надрами зупинено наказом від 31.10.2018 року № 405 лише з листа Державної служби геології на надр України, який підприємством отримано 16.11.2018 року, в той час, як видобування граніту здійснювалося 15.11.2018 року. Відповідач не був і не міг бути обізнаним з незалежних від нього причин про те, що на час здійснення своєї звичайної господарської діяльності дію спеціального дозволу на видобування граніту було зупинено.

Відповідач зауважив, що умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, передбачені угодою № 735 від 06.03.2018 року, укладеною між Держгеонадра та ПрАТ "Жежелівський кар`єр", передбачають обов`язок Держгеонадра своєчасно інформувати надрокористувача з питань, які віднесені до його компетенції і виникають стосовно виконання умов дозволу та положень цієї угоди.

Щоб довести протиправність дій відповідача слід встановити передусім його вину, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками. В свою чергу, якби Держгеонадра у строк до 15.11.2018 року повідомило відповідача про зупинення дії спецдозволу, то відповідач би припинив здійснювати свою поточну господарську діяльність з видобування граніту і йому не було б нараховано збитки за самовільне користування надрами.

Відповідач зазначає, що притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності не може доводити факт вчинення цивільного чи господарського правопорушення у вигляді заподіяння збитків державі.

Також відповідач зазначає, що позивачем при розрахунку збитків за самовільне користування надрами, за порушення, що було вчинено у 2018 році, для визначення величини мінімальної заробітної плати застосовано ЗУ "Про державний бюджет України на 2020 рік", який діяв станом на 2020 рік, тоді, коли йому слід було застосовувати ЗУ "Про державний бюджет України на 2018 рік".

Разом із відзивом представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.

22.06.2020 року від прокурора до суду надійшли заперечення № 34-1343 вих-20 від 17.06.2020 року на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в яких просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

23.06.2020 року від прокурора до суду надійшла відповідь (№ 34/1-1796 вих-20 від 19.06.2020 року) на відзив , в якій останній вважає доводи відповідача у відзиві безпідставними.

У зазначеній відповіді керівник Калинівської місцевої прокуратури зазначає, що відповідач здійснює діяльність по видобуванню надр відповідно до дозвільного документу - спеціального дозволу на користування надрами, відомості про стан дії якого (дійсний, недійсний, тимчасово припинено) перебувають у вільному та відкритому доступі на офіційному сайті Державної служби геології та надр України. Таким чином, відповідач на момент видобування надр - 15.11.2018 року мав вільний та безперешкодний доступ до відомостей щодо стану дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року.

Окрім того, зазначає, що розмір збитків (2 307 431, 1 грн.) визначено шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (692 куб.м.) помноженого на базову ставку відшкодування збитків (0,706) у частках мінімальної заробітної плати (4723 грн.). У додатку № 2 до Методики визначено, що джерелом отримання показника (величини мінімальної заробітної плати) являється Закон України "Про державний бюджет України". Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" розмір мінімальної заробітної плати становить 4723 грн. Враховуючи, що перевірку в діяльності відповідача проведено у січні 2020 року, тому під час розрахунку завданих збитків розмір мінімальної заробітної плати визначено саме у розмірі 4723 грн.

24.06.2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь (вх. № 01-34/5756/20 від 24.06.2020 р.) на відзив , в якій просить суд поновити строк на подання відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги. Мотивуючи тим, що Держгеонадрами під час проведення перевірки відповідача було виявлено порушення, які у зв`язку з їх не усуненням у відповідний термін і стали причиною зупинки дії спеціального дозволу. Тобто відповідачу було відомо, що не усунення порушення у визначений термін призведе в найближчий час до зупинки дії спеціального дозволу, але всупереч цьому видобування граніту проводилося. Наказ Держгеонадр про зупинення, анулювання, відмову у наданні чи подовженні строку дії дозволу розміщується протягом 5 робочих днів на офіційному вебсайті, а отже в термін до 05.11.2018 року на офіційному вебсайті Держгеонадр була розміщена відповідна інформація про зупинку дозволу.

У Методиці № 303 зазначено, що для розрахунку розміру збитків береться до уваги величина мінімальної заробітної плати та ідеться посилання на Закон України "Про державний бюджет України". Зважаючи на те, що Методикою не визначено, яку величину мінімальної заробітної плати слід застосовувати (на час виявлення порушення чи на час вчинення правопорушення), але є чітке посилання на Закон України "Про державний бюджет України", також без посилання на час виявлення порушення чи на час вчинення правопорушення у такому випадку слід застосовувати норми закону, що діє на момент проведення перевірки державного нагляду (контролю) - величина мінімальної заробітної плати визначеної ЗУ "Про державний бюджет України на 2020 рік".

У відповіді на відзив позивач також зазначає, що відповідач помилково посилається на ст. 5 ЦК України, як підстава застосування мінімальної заробітної плати за 2018 рік, оскільки норми ст. 5 ЦК України визначають, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. У даному випадку Методика № 303 не скасовує і не пом`якшує цивільну відповідальність, оскільки дана Методика встановлює цивільно-правову відповідальність за самовільне надрокористування.

30.06.2020 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення від 26.06.2020 року на відповіді на відзив .

У своїх запереченнях відповідач звертає увагу на те, що ним станом на 15.11.2018 року не було відомо про зупинення дії спеціального дозволу і цей факт не спростовано жодними доказами; всі порушення, які могли бути підставою для зупинення чи анулювання спеціального дозволу були усунуті відповідачем задовго до 15.11.2018 року, що встановлено судом в межах справи № 120/1463/19, а тому відповідач здійснював свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства; відповідачем не нанесено державі жодних збитків, оскільки він в повній мірі дотримувався чинного законодавства, здійснюючи свою діяльність 15.11.2018 року; розрахунок збитків проведено позивачем неправомірно.

Представник відповідача в судовому засіданні - 14.07.2020 року підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Також зазначив, що на офіційному сайті Державної служби геології та надр України відсутня інформація щодо дати оприлюднення наказу № 405 від 31.10.2018 року, яким зупинено дію спеціального дозволу на видобування граніту.

Прокурор в судовому засіданні - 14.07.2020 року підтримав заперечення подані до матеріалів справи на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Окрім того, прокурор підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні - 14.07.2020 року виникла необхідність витребувати від прокурора та позивача докази про своєчасне повідомлення відповідача про призупинення дії спеціального дозволу. Тому ухвалою від 14.07.2020 року відкладено підготовче засідання до 11.08.2020 року.

В судовому засіданні 11.08.2020 року представник відповідача пояснив суду, що було проведену планову перевірку, за наслідками якої надрокористувачу було виписано припис та зобов`язано надати ряд документів. Вказані у приписі документи сторона підготувала і передала на розгляд.

В судовому засіданні (11.08.2020 року) судом було встановлено, що вимоги ухвали суду від 14.07.2020 року про надання додаткових доказів не виконані. Тому ухвалою від 11.08.2020 року судом постановлено про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 06.10.2020 року.

14.08.2020 року від Прокуратури Вінницької області до суду надійшло клопотання № 05/3-205вих-20 від 05.08.2020 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

06.10.2020 року засобами електронного зв`язку до суду надійшли письмові пояснення представника ПрАТ "Жежелівський кар`єр" від 05.10.2020 року з додатковими доказами, які долучено до матеріалів справи.

У своїх поясненнях відповідач зазначає, що про виконання припису Держгеонадра за результатами планової перевірки ПрАТ "Жежелівський кар`єр" з наданням відповідних документів товариство інформувало Держгеонадра ще листом від 29.08.2018 року, тобто ще задовго до того, як було прийнято наказ про зупинення дії спецдозволу. Разом з тим, Держгеонадра на лист не відреагувало, а звернулося з позовом до адміністративного суду про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову. Адміністративним судом встановлено факт усунення відповідачем вказаних у приписі порушень та, відповідно, відсутність підстав для анулювання спеціального дозволу.

Представник відповідача ПрАТ "Жежелівський кар`єр" адвокат Бойко Л.М в підготовчому судовому засіданні - 06.10.2020 року повідомила, що ПрАТ "Жежелівський кар`єр" було виконано всі вимоги припису, про що відповідач неодноразово звертався до Держгеонадра України з листом, однак відповідачу останнім відповіді надано не було. У ПрАТ "Жежелівський кар`єр" були відсутні підстави для очікування зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою від 06.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу №902/530/20 до судового розгляду по суті на 22 жовтня 2020 р.

19.10.2020 року від позивача на електронну адресу та 20.10.2020 року поштою надійшли пояснення, в яких позивач підтримав позов та просив суд його задоволити.

У зазначених поясненнях позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/1463/19-а відмовлено Держгеонадрам у задоволенні адміністративного позову стосовно анулювання спеціального дозволу на надрокористування. Водночас, предметом розгляду даної справи № 902/530/20 є стягнення з відповідача збитків за самовільне надрокористування під час зупинки дії дозволу, а не анулювання дозволу на користування ділянкою надр.

21.10.2020 року від прокуратури надійшло клопотання № 15/1-75 вих-20 від 21.10.2020 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

22.10.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів та про долучення до справи листа Держгеонадра № 21163/03/04-19 від 17.10.2019 року.

Ухвалою від 22.10.2020 року розгляд справи відкладено до 01.12.2020 року.

На визначену судом дату - 01.12.2020 року в судове засідання з`явилися прокурор, представник позивача. Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

На підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції ( далі ДЕІ) у Вінницькій області від 20.01.2020 №22-П "Про проведення планової перевірки" Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" у період з 21.01.2020 р. - до 03.02.2020 року, ДЕІ у Вінницькій області здійснено перевірку додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у господарській діяльності Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" та встановлено, що останнім не дотримуються вимоги Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і Кодексу України про надра (далі - КУпН).

Згідно акту перевірки № 040/ВН від 27.01.2020 року , складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів встановлено, що ПрАТ "Жежелівський кар`єр" спеціалізується на видобуванні корисних копалин (граніту) та виробництві будівельних матеріалів із них: каменю бутового, щебеню та відсіву.

Відповідно до постанови КМУ від 06.03.2019 року № 182 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією" діяльність суб`єкта господарювання відноситься до високого ступеню ризику (80 бали).

ПрАТ "Жежелівський кар`єр" здійснює користування надрами для видобування корисних копалин на Жежелівському родовищі (ділянка "Північна" та "Південна"), яке розташоване у Козятинському районі на південно-східній частині околиці с. Жежелів. Ліцензійна площа родовища складає 54,9 га. Основною корисною копалиною родовища є граніти та граніти порушені вивітрюванням. Мета користування надрами: видобування граніту ділянки "Північна", придатного для видобування блоків та виробництва плит і облицювальних виробів з них та видобування граніту ділянки "Південна" придатного для виробництва щебеню, каменю бутового та відсів від дроблення гранітів.

Наявний спеціальний дозвіл на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р. із терміном дії до 28.12.2016р. Термін дії спеціального дозволу продовжено від 06.03.2018 р. на 20 років (до 28.12.2036р.).

Відповідно до довідки щодо спеціального дозволу та його дії, розміщеного на офіційному сайті Державної служби геології та надр України, у період з 31.10.2018р. по 28.11.2019 р. дію спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996р. було зупинено.

Видобування корисних копалин ПрАТ "Жежелівський кар`єр" здійснює шляхом проведення вибухових робіт. Послуги по виробництву вибухових робіт підприємству надає філія "Карпативибухпром" ДП "Науково - виробниче об`єднання " Павлоградський хімічний завод" (код ЄДРПОУ 14310112) згідно договору № 42/18 від 03.08.2018р.

15.11.2018р користування надрами для видобування граніту на Жежелівському родовищі здійснено підприємством самовільно (в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996р). При цьому самовільно видобуто 692 м 3 граніту.

В описі виявлених порушень вимог законодавства, виявлених за результатом заходу державного нагляду (контролю), серед інших порушень, вказано наступне: вимоги законодавства які було порушено - ч. 1 ст. 19 КУпН (відповідно до акту приймання-здачі робіт від 15.11.2018 року № 176-ВР/2018 підприємством здійснено самовільне користування надрами для видобування граніту на Жежелівському родовищі 15.11.2018 року в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року).

У переліку питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про використання і охорону надр (Додаток № 10 до Акту № 040/ВН від 27.01.2020 р.), на запитання чи користування ділянкою надр здійснюється за наявності спеціального дозволу міститься негативна відповідь ("Ні").

Примірник акту перевірки № 040/ВН від 27.01.2020 року на 17 сторінках отримано 27.01.2020 р. особисто керівником суб`єкта господарювання - т.в.о. генерального директора Сарнавським В.В., про що останнім власноруч здійснено відповідну відмітку.

Крім того, у даному акті перевірки, т.в.о. генерального директора - Сарнавським В.В. вказано про відсутність зауважень та заперечень.

В матеріалах справи міститься протокол № 011317 від 27.01.2020 року про адміністративне правопорушення складений Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області. В даному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о. генерального директора ПрАТ "Жежелівський кар`єр" здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ст.65 Кодексу України про надра, а саме: 15.11.2018 року ПрАТ "Жежелівський кар`єр" здійснило самовільне користування надрами для видобування граніту на Жежелівському родовищі в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року. При цьому ПрАТ "Жежелівський кар`єр" самовільно видобуто 692 м 3 граніту, що є порушенням ч.1 ст.19 Кодексу України про надра. Внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - самовільного користування надрами, державі заподіяна шкода.

В протоколі № 011317 від 27.01.2020 року про адміністративне правопорушення т.в.о. генерального директора ПрАТ "Жежелівський кар`єр" Сарнавський В.В. пояснив, що в подальшому порушень допускати не будуть, а в момент спричинення правопорушення не працював на даній посаді.

Також в даному протоколі зазначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03.02.2020 року о 10:00 год. в приміщенні Державної екологічної інспекції у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя,19, к.15.

Протокол № 011317 від 27.01.2020 року про адміністративне правопорушення підписаний і отриманий Сарнавським В.В.

03.02.2020 року Державна екологічна інспекція у Вінницькій області винесла постанову № 08/005 про закриття справи на підставі ч.1 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копію постанови надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням 03.02.2020 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження протоколу № 011317 від 27.01.2020 року про адміністративне правопорушення та постанови № 08/005 від 03.02.2020 року про закриття справи.

Відповідно до пункту 10 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 р. № 615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування ділянкою, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування.

Дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після їх підписання.

06.03.2018 року між Державною службою геології та надр України та Приватним акціонерним товариством "Жежелівський кар`єр" укладено угоду № 735 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід`ємною частиною (додатком) спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р.

Відповідно до даної Угоди (п. 1.1.) Держгеонадра надає Надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а Надрокористувач зобов`язаний виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства.

Місце знаходження ділянки надр: Вінницька область, Козятинський район, с. Жежелів (п.2.1. Угоди).

Відповідно до п.5.1. Угоди Держгеонадра має право, зокрема, проводити державний геологічний контроль відповідно до діючого законодавства; притягувати Надрокористувача відповідно до діючого законодавства і умов цієї Угоди до відповідальності, в тому числі, зупинити дію дозволу або припинити право користування надрами шляхом анулювання дозволу в установленому порядку.

При виконанні робіт відповідно до умов цієї Угоди Надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому у користування ділянці робіт, передбачених дозволом, після зупинення дії дозволу або анулювання дозволу (п.5.3. Угоди).

Також, при виконанні робіт відповідно до дозволу та умов цієї Угоди Надрокористувач має право укладати договори з підрядними організаціями. Надрокористувач несе відповідальність за дотримання підрядником умов користування надрами відповідно до вимог чинного законодавства (п.5.5. Угоди).

Держгеонадра у разі порушення Надрокористувачем умов користування надрами має право, зокрема, зупинити дію дозволу у випадках передбачених п.22 Порядку (п.6.4. Угоди).

Дія дозволу поновлюється Держгеонадрами за умови: усунення Надрокористувачем причин, що призвели до зупинення дії дозволу; сплата сум фінансових санкцій, застосованих у зв`язку із зупиненням дії дозволу (п. 6.5. Угоди).

Дія цієї Угоди автоматично зупиняється, в частині виконання робіт, передбачених дозволом, або поновлюється у випадку зупинення або поновлення дії дозволу.

Державною службою геології та надр України було повідомлено ПрАТ "Жежелівський кар`єр" про проведення у строк з 18 червня по 02 липня 2018 року планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування Приватним акціонерним товариством "Жежелівський кар`єр", якому наданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року.

Посадовим особам Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України та залученому спеціалісту було видано направлення № 412-14/06 від 15.06.2018 року на проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПрАТ "Жежелівський кар`єр", якому наданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року.

Відповідно до проведеної перевірки складено акт № 03-03/26/218-34/п (92) від 02.07.2018 р. Директор ПрАТ "Жежелівський кар`єр" Смірнов А. із вказаним актом був ознайомлений, проте від підписання та отримання акту відмовився, про що в даному акті зроблена відповідна відмітка (т.1 а.с.215)

За результатами планової перевірки ПрАТ "Жежелівський кар`єр" було складено припис № 538-14/06 від 06.07.2018 р. (т.1 а.с.216-217) із детальним описом виявлених порушень. У приписі зазначено, що у строк до 13.08.2018 р. необхідно усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Згідно листа № 2 від 02.01.2019 р. (т.1 а.с.218) ПрАТ "Жежелівський кар"єр" повідомило начальника Центрального міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України про виконання припису № 538-14/06 від 06.07.2018 р. та надало матеріали на підтвердження факту усунення порушень, а саме: копії актів про надання гірничого відводу № 3345 від 07.06.2018 р., № 3346 від 07.06.2018 р. та маркшейдерську документацію; копію протоколу погодження Плану розвитку на 2018 р.; копію договору та проект на виконання коригування робочого проекту розробки Ділянки Північна та Південна Жежелівського родовища гранітів; копію акту прийомки - передачі Північної та Південної ділянки Жежелівського родовища гранітів у промислове освоєння, відповідно до протоколу ДКЗ України від 03.11.2016 р. № 3699; копії маркшейдерської документації щодо списання та руху запасів.

Держгеонадра звернулося з позовом до ПрАТ "Жежелівський кар`єр" в адміністративний суд про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року у справі № 120/1463/19-а, відмовлено у задоволенні позову про припинення права користування надрами шляхоманулювання спеціального дозволу .

Відповідно до пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 р. № 615, про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 405 від 31.10.2018 року, у зв`язку із порушенням ПрАТ "Жежелівський кар`єр" статтей 24, 40, 51 Кодексу України про надра, абз.3 ст.11 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зупинено дію спеціального дозволу № 735 від 28.12.1996 р. на користування надрами та надано термін для усунення порушень.

Відповідно до пункту 24 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 р. № 615, наказ Держгеонадр про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщується протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу .

Окрім того, наказ Держгеонадр про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу може бути оскаржений в установленому законодавством порядку.

Згідно офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України наказ про зупинення дії наданого ПрАТ "Жежелівський кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами № 405 від 31.10.2018 р. було оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України 05.11.2018 року , що також підтверджується завданням на розміщення інформації на веб-сайті Державної служби геології та надр України (т.2 а.с. 39).

Листом № 22486/03/14-18 від 09.11.2018 року Держгеонадра повідомила ПрАТ "Жежелівський кар"єр", що наказом від 31.10.2018 року № 405 зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р., наданого ПрАТ "Жежелівський кар`єр" з метою видобування граніту ділянки Південна та Північна родовища Жежелівське, в зв`язку із не усуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки Центральним міжрегіональним відділом Держгеонадр. Надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень. Повідомлено, що інформацію про усунення порушень необхідно надати до Центрального міжрегіонального відділу Держгеонадр, а у разі ненадання інформації у визначений термін буде розглянуто питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 р. № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Міндовкілля, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС, зокрема, у разі: невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом .

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії та/або анулювання дозволу строк дії дозволу та відповідно строк користування надрами продовжується органом з питань надання дозволу на строк такого зупинення та/або анулювання.

Згідно акту приймання-здачі робіт №176-ВР/2018 від 15.11.2018 року, укладеним відповідачем (замовник) з філією "Карпативибухпром" ДП "Науково - виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (підрядник), 15.11.2018 року ПрАТ "Жежелівський кар`єр" замовив, а підрядник здійснив вибухові роботи по видобутку блочного каменю в кількості 692 м 3 , на суму 111066,00 грн., ПДВ - 18511, 00 грн. В даному акті замовник підтвердив виконання робіт згідно з договором № 42/18 від 03.08.2018 р.

Оскільки поновлення дії спеціального дозволу № 735 від 28.12.1996 р. на момент видобутку граніту 15.11.2018 року не було, відповідач здійснював господарську діяльність з порушенням законодавства, самовільно, у період зупинення дії спеціального дозволу (дозвіл зупинено з 31.10.2018 р. по 28.11.2019 р.).

Враховуючи те, що видобуток граніту 15.11.2018 року відповідач здійснював самовільно, у період зупинення дії спеціального дозволу (дозвіл зупинено з 31.10.2018 р. по 28.11.2019 р.) позивач нарахував останньому збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного користування надрами.

Так, згідно розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, відповідно до "Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами", затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 року № 303, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2011 року за №1097/19835, розмір збитків, заподіяних державі ПрАТ "Жежелівський кар`єр" внаслідок самовільного користування надрами становить 2 307 43 1, 1 грн.

Розмір збитків (З), встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначено шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Ді ), помноженого на базову ставку відшкодування збитків (Рі ), за формулою:

К

З = S (P i x N x Ді ),

і = 1

де: S - знак суми;

Ді -обсяг самовільно видобутих надр (т; м 3 ; кг);

P i - базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати;

N - величина мінімальної заробітної плати (грн.).

Таким чином, З = 692 х 4723 х 0, 706 = 2 307 431,1 грн.

27.02.2020 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області до ПрАТ "Жежелівський кар`єр" направлено претензію № 782/08 від 26.02.2020 року про добровільне відшкодування збитків в сумі 2 307 431, 10 грн., завданих внаслідок самовільного користування надрами для видобування граніту (каменю будівельного) 15.11.2018 року на Жежелівському родовищі в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами. Разом з претензією на адресу відповідача також було направлено розрахунок збитків.

В листі № 130 від 19.03.2020 року щодо зазначеної претензії відповідач зазначив, що дійсно спеціальний дозвіл на користування надрами № 735 від 28.12.1996 року було зупинено наказом Держгеонадра № 405 від 31.10.2018 р. Товариство проводило 15.11.2018 року роботи щодо видобутку граніту на Жежелівському родовищі, оскільки йому не було відомо, що дія дозволу зупинена Держгеонадра. Товариство дізналося про зупинення дії дозволу тільки 16.11.2018 р.

Як вбачається із матеріалів справи, ПрАТ "Жежелівський кар`єр" збитки відшкодовані не були, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є стягнення збитків заподіяних державі внаслідок самовільного видобування граніту в об`ємі 692 м 3 , в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України.

Відповідно до статті 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 цього Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

В ст. 66 Конституції України встановлено, що кожний зобов`язаний не заподіювати шкоду природі.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Положенням про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 року № 117, передбачено обов`язок по здійсненню державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 15.11.2018 року здійснив самовільне видобування граніту в об`ємі 692 м 3 , в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р., що підтверджено актом № 040/ВН від 27.01.2020р., підписаним відповідачем без зауважень та заперечень.

Результати перевірки Держекоінспекції у Вінницькій області відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалися.

Відповідно до ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 67 Кодексу України "Про надра" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно п. 1.2 Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від29.08.2011 р. № 303, самовільне користування надрами - користування надрами за відсутності дозвільної документації на користування надрами, передбаченої законом.

Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до п. 133 додатку до ЗУ "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності є спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач в процесі господарської діяльності здійснив самовільне, в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р. користування надрами - видобування граніту в об`ємі 692 м 3 .

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається з положень вказаної норми, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв`язок між ними, вина.

Враховуючи викладене, у діях відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а саме:

- протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні - видобуванні граніту;

- вина, що підтверджується актом перевірки, а також наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.09.2011 року № 1097/19835;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

При цьому вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Також, судом було перевірено розрахунок позивача, та встановлено, що він зроблений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.09.2011 року № 1097/19835.

Згідно із п. 3.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.09.2011 року № 1097/19835, розмір збитків (З), встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначається шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Д i ), помноженого на базову ставку (додаток 1) відшкодування збитків (P i ), за формулою

K

З = S (P i х N х Д i ),

i=1

де: S - знак суми;

Д i - обсяг самовільно видобутих надр (т; куб.м; кг);

P i - базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати;

N - величина мінімальної заробітної плати (грн.).

Фактичний обсяг самовільно видобутих надр підтверджується актом № 040/ВН від 27.01.2020 р., актом № 176-ВР/2018 від 15.11.2018 р. приймання - здачі виконаних робіт.

У додатку № 2 до Методики визначено, що джерелом отримання показника (величини мінімальної заробітної плати) являється Закон України "Про державний бюджет України".

Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір мінімальної заробітної плати становить 4723,00 грн.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Посилання відповідача на несвоєчасне (16.11.2018 р.) ознайомлення із наказом від 31.10.2018 р. № 405 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 735 від 28.12.1996 р., суд до уваги не бере, оскільки, згідно інформації розміщеної на офіційному веб-сайті Держгеонадр наказ від 31.10.2018 р. № 405 було оприлюднено - 05.11.2018 року, що давало достатньо часу відповідачу для ознайомлення з відповідним наказом з метою запобігання 15.11.2018 р. самовільного видобування граніту в обсязі 692 м 3 .

Вказане вище не звільняє відповідача від відповідальністю перед державою за заподіяні збитки. Інші заперечення відповідача, які наведенні у відзиві оцінюються судом критично з огляду на їх необґрунтованість та є такими, що спростовуються вище викладеними обставинами.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування висновків акту перевірки, розрахунку розміру шкоди. Не надано також і доказів відшкодування в добровільному порядку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного користування надрами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Щодо підстав прокурора для звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 сформулювала правовий висновок, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 04.04.2019 р. у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 прокурор не зобов"язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Зазначена позиція, як і відсутність необхідності подавати прокурором докази на підтвердження бездіяльності органу чи його неможливості самостійно звернутися до суду, висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

В свою чергу, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області в листі (т.1 а.с. 20) на запит № 34-917 вих-20 від 16.04.2020 року повідомила Калинівську місцеву прокуратуру про те, що Інспекція не зверталася до суду із позовом до ПрАТ "Жежелівський кар`єр" про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в зв`язку із відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Матеріалами справи стверджується, що прокурор звернувся до позивача із повідомленням № 34-976 вих-20 від 27.04.2020 року (т. 1 а.с. 45) про намір звернутися до суду із даним позовом, чим дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Оскільки позивачем не вчинено жодних дій з даного приводу, а також ним не оспорюються в ході розгляду спору підстави для представництва, позивач підтримав позов прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення прокурора до суду із даним позовом.

Вище викладеним спростовуються відповідні доводи відповідача, викладені, зокрема, у клопотанні про залишення позову без розгляду, яке не підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, позов про стягнення 2307431,10 грн. - збитків підлягає задоволенню.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст. 2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 231, 233, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" (вул. Кар"єрна, 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116, код ЄДРПОУ 00292379) матеріальні збитки, завдані внаслідок самовільного користування надрами на суму 2 307 431, 10 грн. на рахунок: УК у Козятинському районі /с. Жежелів/, Казначейство України (ел. адм. податок) код ЄДРПОУ 37926586, UA 86899990333149331000002196, 24062100 (за порушення природоохоронного законодавства).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" (вул. Кар"єрна, 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116, код ЄДРПОУ 00292379) сплачений Прокуратурою Вінницької області судовий збір в сумі 34611,47 грн. та перерахувати його за наступними реквізитами: р/р UA 568201720343110002000003988, код ЄДРПОУ 02909909, Державна казначейська служба України у м. Київ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Вінницької області.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копії рішення надіслати учасникам процесу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 10 грудня 2020 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - прокурору (вул. В. Нестерчука, 39, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

3 - позивачу (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000)

4 - відповідачу (вул. Кар`єрна, 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116)