Рішення

від 26.11.2020 по справі 910/12082/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 910/12082/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І. , за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/12082/20

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Оранж Ел Пі Джі"

до Державного підприємства "Українcька паливно-енергетична компанія"

про стягнення 1 061 057,33 грн

Представники сторін:

від позивача: Зубачевський В.С.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмежено відповідальністю "Оранж Ел Пі Джі" з позовом до Державного підприємства "Українcька паливно-енергетична компанія" про стягнення 1061057,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами зобов`язань за Договором № 03-07/2017 про надання поворотної фінансової допомоги від 03.07.2017, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 886 000,00 грн, за прострочення сплати якої позивачем нараховані неустойка в сумі 145 681,64 грн. та 3% річних у сумі 29 375,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю "Оранж Ел Пі Джі", було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

11.09.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з огляду на обставини, що унеможливлює розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.10.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4.

Проте, відділення поштового зв`язку повернуло на адресу Господарського суду міста Києва конверт, в якому направлялась ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2020, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 05.11.2020 та витребувано у Міністерства енергетики України, як єдиного засновника відповідача, інформацію щодо фактичного місцезнаходження Державного підприємства "Українcька паливно-енергетична компанія".

27.10.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від Міністерства енергетики України надійшов лист, в якому зазначено, що місцезнаходження відповідача: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4.

В підготовче засідання 05.11.2020 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги повністю та просив призначити справу до розгляду по суті.

Представник відповідача у судове засідання черговий раз не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/10282/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2020.

Присутній у підготовчому засіданні 26.11.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали від 05.11.2020.

При цьому, судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.09.2020 та ухвалами від 08.10.2020, 05.11.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, поважних причин невиконання вимог суду не повідомив, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 26.11.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

03.07.2017 між позивачем (за договором - Позикодавець) та відповідачем (за договором - Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 03-07/2017, у відповідності з п.п. 1.1. якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

За умовами п.2.1. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 19.03.2018), поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 886 000 гривень 00 коп. без ПДВ.

Відповідно до п.2.2. договору, поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю грошові кошти фінансової допомоги, надані в рамках цього Договору, у повному обсязі до 03.07.2018 року (п.3.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору, за несвоєчасне повернення грошових коштів фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожен день прострочки від несплаченої суми.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами їх зобов`язань за Договором (п. 7.1. договору).

З матеріалів справи вбачається факт виконання позивачем зобов`язань за договором щодо надання фінансової допомоги загалом в сумі 886 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №69 від 10.07.2017, №105 від 21.08.2017, №103 від 17.08.2017, №46 від 19.03.2018.

Враховуючи, що відповідач суму фінансової допомоги позивачу в установлений договором строк не повернув, останній просить стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу в розмірі 886 000,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані неустойка в сумі 145 681,64 грн. та 3% річних у сумі 29 375,69 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю цивільно-правовою природою договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття1046 Цивільного кодексу України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши вказаний договір, позивач та відповідач реалізували своє право на вільний вступ у договірні відносини, вибір контрагента, визначення умов договору та встановлення його змісту, зокрема, погодили предмет договору, взаємні права і обов`язки, суму договору, строк повернення позичальником фінансової допомоги, строк дії договору, відповідальність сторін та інші умови.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору та додаткових угод до нього, строк виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення отриманих грошових коштів є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу фінансову допомогу, обумовлену договором, а відповідачем не надано доказів повного повернення грошових коштів на суму 886 000,00 грн, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги в сумі 886 000,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що він є вірним, у зв`язку із чим вимога про стягнення 145 681,64 грн пені підлягає повному задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він є вірним, у зв`язку із чим вимога про стягнення 29 375,69 грн 3% річних підлягає повному задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Українcька паливно-енергетична компанія" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 4; ідентифікаційний код 41237774) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Оранж Ел Пі Джі" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 77-а, нежиле приміщення б/н; ідентифікаційний код 41160377) основний борг у сумі 886 000 грн, 145 681 грн 64 коп. пені, 29 375 грн 69 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 915 грн 86 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.12.2020.

Суддя А.І. Привалов