Рішення

від 09.12.2020 по справі 910/12991/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2020Справа № 910/12991/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТАУН ІНВЕСТ"

про стягнення 145494,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТАУН ІНВЕСТ" про стягнення 145494,00 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку у сумі 131477,00 грн, індекс інфляції у сумі 8171,27 грн, 3% річних у сумі 5845,73 грн.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали вказаної вище позовної заяви передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1449 від 28.09.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ у зв`язку з лікарняним судді Карабань Я. А.

У результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали позовної заяви № 910/12991/20 передано для розгляду судді Турчину С. О.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.10.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12991/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.10.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.08.2016 було зареєстровано створене за рішенням співвласників багатоквартирного будинку - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА" за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, будинок №3-Б.

Рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом №1 від 30.06.2016, було затверджено статут об`єднання.

Відповідно до п.2.2 Статуту завданням об`єднання є, зокрема, забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно із пп.7, 8 п.3.2 Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить, у тому числі, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірі внесків і платежів співвласників.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом №2 від 13.10.2016, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2017 рік в сумі 6,24 грн за кв.м.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом №4 від 31.10.2017 затверджено кошторис будинку за адресою: Київ, вул. Срібнокільська, будинок №3-Б без зміни розміру внеску.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом від 27.02.2019, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2019 рік в сумі 8,10 грн за кв.м.

Згідно інформаційної довідки №221537025 від 28.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.03.2017 та 21.03.2017 внесені записи №19615117, №19648851, №19627208 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТАУН ІНВЕСТ" на об`єкти нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул. Срібнокільська, буд.3-Б, а саме: приміщення №5 загальною площею 149,3 кв.м. (група приміщень в літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1123028480000; приміщення №6 загальною площею 120,4 кв.м. (група приміщень в літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1123313180000; приміщення №3 загальною площею 292,6 кв.м. (група приміщень в літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1122967580000.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", у відповідача, як у власника приміщень у багатоквартирному будинку №3-Б по вул. Срібнокільській в місті Києві, виник обов`язок зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку, сума яких за період з 01.09.2017 по 31.05.2020 становить 131477,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку у період з 01.09.2017 по 31.05.2020, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку у сумі 131477,00 грн, а також нарахованих у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання інфляційних втрат у сумі 8171,27 грн та 3% річних у сумі 5845,73 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно із ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно із ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із ст.385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст.15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Приписами статті 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно із ч.1 ст.20 Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Як зазначено судом вище, 03.08.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №3-Б по вул. Срібнокільській в місті Києві.

Одним із завдань ОСББ "СРІБНА ВЕЖА" є забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території (п.2.2 Статуту).

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання статутних завдань ОСББ "СРІБНА ВЕЖА" укладені наступні договори: договір №22/22-15 від 01.11.2017 про надання послуг охорони з Приватним підприємством "АЛЕКСЮГ"; договір №3/2687-Ж-17 від 10.02.2017 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз"; договір від 01.02.2017 про надання послуг з ФОП Бут О.В. (технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж); підрядну угоду №27/03-2019 від 27.03.2019 з Приватним підприємством "ІНТЕРЛІФТ" на проведення робіт з ремонту ліфта; договір №02-01/17/1 від 14.02.2017 про надання послуг оперативно-диспечерського обслуговування ОДС з Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3"; договір №47/17 від 14.02.2017 на технічне обслуговування та обладнання систем ОДС (ДСЗ) з Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3"; договір №39-ПС від 12.05.2020 на виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування протипожежної сигналізації з Фізичною особою-підприємцем Дзергун Д.М.; договір №1/02-17 від 01.02.2017 на надання послуг з бухгалтерського обслуговування з ФОП Глибіним В.Г.; договір №20190201-1 від 01.02.2019 про надання послуг чергового персоналу; договір №01/07-02 від 01.02.2017 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів з ПП "Експеримент"; договір №0053/2018 від 02.04.2018 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів з ПП "ІНТЕРЛІФТ"; договір №17252/9-02 від 03.03.2017 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі з Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал"; договір №63566 від 13.04.2017 про постачання електричної енергії з Публічним акціонерним товариством "Київенерго"; підрядну угоду №01/03-2019 від 01.03.2019 з ПП "ІНТЕРЛІФТ" на проведення робіт з ремонту ліфта. Також позивачем надані у матеріали справи копії платіжних доручень про сплату наданих послуг згідно із вище вказаними договорами.

Пунктом 7.4 Статуту визначено, що перелік і розміри внесків та обов`язкових платежів встановлюється загальними зборами співвласників об`єднання, відповідно до статей витрат, кошторису, розміру відрахувань до ремонтного, резервного та інших спеціальних фондів.

Відповідно до п.7.5 Статуту частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до частки у загальній площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно із п.11.2.2, 11.2.8 Статуту, співвласники зобов`язані виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом №2 від 13.10.2016, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2017 рік в сумі 6,24 грн за кв.м.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом №4 від 31.10.2017 затверджено кошторис будинку за адресою: Київ, вул. Срібнокільська, будинок №3-Б без зміни розміру внеску.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", яке оформлено протоколом від 27.02.2019, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2019 рік в сумі 8,10 грн за кв.м.

Пунктом 7.2 Статуту передбачено, що у випадку незатвердження загальними зборами співвласників кошторису на наступний фінансовий рік (з будь-яких причин) - діє кошторис минулого фінансового року.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

З огляду на положення Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", положення Статуту позивача, зазначені вище рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА", суд дійшов висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТАУН ІНВЕСТ" як власника об`єктів нерухомого майна приміщення №5 загальною площею 149,3 кв.м. (група приміщень в літ. А); приміщення №6 загальною площею 120,4 кв.м. (група приміщень в літ. А); приміщення №3 загальною площею 292,6 кв.м. (група приміщень в літ. А), виник обов`язок зі сплати щомісячних платежів (внесків) на утримання будинку, в тому числі за період з 01.09.2017 по 31.05.2020 на загальну суму 131477,00 грн.

При цьому суд зазначає, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2018 року у справі №910/13182/17.

Судом встановлено, що позивачем правильно визначено загальний розмір внесків, який підлягав сплаті відповідачем, зокрема виходячи з площі приміщення, яка належить останньому на праві власності, а також кошторисів, які були затверджені рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА" на спірний період.

Окрім того, судом враховано правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.07.2018 по справі №910/582/17, стосовно того, що законодавством, в будь-якому випадку (незалежно від встановлення строків сплати внесків і платежів у статуті) покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем доказів на спростування обставин, викладених у позові та відсутності заборгованості зі сплати щомісячних платежів (внесків) на утримання будинку за період з 01.09.2017 по 31.05.2020 у розмірі 131477,00 грн суду не надано.

Оскільки заборгованість відповідача зі сплати щомісячних платежів (внесків) на утримання будинку за період з 01.09.2017 по 31.05.2020 у суму 131477,00 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 5845,73 грн та інфляційних втрат у сумі 8171,27 грн.

З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

З урахуванням наведеного, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем за загальний період з 01.10.2017 по 26.08.2020, судом встановлено, що розрахунок 3% річних у сумі 5845,73 грн є арифметично правильним, у зв`язку із чим суд задовольняє вимоги у цій частині повністю.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з жовтня 2017 року по липень 2020 року, судом встановлено, що позивачем не враховані суми інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за квітень - травень 2020 року за періоди з травня по липень 2020 року та з червня по липень 2020 року, в які індекс інфляції становив менше одиниці. За розрахунком суду інфляційні втрати становлять 8148,34 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА".

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: копію договору №20/08-2020-2 від 20.08.2020 про надання правової (правничої) допомоги, який укладено між ОСББ "СРІБНА ВЕЖА" та адвокатом Ландишевою С.М.; копію акту від 27.08.2020 про надання правової (правничої) допомоги за договором правової (правничої) допомоги на суму 3500 грн; копію рахунку на оплату №27/08-2020 від 27.08.2020; банківську виписку за 27.08.2020; копію свідоцтва серії КС №7490/10 від 14.03.2019 про право зайняття адвокатською діяльністю.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/12991/20.

Відповідачем заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу не надано.

Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 3500,00 грн.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 3499,44 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТАУН ІНВЕСТ" (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 21-Б, ідентифікаційний код 41186877) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СРІБНА ВЕЖА" (02095, місто Київ, ВУЛИЦЯ СРІБНОКІЛЬСЬКА , будинок 3-Б, ідентифікаційний код 40713678) заборгованість у сумі 131477,00 грн, 3% річних у сумі 5845,73 грн, інфляційні втрати у сумі 8148,34 грн, витрати на правову допомогу у сумі 3499,44 грн та судовий збір у сумі 2182,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.12.2020.

Суддя С.О. Турчин