Рішення

від 08.12.2020 по справі 910/13541/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/13541/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ СТРОЙ КОНТРАКТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд"

про стягнення 205 580,14 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 205 580,14 грн., з яких: 186 891,14 грн. основного боргу, 18 689,00 грн. штрафу на підставі договору поставки № 02032020 від 02.03.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 02032020 від 02.03.2020, останньому було поставлено товар, який не був оплачений на суму 186 891,14 грн. Окрім того, позивачем нараховано 18 689,00 грн. штрафу на підставі вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13541/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.10.2020 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якої останній збільшив розмір заявленого штрафу на 8 000 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

Отже, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, має місце нова ціна позову 186 891,14 грн. основного боргу, 26 689,00 грн. штрафу на підставі договору поставки № 02032020 від 02.03.2020, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03191, м. Київ, вул. Успішна, 15, про що свідчить рекомендоване повідомлення від 29.09.2020 про вручення поштового відправлення (010547172182 0), тому Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву та заперечень у разі їх наявності.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 02032020 (надалі - Договір).

Відповідно до Договору позивач зобов`язувався поставляти відповідачу продукцію/товар, за найменуванням, в асортименті, одиницях виміру, ціна, за кількістю кожної партії товару та строк, визначеними у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід`ємними частинами договору, а останній зобов`язується приймати та сплачувати вартість Товару в порядку і на умовах передбачених цим Договором.

Пунктом 3.3 Договору поставки визначено, що оплата товару здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Термін дії договору відповідно до умов п. 7.1 договору встановлений з дати його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено судом, згідно видаткових накладних №№ 671, 673 від 11.03.2020 позивач здійснив поставку відповідачу товару на суму 441 291,78 грн.

Факт поставки Відповідачу продукції підтверджується вищевказаними накладними на суму 441 291,78 грн., які підписані позивачем та відповідачем.

Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 441 291,78 грн.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 441 291,78 грн.

Відповідач частково оплатив одержаний товар на суму 254 400,64 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками від 11.03.2020, 25.03.2020, 08.07.2020, 10,08.2020.

Але, в порушенні взятих на себе договірних зобов`язань Відповідач частково оплатив отриманий на підставі договору товар.

Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед Позивачем по Договору поставки року в розмірі 186891,14 грн.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 186 891,14 грн. доведений суду належним чином.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 186 891,14 грн. основного боргу.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 26 689,00 грн. штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено за порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Суд при вирішенні вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 8 000,00грн. заявлений відповідно до Заяви про збільшення позовних вимог, погодився з твердженням Позивача, що штраф зазначений у позовній заяві (18 689,00грн), нарахований лише на суму боргу не сплачену на час подачі позову, проте Відповідачем були порушені строки оплати товару по платежах також на суму 80 00,00грн., які були сплачені 09.07.2020 та 11.08.2020.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення штрафу у розмірі 26 689,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ СТРОЙ КОНТРАКТ" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" (03191, м. Київ, вул. Успішна, 15, ідентифікаційний номер 31025135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ СТРОЙ КОНТРАКТ" (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 60-Л/1, оф. 1, ідентифікаційний код 43349448) 186 891 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто одну) грн. 14 коп. основного боргу, 26 689 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн.00коп. штрафу, 3203 (три тисячі двісті три) грн. 70 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.12.2020

Суддя І.І. Борисенко